Ухвала суду № 56276003, 02.03.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/7177/15-ц Провадження № 22-ц/795/21/2016 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Супрун О. П. Доповідач - Лакіза Г. П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1, суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3, при секретарі:ОСОБА_4, за участю:представника відповідачів - адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 жовтня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про відшкодування шкоди,

- третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю „МЖК Чернігів, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 просять скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 жовтня 2015 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Оскаржуваним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 жовтня 2015 року позов ОСОБА_9 до ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 про відшкодування шкоди було задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 6 221 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири та 800 грн. у відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь держави судовий збір по 162 грн. 40 коп. з кожного. Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 по 162 грн. 40 коп. з кожного у відшкодування витрат на правову допомогу.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 зводяться до того, що оскаржуване рішення ухвалене судом при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушенням норм процесуального права, а тому є незаконним.

ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 зазначають, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності їхніх дій та вини у залитті квартири. Також вони не погоджуються з розміром збитку, визначеним у Звіті про оцінку вартості збитку, завданого ОСОБА_9 внаслідок підтоплення від 22.06.2015 року, зазначають, що цей звіт виконано не за ухвалою суду, експерта не було приведено до присяги.

Відповідачі вважають, що невідповідність висновків суду обставинам справи полягає у помилкових висновках суду першої інстанції про їхню вину в залитті квартири позивача та у визначенні розміру відшкодування матеріальних збитків. Також вони не погоджуються з проведеним судом першої інстанції розподілом судових витрат у справі.

В поданих письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_11 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 жовтня 2015 року залишити без змін. Зазначає, що в суді першої інстанції було встановлено та доведено належними та допустимими доказами факти залиття квартири позивача 24.04.2015 року та 14.06.2015 року, які сталися з вини відповідачів. В актах про залиття квартири від 24.04.2015 року та 14.06.2015 року констатуються факти залиття квартири позивача та прямо вказується, що протікання води сталося з квартири відповідачів. Також ОСОБА_11 зазначає, що відповідачами безпідставно ставиться під сумнів Звіт про оцінку вартості збитку, завданого позивачеві, оскільки він є чинним, відповідачами та їх представником не оскаржувався, клопотання про призначення судової експертизи відповідачами не заявлялося.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідачів адвоката ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що квартира АДРЕСА_1 перебуває у користуванні ОСОБА_9 в цілому на підставі ордеру на жиле приміщення від 26.12.2012 року (а.с. 8).

Право власності на квартиру АДРЕСА_2 мають відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по 13/100 кожен; крім того, 30/100 та 31/100 належить неповнолітнім ОСОБА_12 і ОСОБА_13, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 31.07.2013 року (а.с.79).

24 квітня 2015 року сталося залиття квартири позивача, про що того ж дня було складено відповідний акт, затверджений директором ТОВ „МЖК Чернігів. Актом встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 сталося залиття ванної кімнати, причиною залиття стало протікання води зі стелі між плитою перекриття і каналізаційною трубою діаметром 100 мм з квартири № 80 поверхом вище. В результаті залиття відбулося вздуття гіпсокартону та тріщини фарби на стелі (площа приблизно 5 кв.м), залиття перфоратору, шліфмашинки, одягу, книжної полиці, швейної машинки (а.с. 9).

14 червня 2015 року сталося друге залиття квартири, в якій проживає позивач. Актом, затвердженим директором ТОВ „МЖК Чернігів від 15.06.2015 року встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 сталося залиття ванної кімнати (гардеробної), причиною залиття стало протікання води зі стелі між плитою перекриття і каналізаційною трубою діаметром 100 мм з квартири № 80 поверхом вище. В результаті залиття відбулося намокання гіпсокартону (1 кв.м), калюжа на підлозі (площа 7 кв.м), намокання дверної коробки, шафи знизу (а.с. 9 зворот).

Зі Звіту про оцінку вартості збитку, завданого ОСОБА_9, власнику квартири за адресою: АДРЕСА_3, внаслідок підтоплення, складеного 22.06.2015 року ПП „Експертна фірма „Експерт-Плюс, вбачається, що загальна вартість збитку, завданого позивачеві внаслідок залиття квартири 24.04.2015 року та 14.06.2015 року складає 6 221 грн. (а.с. 10-25).

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідальність за завдану позивачеві шкоду повинні нести відповідачі як власники квартири АДРЕСА_2, що знаходиться поверхом вище квартири, де проживає позивач. Визначаючи розмір заподіяної позивачеві шкоди суд першої інстанції послався на Звіт про оцінку вартості збитку, завданого ОСОБА_9, від 22.06.2015 року, згідно якого загальна вартість збитку, завданого позивачеві внаслідок залиття квартири 24.04.2015 року та 14.06.2015 року складає 6 221 грн. Частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд дійшов висновку, що відшкодування заподіяної позивачеві моральної шкоди в сумі 800 грн. є достатнім виходячи з принципу розумності та справедливості, а також адекватності завданим душевним та моральним стражданням позивача.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час апеляційного перегляду справи представником відповідачів ОСОБА_5 було заявлене клопотання про призначення по справі будівельно-товарознавчої експертизи з посиланням на те, що висновок субєкта оціночної діяльності, який не є висновком експерта, містить суперечливі дані щодо обсягу пошкодженого гіпсокартону та обсягу робіт на відшкодування завданого збитку.

Ухвалою апеляційного суду від 25.11.2015 року по справі було призначено судову будівельно-товарознавчу експертизу, на вирішення якої було поставлено питання визначення розміру матеріального збитку, заподіяного внаслідок залиття водою квартири АДРЕСА_1 24 квітня 2015 року та 14 червня 2015 року. Витрати по проведенню експертизи було покладено на відповідачів.

Проте, зазначена ухвала суду була експертною установою повернута без виконання в звязку з її неоплатою відповідачами (а.с.143). Тому доводи відповідачів про неправильне визначення оцінювачем розміру заподіяного збитку не можна визнати обґрунтованими та такими, що підтверджені відповідними доказами.

За таких обставин відповідно до вимог ст. 146 ЦПК України суд бере до уваги наявні в справі докази, з яких вбачається, що дійсно 24 квітня 2015 року та 14 червня 2015 року сталося залиття квартири позивача з вини відповідачів і розмір заподіяного в звязку з цим матеріального збитку складає 6 221 грн. Належних та допустимих доказів на спростування цього висновку відповідачами не надано. В актах про залиття квартири від 24.04.2015 року та 14.06.2015 року констатуються факти залиття квартири позивача та прямо вказується, що протікання води сталося з квартири відповідачів. Акти від 05.05.2015 р. та від 07.07.2015 р., на які посилаються відповідачі, стосуються фактів залиття квартири відповідачів, але не спростовують вину відповідачів у завданні шкоди позивачу внаслідок подій, які відбувались 24.04.2015 р. та 14.06.2015 р. Судом першої інстанції дана належна оцінка дослідженим по справі доказам.

Розмір судового збору судом першої інстанції визначений судом відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України. Оскільки відповідач ОСОБА_7 по даній справі представляв лише власні інтереси та не залучався до участу у справі як представник своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_12 і ОСОБА_13, розмір відшкодування судового збору судом обґрунтовано проведений з розрахунку на трьох відповідачів по справі.

Доводів незгоди з розміром стягнутого судом першої інстанції відшкодування заподіяної позивачу моральної шкоди апеляційна скарга не містить, а її розмір, визначений судом першої інстанції, відповідає принципам розумності та справедливості, а також є адекватним душевним та моральним стражданням позивача завданим внаслідок залиття квартири.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: