Рішення № 56275127, 02.03.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 668/7925/15-ц Головуючий в І інстанції Гаврилов Д.В.

Провадження №22ц/791/461/2016 Доповідач - Радченко С.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючий Радченко С.В.,

судді: Вербицька Л.І., Капітан І.А.,

секретар Сікора О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 10 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2015 року позивачка звернувся до суду з позовом обґрунтовуючи його тим, що вона придбала з прилюдних торгів нерухоме майно приміщення магазину-бару, яке належало відповідачу. В подальшому прилюдні торги по реалізації арештованого майна визнані недійсними, скасовано записи про право власності позивача та зобов'язано її звільнити займане приміщення. Під час перебування майна у її власності нею проведено будівельні роботи по поліпшенню майна та витрачено кошти на його збереження, які відповідач, після відновлення його права власності, набув безпідставно. Посилаючись на наведене, з уточненнями, остаточно просила стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію за проведення ремонтно-будівельних робіт у нежитловому приміщенні в розмірі 224473 грн.

Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 10 грудня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 224473 грн. в рахунок відшкодування вартості безпідставно набутого майна, судові витрати в сумі 8764,52 грн, які складаються з судового збору в розмірі 1897,52 грн та витрат, пов'язаних з призначенням та проведенням експертизи, в розмірі 6867 грн. Вирішено питання щодо судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи власником спірного майна, за власні кошти здійснила його капітальний ремонт, за власний рахунок утримувала його та вживала заходи щодо його охорони. Після визнання результатів прилюдних торгів недійсними, відповідач став власником приміщення з поліпшеними експлуатаційним характеристиками, які не можливо повернути в натурі, а тому з нього на користь позивачки підлягає стягненню грошова компенсація.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

З матеріалів справи вбачається, що в ході вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні по стягненню боргу з ОСОБА_3 19.07.2013 року ХФ ТОВ «Укрспецторг Групп» у порядку, передбаченому Законом України «Про іпотеку», було проведено прилюдні торги з реалізації нежитлової будівлі магазину-бару з прибудовою, загальною площею 95,2 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що належало на праві власності ОСОБА_3.

Переможцем торгів було визначено ОСОБА_1, яка була єдиним учасником торгів і запропонувала за майно його стартову ціну 282570 грн (а.с.5). На підставі протоколу № 22-0294/13 про проведення прилюдних торгів державним виконавцем ВДВС Суворовського РУЮ м. Херсона складено акт про проведення прилюдних торгів з реалізації зазначеного майна від 24.07.2013 року, на підставі якого ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право власності на зазначене майно (а.с.6,7-8).

Не погоджуючись з результатами проведення торгів, ОСОБА_3 в серпні 2014 року звернувся до Дніпровського районного суду м. Херсона з позовом до ВДВС Суворовського РУЮ в м. Херсоні, ТОВ «Укрспецторг Групп» в особі Херсонської філії, та ОСОБА_1, про визнання результатів прилюдних торгів недійними. Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 16.01.2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 08.05.2015 року, позов ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі. Визнано результати прилюдних торгів щодо реалізації предмета іпотеки недійними, визнано незаконним та скасовано акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів з реалізації нежитлової будівлі, визнано недійсним і скасовано свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю, видане на ім'я ОСОБА_1, та виключено з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності (а.с.9-11,12-14).

Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, (далі - Тимчасове положення), визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п.2.2 Тимчасового положення), та передбачені певні правила проведення цих торгів.

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Такий висновок узгоджується і з нормами ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розділ 6 Тимчасового положення, п. п. 244, 245, 248 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5, ст. 34 Закону України «Про нотаріат»).

Отже, враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною у судовому порядку, як правочин, та можуть бути застосовані наслідки недійсності такого правочину, передбачені ст. 216 ЦК України.

За змістом ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (ч.1 ст.216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку із цим вимога про стягнення коштів, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

За результатами прилюдних торгів, що відбулися 19.07. 2013 року, грошові кошти від ОСОБА_1 були отримані ВДВС Суворовського РУЮ у м.Херсоні та ТОВ «Укрспецторг Групп».

Оскільки ОСОБА_3 не був стороною правочину - прилюдних торгів, тому правовідносини між ним та ОСОБА_1 не виникали, що суд першої інстанції не врахував.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та залишив поза увагою, що ст. 216 ЦК України застосовується до сторін правочину, якими є відчужувачі: ВДВС Суворовського РУЮ у м.Херсоні і ТОВ «Укрспецторг Групп», та набувач - ОСОБА_1

Також необґрунтованими є висновки суду про можливість застосування статей 1212 та 1213 Цивільного Кодексу України до виниклих правовідносин, оскільки, як зазначено вище, ОСОБА_3 не може бути учасником реституції після скасування правочину купівлі-продажу, та позивачем, всупереч вимогам статті 60 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів набуття відповідачем права користування спірним майном після визнання прилюдних торгів недійсними.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушеннями норм матеріального та процесуального права, а тому на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК країни воно підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 10 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий С.В. Радченко

Судді: Л.І. Вербицька

І.А. Капітан