Ухвала суду № 56274670, 29.02.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/2638/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/387/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 48

УХВАЛА

29 лютого 2016 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Криворотенка В. І.,

суддів - Дубровної В. В. , Лузан Л. В.

з участю секретаря судового засідання Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду матеріали позовної заяви за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 січня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів на своє утримання після розірвання шлюбу та стягнення заборгованості по сплаті цих коштів,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 січня 2016 року у задоволенні заяви про перегляд рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 27.05.2015 року за нововиявленими обставинами відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і постановити нову, якою задовольнити заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, перевіривши ухвалу суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 травня 2015 року, яке рішенням Апеляційного суду Сумської області від 02 липня 2015 року в частині мотивів було змінено, у задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів на своє утримання після розірвання шлюбу та стягнення заборгованості по сплаті цих коштів відмовлено.

Одним з мотивів відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 було те, що остання отримує пенсію у розмірі 961 грн., що є більше ніж прожитковий мінімум, встановлений законом для відповідної категорії осіб, тому в розумінні ст. 75 СК України не є такою, що потребує матеріальної допомоги.

Звертаючись з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами ОСОБА_3 з посиланням на зазначений вище мотив суду зазначала, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2015 року було визнано дії Кабміну стосовно встановлення розміру прожиткового мінімуму неправомірними, тому посилання на забезпечення її прожитковим мінімум який визначався з 2005 року дотепер, для обґрунтування відмови у стягненні з її чоловіка аліментів на її утримання немає підстав, і як на доказ, що вона потребує матеріальної допомоги. Вважає, що нововиявленою обставиною, є той факт, що під час розгляду справи ця обставина існувала (незаконне встановлення розміру прожиткового мінімуму) але заявниця про неї не могла знати.

Другою нововиявленою обставиною ОСОБА_3 вважає той факт, що апеляційний суд обґрунтовуючи свою відмову у задоволенні її позовних вимог посилався на те, що згідно наданих відповідачем суду першої інстанції доказів на його утриманні знаходяться інші особи, зокрема пасинок ОСОБА_5. Але згідно рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 13.05.2013 року, судом вирішено стягувати аліменти на утримання ОСОБА_5 з його батька ОСОБА_6, що спростовує зазначене вище мотивування апеляційного суду. Заявниця посилається на те, що дана обставина існувала під час розгляду справи, але не могла бути їй відома.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами суд першої інстанції зазначив, що наведені заявником обставини не є підставами для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, а тому передбачених ст. 361 ЦПК України підстав для перегляду зазначеного рішення за нововиявленим обставинами не вбачається.

Відповідно до статті 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення Європейського суду з прав людини «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Щодо нового розгляду справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження, Європейський суд з прав людини зазначив, що така процедура сама по собі не суперечить принципу юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), №. 69529/01, пп. 27-28, та рішення «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2), № 19960/04, п. 46). Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини «Желтяков проти України» № 4994/04), яка гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обовязків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що предявляється особі. Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Відповідно до розяснень, які викладені у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами» від 30.03.2012 року № 4, необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1,2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмет доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обовязки осіб, які беруть участь у справі.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Отже, підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, оскільки наведені ОСОБА_3 підстави не є нововиявленими в розумінні ст. 361 ЦПК України.

Наявність рішення Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання протиправними дії Кабінету міністрів України із встановлення розміру прожиткового мінімуму в Україні на 2015 рік, не тягне за собою перегляд рішення за нововиявленими обставинами, так як розмір прожиткового мінімуму на 2015 рік, яким керувався суд до сьогоднішнього дня не змінений. Підстави вести мову про те, що його розмір на час ухвалення рішення є більшим, відсутні.

Інша підстава на яку посилається заявниця, зокрема наявність судового рішення про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_5, також не тягне за собою перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки дане рішення існувало на час розгляду справи, місцевим судом було внесено до реєстру судових рішень і могло бути відоме ОСОБА_3, шляхом ознайомлення з ним в реєстрі, що вона і зробила, додавши його до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору, від сплати якого заявниця звільнена на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» приймаються на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315, 361 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 січня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -