Ухвала суду № 56272348, 29.02.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/8635/15-ц 29.02.2016

Провадження №22-ц/784/695/16

Справа 487/8635/15-ц

Провадження № 22ц-/784/695/16

У Х В А Л А

29 лютого 2016 року м. Миколаїв

Суддя апеляційного суду Миколаївської області Колосовський С.Ю., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 лютого 2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» про визнання кредитного договору недійсним,-

У С Т А Н О В И В:

До апеляційного суду Миколаївської області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 лютого 2016 року.

Зазначеним рішенням позов Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю, а зустрічний позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» про визнання кредитного договору недійсним залишено без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 січня 2016 року ОСОБА_1 предявив зустрічний позов до публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» про визнання кредитного договору недійсним, зазначивши при цьому, що на підставі ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» його звільнено від сплати судового збору.

Так, у п.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» було передбачено, що споживачі за позовами, що повязані з порушенням їхніх прав звільняються від сплати судового збору.

Проте, Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ, який набрав чинності 01 вересня 2015 року, внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» та викладено ст.. 5 цього Закону в новій редакції, у якій звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, що повязані з порушенням їхніх прав не передбачено.

Разом з тим, ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що повязані з порушенням їх прав.

Проте, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Оскільки спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати є Закон України «Про судовий збір», то саме цей закон підлягає застосуванню.

Тому, виходячи з того, що ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору, то ОСОБА_1 не звільняється від сплати судового збору. Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 16 січня 2016 року по справі № 6-3084ц15.

Однак, ухвалюючи рішення про залишення без задоволення зустрічного позову судом першої інстанції в порушення вимог ст. 88 ЦПК України не вирішено питання про розподіл судових витрат. Зазначене є підставою для ухвалення додаткового рішення.

Враховуючи наведене, справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для виконання вимог ст.220 ЦПК України.

Керуючись ст. 297, 220 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 лютого 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» про визнання кредитного договору недійсним повернути до Заводського районного суду м. Миколаєва для виконання вимог ст. 220 ЦПК України.

Надати строк для усунення вказаних недоліків до 14 березня 2016 року.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області ОСОБА_2