Рішення № 56271493, 01.03.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/27272/15-ц

Провадження № 2/127/512/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2016 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

при секретарі Гороховій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог з боку позивача Служби у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною та її вихованні та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в грудні 2015 року звернувся до суду з позовом ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог з боку позивача Служби у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною та її вихованні та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, мотивуючи позов тим, що 11.11.2003 року між ним та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб. Від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Однак після того як припинилися шлюбні відносини, ОСОБА_2 перешкоджає усілякими способами спілкуванню позивачу з дитиною. Проявляється це в тому, що ОСОБА_1 майже кожного дня телефонував до ОСОБА_2 з метою домовитися про час, коли він може побачитись із дитиною, але відповідач знаходила будь які відмовки, щоб навіть ОСОБА_1 не зміг спілкуватися з дитиною по телефону. ОСОБА_1 приходив за адресою проживання ОСОБА_2 з метою побачити сина та поспілкуватися з ним, але відповідач жодного разу не відчинила двері, будучи при цьому вдома.

ОСОБА_1 сплачує аліменти на утримання дитини та виділяє кошти на додаткові витрати, але ОСОБА_2 ігнорує, уникає зустрічей, чим самим позбавляє можливості піклуватися про сина. На неодноразові прохання надати ОСОБА_1 можливість бачитись з дитиною, ОСОБА_2 відмовляє.

Зважаючи на те, що спроби позивача вирішити питання побачень з сином не призвели до позитивного результату, останній вимушений звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.

При цьому органами опіки та піклування виконавчого комітету Вінницької міської ради було прийнято рішення від 30.10.2014 року № 2370, яким встановлено наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні сина: щопонеділка 18-00 год. до 20-00 год.; щосуботи з 12-00 год. до 17-00 год., у присутності матері дитини протягом двох місяців.

Однак відповідач відверто ігнорувала рішення комісії і продовжувала перешкоджати позивачу бачитись з сином.

Просить зобов'язати відповідача не чинити позивачу перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та надавати йому можливість систематичних побачень із сином в наступному порядку: кожний понеділок, середу, п'ятницю з 18-00 год. до 20-00 год.; кожну суботу з 12-00 год. до 18-00 год.; в день народження сина - з 10-00 год. до 13-00 год.; в день народження ОСОБА_1 10 квітня з 12-00 год. до 18-00 год.; на різдвяні свята 06 січня з 10-00 год. по 07 січня 20-00 год.; літній відпочинок - 2 тижні в липні місяці.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали за обставин викладених в ньому, просили позов задовольнити. При цьому не заперечували щодо встановлення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з дитиною відповідно до висновку органу опіки та піклування.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на заперечення, вказав, що суспільна небезпечність ОСОБА_1 не надає на даний час ОСОБА_2 права змушувати дитину бачитись із сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. В судове засідання, призначене на 01.03.2015 року, не зявився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, в зв'язку з чим суд завершив розгляд справи у його відсутність.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог з боку позивача щодо предмета спору служби у справах дітей Вінницької міської ради Бойко М.П. в судовому засіданні підтримала висновок про доцільність визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.02.2016 року № 01-00-011-3021.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 11.11.2003 року.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.01.2006 року батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Як вбачається з висновку виконавчого комітету Вінницької міської ради від 12.02.2016 року № 01-00-011-3021, орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважає доцільним визначити такий спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1: щопонеділка, щосереди з 18 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин; щосуботи з 12 години 00 хвилин до 17 години 00 хвилин; другий день за днем народження дитини з 10 години 00 хвилин до 13 години 00 хвилин; щороку з 08 січня з 12 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин; щороку два тижні протягом першої половини липня місяця дитина проводить час з батьком. Рекомендувати батькам попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням стану здоров'я та інтересів дитини.

Згідно із ст.ст.11, 15 ЗУ «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи. Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У відповідності до ст. 153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою незалежно від проживання або перебування кожного із них.

Частиною 1 ст. 150 СК України визначені головні напрями виховного процесу, який мав би зосереджуватися на основних суспільних цінностях - повазі до інших людей, любові до членів своєї сім`ї, родини. Брак любові у дитячі роки - це духовний дисбаланс на усе життя.

Згідно зі ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Права батьків щодо виховання дитини розцінюється як засіб виконання ними своїх обов`язків щодо неї.

Відповідно до ч.3 ст.9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Згідно ст. 157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому із батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

При наявності спору чи таких стосунків між батьками, що не уможливлюють укладення договору щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим із них, хто проживає окремо від дитини, в порядку ст. 158 СК України за заявою матері або батька дитини орган опіки і піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Згідно ст. 159 СК України якщо той, хто з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо у спілкуванні з дитиною та у ї вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

У разі ухиляння від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Так, позивач ОСОБА_1 звернувся до служби у справах дітей Вінницької міської ради із заявою про ухилення ОСОБА_2 від виконання рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 2370 від 30.10.2014 року про визначення порядку участі у вихованні дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 2370 від 30.10.2014 року «Про визначення порядку участі у вихованні малолітніх дітей». Рішення викладено в наступній редакції: «встановити такий порядок участі громадянину ОСОБА_1, який проживає у АДРЕСА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1: щопонеділка 18-00 год. до 20-00 год.; щосуботи з 12-00 год. до 17-00 год., у присутності матері дитини протягом двох місяців. Зобов'язати батьків попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, стану здоров'я та інтересів дитини.

Крім того, позивач звертався і до ВМВ УМВС України у Вінницькій області з приводу прийняття мір до ОСОБА_2, яка обмежує у спілкуванні з сином ОСОБА_4, на що отримав відповідь на звернення.

Згідно листа Департаменту охорони здоров'я Вінницької міської ради № 271 від 16.12.2015 року, протягом 2014-2015 років, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 оглянутий сімейним лікарем двічі, 16.06.2014 року та 29.10.2015 року, з метою профілактичного огляду. Діагноз: здоровий. 10.06.2014 року оглянутий лікарем - офтальмологом. Діагноз: змішаний астигматизм обох очей. Далекозорість середнього ступеня.

Відповідно акту від 24.09.2015 року, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, паспортні дані: НОМЕР_2 виданий Ленінським ОМВВ УМВС у Вінницькій області 19.12.2005 року, адреса проживання: АДРЕСА_2 засвідчує той факт, що ОСОБА_1 18.09.2015 року о 18-00 год., 1909.2015 року о 12-00 год. та 21.09.2015 року о 18-00 год. приходив до свого сина ОСОБА_4, пробував увійти в двір, але хвіртка була закрита, він дзвонив до ОСОБА_2, остання вказала що син не хоче бачитись, і що у всьому винен ОСОБА_1

Також вбачається з акту від 08.12.2015 року, ОСОБА_7, 1973 року народження, паспортні дані: НОМЕР_3 виданий Староміським РВ УМВС України у Вінницькій області 02.03.2011 року, адреса проживання: АДРЕСА_3 вказав той факт що ОСОБА_1 08.09.2015 року, 02.10.2015 року, 03.10.2015 року о 18-00 год. приходив до свого сина, якого хотів бачити, але хвіртка в двір була зачинена. На телефонні дзвінки ОСОБА_2 не відповідала. 05.10.2015 року о 18-00 год. ОСОБА_2 відповіла на дзвінок, відмовила в побаченні з сином, мотивуючи, що син не хоче його бачити.

Із системного тлумачення вказаних статей Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991 р., ст. ст. 7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватись передусім інтереси дитини.

Саме про це свідчить і практика Європейського суду з прав людини, зокрема дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та рівними права батьків щодо спілкування з дитиною, особлива увага має бути приділена найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі «Хант проти України») та правові позиції Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (справи від 25.03.2015р., від 04.02.2015р.); Верховного Суду України ( справа № 6-1598/цс15).

Відповідно до ст. ст. 9, 12 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Згідно з положеннями ст. 171 СК України думка дитини має бути врахована при вирішенні питань, що стосуються її життя.

Разом з тим в ході судового розгляду всі особи, які беруть участь в справі, заперечили проти виклику в судове засідання дитини, оскільки це буде черговою психологічною травмою для неповнолітнього ОСОБА_4.

За викладених вище обставин слід відхилити заперечення відповідача щодо відсутності перешкод з її боку та недоцільності побачення сина з батьком.

Враховуючи інтереси дитини та обох батьків, приймаючи до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, суд вважає та приходить до висновку про необхідність та доцільність встановлення участі батька у спілкуванні з дитиною відповідно до висновку органу опіки та піклування Вінницької міської ради від 12.02.2016 року № 01-00-011-3021, оскільки даним висновком враховано як інтереси батьків, так і дитини.

Судові витрати ОСОБА_1 просив залишити без відшкодування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 150, 151, 153, 157, 158, 159 СК України, ЗУ «Про охорону дитинства», ст. ст.10, 11, 60, 212- 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Встановити наступний спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1: побачення з сином щопонеділка, щосереди з 18 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин; щосуботи з 12 години 00 хвилин до 17 години 00 хвилин; другий день за днем народження дитини з 10 години 00 хвилин до 13 години 00 хвилин; щороку з 08 січня з 12 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин; щороку два тижні протягом першої половини липня місяця дитина проводить час з батьком.

Судові витрати залишити без відшкодування.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя