Рішення № 56268830, 18.02.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/7999/15-ц

2/638/1736/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2016 р. Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Шестака О.І.,

при секретарі - Демченко I.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харковi цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Заявою від 21.05.2015 р. позивач уточнила позовні вимоги та просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; судовi витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказала, що 07.09.2002 р. між нею i вiдповiдачем був зареєстрований шлюб. Вiд цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1. народилась донька - ОСОБА_3, яка проживає разом з позивачкою.

ОСОБА_1 зазначає, що з жовтня 2012 р. відповідач припинив піклуватися про дитину як батько, не цікавився її життям, її станом здоров'я, її навчанням та необхідністю матеріального забезпечення. 25.11.2013 р. на пiдставi рішення Дзержинського районного суду м. Харкова шлюб розірвало. До теперішнього часу відповідач не піклується про стан здоров'я доньки, жодного разу не надав допомоги при захворюваннях дитини, не висловлював спiвчуття або жалю; відповідач не цiкавиться навчанням i розвитком дитини, не бере участi в вихованнi дитини, в її забезпеченнi, приховуючи мiсце роботи i розмiр заробiтної плати; з 2011 р. відповідач не надав жодної матеріальної допомоги на утримання дитини, вона повністю знаходиться на забезпеченнi позивачки.

Позивачка вважає, що з викладеного вбачається, що відповідач з 2011 р. припинив спiлкуватися з дитиною в обсязі, необхiдному для її нормального самоусвiдомлення, не виявляв iнтересу до її внутрішнього свiту, свiдомо нехтуючи своїми батьківськими обов'язками. ОСОБА_1 вважає, що викладене свідчить про вiдсутнiсть у відповідача батьківських почуттiв i відповідальності перед малолiтньою дитиною, оскiльки він мав можливість виконувати свiй батьківський обов'язок, однак ухилявся від його виконання.

Позивачка вважає, що за таких обставин є всi законнi пiдстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Позивачка ОСОБА_1, а також її представник в судовому засіданні позовну заяву зі змінами підтримали та просили її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 пiд час судового провадження проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечував, просив надати йому час для пiдготовки до справи. В судове засiдання, призначене на 18.02.2016 р., не з'явився, причину неявки не повiдомив, про час i мiсце судового засiдання був повiдомлений належним чином, що пiдтверджується його пiдписом в повiдомленнi про вручення поштового вiдправлення вiд 13.02.2016 р.

Представник третьої особи - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради - в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву, в якiй просив слухати справу за відсутності третьої особи, позовнi вимоги ОСОБА_1 пiдтримав в повному обсязi.

Суд, заслухавши учасникiв судового засiдання, досдідивши матерiали справи, вважає, що позов вiдлягає задоволенню з наступних пiдстав.

Зi свідоцтва про одруження вбачається, що 07.09.2002 р. мiж ОСОБА_1 i ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, про що зроблено вiдповiдний актовий запис №628. Пiсля реєстрації шлюбу ОСОБА_1 присвоєно прізвище ОСОБА_1.

Вiдповiдно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. народилась ОСОБА_3, про що зроблено вiдповiдний актовий запис №1040. Батьками дитини записанi: ОСОБА_2 (батько), ОСОБА_1 (мати).

Рiшенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.11.2013 р. розірвало шлюб, зареєстрований 07.09.2002 р. мiж ОСОБА_1 i ОСОБА_2 в міському вiддiлi реєстрації актів громадського стану Харкiвського обласного управлiння юстиції, актовий запис №1628. Позивачцi залишено прізвище «ОСОБА_1».

Відповідно до довідки №2516/445 від 23.01.2015 р., ОСОБА_3 зареєстрована та мешкає з матір'ю.

З характеристики, наданої ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_5, вбачається, що позивачка офіційно працевлаштована та характеризується за місцем роботи позитивно.

Вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 05.09.2012 р. ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до характеристики, даної ОСОБА_3 директором Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №146 і її класним керівником, дитина навчається в ХЗОШ №146 з 01.09.2012 р. Мати, ОСОБА_1, проживає разом з донькою в двокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 і займає з дочкою одну кімнату. Для дитини створені всі умови для навчання і повноцінного відпочинку. В квартирі чисто, затишно, є іграшки, розвиваючі ігри, дитячі книжки; школярка забезпечена всім необхідним для навчання. Мати дитини часто буває в школі, спілкується з класним керівником, відвідує батьківські збори, виконує всі вимоги школи, визнає авторитет педагогів, охоче співпрацює зі школою; вона піклується про здоров'я доньки, контролює її навчання. За період навчання доньки в школі і до цього часу батько, ОСОБА_2, один раз був присутній на батьківському зборі в 2011/2012 навчальному році; не спілкується з вчителями і адміністрацією школи також в телефонному режимі; матеріально сім'ю не забезпечує, в вихованні і навчанні доньки участі не бере.

З листа головного лікаря КЗОЗ «Харківська міська дитяча поліклініка №14» від 08.01.2015 №14, наданого на адвокатський запит, вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку в КЗОЗ «Харківська міська дитяча поліклініка №14» з 30.03.2006 р. з 26.04.2006 р. до січня 2011 р. батьки разом займались станом здоров'я дитини, батько дитини був присутній на прийомах лікаря, безпосередньо підтримував зв'язок з дільничним лікарем і дільничною медичною сестрою. З січня 2011 р. ОСОБА_2 станом здоров'я своєї доньки не цікавився, не відвідував лікарів зі своєю донькою, не підтримував зв'язку з дільничним лікарем. З січня 2011 р. тільки мати дитини, ОСОБА_1, зверталась до лікарів, цікавилась станом здоров'я дитини, виконувала всі рекомендації лікарів в повному обсязі.

З листа директора Комунального початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу «Харківська дитяча хорова школа» від 02.01.2015 №14 вбачається, що ОСОБА_3 навчається в школі з 01.11.2012 р. на підставі заяви матері. Зі слів викладача, дитина забезпечена всіма необхідними речами для навчання. За весь час навчання дитини в школі, викладач спілкується виключно з матір'ю - ОСОБА_1, яка цікавиться успіхами доньки, відвідує батьківські збори, концерти, відкриті уроки, академконцерти 1 і 2 семестрів, в яких приймає участь її донька. За весь термін навчання (з 01.11.2012 по теперішній час) батько дитини жодного разу не відвідував батьківські збори, концерти та інші заходи, де приймала участь його донька; не спілкувався з викладачем і адміністрацією і в телефонному режимі.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.10.2015 р. стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісяця, починаючи з 30.01.2015 р. і до часу досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили 01.12.2015 р. 30.12.2015 р. за вказаним рішенням суду видано виконавчий лист.

З наданих до суду висновків Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області вбачаються неодноразові виклики нарядів міліції за адресою мешкання позивача з приводу сімейних сварок.

Вiдповiдно до висновку про доцiльнiсть позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолiтньої дочки, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, наданого Департаментом працi та соціальної полiтики Управлiння служб у справах дiтей №617 вiд 27.11.2015, Управлiння служб у справах дiтей Департаменту працi i соцiальної полiтики Харкiвської мiської ради, як представник органу опiки i піклування, вважає за доцiльне позбавлення батькiвських прав ОСОБА_2 вiдносно малолiтньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

В судовому засiданнi були допитанi свiдки ОСОБА_6, 1959 р.н., ОСОБА_7, 1974 р.н.

ОСОБА_7 пояснила суду, що є сусідкою позивачки, відповідача знає; в останній час було чутно крик і плач дитини з квартири навіть вночі, ображання дитини. Свідок показала, що вiдповідач зловживає алкоголем; минулої весни замінив замки в квартирі і не пускав дитину додому, вона була вимушена заночувати у ОСОБА_7 Зазначила, що вже рік позивачка і відповідач мешкають окремо. Забезпечує дитину позивачка, відповідач не працює.

ОСОБА_6 показала, що вона є матір'ю позивачки, знає, що позивачка з відповідачем не проживають разом близько 2 років; відповідач пиячив, не ночував вдома; на даний час жодної допомоги не надає, матеріально дитину не утримує, аліменти не сплачує, дитина цілком знаходиться на забезпеченні позивачки; відповідач з дочкою не спілкується, дитина з ним спілкуватись не хоче, оскільки боїться його.

Статтею 48 Конституції України встановлено, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Право дитини (особи до 18 років) на достатній життєвий рівень додатково закріплено ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

В відповідності з ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з ч. 2 ст. 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.

В відповідності з ч. 2 ст. 157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь в її вихованні.

Вiдповiдно до ч. 4 ст.155 СК України, Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно п. 16 постанови № 3 Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до статті 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний заклад або інший заклад в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Враховуючи викладене, а також висновок Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідач по справі жодним чином не був позбавлений інформації стосовно місця перебування позивачки та їх спільної дитини, мав можливість спілкуватися з дитиною. Суд вважає, що викладені обставини свідчать про фактичну можливість, проте небажання відповідача виконувати відносно дитини батьківські обов'язки, покладені на нього законом.

Таким чином, позбавляючи батьківських прав ОСОБА_2 відносно дочки ОСОБА_3, суд виходить з інтересів дитини, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Ч. 1 ст. 79 ЦПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а частина 3 тієї ж статті вказує, що до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Позивачкою і її представником на підтвердження понесених судових витрат до суду подано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 243,60 грн., що підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 150, 155, 164, 165, 180 Сімейного кодексу України, ст.ст. 8, 11 ЗУ «Про охорону дитинства»,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, місце реєстрації: АДРЕСА_2, іпн: НОМЕР_1) батьківських прав відносно малолітньої доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, місце реєстрації: АДРЕСА_2, іпн: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення через суд першої інстанції, а особами, які були відсутні в судовому засіданні - в той же строк з моменту отримання копії рішення.

Головуючий: