Ухвала суду № 56267631, 03.03.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 354/637/14-ц

Провадження № 22-ц/779/481/2016

Категорія 10

Головуючий у 1 інстанції Марчак Ю. І.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Девляшевського В.А., Малєєва А.Ю.,

секретар Мельник О.В.,

з участю представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_8 міської ради про припинення дії земельного сервітуту за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 ОСОБА_9 ОСОБА_10 на рішення Яремчанського міського суду від 18 грудня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

в жовтні 2014 року ОСОБА_5 звернулася з даним позовом, посилаючись на те, що рішенням Яремчанського міського суду від 04.04.2008 встановлено земельний сервітут на право проходу і проїзду транспортному засобу по наявному шляху шириною 3 м та довжиною 60 м, через її земельну ділянку площею 0,3859 га, розташовану по вул. Стефаника в м. Яремче. Вказаним сервітутом відповідачі не користуються більше трьох років, тому просила припинити дію земельного сервітуту, встановленого зазначеним судовим рішенням.

Рішенням Яремчанського міського суду від 18 грудня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_8 міської ради про припинення дії земельного сервітуту відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що під час розгляду справи померла відповідачка ОСОБА_11, у звязку з чим судом винесена ухвала про зупинення провадження у справі. Суд не врахував, що земельний сервітут не підлягає відчуженню, переходу до правонаступників, оскільки згідно ухвали Яремчанського міського суду від 05.05.2015 встановлений виключно для ОСОБА_11 Відповідачами не надано доказів реєстрації земельної ділянки за ОСОБА_6 Після встановлення судом земельного сервітуту відповідачі не зверталися до ОСОБА_5 про встановлення в натурі земельного сервітуту на земельній ділянці позивачки. Не враховано судом і те, що відповідачі не використовували земельний сервітут більше трьох років, не отримували виконавчі листи за рішенням суду про його встановлення, не зверталися до органу ДВС щодо виконання такого рішення, яке не виконувалося і в добровільному порядку, відомості про державну реєстрацію цього сервітуту відсутні. Вказаний земельний сервітут практично використовувати неможливо, оскільки по закінченню 60 м його довжини знаходиться земельна ділянка ОСОБА_12, засаджена багаторічними деревами. Також суд не врахував показання свідків про те, що ОСОБА_6 восени 2015 року засипав щебенем частину земельної ділянки ОСОБА_5 для видимості використання земельного сервітуту. Тому просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

У засіданні апеляційного суду представники ОСОБА_5 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали, представник ОСОБА_6 доводи апеляційної скарги заперечила. Інші особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про час і місце її розгляду, не зявились, що згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Яремчанського міського суду від 04 квітня 2008 року встановлено постійний безоплатний земельний сервітут на право проходу і проїзду на транспортному засобі по наявному шляху шириною 3 м та довжиною 60 м, через земельну ділянку площею 0,3859 га, по межі «В-А» в Державному акті ІІ-ІФ № 042900, власником якої є ОСОБА_5 і яка знаходиться по вул. Стефаника в м. Яремче.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення. Власник земельної ділянки має право вимагати припинення сервітуту, якщо він перешкоджає використанню цієї земельної ділянки за її цільовим призначенням. Судом не встановлено жодної підстави для припинення сервітуту. Допитані свідки підтвердили використання відповідачами земельної ділянки позивачки для проїзду до своїх земельних ділянок. Позивач не надала жодного доказу на підтвердження інших шляхів доступу відповідачами до своїх земельних ділянок, без використання її земельної ділянки.

Висновок суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут) (ст. 401 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 100 Земельного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Випадки припинення сервітуту визначено в статтях 406 ЦК України та 102 ЗК України.

Відповідно до положень статті 102 ЗК України дія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках: а) поєднання в одній особі суб'єкта права земельного сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника земельної ділянки; б) відмови особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут; в) рішення суду про скасування земельного сервітуту; г) закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут; ґ) невикористання земельного сервітуту протягом трьох років; д) порушення власником сервітуту умов користування сервітутом.

На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія цього сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках: а) припинення підстав його встановлення; б) коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 406 ЦК України визначено також, що сервітут припиняється у разі смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут.

Під час розгляду спору щодо припинення сервітуту на вимогу власника землі суд має враховувати обставини, які мають істотне значення.

З матеріалів справи вбачається, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯД № 825910 ОСОБА_11 була власником земельної ділянки, кадастровий номер 2611000000:06:004:0042. Сервітут встановлено для обслуговування цієї земельної ділянки.

ОСОБА_11 померла 21 січня 2015 року.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_6 24.09.2015 набув у власність після смерті матері ОСОБА_11 земельну ділянку під тим же кадастровим номером 2611000000:06:004:0042.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Як видно з рішення Яремчанського міського суду від 04 квітня 2008 року, що набрало законної сили, ним встановлено класичний земельний сервітут, який в силу чинного законодавства підлягає переходу до правонаступників щодо земельної ділянки, отже у звязку зі смертю відповідача ОСОБА_11 при переході права власності на земельну ділянку до її спадкоємців, дія земельного сервітуту не припинилася, тому посилання апелянта на норму ч. 2 ст. 101 ЗК України є помилковим.

Ухвалою Яремчанського міського суду від 05 травня 2015 року не встановлено особистий сервітут для ОСОБА_11, а розяснено вище вказане судове рішення, що земельний сервітут встановлено на земельну ділянку, власником якої є ОСОБА_5, для ОСОБА_11, власника сусідньої земельної ділянки площею 0,3038 га, та ОСОБА_13, власника сусідньої земельної ділянки площею 0,08 га. Ухвала про розяснення рішення не змінює його змісту.

За особистим сервітутом права закріплені особисто за сервітуарієм та припиняються після його смерті, в той час як право земельного сервітуту закріплено за певним обтяжуючим обєктом по відношенню до іншого обтяженого обєкту, а не щодо конкретної особи, тому не залежить від власників відповідних обєктів сервітуту.

Користування сервітуарієм чужою земельною ділянкою без відповідної технічної документації та без визначення на місцевості меж земельного сервітуту не може бути підставою для припинення дії земельного сервітуту, оскільки не входить у виключний перелік випадків припинення сервітуту.

Технічна можливість реєстрації спірного сервітуту відповідачами відсутня згідно з вимогами Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Матеріали справи не містять належних за змістом ст. ст. 57-59 ЦПК України доказів, які б давали суду першої інстанції підстави для застосування положень ст. 406 ЦК України та ст. 102 ЗК України щодо припинення дії встановленого рішенням суду земельного сервітуту.

Позивач не довела обставин, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог про невикористання земельного сервітуту протягом трьох років, порушення власником сервітуту умов його користування або припинення підстав його встановлення і коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.

Звернення до органів ДВС за виконанням рішення суду є правом, а не обовязком відповідачів, які добровільно користуються земельним сервітутом з часу його встановлення.

Доводи апеляційної скарги, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухвалене судом з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставини, що мають значення для справи, а викладені в рішенні висновки не відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки суд повно та об'єктивно встановив дійсні обставини справи, дослідив надані сторонами докази, дав їм вірну правову оцінку.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновком суду щодо їх оцінки.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 ОСОБА_9 ОСОБА_10 відхилити.

Рішення Яремчанського міського суду від 18 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Девляшевський В.А.

ОСОБА_14