Постанова № 56263821, 22.02.2016, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1681/14-а

Номер провадження №2-а/438/2/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2016 року Бориславський міський суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Слиша А.Т.

при секретарі судового засідання Слєпченко Н.С.

за участі представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориславі справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Міського голови міста Борислава ОСОБА_5, ОСОБА_6 міської ради Львівської області в особі спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури відділу архітектури та містобудування ОСОБА_6 міської ради, треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання протиправними рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідачів, в якому просить постановити рішення, яким визнати протиправною відмову спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури - відділу архітектури та містобудування ОСОБА_6 міської ради у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки ОСОБА_4 для реконструкції квартири АДРЕСА_1, видану за підписом головного архітектора м.Борислава ОСОБА_3 у листі від 13.05.2014 р. за №9-н.; зобов'язати міського голову м. Борислава ОСОБА_5 видати розпорядження спеціально уповноваженому органу містобудування та архітектури - відділу архітектури та містобудування ОСОБА_6 міської ради (начальнику відділу ОСОБА_11) надати ОСОБА_4 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Міцкевича, 42 при реконструкції квартири АДРЕСА_2 з влаштуванням прибудови та лоджії; зобовязати ОСОБА_6 міську раду Львівської області в особі спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури - відділу архітектури та містобудування ОСОБА_6 міської ради виконати вимоги ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» шляхом видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Міцкевича, 42 в м.Бориславі Львівської області при реконструкції квартири №5 ОСОБА_4 по вул. Міцкевича 42 у м.Бориславі Львівської області, з влаштуванням прибудови та лоджії, в тому числі проведення реконструкції по червоній лінії проїзду між вулицями Міцкевича та Весняної в м. Бориславі, згідно п.3.14 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» та встановлення охоронюваних зон квартальних інженерних комунікацій після перенесення внутрідворових інженерних комунікацій водопроводу, каналізації та ліній електропередач згідно ДБН 360- 92 **, видачу провести у відповідності до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011року Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки ; у відповідності до ст.267 КАС України «Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах» прийняти письмову ухвалу про зобовязання всіх відповідачів субєктів владних повноважень по даному позову, не на користь яких ухвалене судове рішення, подати суду у десятиденний строк від дати набрання рішенням Бориславського міського суду про визнання протиправним рішення органу містобудування та архітектури ОСОБА_6 міської ради №9-м від 13.05.2014р. законної сили, звіт про виконання судового рішення по адміністративному позову ОСОБА_4 про визнання протиправним рішення органу містобудування та архітектури ОСОБА_6 міської ради №9-м від 13.05.2014, а також зобовязати всіх відповідачів субєктів владних повноважень по даному позову викласти звіт у письмовій формі з вказанням у ньому: реквізитів судового рішення, яке повинне бути виконане, стан його виконання (виконане повністю чи не виконане),повний перелік дій щодо його виконання, причини невиконання, якщо рішення не виконано, а також додати до звіту копії документів, які б підтверджували інформацію, викладену у звіті.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.05.2014року позивач звернулася з заявою на імя начальника відділу містобудування та архітектури ОСОБА_6 міської ради про надання містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки при реконструкції квартири АДРЕСА_3 з влаштуванням прибудови та лоджії.

13.05.2014 року відділ архітектури та містобудування ОСОБА_6 міської ради у своєму листі за №9-м, відмовив позивачу, ОСОБА_4, у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для реконструкції квартири №5 з прибудовами та лоджією в житловому будинку по вул. Міцкевича, 42 в м. Бориславі Львівської області, у зв'язку з відсутністю згоди власників приватизованих квартир на проведення реконструкції з прибудовою, а також у звязку з тим, що у проектній пропозиції прибудова здійснюється в сторону проїзду, потрапляє в червоні лінії житлової вулиці і порушує Державні будівельні норми та правила забудови, не відповідає містобудівній документації. Дану свою відмову відділ архітектури га містобудування ОСОБА_6 міської ради обґрунтував з посилання на рішення Конституційного суду України від 02.03.2004 року, постанову КМУ №572 від 08.10.1992 року, З.У. «Про приватизацію державного житлового фонду», З.У. «Про власність», Цивільний кодекс України, без вказівки та посилання на конкретні норми даних нормативних актів.

Вважає відмову спеціально уповноваженого органу архітектури і містобудування відділу архітектури та містобудування ОСОБА_6 міської ради протиправною та такою, що грубо порушує її права.

Представник позивачки ОСОБА_2 дала суду пояснення аналогічні змісту позовної заяви, додатково пояснивши, що підстави відмови ОСОБА_4 у видачі містобудівних умов та обмежень, викладених відповідачем у листі відділу архітектури га містобудування ОСОБА_6 міської ради 13.05.2014 року за №9-м, є надуманими та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, крім цього, відповідач як на підставу відмови посилається на нечинний нормативно правовий акт України З.У. «Про власність», що свідчить про протиправність рішення відповідача. Заперечення щодо заявленого позову ОСОБА_4 представників відповідачів у справі є неспроможними та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, оскільки видача містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки свідчить лише про умови здійснення намірів забудовника і не може порушувати чиїхось прав та інтересів, в тому числі і прав третіх осіб у справі, так як не є ні дозволом на будівництво, ні початком будівництва.

Просить повністю задоволити позов ОСОБА_4

Представник позивачки ОСОБА_1 дав суду пояснення, аналогічні змісту позовної заяви, додатково пояснивши, що в інформаційній картці адміністративних послуг надання містобудівних умов та обмежень на реконструкцію обєктів нерухомого майна відділом архітектури та містобудування ОСОБА_6 міської Ради, в Наказі Мінрегіонбуду України від 07.06.2011 року № 109 «Про затвердження Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст», а також в Розпорядженні голови ЛОДА від 18.10.2011р. №1085/5-11 «Про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки» у вичерпний перелік документів необхідних для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки однозначно не входить надання згоди власників інших квартир багатоповерхового житлового будинку. Також проектна пропозиція реконструкції обєкта нерухомого майна повинна однозначно складатись тільки зі схеми плану земельної ділянки, планів та фасадів обєкта, відтак всі інші вимоги відповідачів, а саме: згода власників інших квартир, питання переносу інженерних мереж , підїздів до обєкту , пішохідних доріжок , благоустрою, інженерних вишукувань, місць стоянки автотранспорту, допустимого відсотку забудови ділянки є не що інше, як власні безпідставні домисли відповідачів, які не ґрунтуються на чинних Законах України, так як всі ці питання вирішуються вже в самому проекті реконструкції об»екта нерухомого майна, якраз після отримання самих містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки .

Згідно положень ст.ст. 100 та 152 Житлового Кодексу України , Постанови КМУ №5 від 14.01.2009 р. «Правила користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків» , Наказу Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17.05.2005 року «Правила утримання житлових будинків та прибудинкових територій» перепланування та переобладнання квартири здійснюється з дозволу власників приміщень квартири та дозволу виконавчого комітету міської Ради за наявності проекту, що і буде виконуватись після одержання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, які потрібні тільки і якраз для розроблення проекту реконструкції обєкта (заява згода співвласників квартири позивачем була надана відповідачу і знаходиться в документах справи).

У відповідності до Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004року №4-рп-2004, п.1. 3, п.2 ст.383, ст.369, ст.317 Цивільного Кодексу України згода власників інших квартир багатоквартирного житлового будинку необхідна тільки при здійсненні перебудови та переобладнання спільних допоміжних приміщень будинку, надбудов (а не - прибудов) до них, мансард та на вчинення правочинів щодо розпорядження спільними допоміжними приміщеннями та іншим спільним майном співвласників багатоквартирного житлового будинку (продажу, дарування, заповідання, здачі в оренду обміну, закладання в іпотеку та інше розпорядження), однак цього при здійсненні прибудови та реконструкції - перепланування та переобладнання квартири АДРЕСА_4 позивачем не планується і не буде здійснюватись. Всі інші власники квартир багатоквартирного житлового будинку №42 по вул. Міцкевича в м. Бориславі будуть і надалі незмінно спільно володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном та спільним майном багатоквартирного житлового будинку.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», в п.1 , п.п. 2 якої визначено, що генеральний план населеного пункуту визначає принципові загальні рішення розвитку, планування забудови території населеного пункту. А згідно ст.26 даного Закону України забудова (в тому числі реконструкція) території здійснюється шляхом розміщення обєктів будівництва згідно режиму забудови та право на забудову (в тому числі реконструкцію) реалізується власником або користувачем при використанні земельної ділянки згідно її призначення. Також таке право надається власнику згідно ст.47 Конституції України, ст.95 Земельного Кодексу України, а також - ст.415 Цивільного Кодексу України, тому позивач має законне право на підставі вище зазначених норм та положень закону планувати і проводити реконструкцію свого майна та забудову прибудинкової земельної ділянки, однак це право позивача протиправно заперечують представники відповідачів.

Відповідачі не надали та і не можуть надати суду затверджений належним законним чином план червоних ліній населеного пункту м. Борислава, оскільки такий план не існує, бо не розроблений і не затверджений в передбаченому законом порядку, а відтак, посилання відповідачів на існування та точне розміщення червоних ліній в середині житлового кварталу вулиці Міцкевича в м. Бориславі є безпідставним, голослівним, не відповідає дійсності та закону і ніяким документом не підтверджується. , Адже, червоні лінії має вулична та дорожня мережа , а згідно ДБН 360-92** п.3.22 у районі садибної забудови (якою є житловий квартал вул.Міцкевича, куди входить і будинок №42 по вул.Міцкевича в м.Бориславі) при потребі, крім вуличної мережі, слід формувати мережу внутріквартальних проїздів, ширина яких приймається 3,5 метра, тобто внутріквартальні проїзди не є вуличною дорожньою мережею, і тому не мають червоних ліній та є невідємною частиною садибної забудови вул.Міцкевича в Бориславі. Тому твердження представників відповідачів, що прибудова позивача порушує вимоги червоних ліній є безпідставними. Їхні голослівні твердження також спростовуються даними довідки Дрогобицького управління Держземагенства за № 659 від 26.02.2013 року, згідно яких земельна ділянка по вул.Міцкевича 42 в м. Бориславі немає обмежень в будівництві та обслуговуванні будинку, тобто через неї не проходять червоні лінії.

Згідно ДБН 360-92** розділ « Регулювання мікроклімату» тривалість інсоляції нормується тільки в житлових приміщеннях, не менш 2,5 годин на день на період з 22 березня по 22 вересня року, а прибудова по вул.Міцкевича 42 в м.Бориславі планується позивачем з тієї сторони будинку, де немає вікон житлових кімнат будинку, тому твердження відповідачів про порушення позивачем вимог інсоляції також є безпідставними.

Площа прибудинкової земельної ділянки по вул.Міцкевича 42 в м.Бориславі складає 567 кв. метрів, площа існуючих будівель - 139 кв. метрів, а площа проектованих будов - 89 кв. метрів, таким чином відсоток планованої забудови складе 40 % , тому твердження відповідачів , що відсоток планованої забудови складає 60%, а відтак, не відповідає нормативному в - 40 % також є безпідставними.

Згідно додатку 3.1 примітки 7 ДБН 360-92 ** « мінімальні протипожежні розриви між житловими будинками та господарськими будівлями в межах однієї присадибної ділянки не нормуються, тому твердження відповідачів про порушення протипожежних розривів проектною пропозицією позивача є безпідставним.

Згідно ДБН 360-92** р.9 п.9.1 « Інженерна підготовка і захист території» природній фактор сейсмічності від 0 до 6 балів оцінюється як сприятливий для будівництва, навіть, сейсмічність від 6 до 9 балів, яка вважається слабо допустимим фактором, але не забороняє будівництво. При реконструкції квартири АДРЕСА_5 проектною пропозицією планується провести підсилення цілого фундаменту будинку, що в загальному стабілізує його стан. Проектована прибудова буде мати самостійний несучий фундамент та несучі стіни, що не створить навантаження на існуючий будинок, тому твердження відповідачів про руйнування будинку не підтверджене жодними розрахунками та є безпідставним.

Надання відповідачами листа ДП «Державний інститут проектування міст» від 27.07.2015року за №402/12-1 не має жодного доказового значення, оскільки він не був підставою і не враховувався відповідачем при відмові 13.05.2014року позивачу, ОСОБА_4, у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для реконструкції квартири №5 з прибудовами та лоджією в житловому будинку по вул. Міцкевича, 42 в м. Бориславі Львівської області. Крім цього, відомості зазначені у цьому листі ДП «Державний інститут проектування міст» від 27.07.2015року не ґрунтуються на положеннях закону та фактичних обставинах, так як спеціалісти цього підприємства навіть неправильно визначають у листі терміни, які характеризують загазованість, а саме: «концентрація вуглеводнів» - хоча правильно «вуглеводів», «загазованість приповерхневого шару атмосфери» замість правильного - «загазованість приповерхневого грунтового середовища». Ділянка по вул.Міцкевича 42 в м.Бориславі безпідставно без проведення будь-яких досліджень відноситься відповідачами та їх спеціалістами ДП «Державний інститут проектування міст» до зони підвищеної загазованості , а згідно схеми вул. Міцкевича в м.Бориславі відноситься до зони низької та нульової загазованості. Хоча твердити про достовірні дані загазованості приповерхневого грунтового середовища можливо після актуальних замірів загазованості ПГС, що буде проводитись при проектуванні реконструкції позивачем і на стадії надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки не вимагається законом, а також спеціалісти у даному листі спираються у своїх домислах на п.3.32 ДБН 360-92 ** який відноситься до розділу « Сельбищна територія сільських поселень», хоча місто Борислав відноситься до категорії міста, так як не є селом, тому твердження спеціалістів ДП «Державний інститут проектування міст» лист № 402-12-1 від 27.07.2015 р. є лише їх власними домислами, які не ґрунтуються на законах України та є хибними.

Просить позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_6 міської ради Львівської області в особі спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури відділу архітектури та містобудування ОСОБА_6 міської ради ОСОБА_3 позов не визнав. Дав суду пояснення про те, що він повністю підтримує все, викладене ним у письмовому запереченні на позов ОСОБА_4 та до цього заперечення може лише додатково пояснити, що містобудівною документацією на місцевому рівні є Генеральний план міста Борислава Львівської області. Крім цього, в дійсності план червоних ліній вулиць міста Борислава Львівської області є розроблений, однак він не затверджений у передбаченому законом порядку, та цим планом можна користуватися. Проектної документації на забудову земельної ділянки при реконструкції квартири АДРЕСА_3 з влаштуванням прибудови та лоджії, поданої ОСОБА_4 спеціалісти ДП «Державний інститут проектування міст» не оглядали. За розясненням до ДП «Державний інститут проектування міст» він звернувся вже після відмови ОСОБА_4 у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для реконструкції квартири №5 з прибудовами та лоджією в житловому будинку по вул.Міцкевича, 42 в м.Бориславі Львівської області, тобто вже під час розгляду у суді даної справи за її позовом.

Просить в позові відмовити в повному обсязі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в судове засідання не з»явились, про причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду справи.

Розглянувши і дослідивши доводи сторін, подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище - Копач) ОСОБА_12, відповідно витягу про державну реєстрацію прав (№35277922 від 24.08.2012) є співвласником 10/25 ід.ч. квартири АДРЕСА_6. Іншими співвласниками квартири є ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15

Згідно нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_1 від 03.07.2013року, співвласники квартири АДРЕСА_7 надали позивачу ОСОБА_1 (дівоче прізвище Копач) О.В. згоду на проведення нею реконструкції (у тому числі перепланування, добудови та влаштування окремого входу з вулиці) належної їй на праві власності частини квартири №5, що знаходиться у будинку № 42 по вул.Міцкевича у м.Бориславі Львівської області.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 26.01.2015р. у багатоквартирному житловому будинку №42 по вул. Міцкевича в м.Бориславі Львівської області 13.06.2012року створено об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «МАЛЬВИ-1».

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.03.2014 року (індексний номер 18797995) земельна ділянка площею 0,0567 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою вул.Міцкевича. 42 у м.Бориславі Львівської області, кадастровий номер: 46 10300000:03:020:0073 належить ОСББ «Мальви-1» на праві приватної власності.

Згідно рішення загальних зборів ОСББ «Мальви-1» від 15 березня 2014 року №1зем. позивачу ОСОБА_4, надано дозвіл на забудову земельної ділянки по вул.Міцкевича, 42 для влаштування прибудови при реконструкції квартири АДРЕСА_8.

Згідно заяви позивача ОСОБА_4 від 06.05.2014року адресованої на ім»я начальника відділу містобудування та архітектури ОСОБА_6 міської ради позивач ОСОБА_4 просила надати містобудівні умови та обмеження на забудову земельної ділянки при реконструкції квартири АДРЕСА_3 з влаштуванням прибудови та лоджії.

До заяви позивачем ОСОБА_4 було подано наступні документи: копія паспорта, нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку: нотаріально засвідчена копія документа про право власності на квартиру; засвідчена копія технічного паспорта на квартиру; топографічне знімання (М 1:500). виконане ліцензованою організацією, яке відображає існуючу ситуацію з нанесеними червоними лініями та наявними інженерними мережами; проектна пропозиція реконструкції; фотофіксація існуючих будівель та споруд, тобто перелік документів, які передбачено Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №10-9 від 07.07.2011року (зі змінами).

Згідно листа відділу архітектури га містобудування ОСОБА_6 міської ради 13.05.2014 року за №9-м, за підписом головного архітектора Т.ОСОБА_3, позивачу ОСОБА_4 відмовлено у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для реконструкції квартири №5 з прибудовами та лоджією в житловому будинку по вул.Міцкевича, 42 в м.Бориславі Львівської області, у зв'язку з відсутністю згоди власників приватизованих квартир на проведення реконструкції з прибудовою, а також у звязку з тим, що у проектній пропозиції прибудова здійснюється в сторону проїзду, потрапляє в червоні лінії житлової вулиці і порушує Державні будівельні норми та правила забудови, не відповідає містобудівній документації. Дану свою відмову відділ архітектури га містобудування ОСОБА_6 міської ради обґрунтував з посилання на рішення Конституційного суду України від 02.03.2004 року, постанову КМУ №572 від 08.10.1992 року, З.У. «Про приватизацію державного житлового фонду», З.У. «Про власність», Цивільний кодекс України, без вказівки та посилання на конкретні норми даних нормативних актів та з посиланням на недіючий З.У. «Про власність» .

Суд вважає безпідставною вказану вище відмову, вважаючи що відповідачем порушено вимоги ч.2 с.19 Конституції України щодо засад діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

В силу пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті З КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 цієї норми визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відділ архітектури та містобудування ОСОБА_6 міської ради є суб'єктом владних повноважень, оскільки згідно Положення про відділ архітектури та містобудування ОСОБА_6 міської ради, затвердженого рішенням ОСОБА_6 міської ради Львівської області №416 від 17.11.2011р. та відповідно до закону на нього покладено владні управлінські функції, у т.ч. на виконання делегованих повноважень у сфері містобудівної діяльності щодо видачі містобудівних умов та планувальних обмежень.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу, між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом, що встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: І) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих ти будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Вихідні дані не входять ні в склад проектної документації, ні тим більше, у підготовчі або будівельні роботи.

Ст. 29 даного Закону встановлено, що основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Тобто містобудівні умови та обмеження надаються виключно для проектування об'єкту будівництва і не є фактом ведення будівництва, їх одержання власником чи користувачем земельної ділянки не може порушувати право власності третіх осіб.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення по відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто якщо наміри використання забудови не відповідають функціональному призначенню ділянки згідно генерального плану міста.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, зокрема Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України видано Наказ №109 від 07.07.2011 року Про затвердження Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст».

Згідно п.1.2 Порядку, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Пунктом 2.2 Порядку передбачено, що для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою: ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Також, пунктом 2.4 Порядку встановлено, що розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюється спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Інших підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень діючим законодавством України не передбачено.

Позивач ОСОБА_4 подала до спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури заяву про видачу містобудівних умов та обмежень з документами, перелік яких визначений законом та є вичерпним.

Посилання відповідача на рішення Конституційного суду України від 02.03.2004 року № 4-рп/2004 (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) є помилковим, оскільки дане рішення стосується питання щодо надання згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності. Дане рішення Конституційного суду України аж ніяк не стосується ізольованих квартир та прибудов, а тільки та виключно допоміжних приміщень будинку, якими, у разі влаштування надбудов та мансард є горища будинку, коли йде відчуження спільного майна власників інших квартир багатоквартирного будинку і порушується їх право власності - горища переходять у мансарди і надбудови до будинку.

Згідно Свідоцтва на право власності на нерухоме майно земельна ділянка по вул.Міцкевича, 42 в м.Бориславі повністю без ніяких обмежень призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку. Тобто, через ділянку не проходять газопроводи, ЛЕП, водопроводи та червоні лінії, що можуть створювати обмеження у використанні та будівництві.

Згідно довідки-висновку №659 від 26.02.2013 року Управління Держземагентства у Дрогобицькому районі Львівської області, що підтверджує, що земельна ділянка пл. 0,0567 га по вул.Міцкевича, 42 у м.Бориславі для будівництва та обслуговування житлового будинку не обтяжена сервітутами на користь третіх осіб і не має обмежень на користування. Отже, ділянка в межі червоних ліній не потрапляє.

Дана довідка-висновок входить в склад проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСББ «Мальви-1» на вул.Міцкевича, 42 в м.Бориславі, який погоджений висновком відділу архітектури та містобудування ОСОБА_6 міської ради, висновок про відповідність Законам України проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул.Міцкевича, 42 №144-з від 01.03.2013 р. (знаходиться в матеріалах справи).

Тому, посилання відповідача у своєму рішенні про відмову видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для реконструкції квартири №5 з прибудовами та лоджією в житловому будинку по вул.Міцкевича, 42 в м.Бориславі Львівської області, на те, що в проектній пропозиції прибудова потрапляє в червоні лінії житлової вулиці Міцкевича м.Борислава є помилковими та неправомірними, тим більше, що детальний план території міста Борислава, план червоних ліній вулиць м.Борислава, у т.ч. вул.Міцкевича міста Борислава Львівської області, не розроблений, та не затверджений ОСОБА_6 міською радою, а отже відсутні.

В місті Бориславі відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні на даний час є генеральний план міста, затверджений у 1978 р. рішенням ОСОБА_6 міської ради, згідно якого дана земельна ділянка знаходиться в житловій зоні вул.Міцкевича м.Борислава і призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку №42, а намір використання її як «будівництво прибудови і лоджії» має житлове призначення реконструкції квартири АДРЕСА_9, тобто намір використання земельної ділянки як забудови її житлом повністю відповідає вимогам генерального плану - відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, бо є намір будувати житло.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відмова органу архітектури і містобудування у видачі позивачу ОСОБА_4 містобудівних умов та обмежень з підстав, викладених у листі відділу архітектури га містобудування ОСОБА_6 міської ради 13.05.2014 року за №9-м, є протиправною та такою, що не ґрунтується на нормах закону та містобудівній документації на місцевому рівні, - генеральному плану міста Борислава, а тому позов позивача підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобовязання міського голову м. Борислава ОСОБА_5 видати розпорядження спеціально уповноваженому органу містобудування та архітектури - відділу архітектури та містобудування ОСОБА_6 міської ради (начальнику відділу ОСОБА_11) надати ОСОБА_4 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Міцкевича, 42 при реконструкції квартири АДРЕСА_2 з влаштуванням прибудови та лоджії, суд вважає в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до п.20) ч.3 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Надання вихідні даних (містобудівельні умови та обмеження) для розміщення забудови земельної ділянки не входять до повноважень міського голови відповідно вищезазначених норм.

Щодо вимоги позивача про встановлення відповідачу строку подання до суду звіту про виконання судового рішення, суд відзначає наступне.

Так, відповідно до ч.1ст.267 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Цій нормі кореспондують положення абз.7 п.4 ч.1ст.163 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої інстанції зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

У зв'язку з чим, суд вважає за можливе встановити під час прийняття постанови у справі судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у даній справі.

При цьому, слід роз'яснити відповідачу, що, згідно частини другоїстатті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч.1ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.10,11,12,71,159,160,161,162,163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до ст. 19 Конституції України, ст.ст. 1, 26, 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011 року «Про затвердження Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст», ст.ст. 357, 368, 369 Цивільного кодексу України, Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», суд,-

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати відмову (листі від 13.05.2014 р. за №9-н) відділу архітектури та містобудування ОСОБА_6 міської ради щодо надання вихідних даних (містобудівельних умов та обмежень) забудови земельної ділянки ОСОБА_4 для реконструкції квартири АДРЕСА_1, протиправною.

Зобовязати відділ архітектури та містобудування ОСОБА_6 міської ради надати вихідні дані (містобудівельні умови та обмеження) для розміщення забудови земельної ділянки ОСОБА_4 для реконструкції квартири АДРЕСА_1.

В решті позовних вимог відмовити.

Зобов'язати відділу архітектури та містобудування виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради, у відповідності дост.267 КАС України, подати до суду звіт про виконання постанови Бориславського міського суду Львівської області від 22 лютого 2016 року в адміністративній справі №2-а/438/72/2015 протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня набрання нею законної сили.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 сплачений судовий збір у сумі 73 грн. 08 коп.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Бориславський міський суд Львівської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст.160 КАС України з дня отримання копії постанови.

Головуючий: суддя А.Т. Слиш