Ухвала суду № 56263449, 02.03.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 320/6220/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-кп/778/324/16 Головуючий в 1-й інстанції

Єдиний унікальний №320/6220/15-к ОСОБА_1

Категорія: ст.185 ч.3 КК України Доповідач у 2-й інстанції

ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого Прямілової Н.С.

суддів Імберової Г.П., Мульченка В.В.

при секретарі Дротянко С.Г.

за участю:

прокурора Кмєтя А.Г.

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014080140006052, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 листопада 2015 року відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, холостого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

1) 25.04.2008р. Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік;

2) 22.02.2010р. Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік 6 місяців;

3) 15.08.2011р. Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі; звільнений 05.06.2014р. по відбуттю покарання,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6 Федерації, громадянина України, холостого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше судимого:

1) 25.10.2010р. Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.185 ч.3 КК України до штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 510 грн.;

2) 15.08.2011р. Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений 25.07.2014р. по відбуттю покарання;

3) 16.07.2015р. Комунарським районним судом м.Запоріжжя, з урахуванням змін, внесених ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 02.10.2015р., за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить помякшити призначене йому покарання та врахувати, що він повністю визнав свою вину, цивільні позови у справі не заявлені, а потерпілі не мають до нього претензій.

Вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 листопада 2015 року:

ОСОБА_3 визнано винуватим та засуджено:

- за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі;

- за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено 3 роки 3 місяці позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислюється з 28.05.2015р.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишений у вигляді тримання під вартою;

ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України до призначеного покарання за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 16.07.2015р., та остаточно призначено 3 роки 9 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислюється з 11.01.2015р.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишений у вигляді тримання під вартою.

Доля речових доказів вирішена відповідно до ст.100 КПК України.

Вирок відносно ОСОБА_4 не оскаржено.

В судовому засіданні апеляційної інстанції:

обвинувачений ОСОБА_3 підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити;

прокурор заперечував проти апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Вислухавши доповідача, учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вироку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винуватими у злочинах, вчинених за наступних обставин.

26.12.2014р., приблизно о 20 годині, перебуваючи на вул.Чапаєва в с.Вознесенка Мелітопольського району Запорізької області, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, із корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, шляхом демонтажу стіни, проникли до буд.№205-М, розташованого по вул.Чапаєва в с.Вознесенка Мелітопольського району Запорізької області, який є житлом, звідки таємно викрали майно, що належить потерпілому ОСОБА_6, чим спричинили потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 4000 грн.

26.12.2014р., приблизно о 20 год. 20 хв., перебуваючи на вул.Чапаєва в с.Вознесенка Мелітопольського району Запорізької області, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, із корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, шляхом виставлення віконного скла, проникли до буд.205/10, розташованого по вул.Чапаєва в с.Вознесенка Мелітопольського району Запорізької області, який є житлом, звідки таємно викрали майно, що належить потерпілій ОСОБА_7, чим спричинили потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 3050 грн.

26.02.2015р., приблизно о 20 годині, знаходячись в салоні маршрутного таксі, яке пересувалось за маршрутом «Новий Мелітополь-Залізничний вокзал», ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з лівої кишені куртки надітої на потерпілого ОСОБА_8, таємно викрав майно ОСОБА_8, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 1580 грн.

13.03.2015р., приблизно о 12 год. 50 хв., знаходячись в салоні маршрутного таксі, яке пересувалось за маршрутом «Центральний ринок-Північний Переїзд», ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з правої кишені куртки надітої на ОСОБА_9, таємно викрав майно ОСОБА_9, чим спричинив потерпілому матеріальний збиток на загальну суму 1500 грн.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи та не оскаржуються в апеляційній скарзі.

Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3 КК України, що також не оскаржується в апеляційній скарзі.

Доводи обвинуваченогопро те, що призначене йому покарання є надто суворим є необґрунтованими.

Суд першої інстанції при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у відповідності зі ст.65 КК України в повній мірі врахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, який не працює, неодноразово судимий, в тому числі й за аналогічні злочини, а також обставини, що помякшують покарання, на які обвинувачений посилається у своїй скарзі.

Призначене обвинуваченому ОСОБА_3 покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі винного, є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, та відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України.

За таких обставин апеляційна скарга обвинуваченого є необґрунтованою і не підлягає задоволенню.

З матеріалів провадження вбачається, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. У звязку з цим і відповідно до ч.5 ст.72 КК України строк попереднього увязнення підлягає зарахуванню у строк покарання.

У вступній частині оскаржуваного вироку зазначена судимість ОСОБА_3 за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25.04.2008р., яка відповідно до положень п.1 ч.1 ст.89 КК України є погашеною і тому підлягає виключенню.

Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 листопада 2015 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього увязнення з 28.05.2015р. по 02.03.2016р. із розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.

Виключити зі вступної частини вироку судимість ОСОБА_3 за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25.04.2008р., яка відповідно до положень п.1 ч.1 ст.89 КК України є погашеною.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_10ОСОБА_11