Ухвала суду № 56262772, 03.03.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/219/2016(м)

264/1336/15-ц

Категорія 59 Головуючий у 1-ій інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Мироненко І.П.

суддів: Баркова В.М., Лісового О.О.

секретаря Собецької О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Форвардавто-4», третя особа Регіональний сервісний центр МВС у Донецькій області, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року, позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання правочину недійсним, визнання права власності на автомобіль та повернення майна законному володільцю.

Заочним рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 травня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_3 придбав автомобіль ЗАЗ ТF698 ЗНГ, 2010 року випуску, шасі (кузов) № Y6DTF698KA238065, реєстраційний номер НОМЕР_1 (довідка рахунок серії ВІА №565890 від 30 вересня 2014 року). Зобовязано ОСОБА_3 повернути автомобіль ОСОБА_4 В задоволені решти вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

23 вересня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, яка ухвалою суду від 24 вересня 2015 року була залишена без руху у звязку із недотриманням вимог ст. 229 ЦПК України.

Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 23 жовтня 2015 року заява ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення визнана неподаною та повернута заявнику.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 жовтня 2015 року скасувати.

В обґрунтування зазначає, що оскільки справа була розглянута за його відсутності, він, як учасник процесу, не мав можливості реалізувати свої права, передбачені ст.27 ЦПК України. Посилається на положення ст.ст. 74 і 76 ЦПК України, якими регламентовано порядок вручення судових повісток фізичним особам, та визначених у ст.224 ЦПК України передумов проведення заочного розгляду справи. Крім того, копія судового рішення йому була вручена за перебігом пятиденного строку, що не відповідає положення ч.3 ст.222 ЦПК України. Однак суд проігнорував ці доводи, які були викладені у заяві про перегляд заочного рішення, і повернув його заяву.

Відповідач ОСОБА_3, та його представник ОСОБА_6 підтримали доводи апеляційної скарги, просили ухвалу суду скасувати, справу повернути до суду для вирішення питання про перегляд заочного рішення.

Відповідно до наказу МВС від 30 листопада 2015 року №1532 УДАІ при ГУ МВС України в Донецькій області ліквідовано.

20 жовтня 2015 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №889 утворено територіальні органи з надання сервісних послуг МВС.

Представники третьої особи РСЦ МВС України в Донецькій області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 просили вирішити питання на розсуд суду.

Інші сторони у судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки не повідомили, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 132 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Суд першої інстанції повертаючи заяву про перегляд заочного рішення виходив з того, що заявник не виконав вимоги та не усунув вказані в ухвалі суду від 24 вересня 2015 року недоліки.

З таким висновком суду колегія суддів не може не погодитись, оскільки він відповідає нормам процесуального права.

Статтею 229 ЦПК України встановлено форму і зміст заяви про перегляд заочного рішення, яка передбачає, що в заяві повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це, а також, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача (п.п.3 і 4 ч.2 ст.229 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що подана відповідачем ОСОБА_3 заява про перегляд заочного рішення не відповідає вимогам п.4 ч.2 ст.229 ЦПК України.

Ухвалою судді від 24 вересня 2015 року заяву про перегляд судового рішення як таку, що не відповідає вимогам п.4 ч.2 ст.229 ЦПК України залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме, заявнику необхідно було послатись на докази, якими він обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Згідно розписки ухвала суду про усунення недоліків була отримана відповідачем ОСОБА_3 15 жовтня 2015 року (а.с.18).

Згідно ч.7 ст.229 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються правила ст.121 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.119 і 120 цього Кодексу, а також оплатить судовий збір, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Станом на 23 жовтня 2015 року відповідачем ОСОБА_3 недоліки, зазначені в ухвалі суду щодо наведення доказів в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, усунуті не були.

За таких обставин, ухвала суду про повернення заяви про перегляд заочного рішення від 23 жовтня 2015 року постановлена з додержанням вимог закону.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «ОСОБА_6 проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року (п.147) та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року (п.53).

У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв'язку з наведеним, вимога суду з підстав, передбачених п.4 ч.2 ст.229 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки судом постановлено ухвалу у відповідності до вимог ст.121 ЦПК України.

За своїм змістом апеляційна скарга зводиться до викладення норм процесуального законодавства та доводів щодо незаконності заочного рішення суду першої інстанції. Що ж стосується ухвали суду, якою була повернута заява про перегляд заочного рішення, то таких доводів апеляційна скарга не містить.

З огляду на викладене, ухвала суду, як така, що постановлена з дотриманням вимог процесуального права, відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача ОСОБА_3 відхиленню.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що повернення заяви про перегляд заочного рішення не позбавляє заявника права на подачу такої заяви із виправленими недоліками разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважності причин пропуску такого строку.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.П. Мироненко

Судді: В.М. Барков

ОСОБА_9