Рішення № 56262749, 04.03.2016, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/685/16-ц

2/310/950/16

РІШЕННЯ

Іменем України

04 березня 2016 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Петягіна В.В.

при секретарі Уставицькій Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянську цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про виселення,

В С Т А Н О В И В :

01.02.2016 року Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк «Приватбанк» (далі ПАТ КБ «Приватбанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, у якому просив виселити Відповідача та інших осіб, які зареєстровані та або проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою: Запорізька область м.Бердянськ, вул. Чайковського, буд. 15.

В позовної заяві зазначено:

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 07.03.2008 р. уклали кредитний договір №2РВНОА0000000013 (надалі - Кредитний договір). Відповідно до п. 8.1. кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язався надати ОСОБА_3 кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 20100,00 [Долар США] строком до 07.03.2018 р., а ОСОБА_3В зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_2 07.03.2008 року уклали договір іпотеки № 2РВКОА0000000013 (надалі - договір іпотеки). Згідно з п. 35.3 договору іпотеки ОСОБА_2 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 52,20, житловою площею 32,80 кв.м, який розташований за адресою: Запорізька обл., м.Бердянськ, вул. Чайковського, буд.15. Майно належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі Договору дарування.

Свої зобов'язання за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_3 кредит в розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

Згідно зі статями 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

ОСОБА_3 не надав своєчасно ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, у порушення зазначених норм закону та умов договору, ОСОБА_3 зобов'язання за Кредитним договором не виконав.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та 01.04.2014 року суд виніс рішення звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок загальною площею 52,20, житловою площею 32,80 кв.м, який розташований за адресою: Запорізька обл., м.Бердянськ, вул.Чайковського, буд.15, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570).

Відповідно до ст. 40 ЗУ "Про іпотеку" та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Тому позивач просив задовольнити позов та виселити Відповідача та інших осіб, які зареєстровані та або проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою:: Запорізька область м.Бердянськ, вул. Чайковського, буд. 15.

Представник позивача просив розглянути справу за його відсутністю, позов підтримує.

Відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3, без поважних причин до суду не зявилися, тому справа розглянута за їх відсутністю.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає позов не підлягаючим задоволенню з наступних підстав:

На підставі ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Бердянським міськрайонним судом 01.04.2014 року був розглянутий позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставлене майно та виселення. Рішенням суду від 01.04.2014 року вирішено:

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZРВNGА0000000013 від 07 березня 2008 року в розмірі 45788,74 доларів США, що за курсом 7,99 грн. за 1 долар США станом на 03.09.13 року складає 365851,99 грн., звернути стягнення на будинок загальною площею 52,20м2, житловою площею 32,80м2, який розташований за адресою: Запорізька область м.Бердянськ, вул. Чайковського, буд. 15, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 банк «Приватбанк» (49094 м.Бердянськ, Набережна Перемоги, 50 ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_2: 1) договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

При постановленні рішення від 01.04.2014 року Бердянським міськрайонним судом встановлено:

Між позивачем та ОСОБА_3 7 березня 2008 року укладено кредитний договір № ZРВNGА0000000013, згідно з яким ОСОБА_3 надано кредит у вигляді не поновлювальної лінії у розмірі 22545,00 доларів США на споживчі цілі, а також у розмірі 2445,00 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою 1,00 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, строком повернення - по 07 березня 2018 року. В забезпечення повернення кредитних коштів 07 березня 2008 року між Банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки. Предметом іпотеки є нерухоме майно: житловий будинок, який розташований за адресою: Запорізька область м.Бердянськ, вул. Чайковського, буд. 15, який має загальну площу 52,2м2, житлову площу 32,8м2. Пунктом 35.5. договору іпотеки Сторони визначили, що вартість предмета іпотеки складає 145440,00 грн.. Відповідно до пункту 35.2 Договору іпотеки за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором від 07 березня 2008 року № ZРВNGА0000000013, укладеного між Іпотекодержателем та Позичальником по: - поверненню кредиту, наданого у вигляді не поновлювальної лінії в сумі 22545,00 доларів США; - сплаті відсотків за користування кредитом в розмірі 1,00 % за місяць; - щомісячного надання грошових коштів (щомісячний платіж) у період сплати сумою не менше 296,02 доларів США згідно графіку погашення кредиту для погашення заборгованості за кредитним договором, яка включає заборгованість по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії; - сплати винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 2,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту та винагороди за надання резервування ресурсів у розмірі 0,48 % річних від суми зарезервованих ресурсів та винагороди за проведення додаткового моніторингу; - сплаті пені у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту; - сплаті в останній день місяця, в якому відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів, суми кредиту (залишку заборгованості по кредиту), відсотків, винагороди, пені в повному обсязі. Після укладення кредитного договору та договору іпотеки ОСОБА_3 отримав в повному обсязі кошти за кредитним договором.

Судом також встановлено, що протягом дії кредитного договору ОСОБА_3 неодноразово порушувались вимоги, передбачені кредитним договором, щодо своєчасної сплати відсотків за користування кредитом та сплати основної суми заборгованості в наслідок чого виникла заборгованість.

Суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 порушено умови кредитного договору від 07 березня 2008 року № ZРВNGА0000000013 та порушене право позивача підлягає захисту. Сума заборгованості підлягає відшкодуванню за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи викладене, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZРВNGА0000000013 від 07 березня 2008 року шляхом його продажу позивачем від свого імені із застосуванням процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Судом також встановлено, що листом від 25.07.13 р. № 30.1.0.0/2-911, позивачем 29.07.13 року направлено попередження на адресу відповідача та третьої особи про виселення. В листі зазначено вимогу в тридцятиденний строк з дня отримання вимоги добровільно звільнити спірний житловий будинок разом з усіма членами сім'ї та іншими мешканцями на підставі ст. 40 Закону України «Про іпотеку».

Позивачем не надано докази в підтвердження обставини, що крім відповідача в спірному будинку зареєстровані інші особи. Також, позивачем не надано доказів в підтвердження обставини, що відповідач або інші особи проживають у спірному будинку. Про складнощі в отриманні таких доказів, а також клопотань про витребування доказів судом в порядку ст. 137 ЦПК України не заявлено.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають в квартирі, зі зняттям з реєстраційного обліку, задоволенню не підлягають.

Таким чином встановлено, що судом 01.04.2014 року вже розглядалася справа про виселення ОСОБА_2 будинку, який розташований за адресою: Запорізька область м.Бердянськ, вул. Чайковського, буд. 15, та судом вже було прийняте рішення про відмову в даному позові.

Суд вважає, що позов про виселення ОСОБА_2 та інших осіб, які зареєстровані та або проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою: Запорізька область м.Бердянськ, вул. Чайковського, буд. 15. не підлягає задоволенню, також з інших підстав ніж ті які зазначені в рішенні суду від 01.04.2014 року.

Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного жилого приміщення, є ст. 109 ЖК УРСР, у частині першій якої передбачені підстави виселення.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинне бути зазначене в рішенні суду.

Таким чином, ч.2 ст. 109 ЖК УРСР установлює загальне правило про неможливість виселення громадян із жилих приміщень, придбаних не за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, забезпеченого іпотекою цього приміщення, без одночасного надання іншого постійного жилого приміщення.

Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого постійного жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що в разі звернення стягнення на іпотечне майно в судовому порядку та ухвалення судового рішення про виселення мешканців з іпотечного майна, яке не придбане за рахунок кредитних (позичкових) коштів, підлягають застосуванню як положення ч. 2 ст. 39 та/або ч.1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», так і ч. 2 ст. 109 ЖК УРСР.

Отже, за змістом зазначених норм особам, яких виселяють із жилого будинку (жилого приміщення), який є предметом іпотеки і придбаний не за рахунок кредиту(позики), забезпеченого іпотекою цього житла, при зверненні стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку одночасно надається інше постійне житло. При цьому за положенням ч. 2 ст. 109 ЖК УРСР постійне житло вказується в рішенні суду.

При виселенні з іпотечного майна, придбаного не за рахунок кредиту(позики) і забезпеченого іпотекою цього житла в судовому порядку, відсутність постійного жилого приміщення, яке має бути надане особі одночасно з виселенням, є підставою для відмови в задоволенні позову про виселення.

Такі правові висновки зроблені Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України в постановах від 18 березня 2015 року (справа № 6-39цс15), від 24 червня 2015 року (справа № 6-447цс15), від 01 липня 2015 року (справа №6-875цс15), які відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для судів.

Судом встановлено, що в п. 35.3 договору іпотеки від 07 березня 2008 року укладеному між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 зазначено, що будинок, який розташований за адресою: Запорізька область м.Бердянськ, вул. Чайковського, буд. 15, належить іпотекодавцю на підставі договору дарування посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 20.04.2007 року за реєстровим №760, зареєстрованого в Бердянському комунальному підприємстві з технічної інвентаризації 02.06.2007 року за номером запису 3884 в книзі п.21, що підтверджується витягом із Реєстру прав власності на нерухоме майно, якій видано Бердянському комунальному підприємстві з технічної інвентаризації 29.02.2008 року за №17929429.

З даним фактом також згодний позивач, про що зазначено в позовної заяві.

Отже будинок, який розташований за адресою: Запорізька область м.Бердянськ, вул. Чайковського, буд. 15 придбаний ОСОБА_2 не за рахунок коштів отриманих за договором позики.

Враховуючи наведене, підстави для виселення відповідача та інших осіб з іпотечного майна без надання іншого постійного житла відсутні, а тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3-6, 11, 57-62, 64, 88, 212-215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позову ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про виселення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

СуддяОСОБА_5