Ухвала суду № 56262328, 04.03.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

справа № 243/9993/15-к

провадження 1-кп/243/78/2016

УХВАЛА

04 березня 2016 року м. Словянськ

Словянський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючої судді Неженцевої О.В.,

при секретарі Дзюба М.О.

за участю прокурора Тупікало Д.Ю.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілих -адвоката ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисників- адвокатів ОСОБА_4

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Словянська обвинувальний акт по кримінальному провадженні №42015050000000392 відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 286, частиною 1 статті 135 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні обвинуваченим було заявлено клопотання про скасування арешту, який було накладено відносно його майна та майна його матері- Панасюк ОСОБА_6 клопотання було оформлено у письмовому виді та подано через канцелярію суду 01 березня 2016 року. У клопотанні зазначено про те, що під час досудового розслідування слідчим прокуратури ОСОБА_7 було незаконно проведено слідчі дії 01-02 серпня 2015 року, а саме огляд місця ДТП у період часу з 22 години 40 хвилин до 00 годин 50 хвилин, внаслідок чого із автомобіля марки « Тойота Прадо» номерний знак АН 0048КЕ були незаконно вилучені речі: службове посвідчення робітника міліції № 003293 на його ім`я, картка № 219, грошові кошти у сумі 241 грн., паспорт громадянина України, водійське посвідчення на його ім`я, талон, свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу на ім`я ОСОБА_8, ключі, мобільний телефон « Нокія 6700», пластикову картку «ПриватБанку», Крім того, під час проведення цієї слідчої дії із автомобіля було вилучено фрагмент водійського сидіння, внаслідок чого було повністю пошкоджено сидіння, зняті «ручки», підголовник.

У подальшому цим слідчим було подано клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_8, яка є власником цього транспортного засобу, що є порушенням положень частини 3 статті 170 КПК України, яка передбачає право накладення арешту відносно майна, яке перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого. Слідчий прокуратури та слідчий суддя провели розгляд цього клопотання у відсутність підозрюваного та його захисника, позбавили їх права подавати клопотання, надавати докази, внаслідок чого мало місце незаконний арешт цього майна. Про прийняте рішення про арешт майна не було інформовано як підозрюваного, так і власника транспортного засобу.

Посилаючись на положення частини 3 статті 168, частини 3 статті 170, частину 1 статті 172, частину 7 статті 173, частину 1 статті 174 КПК України та статті 8 та 55 Конституції України, обвинувачений ОСОБА_3 просив суд визнати незаконним вилучення та арешт цього майна, скасувати арешт, повернути речі та транспортний засіб йому та ОСОБА_8 відповідно.

Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_4 заявлене клопотання підтримали.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши, що питання про накладення арешту на майно було вирішено під час досудового розслідування слідчим суддею. На даний час, з урахуванням того, що транспортний засіб « Тойота Прадо» містить сліди ДТП і під час судового розгляду може виникнути питання про проведення експертизи по цьому автомобілю, до закінчення судового розгляду не має підстав для зняття арешту з автомобілю та повернення його. Вилучені кошти у сумі 241 грн. та мобільний телефон обвинуваченого за положеннями КПК України можуть бути звернуті для погашення цивільних позовів потерпілих по справі. Питання про повернення водійського посвідчення обвинуваченому є передчасним, враховуючи те, що санкцією частини 3 статті 286 КК України передбачено позбавлення права керування транспортними засобами.

Потерпіла ОСОБА_1 та представник потерпілих ОСОБА_2 проти задоволення клопотання заперечували.

Положеннями частини 1 статті 5 КПК України передбачено, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Відповідно до положень частини 1 статті 170 КПК України ( зі змінами згідно Закону України від 18 лютого 2016 року № 1019-VIII) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумових підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди,можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування,передачі, відчуження.

Згідно частини 2 статті 170 КПК України ( у редакції на час вирішення по суті заявленого клопотання) арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально- правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення ( цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до положень частини 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження,якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно частини 4 статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

За клопотання прокурора судом було долучено до матеріалів письмові докази, серед яких є також ухвала слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 04 серпня 2015 року про накладення арешту на майно, яке вилучено в ході огляду місця дорожньо- транспортної події - в районі будинку № 37 А по вулиці Леніна сел. Богородичне Слов`янського району.

Між тим, за станом на час заявлення такого клопотання обвинуваченим ОСОБА_3, зазначена ухвала слідчого судді, як це передбачають положення статті 358 КПК України, не оголошена в судовому засіданні, тобто зазначений документ ще не досліджений судом і учасниками судового провадження не використано їх право постановки запитань щодо цього документу.

Враховуючи вищенаведене, підстави для задоволення клопотання обвинуваченого відсутні.

Керуючись положеннями статті 170,174,350, 358,392 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту відносно майна, яке належить обвинуваченому та ОСОБА_8.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя : Неженцева О.В.