Ухвала суду № 56261433, 23.02.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/14513/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2016 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., при секретарі судових засідань Куса Л.І., за участю прокурора Шевченка П.М., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Шевченка П.М. про надання дозволу на затримання з метою здійснення приводу відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному проваджені № 12013110040000074 від 03.01.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

в с т а н о в и в :

Прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 Шевченко П.М. звернувся до суду з клопотанням про надання дозволу на затримання з метою здійснення приводу відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Черкаської області, Шполянського району, села Матусів, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого в компанії «Пікор менеджмент», одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (гуртожиток), проживаючого за адресою: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3 для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Мотивуючи клопотання прокурор посилається на те, що в ході досудового розслідування встановлено, що слідчим відділом Дніпровського районного управління Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013110040000074 в ході якого встановлено, що ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих намірів, з метою заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах, шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_4, звернувся восени 2008 року до останнього під приводом отримання грошових коштів у борг під забезпечення позики земельною ділянкою, площею 9,4626 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_4.

При цьому, ОСОБА_3 з метою створення у ОСОБА_5 уявлення про дійсність намірів щодо повернення запозичених коштів, надав останньому підроблений Державний акт серії НОМЕР_1 від 10.03.08 на право власності ТОВ «Рапід-КД» на земельну ділянку площею 9.4626 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_4.

Переконавшись у наявності достатнього забезпечення позики, ОСОБА_5, будучи введеним ОСОБА_3 в оману, погодився на ропозицію ОСОБА_3 та 30.09.08 між ними складено попередню угоду про надання грошових коштів у борг, та в якості забезпечення грошової позики - переоформлення 100% корпоративних прав на ТОВ «Рапід-КД» співвласником якого являвся ОСОБА_3

Переконавшись у наявності достатнього забезпечення позики, ОСОБА_5., будучи введеним в оману ОСОБА_3, погодився на його пропозицію та 02.10.08, перебуваючи у приміщенні свого офісу ТОВ «Аларіс», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Серафимовича, 3-а, передав останньому грошові кошти у розмірі 5 000 000 доларів СІЛА під 18 % річних, якими ОСОБА_3 заволодів шляхом обману та зловживанням довірою, не маючи намірів їх повертати.

04.11.08 ОСОБА_5, продовжуючи довіряти ОСОБА_3, перебуваючи у приміщенні свого офісу ТОВ «Аларіс», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Серафимовича, 3-а, передав останньому грошові кошти у розмірі 500 000 доларів США під 16% річних, якими ОСОБА_3 заволодів шляхом обману та зловживанням довірою, не маючи намірів їх повертати.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3, з метою створення у ОСОБА_5 уявлення про дійсність намірів щодо повернення запозичених грошових коштів, склав та передав останньому дві розписки, датовані 01.01.09, про отримання грошових коштів у вказаних розмірах, а також переоформив на останнього 100% корпоративних прав на ТОВ «Рапід-КД», але не віддав йому оригіналів реєстраційної, статутної та бухгалтерської документації, мотивуючи це тим, що буде фактично продовжувати керувати діяльністю ТОВ «Рапід-КД» для отримання прибутку.

Заволодівши таким чином грошовими коштами ОСОБА_5, ОСОБА_3 з місця постійного проживання зник, змінив номери мобільних операторів, внаслідок чого потерпілому спричинено матеріальної шкоди у розмірі 5 500 000 доларів США, що на момент вчинення становило 36 550 000 гривень та є особливо великим розміром.

03.01.2013 року - слідчим відділом Дніпровського райуправління ГУМВС України в місті Києві розпочато кримінальне провадження №12013110040000074 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

02.09.2013 року - складено повідомлення про підозру ОСОБА_3

03.09.2013 року - кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_3 зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України у зв'язку із перебуванням останнього у міжнародному розшуку.

27.07.2015 року - ОСОБА_3 екстрадовано з Швейцарської Конфедерації для притягнення до кримінальної відповідальності на території України.

27.07.2015 року - ОСОБА_3 вручено повідомлення про підозру.

28.07.2015 року - слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва стосовно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб по 22.09.2015 року включно із визначенням альтернативного запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді застави в розмірі 3300 мінімальних розмірів заробітної плати, що становило 4 019 400 гривень.

03.09.2015 року - ухвалою Апеляційного суду м. Києва вищевказану ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва залишено без змін.

15.09.2015 року - ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_3

22.09.2015 року - ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою строком на 30 діб по 21.10.2015 року включно із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 3300 мінімальних розмірів заробітної плати, що становило 4 019 400 гривень.

21.10.2015 року - ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 змінено запобіжний захід на домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю.

18.12.2015 року - ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва у задоволені клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_3 відмовлено, у зв'язку з тим, що при врученні повідомлення про підозру ОСОБА_3 не було дотримано положень ст.ст. 480, 481, 483 КПК України.

В подальшому, у зв'язку з відмовою у задоволені клопотання, процесуальним керівником до Апеляційного суду м. Києва на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва подано апеляційну скаргу та апеляційне провадження триває по цей час.

20.01.2016 року виконувачем обов'язків прокурора міста Києва Коржем А.С., ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який відповідно до свідоцтва № НОМЕР_3 від 05.11.1998 року виданого Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, є особою, яка має право на зайняття адвокатською діяльністю, тобто особою, до якої застосовуються ст. ст. 480, 481 КПК України, ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» складено повідомлення про підозру.

З метою проведення з ОСОБА_3 слідчих та процесуальних дій, останній неодноразово викликався в порядку ст. 135 КПК України (повістки від 23.01.16 та 29.01.16), а також здійснювались виклики в телефонному режимі, однак останній їх ігнорував, до органів досудового слідства та прокуратури не з'являвся, про причину неявки не повідомляв.

Враховуючи ігнорування викликів до органів слідства та прокуратури ОСОБА_3 29.01.16 скеровано повідомлення про підозру.

Також, до Київської місцевої прокуратури № 4 надійшло звернення ОСОБА_3 в якому останній зазначив, що проживає на території Кіпру та йому відомо про виклик до прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 для проведення процесуальних дій.

Разом з тим, в зазначений час останній до Київської місцевої прокуратури № 4 не прибув.

Отже, ОСОБА_3 є особою щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, тобто підозрюваним.

Причетність ОСОБА_3 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_5; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8; протоколом допиту свідка ОСОБА_9; протоколом допиту свідка ОСОБА_10; протоколом виїмки від 17.11.2010, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_5 були вилучені дві розписки ОСОБА_3 про отримання грошових коштів в борг та копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2; прилученими до кримінального провадження речовими доказами; висновком експерта № 77/тдд від 02.03.2011; довідкою Департаменту земельних ресурсів КМДА, тож беручи до уваги те, що є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 переховується від органів досудового розслідування, керуючись п.1 ч. 2 ст. 188 КПК України, враховуючи, що вказане клопотання подається з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заявник просить надати дозвіл на затримання ОСОБА_3.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити з вказаних в останньому підстав.

Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (ч. 1 ст. 1 КПК України).

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).

Зокрема, затримання особи є заходом забезпечення кримінального провадження (п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Так, згідно положень ч. 1 ст. 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Статтею 136 КПК України визначено, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом. Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.

При цьому, в силу положень ст.ст. 22, 26 КПК України, саме на заявника покладається обов'язок доведення обставин, які обумовлюють можливість надання дозволу на затримання тієї чи іншої особи.

В судовому засіданні з'ясовано, що необхідність приводу обумовлена подальшим розглядом в суді клопотання слідчого про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке подане до місцевого суду за вх. № 11075 від 23.02.2015 року.

Однак, у судовому засіданні стороною обвинувачення, у супереч положень ст.ст. 22, 26 КПК України, не було доведено суду, що ОСОБА_3, у розумінні ст. 42 КПК України, є підозрюваним у цьому кримінальному провадженні.

Зокрема, з клопотання про надання дозволу на затримання слідує, що ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (гуртожиток), проживаючий за адресою: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3.

Однак, з долучених матеріалів слідує, що копія повідомлення про підозру була направлена особі лише по місцю реєстрації, за місцем проживання останнього повідомлення про підозру йому не надсилалося взагалі.

Доказів того, що на час розгляду клопотання у суді, повідомлення про підозру направлене за місцем реєстрації вручене особі також відсутні.

Тобто, на час розгляду даного клопотання слідчим суддею, докази того, що стороною обвинувачення було вжито заходів для вручення підозри у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень відсутні.

Апріорі, така можливість є у обвинувачення, коли місце перебування особи є невідомим, однак у даному випадку, ОСОБА_3 самостійно подав заяву від 31.01.2016 року в якій чітко вказав, що мешкає за адресою: АДРЕСА_5, тобто місце його перебування є відомим, через, що застосування до нього положень ч.1 ст. 42 КПК України, в частині, яка регламентує, що підозрюваним є особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, є надуманими.

В свою чергу, на цей час, ОСОБА_3 не є особою, яку у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне у задоволенні клопотання відмовити, у зв'язку з недоведеністю обставин визначених ст. 189 КПК України та відсутністю об'єктивних даних про наявність у ОСОБА_3 статусу підозрюваного.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст.1- 2, 7-29, 131-132, 135-136, 187-189, 190, 369-372, 376 КПК України слідчий суддя, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Шевченка П.М. про надання дозволу на затримання з метою здійснення приводу відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному проваджені № 12013110040000074 від 03.01.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: О.В. Бірса