Ухвала суду № 56260629, 13.01.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/24316/15-ц

провадження № 2/753/2231/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"13" січня 2016 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, -

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним.

Відповідно до ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави.

За нормою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і містить в собі: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви; позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

Відповідно до вимог пунктів ч. ч. 2, 4 ст.119 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити серед іншого: зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Відповідно до роз'яснень п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Однак, як вбачається із змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем на підтвердження викладених у змісті позовної заяви обставин, не надано суду доказів відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно із зазначенням підстав такої відмови, що, відповідно, є підставою звернення у встановленому законом порядку до суду, та дане положення роз'яснено пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про спадкування", тобто позивачем не надано доказів неможливості одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, та даний факт спростовує право розгляду такого спору у судовому порядку, оскільки суд не наділений правом виконання посадових обов'язків нотаріуса, що свідчить про відсутність доказів наявності спірних правовідносин, в частині вимог про визнання права власності в порядку спадкування.

Разом з тим, відповідно до частини першої ст. 26 Цивільного процесуального кодексу України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Крім того, відповідно до частини першої ст. 35 Цивільного процесуального кодексу України треті особи, які не заявлять самостійних вимог щодо предмету спору, можуть вступати у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем не вирішено питання про залучення до участі у розгляді поданого спору в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Харитонюк Ю.К., яким посвідчено заповіт померлої ОСОБА_5 та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коновалову О.О., до якого позивач звернулася з заявою про прийняття спадщини, оскільки рішення суду може вплинути на права та законні інтереси зазначених осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Разом з тим, відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 р. роз'яснено, що підсудність справ про спадкування визначається за правилами ст. 109 ЦПК. Позови щодо права спадкування за загальними правилами підсудності подаються до суду за місцем проживання (знаходження) відповідача, за винятком позовів щодо нерухомого спадкового майна, які подаються до суду за місцезнаходженням цього майна. Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

В позовній заяві зазначено відповідача ОСОБА_3, яка проживає: АДРЕСА_1.

Дарницький районний суд м. Києва направив запит до адресного бюро ГУ ДМС України в м. Києві стосовно повідомлення місця реєстрації відповідача ОСОБА_3.

Відповідно до інформації адресного бюро ГУ ДМС України в м. Києві відповідач ОСОБА_3 зареєстрованою по м. Києву не значиться.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що померла ОСОБА_5 постійно мешкала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, що територіально відноситься до Деснянського району міста Києва. Спадкове майно яке можливо входить до складу спадщини а саме квартира знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що також територіально знаходиться в Деснянському районі міста Києва.

Враховуючи зазначене вище, позивачу необхідно обґрунтувати підстави звернення з даним позовом саме до Дарницького районного суду м. Києва.

Виходячи з положень ст. 121 ЦПК України, якщо позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст. 119 ЦПК України, суд постановлює ухвалу про залишення заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у разі не виконання вимог ухвали до вказаного терміну позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: