Ухвала суду № 56260089, 04.03.2016, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/687/16-к

номер провадження 1-кс/695/108/16

У Х В А Л А

04 березня 2016 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

слідчого судді Савенка В.Г.

при секретарі Бреус В.С.

розглянувши клопотання слідчого Золотоніського ВПГУ НП в Черкаській області погодженого з прокурором Золотоніської місцевої прокуратури про арешт майна, -

в с т а н о в и в :

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання слідчого Золотоніського ВПГУ НП в Черкаській області Іващенко О.І. погодженого із прокурором Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_1 про арешт майна.

Своє клопотання сторона обвинувачення мотивує тим, що 25.02.2016 невстановлені особи на ім'я ОСОБА_2 та Максим на території Чапаєвської сільської ради, розрахувались з ОСОБА_3 за зерно сої грошовими коштами номіналом 100 доларів США, на загальну суму 25 500 доларів США, які мають явні ознаки підробки.

По даному факту 26.02.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості №12016250150000216, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 199 КК України, окрім того по даному факту 26.02.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості №12016250150000218, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Кримінальне провадження №12016250150000216, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 199 КК України було обєднано з матеріалами кримінального провадження №12016250150000218, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в одне провадження під №12016250150000216 з правовою кваліфікацією ч. З ст. 199, ч. 4 ст.190 КК України.

Слідством встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення можуть буди причетні невстановлені слідством особи на імя ОСОБА_2 та Максим, які 25.02.2016 розрахувалися з потерпілим ОСОБА_3 вказаними підробленими грошовими коштами.

Досудовим розслідуванням встановлено, що майно здобуте злочинним шляхом (соя в кількості 79 метричних тон) 26.02.2016 невстановленими слідством особами була реалізована на підставі договору поставки №60086429 від 26.02.2016 на «покупця» - ТОВ «Грінтур-Екс» від «продавця» ТОВ «Святовид-плюс» місцезнаходження якого м. Миколаїв, вул. Червоних Майовщиків, 13Б/1 оф.1, але в кількості 89,04 тон за що проведено безготівковий розрахунок в сумі 733689,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0020001778 від 29.02.2016.

Факт вигрузки товару «сої» на території Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» за адресою м. Миколаїв, вул. Заводська, 23 для одержувача ТОВ «Грінтур-Екс» підтверджується реєстром №1 від 26.02.2016, видатковою накладною №63 від 26.02.2016, договором поставки №60086429 від 26.02.2016, товарно-транспортними накладними №746642, №746641 від 26.02.2016, листом - відповіддю від 01.03.2016 №1812/1343 Миколаївської філії ДП «Адміністрації морських портів України», пропусками №47232, №47233 від 26.02.2016.

Тому є підстави вважати, що майно, яке є предметом кримінального правопорушення, а саме соя в кількості 79 метричних тон здобуте злочинним шляхом зберігається за місцезнаходження Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» за адресою: м. Миколаїв, вул. Заводська, 23 та кримінальним правопорушенням завдано шкоду потерпілому ОСОБА_3 в розмірі 25 500 доларів США.

Прокурор в судовому засіданні підтримав вказане клопотання та зазначив, що Так як вигодонабувачем по кримінальному провадженню являється юридична особа ТОВ «Святовид-плюс» (код СДРПОУ 36813129), а санкція ч. 4 ст.190 КК України передбачає конфіскацію майна, то є процесуально необхідним накладення арешту на нерухоме майно «сою», яка здобута злочинним шляхом.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Слідчий суддя розглянувши в режимі таємниці слідства вказане клопотання та заслухавши думку прокурора приходить до висновку, що воно не підлягає до задоволення із наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Вимоги до клопотання про арешт майна встановлені ч. 2 ст. 171 КПК України, згідно якої у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Суд бере до уваги, що у вказаному клопотання слідством не наведено жодного доказу належності вказаної сої потерпілому ОСОБА_3, яка вирощена фермерським господарством «Саїр».

Окрім вказаного в матеріалах вказаного клопотання відсутні будь-які індивідуальні ознаки вказаної сої, яка є предметом кримінального правопорушення, наприклад її сорту чи будь-яких інших ознак, які нададуть можливість слідству виокремити вказаний предмет кримінального правопорушення з поміж інших. За вказаних обставин стає не зрозумілим, на який саме вид сої необхідно накласти арешт, як саме таке майно виокремити та заборонити його володільцю користуватись, розпоряджатись та відчужувати його.

Із вимог ч. 2 ст. 173 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд зобовязаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобовязані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

За вказаних обставин, враховуючи не визначеність майна, яке слідство просить арештувати та суттєві наслідки для особи у якої воно знаходиться, з метою недопущення порушення прав та інтересів третіх осіб слідчий суддя приходить до висновку, що вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст., ст. 170-173 КПК України

у х в а л и в :

У задоволення клопотання слідчого Золотоніського ВПГУ НП в Черкаській області Іващенко О.І. погодженого із прокурором Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_1 про арешт майна, а саме зернової культури сої в кількості 79 метричних тон по кримінальному провадженні №12016250150000216 відмовити повністю.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляція на протязі пяти діб до апеляційного суду Черкаської області.

Слідчий суддя

Золотоніського міськрайонного суду ОСОБА_2