Рішення № 56259086, 04.03.2016, Новосанжарський районний суд Полтавської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року Справа №542/1405/15-ц

2/542/19/16

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі : головуючого судді - Івка В.М.,

при секретарі - Зимівець Ю.А.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

її представників - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача - Сучкової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Нові Санжари, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокіл» Новосанжарського району, про зобов'язання повернути земельну ділянку, -

встановив :

13.10.2015 року позивачка звернулася з позовом до відповідача, де прохає зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Сокіл» повернути , належну їй земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, площею 3,690 га, розташовану на території Соколово-Балківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому одержало її в оренду.

В судовому засіданні вона, її представники позов підтримали.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала.

Згідно її письмових заперечень, 29.06.2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Сокіл» укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер якої НОМЕР_1, яка знаходиться на території Соколово -Балківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

Вказаний договір оренди землі зареєстровано у відділі Держкомзему у Новосанжарському районі, про що зроблено у Державному реєстрі земель запис від 11.09.2012 року за №532340004001540.

Зазначає що ,при укладанні вказаного вище договору оренди землі сторони досягли згоди з усіх його істотних умов, зокрема і щодо строку оренди землі.

Відповідно п. 8 Договору, який має назву «Строк дії договору», договір укладено на 10 років і зазначено що він діє до 29 червня 2015 року.

Посилається на те що, при заповненні в рукописному варіанті частини абзацу першого пункту восьмого,

а саме - діє до «29__» _червня_____ 2015__ року, працівником ТОВ «Сокіл» допущено арифметичну помилку в обрахуванні відповідної дати закінчення терміну дії договору, оскільки саме строк дії договору визначено в десять років, про що свідчить відповідна частина абз.1 п.8 договору.

Вказує що,відповідно до вимог ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 ЦК України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до положень ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року.

Вважає що, юридичне значення має саме сплив визначеного проміжку часу (строку), в результаті якого виникають, змінюються або припиняються цивільні правовідносини і строк дії договору визначений у 10 років, а термін - дата його закінчення обрахована з допущенням арифметичної помилки і повинна зазначатися наступним чином - до 29.06.2021 року.

Вказаний висновок також підтверджується умовами договору оренди землі, а саме п. 8, 13.

Обгрунтовує заперечення також тим що, друге речення абзацу другого пункту 8 договору визначає що, в разі рішення орендодавця щодо розірвання договору, орендодавець повинен письмово повідомити орендаря про свої наміри не пізніше ніж до 20 серпня поточного року, а не 20 травня.

Абзац третій пункту 8 договору також передбачає, що дострокове розірвання договору має здійснитись за умови письмового попередження заінтересованої в цьому сторони, не пізніше ніж до 20 серпня поточного року, а не 20 травня.

Пунктом 13 Договору також визначено, що розмір орендної плати переглядається один раз на п'ять років, що фактично унеможливлює укладання договору на 4 роки (до 29.06.2015 року).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як визначено ст. 11 цього ж Кодексу, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що 29 червня 2011 року між орендодавцем ОСОБА_1, позивачем у даній справі, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сокіл» Соколово-Балківська сільська рада Новосанжарського району, відповідачем у даній справі, укладений договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 площею 3,690 га ,розташованої на території Соколово-Балківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

В пункті 8 «Строк дії договору» записано, що «договір укладено на 10 років і діє до 29 червня 2015 року».

Звідси сторони по різному трактують строк його дії - позивач стверджує, що він вже закінчився 29.06.2015 року і, в зв'язку з цим, відповідач незаконно, безпідставно користується земельною ділянкою; відповідач же наголошує на тому, що власне строк дії договору погоджений сторонами у 10 років, а запис, що він діє до 29.06.2015 року, є опискою, помилкою з підстав,викладених у письмових запереченнях.

Провівши системний аналіз діючого законодавства, зокрема, що стосується нормативного визначення понять строку і терміну, як у цивільному праві взагалі, так і у законодавстві, що регулює питання оренди землі, суд розділяє позицію відповідача щодо цього.

Так, в Цивільному кодексі України дається нормативне визначення понять строку і терміну і це - два різних поняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України, строк - це певний період у часі, зі спливом якого пов'язана певна дія або подія, що має юридичне значення. Це визначення строку не перешкоджає його розумінню як такого періоду у часі, з початком, перебігом чи закінченням якого закон пов'язує настання певних юридичних наслідків. Строк визначається шляхом вказівки на його тривалість, тобто він є періодом, що обчислюється роками, кварталами, місяцями, тижнями, днями чи годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Початок строку чи його закінчення може визначатись також вказівкою на певну подію, яка має неминуче настати (ст. 253 ЦК України).

У ч. 2 ст. 251 ЦК України терміном визнається момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, що має юридичне значення (ч. 2 ст. 251 ЦК України).

Термін може визначатись календарною датою і застосовується в тих правовідносинах, в яких здійснення суб'єктивного права або виконання обов'язку пов'язується з певним моментом у часі. В окремих випадках термін, наприклад, виконання цивільно-правового зобов'язання може визначатися не просто певною календарною датою (наприклад, датою (днем) здійснення виплати процентів по банківському вкладу), а і конкретною годиною, наприклад, у випадку доставки (перевезення) вантажу, пасажирів, багажу, пошти (ст. 919 ЦК України, статті 307, 312 ГК України).

В інших випадках, коли в момент укладення договору неможливо встановити точну дату настання певної події, сторони можуть обумовити його виконання чи припинення моментом настання цієї події, якщо подія має настати неминуче, без зазначення конкретної дати (наприклад, початок чи закінчення навігації, опалювального сезону тощо).

Крім того, ст. 19 Закону України «Про оренду землі» в редакції яка діяла на момент укладення договору оренди, викладена законодавцем як строк дії договору оренди землі, який визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Пунктом 13 договору оренди перераховані підстави перегляд розміру орендної плати, в т. ч. один раз на 5 років.

Таким чином ,суд приходить до висновку що,в даному випадку сторони, у договорі оренди землі від 29.06.2011 року, погодили саме строк його дії у 10 років і при цьому,посилання на те що він діє до 29.06.2015 року є помилковим,оскільки це вже відноситься не до строку його дії а до терміну,що протирічить як діючому законодавству,яким урегульовані питання оренди землі,так і іншим умовам самого договору оренди землі.

Слід зазначити також, що жодна із сторін не зверталася до суду з приводу визнання договору недійсним чи про його розірвання.

Твердження представника позивача про те, що даний договір оренди є переукладеним у зв'язку зі зміною власника землі і, що ним придбана сільськогосподарська техніка - мінітрактор, з розрахунком на те, що термін договору спливає у 2015 році, і що він самостійно буде обробляти земельну ділянку, взагалі не має жодного відношення до предмета спору,та вони і не вказані у позовній заяві як обставини,якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 251-254 ЦК України, ст. 19 Закону України «Про оренду землі», суд, -

вирішив :

В позові відмовити повністю

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, до Апеляційного суду Полтавської області, через Новосанжарський районний суд.

Суддя (підпис)

З оригіналом вірно

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області В.М. Івко