Постанова № 56256721, 22.02.2016, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №274/941/16-а Провадження №2-а/0274/21/16

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.16р., 17:50м.Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області КорбутВ.В. (далі Суд),

розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовомОСОБА_1доБердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській областіпровизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 02.02.2016р. звернулась з вказаним позовом, у якому просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області з припинення з 01.04.2015р. виплати призначеної їй пенсії в разі втрати годувальника протиправними, зобов'язати Управління поновити їй виплату цієї пенсії з 01.04.2015р. з подальшими перерахунком згідно законодавства України.

Ухвалою від 08.02.2015р. за вказаною позовною заявою (адміністративним позовом) було відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 22.02.2016р. у порядку процесуального правонаступництва було замінено відповідача Управління Пенсійного фонду України в м.Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області, на його правонаступника Бердичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі Управління).

Управління 17.02.2016р. подало письмові заперечення на позовну заяву, у яких просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на те, що припинення з 01.04.2015р. виплати ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника здійснено з дотриманням законодавства України, підстави для відновлення виплати цієї пенсії відсутні.

Суд, розглянувши обставини, повідомлені ОСОБА_1 у позовній заяві (адміністративному позові) та Управлінням у запереченнях проти позову, вважає за можливе ухвалити судове рішення в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі (частина четверта статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Судом з'ясовано, що ОСОБА_1 з 12.05.1995р. перебуває на обліку в Управління як інвалід з дитинства третьої групи та з 12.05.1995р. їй була призначена пенсія в разі втрати годувальника у відповідності до чинного на той час Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Станом на 01.04.2015р. ОСОБА_1 працювала на посаді головного спеціаліста сектору контролю за правильністю призначення та перерахунків пенсій відділу з питань призначення та перерахунку пенсій Управління, тобто на посаді, яка давала право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу" (на посаді, яка відноситься до категорії посад державного службовця).

У зв'язку з набранням чинності Законом України від 03.02.2015р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" ОСОБА_1 з 01.04.2015р. було припинено виплату пенсії в разі втрати годувальника, оскільки цим законом було внесено зміни до статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно з яким, зокрема, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Таким чином Управління з 01.04.2015р. правомірно припинило виплату ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника, призначеної у відповідності Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Разом з тим, пунктом 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України від 03.02.2015р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

До 01.06.2015р. закону України, про якій йдеться у пункті 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України від 03.02.2015р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015р.), прийнято не було, а відтак з цієї дати втратили чинність норми, зокрема, Закону України "Про державну службу" щодо пенсійного забезпечення,у зв'язку з чим пенсії за цим Законом не призначаються.

Тобто перебування ОСОБА_1 з 01.06.2015р. на посаді, яка відноситься до категорії посад державного службовця, не передбачає права на призначення їй пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", а відтак передбачені статтею 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підстави для невиплати їй з 01.04.1015р. призначеної відповідно до цього Закону пенсій в разі втрати годувальника відпали, а тому з 01.06.2015р. виплата їй цієї пенсії підлягала відновленню.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що Управління з 01.06.2015р. повинно було відновити ОСОБА_1 виплату пенсії в разі втрати годувальника, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Між тим, Управління дії, зазначені у попередньому абзаці, не вчинило.

Посилання Управління у письмових запереченнях як на підставу для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 на Закон України від 24.12.2015р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" є безпідставним, оскільки спірні правовідносини виникли до прийняття цього Закону (припинення Управлінням з 01.04.2015р. виплати ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника, призначеної у відповідності Закону України "Про пенсійне забезпечення", було здійснено у зв'язку на підставі Законом України від 03.02.2015р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення").

Разом з тим, Суд частково погоджується з доводами Управління щодо пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду, передбаченого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.

Частиною першою, абзацом першим частиною другої, частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною другою статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

Таким чином про порушення свого права на отримання з 01.06.2015р. пенсії в разі втрати годувальника, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", ОСОБА_1 дізналась або повинна була дізнатись 25.06.2015р.

Однак, з позовом ОСОБА_1 звернулась лише 03.02.2016р.

Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Беручи до уваги наведене, Суд залишає без розгляду позов ОСОБА_1 в частині вимог про визнання дії Управління з припинення з 01.04.2015р. по 31.07.2015р. включно виплати призначеної їй пенсії в разі втрати годувальника протиправними та зобов'язання Управління поновити їй виплату цієї пенсії з 01.04.2015р. по 31.07.2015р. включно з подальшими перерахунком згідно законодавства України.

При цьому Суд, зважаючи на наведені раніше обґрунтування, задовольняє позов ОСОБА_1 в іншій частині, а саме дії Управління з припинення з 01.08.2015р. виплати призначеної їй пенсії в разі втрати годувальника підлягають визнанню протиправними, при цьому Управління має бути зобов'язано поновити їй з 01.08.2015р. виплату цієї пенсії з подальшими перерахунком згідно законодавства України.

Згідно з частиною першою статті 87, частинами першою та третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тобто на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню з Державного бюджету України у якості відшкодування судових витрат грошові кошти у розмірі 551,20грн.

Керуючись статтями 6, 9 11, 15, 17 20, 69 71, 79, 87, 94, 158 163, 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 в частині вимог про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в м.Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області з припинення з 01.04.2015р. по 31.07.2015р. включно виплати призначеної їй пенсії в разі втрати годувальника протиправними та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м.Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області поновити їй виплату цієї пенсії з 01.04.2015р. по 31.07.2015р. включно з подальшими перерахунком згідно законодавства України залишити без розгляду.

В іншій частині позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області та його правонаступника Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, з припинення з 01.08.2015р. виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника протиправними.

Зобов'язати Бердичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області поновити ОСОБА_1 з 01.08.2015р. виплату пенсії в разі втрати годувальника з подальшими перерахунком згідно законодавства України.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування судових витрат 551,20грн.

Роз'яснити, що:

постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на неї, якщо таку скаргу не було подано;

у разі подання на постанову апеляційної скарги вона, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження;

апеляційна скарга на постанову може бути подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, з одночасним надсиланням копії цієї скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В.Корбут