Рішення № 56256649, 02.03.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/5314/15-ц Провадження № 22-ц/773/17/16 Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р.М. Категорія: 27 Доповідач: Данилюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Данилюк В.А.,

суддів Подолюка В.А., Шевчук Л.Я.,

секретар Коритнюк І.О.,

з участю: представника позивача Ліпкевича І.В.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 вересня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ПАТ «Дельта Банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги обґрунтовує такими обставинами.

25 липня 2006 року між публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 09/035/06-Склв, згідно з умовами якого останньому було надано кредитні кошти у розмірі 35 000,00 дол. США з розрахунку 13,75 % річних на строк з 25.07.2006 р. по 24.06.2011 року.

Відповідно до договору №1 про внесення змін до кредитного договору № 09/035/06-Склв від 25.07.2006 року банк відкрив позичальнику мультивалютну кредитну лінію для видачі кредитів в національній валюті України або іноземних валютах в межах загальної суми 79 000,00 дол. США з процентною ставкою 13,75 % за користування кредитами отриманими в дол. США, та 13,34% за користування кредитами отриманими в національній валюті України, з кінцевим терміном повернення до 24.07.2011 року.

Відповідно до додаткового договору № 5 від 22.12.2009 р. до кредитного договору банк надав позичальнику кредит у сумі 69 356,45 грн. з розрахунку 20% річних.

04 листопада 2010 року було укладено додатковий договір №6 до кредитного договору, згідно якого позичальнику був продовжений кінцевий термін погашення кредиту з 24.06.2011 року до 24.07.2016 року та встановлено новий графік повернення кредитних коштів.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір № 09/035/І01/06-Склв від 25.07.2006 року, за умовами якого відповідач передав у іпотеку нерухоме майно, а саме:

- житловий будинок, загальною площею 263,4 кв.м., житловою площею 110,5 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 05.06.2006 року виконавчим комітетом Підгайцівської сільської ради та зареєстрований у Волинському обласному бюро технічної інвентаризації 20.06.2006 р., в реєстровій книзі №8 за реєстраційним № 506;

- земельну ділянку, площею 0,12 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю №96, виданого Підгайцівською сільською радою на підставі рішення Підгайцівської сільської ради 26.02.1997 року.

26.06.2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі - продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та умовах, визначених даним договором, ПАТ «Кредит промбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Кредитпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов»язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Кредит промбанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість ПАТ «Кредит промбанк») від боржників повного належного та реального виконання обов»язків за 5кредитними та забезпечувальними договорами.

У зв»язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_3 своїх зобов»язань за кредитним договором станом на 13.10.2014 року заборгованість за кредитним договором становить 502926,2 грн., а тому просить суд в погашення даної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність предмета іпотеки та визнання права власності на нього за іпотекодержателем АТ «Дельта Банк».

Повторним заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 вересня 2015 року позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.

Ухвалено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 09/035/06-Склв від 25.07.2006 року в розмірі 502926 (п'ятсот дві тисячі дев'ятсот двадцять шість) грн. 20 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 09/035/І01/06-Склв від 25.07.2006 року шляхом передачі предмета іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотекодержателем АТ «Дельта банк», а саме:

- житловий будинок, загальною площею 263,4 кв.м., житловою площею 110,5 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 05.06.2006 року виконавчим комітетом Підгайцівської сільської ради та зареєстрований у Волинському обласному бюро технічної інвентаризації 20.06.2006 р., в реєстровій книзі №8 за реєстраційним № 506;

- земельну ділянку, площею 0,12 га, кадастровий номер НОМЕР_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 26.02.1997р., що зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №96, виданого Підгайцівською сільською радою на підставі рішення Підгайцівської сільської ради 30.11.1995 року.

Вирішено питання щодо стягнення судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення суду із-за невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав, представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу заперечив, просить її відхилити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 25 липня 2006 року між публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 09/035/06-Склв, згідно з умовами якого останньому було надано кредитні кошти у розмірі 35 000,00 дол. США з розрахунку 13,75 % річних на строк з 25.07.2006 по 24.06.2011 рік.

Відповідно до договору №1 про внесення змін до кредитного договору № 09/035/06-Склв від 25.07.2006 року банк відкрив позичальнику мультивалютну кредитну лінію для видачі кредитів в національній валюті України або іноземних валютах в межах загальної суми 79 000,00 дол. США з процентною ставкою 13,75 % за користування кредитами отриманими в дол. США, та 13,34% за користування кредитами отриманими в національній валюті України, з кінцевим терміном повернення до 24.07.2011 року.

Відповідно до додаткового договору № 5 від 22.12.2009 р. до кредитного договору банк надав позичальнику кредит у сумі 69 356,45 грн. з розрахунку 20% річних.

04 листопада 2010 року будо укладено додатковий договір №6 до кредитного договору, згідно якого позичальнику був продовжений кінцевий термін погашення кредиту з 24.06.2011 року до 24.07.2016 року та встановлено новий графік повернення кредитних коштів .

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір № 09/035/І01/06-Склв від 25.07.2006 року, за умовами якого відповідач передав у іпотеку нерухоме майно, а саме:

- житловий будинок, загальною площею 263,4 кв.м., житловою площею 110,5 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 05.06.2006 року виконавчим комітетом Підгайцівської сільської ради та зареєстрований у Волинському обласному бюро технічної інвентаризації 20.06.2006 р., в реєстровій книзі №8 за реєстраційним № 506;

- земельну ділянку, площею 0,12 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю №96, виданого Підгайцівською сільською радою на підставі рішення Підгайцівської сільської ради 26.02.1997 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом. Іпотека виникає на підставі, зокрема, договору. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 лютого 2013 року, що набрало законної сили, у справі за позовом ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів встановлено факт неналежного виконання відповідачем ОСОБА_3 своїх обов'язків щодо повернення кредиту. В силу вимог ч. 3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України вказані обставини доказуванню не підлягають.

У зв'язку із невиконанням відповідачем ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань, станом на 13.10.2014 року загальна сума боргу за кредитним договором становить 502926,20 грн.

Наведене свідчить про істотне порушення відповідачем вимог ст. ст. 526, 527, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України та умов кредитного договору і договору іпотеки, що призвело до виникнення вказаної заборгованості.

На підставі договорів купівлі-продажу прав вимоги від 26 червня 2013 року від ПАТ «Кредитпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги за укладеними між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_3 кредитним договором № 09/035/06-Склв від 25 липня 2006 року та іпотечним договором № 09/035/І01/06-Склв від 25.07.2006 року.

У відповідності з вимогами ст. 19 Закону України «Про іпотеку» позивач належним чином зареєстрував зміну особи іпотекодержателя.

Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» згідно з вимогами ст. ст. 512, 514 ЦК України є новим кредитором у зобов'язаннях ОСОБА_3, що випливають із вищевказаних кредитного та іпотечного договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Позивачем було надіслано відповідачу лист з пропозиціями сплатити прострочену заборгованість по кредиту та попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття банком права власності на нього (а. с. 42-44).

Отже позивачем дотримані правила звернення стягнення на предмет іпотеки, встановлені ст. ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку».

Як роз'яснив Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у п. 39 постанови № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», з урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Враховуючи наведені вище норми законодавства, а також встановлені обставини справи, зокрема, наявність заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнавши за банком право власності на іпотечне майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Наявність рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 лютого 2013 року за позовом ПАТ «Кредит промбанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації майна на прилюдних не позбавляє кредитора права на задоволення його вимог шляхом визнання права власності на передане ОСОБА_3 в іпотеку нерухоме майно

Тому твердження відповідача про те, що має місце задоволення тотожного позову, є безпідставним. В даному випадку судом не змінено в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», спосіб виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, а вирішено новий позов про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, всупереч вимогам ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», відповідно до яких іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що така оцінка у матеріалах справи відсутня. При цьому представником відповідача заявлялося клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи для встановлення реальної вартості іпотечного майна, яке було безпідставно відхилено судом першої інстанції.

Відповідно до висновку №О-1 судової будівельно-технічної експертизи, яка була призначена судом апеляційної інстанції, ринкова вартість будинковолодіння в АДРЕСА_1 з урахуванням вартості земельної ділянки площею 0,12 га становить 2 701 115 грн.

Таким чином, встановлено, що вартість іпотечного майна на день вирішення спору більше ніж у п»ять разів перевищує розмір заборгованості за даним кредитним договором, який становить 502 926 грн. За таких обставин застосування в даному випадку такого способу звернення стягнення як визнання за банком права власності на зазначене нерухоме майно буде несправедливим по відношенню до позичальника і спричинить дисбаланс між інтересами сторін, оскільки призведе до втрати іпотекодавцем майна, вартість якого неспівмірно перевищує його грошові зобов'язання перед позивачем. Законом не передбачено при застосуванні зазначеного способу звернення стягнення на іпотечне майно механізму повернення іпотекодавцю різниці між вартістю майна і сумою кредитної заборгованості, а тому

Отже, враховуючи зазначені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, при цьому порушив норми матеріального права, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 312, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 вересня 2015 року в даній справі скасувати.

В позові публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: