Ухвала суду № 56256173, 04.03.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"04" березня 2016 р. Справа № 903/1249/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гулова А.Г.

судді Маціщук А.В. , судді Петухов М.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги приватного підприємства "ТМ - Електробудсервіс"

на рішення господарського суду Волинської області від "11" лютого 2016 р.

у справі № 903/1249/15

за позовом Приватного підприємства "ТМ - Електробудсервіс", смт. Стара Вижівка, Волинська обл.

до Спільного міжгосподарського підприємства "Стара Вижваагробуд", смт. Стара Вижівка, Волинська обл.

про стягнення 266 694,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 11 лютого 2016 року у справі №903/1249/15 позов приватного підприємства "ТМ - Електробудсервіс" до Спільного міжгосподарського підприємства "Стара Вижваагробуд" про стягнення 266 694,42 грн. задоволено частково.

Стягнуто з Спільного міжгосподарського підприємства «Стара Вижваагробуд» на користь Приватного підприємства «ТМ «Електробудсервіс» 135 590,36 грн. заборгованості, а також 2033,86 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ПП "ТМ - Електробудсервіс" звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 11 лютого 2016 року у справі №903/1249/15 в частині відмови у задоволенні 126 277,06 грн. заборгованості та прийняти нове, яким задоволити позов у повному обсязі. Разом з тим, просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по справі.

Вивчивши зміст апеляційної скарги та розглянувши додані до неї документи, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для прийняття апеляційної скарги до розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору та надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Проте, як вбачається із апеляційної скарги, скаржником не надано доказів сплати судового збору та заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

За нормами статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, відсутність коштів, необхідних для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до п. 3.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. (із змінами і доповненнями) клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.

Водночас, звертаючись до суду апеляційної інстанції із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржником не наведено та не надано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та скаржник зможе сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.

У даному випадку заявником апеляційної скарги є юридична особа - суб'єкт господарювання, який здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. (ст. 42 Господарського кодексу України).

У зв'язку з чим, сама лише обставина, пов'язана з тяжким фінансовим становищем такого суб'єкта господарювання, не може вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки така обставина не має характеру виключної та свідчить лише про результати господарської діяльності товариства, як суб'єкта господарювання. Більше того, у порушення вимог ст. 33 ГПК України жодних доказів на підтвердження наведених у клопотанні обставин заявник не надав.

Оскільки відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Крім того, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У cправі "Креуз проти Польщі" (п.53, «Case of Kreuz v. Poland», рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р., надалі - Рішення) суд постановив, що "Право на суд", закріплене п.1 ст.6 Конвенції, не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Зокрема, такими обмеженнями є сплата судового збору при зверненні особи до суду.

У пункті 60 Рішення Європейський суд з прав людини постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Після усунення обставин, які були підставою для повернення апеляційної скарги, її може бути подано повторно відповідно до частини четвертої статті 97 ГПК України.

Керуючись ст. 86, п. 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити приватному підприємству "ТМ - Електробудсервіс" у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

2. Повернути апеляційну скаргу приватного підприємства "ТМ - Електробудсервіс" без розгляду.

3. Справу №903/1249/15 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.