Постанова № 56255960, 29.02.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.02.2016 справа №908/4499/15

ОСОБА_1 апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:ОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4При секретарі: Халявіній Ю.В.від позивача:ОСОБА_5 представник за довіреністю №УТЛЦ-19 від 25.12.2015 р.від відповідача:не зявились Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Український транспортно-логістичний центр», м. Київ на рішення господарського суду Донецької областівід14.12.2015 рокуу справі№908/4499/15 (суддя Матюхін В.І.)за позовомДержавного підприємства «Український транспортно-логістичний центр», м. Київдо відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «УкрРосвугілля», м. Донецькпростягнення 20 520,00 грн.В С Т А Н О В И В:

У 2015 році Державне підприємство «Український транспортно-логістичний центр», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «УкрРосвугілля», м. Донецьк про стягнення 20 520,00 грн.( том 1, 5-8).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах та проведення розрахунків за послуги, повязані з цими перевезеннями в частині нездійснення плати за користування вагонами за межами України на території Молдови.

В матеріалах справи містяться пояснення по справі №908/4499/15, в яких позивач просить на виконання вимог ухвали господарського суду Донецької області від 23.11.2015 р. долучити до матеріалів справи перелік перевізних документів та нарахованих платежів до акту наданих послуг №12 за період з 01 по 31 грудня 2012 р. (том 2, а.с.84-89).

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2015р. у справі №908/4499/15 (суддя Матюхін В.І.) в задоволенні позову Державного підприємства Український транспортно-логістичний центр до Державного підприємства Фінансово-промислова компанія УкрРосвугілля про стягнення 20 520,00 грн. заборгованості з плати за користування вагонами за межами України відмовлено (том 2 а.с.92-94).

Позивач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою №УТЛЦ від 22.01.2016р., в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2015р. у справі №908/4499/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вказує на те, що суд першої інстанції не дослідив правову природу укладеного між сторонами спору договору та необґрунтовано зазначив, що договором не передбачено застосування до відносин, які виникли між сторонами, транспортного законодавства, на яке посилається ДП «УТЛЦ».

Також, скаржник стверджує, що невизнання відповідачем плати за користування вагонами за межами України у звязку з тим, що сторони по різному тлумачать умови укладеного договору у частині користування вагонами за межами України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Чернота Л.Ф., судді Будко Н.В., Ломовцева Н.В.

Розпорядженням ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 02.02.2016 р. у звязку з надходженням у відпустці визначеного за результатами автоматичного розподілу справи №908/4499/15 члена судової колегії судді Будко Н.В., та наявністю у складі постійно діючої колегії №2 другої судової палати судді - Бойченко К.І., керуючись ч.5 ст. 26 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п. 10.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу ОСОБА_1 апеляційного господарського суду, затверджених рішенням загальних зборів суддів від 11.12.2015р., з метою забезпечення подальшого розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Український транспортно-логістичний центр", м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 14.12.15р. замінено відсутню суддю Будко Н.В. у складі судової колегії з розгляду справи №908/4499/15 на суддю судової колегії № 2 другої судової палати - ОСОБА_3

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 02.02.2016р. порушене апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 29.02.2016р. о 10.15. год.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

29.02.2016 р. у судовому засіданні позивач наполягає на вимогах, викладених в апеляційній скарзі та просив скасувати рішення господарського суду міста Донецьк від 14.12.2015р. по справі №908/4499/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов ДП «УТЛЦ» до ТОВ «ФПК «Укрросвугілля» про стягнення заборгованості у розмірі 20 520,00 грн. в повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

В матеріалах справи містяться ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 02.02.2016р. про те що, ухвала про порушення провадження у справі від 02.02.2016р. №908/4499/15 не приймається до пересилання відповідачу на підставі листа Харківської дирекції Поштамп-ЦПЗ №1 від 11.01.2016 р.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 02.02.2016р. № 908/4499/15 була розміщена на сторінці ОСОБА_1 апеляційного господарського суду офіційного веб-сайту Судова влада України в мережі Інтернет 05.02.2016 р.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансово-промислова компанія УкрРосвугілля (замовник) в особі генерального директора ОСОБА_6, який діє на підставі Статуту та Державним підприємством Український транспортно-логістичний центр, м. Київ (основний виконавець), в особі директора ОСОБА_7, який діє на підставі Статуту та співвиконавців: Державне підприємство Дарницький вагоноремонтний завод (співвиконавець перший), в особі директора ОСОБА_8, який діє на підставі Статуту, Державне підприємство Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів (співвиконавець другий), в особі директора ОСОБА_9, який діє на підставі Статуту укладений договір №1199/315-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах та проведення розрахунків за надані послуги, повязані з цими перевезеннями.

Пунктом 1 договору передбачено, що за договором про організацію перевезень вантажів основний виконавець та співвиконавці зобов'язуються за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених цим договором послуг, пов'язаних з організацією внутрішньодержавних та експортно-імпортних перевезень вантажів у на піввагонах співвиконавців.

Відповідно до. п. 2.2.5 договору, замовник зобовязаний здійснювати попередню оплату за послуги, повязані з організацією перевезення вантажів, що замовлені замовником шляхом перерахування коштів у сумах, що відповідають обсягу замовлених послуг (з урахуванням режиму роботи банківських установ, але не менше ніж середньодобове нарахування протягом 3 діб, що склалося за попередні періоди) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання (розподільчий рахунок) основного виконавця №26039146294 у банку ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» МФО 322959, код ЄДРПОУ №34619229 та забезпечувати своєчасне надходження коштів на зазначений рахунок основного виконавця.

А також сприяти своєчасному поверненню із-за кордону вагонів власності співвиконавців. Вносити плату за користування вагонами в робочому стані за час перебування їх за межами України за цінами, узгодженими цим договором, крім випадків отримання плати Державною адміністрацією залізничного транспорту України Укрзалізниця або основним виконавцем за окремими договорами з іншими юридичними особами. Згода замовника вносити плату за користування вагонами за межами України, а також організовувати усунення поточних технічних несправностей вагонів за межами України у випадках та за процедурою, передбаченими даним договором, підтверджується відміткою в перевізному документі відповідно до п. 2.2.21 цього договору.

Плата за користування за межами України нараховується за весь час з моменту передачі вагону на інозалізницю на прикордонній станції до моменту прийому вагону на прикордонній станції України. При організації перевезень згідно заявок замовника з наступним здійсненням на території інозалізниці після вивантаження попутного завантаження на територію України чи транзитом по Україні за заявкою іншої юридичної особи, плата нараховується з моменту передачі вагону на інозалізницю на прикордонній станції до моменту вивантаження вагону за межами митного кордону України. (п. 2.2.10 договору).

Умовами п. 2.2.21 договору передбачено, що замовник також зобовязаний забезпечувати внесення в графу 4 накладної УМВС відмітки Плата за пользование за пределами Украины (вказується найменування замовника або іншого платника, що уклав відповідну угоду з основним виконавцем і співвиконавцем та код облік розрахунків). В разі відсутності зазначеної відмітки, плата за користування вагонами за межами України сплачується замовником.

Відповідно до п. 3.4.6 договору, акти виконаних робіт оформлюються сторонами щомісяця, не пізніше останнього дня звітного місяця.

Сторони щомісячно проводять звірку розрахунків, яка оформлюється актом звірки. У разі, якщо одна із сторін не підписала акт звірки у термін до 5 календарних днів без письмового обґрунтування, він вважається узгодженим сторонами (п. 3.5.5 договору).

Договір набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків за надані послуги, повязані з перевезенням вантажів до повного здійснення розрахунків. Якщо жодна із сторін не звернулася письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до інших сторін про припинення його дії, то цей договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік (п.10.1 договору). На час розгляду справи до суду не надходило жодних заяв від сторін про його припинення, тобто, договір вважається чинним на теперішній час.

05.06.2012 р. (додаток №2) був підписаний та скріплений печатками підприємств без розбіжностей та зауважень протокол погодження договірної ціни №1 між основним виконавцем та замовником до договору №1199/315-2012. (том 1, а.с.26-27).

Пунктом 5 протоколу погодження договірної ціни №1 між основним виконавцем та замовником, вартість (ціна) послуг з організації перевезення вантажів замовника згідно з наданими заявками по кожному вагону включає в себе плату за користування вагонами за межами України (в країнах СНД тат Балтії) складає 186,00грн. (без урахування ПДВ) за кожну добу перебування вагону за межами України.

Згідно п.6.2 п.6 вищевказаного протоколу послуги основного виконавця, яким є позивач, складають «при перебуванні вагону за межами України 4,00грн. (без урахування ПДВ) за кожну добу перебування вагону за межами України» (том 1, а.с.26).

У грудні 2012 року, на виконання умов договору №1199/315-2012 від 05.06.2012 р., на станцію Рені-Порт (експорт) (Україна) трьома різними вантажовідправниками (не є сторонами по справі учасниками укладеного за участі сторін договору №1199/315-2012) був направлений вантаж (антрацит):зі станції Ізотове (Україна) у напіввагонах: №№ 66812942, 66730623, 66083874, 65944100, 64993009, 66728411, 65298689, 65487365, 66680331, 66234683; зі станції Софїно-Бродська (Україна) у напіввагонах №№ 67580357, 66445867, 67656926, 67356667, 67361048, 67162008, 66119025, 60382546, 67845461, 66568809; зі станції Постникове (Україна) у напіввагонах №№ 67917823, 67373902, 67679076, 66752130, 66240482, 67155705, 65256224, 60665080, 66031469.

Власниками 29 зазначених вагонів були Державні підприємства Дарницький вагоноремонтний завод і Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів.

На шляху слідування до станції призначення Рені-Порт, вагони з вантажем прямували транзитом територією Молдови, що відповідачем не спростоване і підтверджується відповідними перевізними відомостями і міжнародними залізничними накладними, оформленими відповідно до угоди, укладеною між Укрзалізницею і Державним підприємством Залізниця Молдови. Для слідування по території Молдови вони передавались по станції Кучурган (Україна) і повертались на станції Етулія (республіка Молдова). Колія від станції Кучурган (Україна) до станції Етулія (республіка Молдова), якою слідували зазначені вагони з вантажем, в декількох місцях проходить і територією України, тобто від станції Кучурган (Україна) до станції Етулія (республіка Молдова) спірні вагони слідували як територією Молдови (у більшій її частині), так і територією України (у меншій частині).

У період з 1 по 3 січня 2013 року всі вагони з вантажем прибули на станцію призначення Рені-Порт. Після видачі вантажу вантажоодержувачу на станції призначення Рені-Порт (експорт) (Україна) та його вивантаження в порту, позивач здійснив перевезення зазначених вагонів у порожньому стані в зворотному напрямку, також частково територією Молдови, що підтверджується відповідними залізничними накладними.

Під час перевезення порожніх вагонів позивачем, в накладних був зроблений напис безкоштовне перевезення. (том 1, а.с.204-225).

31.12.2012р. між сторонами був підписаний акт наданих послуг № 12 за період з 01 по 31.12.2012р., згідно якого плата за користування вагонами за межами України становить 0,00грн. Акт підписаний сторонами без зауважень (том.1, а.с.173).

31.12.2013р. між сторонами був підписаний акт наданих послуг № 12 за період з 01 по 31.12.2013р., відповідно до якого, плата за користування вагонами за межами України становить 20 520,00 грн. (том1, а.с. 80) ОСОБА_1 підписаний із зауваженнями з боку відповідача. Відповідач, листом від 14.01.2014р. №9 не визнав правомірність нарахування плати за користування вагонами за межами України у сумі 20 520,00грн.з посиланням, на те, що з часу укладення договору (з 05.06.2012р.) до жовтня 2013р. плата за знаходження вагонів за межами України під час слідування їх транзитом територією Молдови не стягувалась; ніяких повідомлень від позивача про те, що вартість послуг збільшується на величину плати за транзитне знаходження вагонів на території Молдови, … ні у вигляді додаткової угоди, ні у вигляді простого листа товариство не отримувало (том 1, а.с.89-90), а тому, відсутні правові підстави для нарахування плати за користування вагонами.

Під час розгляду справи позивачем здійснено перерозрахунок нарахованої плати, згідно якого плата за користування 29 вагонами під час їх перевезення у завантаженому стані за межами України від станції Кучурган (Україна) до станції Етулія (республіка Молдова) становить 17 556,00грн.

Перерозрахунок позивачем здійснено без врахування реальних обставин справи, оскільки, з урахуванням зазначених ним даних:

14 вагонів (№№ 66568809, 60665080, 67845461, 65256224, 67155705, 66240482, 66752130, 60382546, 66031469. 66119025, 67162008, 67679076, 67373902, 67917823) на прикордонній станції Кучурган були передані 30.12.2012р. о 13год.40хв., кордон Молдови та України на прикордонній станції Етулія перетнули 01.01.2013р. о 8год.50хв., тобто час їх перевезення як територією Молдови (у більшій її частині), так і територією України (у меншій частині) від станції Кучурган (Україна) до станції Етулія (республіка Молдова) становить 1 добу і 19год.10хв., тобто менше 2-х діб, а позивач у розрахунку зазначає 3 повні доби.

У даному випадку позивач обґрунтовано вважає, що між сторонами склалися правовідносини про надання послуг на підставі договору. Умовами договору не передбачено нарахування коштів за користування вагонами. Причиною виникнення спору є різне тлумачення сторонами умов укладеного за їх участі договору у частині того, чи має нараховуватись і сплачуватись плата за користування вагонами під час їх транзитного перевезення територією Молдови від станції Кучурган (Україна) до станції призначення Рені-Порт (експорт) (Україна), знаходження їх в порту під час вивантаження, а також повернення у зворот ньому напрямку від станції Рені-Порт (експорт) (Україна) до станції Кучурган (Україна).

Приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Пунктом 1 ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Як вбачається із матеріалів справи, укладений за участі сторін договір передбачає нарахування плати за користування вагонами за межами України за весь час з моменту передачі вагону на інозалізницю на прикордонній станції до моменту прийому вагону на прикордонній станції України, тобто з моменту передачі вагону з вантажем за кордон і до моменту його повернення після вивантаження вантажу за кордоном у порожньому стані в Україну.

На підтвердження даного факту та пункту 2.2.10 договору, у якому передбачений обовязок відповідача сприяти своєчасному поверненню із-за кордону вагонів власності Державних підприємств Дарницький вагоноремонтний завод і Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів.

Умовами договору не передбачено нарахування плати за користування вагонами у випадку транзитного перевезення територією Молдови до станції призначення Рені-Порт, а саме коли перевезення здійснюється зі станції призначення, яка знаходиться на території України до станції призначення, яка також знаходиться на території України, з частковим транзитним перевезенням залізницею іншої держави з неодноразовим заходом на територію України.

Крім того, не передбачено застосування до стосунків, які виникли між сторонами, транспортного законодавства, на яке у більшій його частині посилається позивач, оскільки ні позивач по справі, ні відповідач не є ні перевізником, ні вантажоодержувачем, ані вантажовідправником, тому перевезення спірних вагонів у порожньому стані в зворотному напрямку здійснювалось позивачем самостійно без будь-якої участі у цьому відповідача.

З огляду на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2015 р. у справі №908/4499/15 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_1 апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Український транспортно-логістичний центр», м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2015 р. у справі №908/4499/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2015р. у справі №908/4499/15 - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Л.Ф.Чернота

Судді К.І.Бойченко

ОСОБА_4

Надруковано 5 прим.:1. позивачу;1. відповідачу;1. усправу;1. ДАГС;1. ГСДО