Постанова № 56255925, 02.03.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.03.2016 справа №908/5102/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:ОСОБА_1суддівОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі судового засіданняОСОБА_4за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_5 за довіреністювід відповідача :ОСОБА_6 за довіреністюрозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємства «Вєномєт Метал» м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від23.11.2015р.у справі№ 908/5102/15 (суддя Мойсеєнко Т.В.)за позовомПублічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-західна залізниця» м. Київдо Приватного підприємства «Вєномєт Метал» м.Запоріжжяпростягнення 308 365,56грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-західна залізниця» м. Київ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємства «Вєномєт Мєтал» м.Запоріжжя про стягнення плати за користування вагонами у сумі 308 365,56грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.11.2015р. у справі №908/5102/15 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з плати за користування вагонами в сумі 308 365,56 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 4625,48 грн.

Відповідач не погодився з прийнятим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В подальшому апелянт подав пояснення до апеляційної скарги. Крім того, до вищезазначених пояснень відповідачем додані додаткові документи. В порушення ст. 101 Господарського процесуального кодексу України скаржником не заявлено відповідне клопотання та не доведено неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що рішення є незаконним, винесеним з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, через що підлягає скасуванню.

Апелянт посилається на те, що матеріали справи не містять акти загальної форми ГУ 23, що складаються ст. Балин, ст. Дунаївці, ст. Ярмолинці, ст. Камянець-Подільська Південно-Західної залізниці, а акти форми ГУ 23а, що складалися даною станцією є лише обліком часу перебування вагонів на коліях даної станції і не можуть бути підставою для матеріальної відповідальності вантажовласника. Крім того, акти форми ГУ 23а не підписувались відповідачем.

Відповідач зазначає, що подібні акти про затримку вагонів не можуть вважатись належним доказом та підставою для нарахування плати за користування вагонами та їх зберігання, оскільки правовою підставою матеріальної відповідальності вантажовласника та вантажоодержувача у вигляді плати за користування вагонами можуть бути тільки акти загальної форми.

Представник відповідача у судове засідання прибув, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача у судове засідання прибув, заперечував проти доводів апеляційної скарги. Також представником позивача було заявлено клопотання про заміну сторони у справі, яке судом задоволено відповідно до ухвали від 02.03.2016р.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.08.14р. між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-західна залізниця» м. Київ (Залізниця) та Приватним підприємством Вєномєт- Метал (Вантажовласник) укладено договір № 2036 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно до п. 1.1. Договору предметом договору є надання Залізницею Вантажовласнику послуг, повязаних з перевезенням вантажів, та проведенням розрахунків за ці послуги.

Згідно з п. 2.1. Договору Вантажовласник має право: отримувати від залізниці послуги передбачені Статутом залізниць України, Правилами перевезень затвердженими наказом Міністерства транспорту України, діючим Тарифним керівництвом № 1, затвердженим наказом Міністерства транспорту України та іншими нормативно-правовими актами та документами розпорядчого характеру, що регулюють питання, повязані з перевезенням та проведенням розрахунків (п.п.2.1.1.); вимагати від Залізниці належного виконання своїх зобовязань згідно з цим Договором (п. 2.1.2); отримувати від Залізниці переліки витрат, податкові накладні, первинні документи, що підтверджують факт виконання робіт або надання послуг: накладні, накопичувальні картки, відомості плати за користування вагонами та квитанції різних зборів ГУ-57 (п. 2.1.3).

Відповідно до п. 2.2.2 Договору, Залізниця зобовязана приймати до перевезення та видавати вантажі Вантажовласника, подавати під навантаження/вивантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками Вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, повязані з перевезенням вантажів, в тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору.

Приписами п. 2.3.1. Договору встановлено, що Залізниця має право вимагати від Вантажовласника належного виконання останнім своїх зобовязань згідно з цим Договором.

Згідно із п. 2.4.1 Договору, Вантажовласник зобовязаний предявляти Залізниці у визначений термін місячні плани перевезень, заявки на подачу вагонів (контейнерів) та здійснювати навантаження/вивантаження вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу. За домовленістю сторін проводити оформлення замовлень на перевезення вантажів в електронному вигляді.

Пунктом 7.1 сторони визначили, що договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і діє 3 роки.

Договір підписаний та скріплений печатками без заперечень обома сторонами.

Оцінивши зміст спірного договору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що останній за правовою природою є договором про надання послуг, відносини за яким регулюються умовами спірних договорів та главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вищезазначений договір від 21.08.14р. №2036 укладений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками сторін без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні та квітні 2015 року на станції Балин було затримано групу вагонів вантажовласника по причині неможливості приймання вантажовласником та відсутністю технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення, які надалі після звільнення підїзних колій, направлені на станцію Нігин.

Позивачем було оформлено Акт про затримку 14-ти вагонів форми ГУ 23-а № 7 від 25.03.2015р. та в порядку і строки, передбачені абз. 4 п. 10 Правил користування вагонами та контейнерами, передані по телефону начальнику залізничного цеху Приватного підприємства Вєномет-Метал ОСОБА_7 25.03.2015 р. о 07 год 10 хв.

Оскільки 01.04.2015 р. о 00 год. 15 хв. вантажовласником станційні колії на станції Нігин були звільнені для прийняття вагонів, станцією Балин складено акт загальної форми ГУ 23-а № 10 про закінчення затримки 14-ти вагонів, про що залізниця 01.04.2015р. повідомила вантажовласника о 03 год. 30 хв. про плановий час подавання вагонів під завантаження о 05 год. 30 хв., що підтверджується записом у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2, затвердженої наказам Укрзалізниці від 04.06.2003 р. № 147-ц.

Зазначені 14 вагонів у передбачений час прибули на станційні колії станції Нігин. Однак вантажовласник, будучи своєчасно повідомленим про прибуття останніх, не розкредитував документи, внаслідок чого знову виникла затримка вказаних вагонів з 05 год. 30 хв., про що складено Акт загальної форми ГУ 23-а № 749 від 01.04.2015 р. Лише о 14 год. 05 хв. вантажовласником було розкредитовано документи та звільнено підїзні колії для подачі вагонів. Про закінчення затримки 13-ти вагонів складено акт загальної форми ГУ 23-а № 753 від 01.04.2015 р. Затримка останнього 14-го вагону закінчилась о 17 год. 15 хв., що засвідчено Актом ГУ 23-а № 758 від 01.04.2015 р.

Відповідно до памяток про подавання вагонів форми ГУ-45 № № 396, 397 вагони відразу ж були подані під навантаження і лише після повідомлення вантажовласником про закінчення вантажних операцій на підїзній колії 14 вагонів були забрані о 10 год. 30 хв. 02.04.2015 р., про що свідчить памятка про забирання вагонів № 383.

Відповідно до розрахунку та відомості плати за користування вагонами № 02040176 за користування вагонами, плата за користування 14 вагонами з урахуванням 20% ПДВ складає 37 158,84 грн. Вантажовласник підписав відомість плати за користування вагонами № 02040176 із зауваженням «з нарахуванням не згоден».

Аналогічна ситуація склалась з іншими вагонами, які подавались відповідачу і затримувались на станціях Дунаївці, Ярмолинці, Камянець-Подільський та на самій станції Нігин, про що свідчать акти загальної форми та відомості плати за користування вагонами.

Так, згідно відомості плати за користування вагонами № 04040179 були складені акти загальної форми: № 9, № 773 за користування 20 вагонами нараховано 3 808,00 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 4 569,60 грн.; № 9, № 774 за користування 1 вагоном нараховано 238,40 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 286,08 грн.

Згідно відомості плати за користування вагонами № 04040182 були складені акти загальної форми: № 9, № 774 за користування 9 вагонами нараховано 2 145,60 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 2 574,72 грн.

Згідно відомості плати за користування вагонами № 07040190 були оформлені акти загальної форми: № 11, № 809 за користування 15 вагонами нараховано 9 342,00 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 11 210,40 грн.

Згідно відомості плати за користування вагонами № 08040194 також були оформлені акти загальної форми: № 11, № 809 за користування 7 вагонами нараховано 4 359,60 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 5 231,52 грн.; № 15, № 811 за користування 15 вагонами нараховано 11 265,00 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 13 518,00 грн.; № 15, № 812 за користування 4 вагонами нараховано 3 068,00 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 3 681,60 грн.

Згідно відомості плати за користування вагонами № 11040197 були оформлені акти загальної форми: № 36, № 821 за користування 5 вагонами нараховано 6 798,00 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 8 157,60 грн.

Згідно відомості плати за користування вагонами № 12040199 були оформлені акти загальної форми: № 19, № 842 за користування 8 вагонами нараховано 7 929,60 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 9 515,52 грн.; № 19, № 847 за користування 6 вагонами нараховано 6 715,80 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 8 058,96 грн.

Згідно відомості плати за користування вагонами № 14040206 були оформлені акти загальної форми: № 41, № 871 за користування 8 вагонами нараховано 3 316,80 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 3 980,16 грн.; 41, № 873 за користування 10 вагонами нараховано 4 787,00 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 5 744,40 грн.; 41, № 874 за користування 4 вагонами нараховано 2 042,80 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 2 451,36 грн.

Згідно відомості плати за користування вагонами № 15040208 були оформлені акти загальної форми: № 21, № 888 за користування 2 вагонами нараховано 121,60 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 145,92 грн.; № 20, № 21 за користування 10 вагонами нараховано 7 830,00 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 9 396,00 грн.

Згідно відомості плати за користування вагонами № 17040212 були оформлені акти загальної форми: № 21, № 894 за користування 1 вагоном нараховано 799,00 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 958,80 грн.

Згідно відомості плати за користування вагонами № 18040218 були оформлені акти загальної форми: № 45, № 908 за користування 16 вагонами нараховано 7 659,20 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 9 191,04 грн.; № № 45, 912 за користування 12 вагонами нараховано 7 089,60 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 8 507,52 грн.; № 45, № 913 за користування 3 вагонами нараховано 1 868,40 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 2 242,08 грн.; № 911, № 914 за користування 1 вагоном нараховано 16,20 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 19,44 грн.; № 904, № 915 за користування 1 вагоном нараховано 25,30 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 30,36 грн.; № 45, № 916 за користування 2 вагонами нараховано 1 502,00 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 1 802,40 грн.

Згідно відомості плати за користування вагонами № 19040221 були оформлені акти загальної форми: № 23, № 25 за користування 10 вагонами нараховано 6 068,00 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 7 281,60 грн.; № 25, № 929 за користування 3 вагонами нараховано 2 012,70 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 2 415,24 грн.; № 25, № 930 за користування 7 вагонами нараховано 5 369,00 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 6 442,80 грн.; № 25, № 931 за користування 6 вагонами нараховано 4 890,00 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 5 868,00 грн.; № 25, № 932 за користування 3 вагонами нараховано 2 541,00 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 3 049,20 грн.

Згідно відомості плати за користування вагонами № 19040222 був оформлений акт загальної форми № 25, за користування 15 вагонами нараховано 9 102,00 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 10 922,40 грн.

Згідно відомості плати за користування вагонами № 21040228 був оформлений акт загальної форми № 51, за користування 12 вагонами нараховано 16 507,20 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 19 808,64 грн.

Згідно відомості плати за користування вагонами № 25040247 були оформлені акти загальної форми: № 6 за користування 4 вагонами нараховано 505,20 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 606,24 грн.; № 6, № 976 за користування 4 вагонами нараховано 633,60 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 760,32 грн.; № 6, № 981 за користування 5 вагонами нараховано 1 272,50 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 1 527,00 грн.

Згідно відомості плати за користування вагонами № 25040252 були оформлені акти загальної форми: № 6, № 974 за користування 15 вагонами нараховано 2 376,00 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 2 851,20 грн.

Згідно відомості плати за користування вагонами № 25040254 були оформлені акти загальної форми: № 6, № 974 за користування 5 вагонами нараховано 792,00 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 950,40 грн.; № 6, № 977 за користування 3 вагонами нараховано 667,20 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 800,64 грн.

Згідно відомості плати за користування вагонами № 28040263 були оформлені акти загальної форми: № 56, № 1008 за користування 13 вагонами нараховано 14 134,90 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 16 961,88 грн.; № 56, № 1013 за користування 8 вагонами нараховано 9 979,20 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 11 975,04 грн.; № 56, № 1024 за користування 4 вагонами нараховано 5 886,80 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 7 064,16 грн.; № 1030 за користування 9 вагонами нараховано 388,80 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 466,56 грн.; № 56, № 1026 за користування 10 вагонами нараховано 15 197,00 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 18 236,40 грн.; № 56, № 1029 за користування 5 вагонами нараховано 7919,00 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 9 502,80 грн.

Згідно відомості плати за користування вагонами № 17040210 були оформлені акти загальної форми: № 20, № 21 за користування 3 вагонами нараховано 2349,00 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 2 818,80 грн.; № 21, № 894 за користування 2 вагонами нараховано 1 598,00 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 1 917,60 грн.

Згідно відомості плати за користування вагонами № 06050294 були оформлені акти загальної форми: № 946, № 947 за користування 5 вагонами нараховано 55,00 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 66,00 грн.; № 8, № 953 за користування 10 вагонами нараховано 14 396,00 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає17 275,20 грн.; № 23, № 953 за користування 6 вагонами нараховано 8 637,60 грн., що з урахуванням 20% ПДВ складає 10 365,12 грн.

Пунктом 3.1. Договору закріплено, що Вантажовласник здійснює попередню оплату Залізниці шляхом перерахування коштів на рахунок № 26038302602665 в Головне управління по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк, МФО 322669, код 04713033. Одержувач: Техпд ДТГО Південно-Західна залізниця. Одержані кошти Залізниця зараховує на особовий рахунок Вантажовласника. Послуги вантажовласнику за цим договором надаються за умов наявності попередньої оплати на його особовому рахунку.

У відповідності з п. 3.3. Договору, Залізниця відображає відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами (контейнерами), штрафи, пеню) в особовому рахунку Вантажовласника на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і т. ін. оформлених в паперовому або електронному вигляді.

Пунктом 4.1., 4.2. Договору передбачено, що «Залізниця» і «Вантажовласник» несуть відповідальність за невиконання плану перевезень згідно із Статутом. У разі відсутності на особовому рахунку «Вантажовласника» коштів, необхідних для оплати перевезення та додаткових послуг, а також відмови від оплати наданих послуг, залізниця припиняє приймання, видачу вантажів та надання додаткових послуг згідно зі статтею 62 Статуту з одночасним віднесенням відповідальності на «Вантажовласника» за невиконання плану перевезень (статті 106, 108 Статуту), затримку вагонів контейнерів та зберігання вантажу.

Стаття 119 Статуту передбачає, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами (далі - Правила).

Відповідно до п. 15 Правил за час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.

Пунктом 3 Правил передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Пам'яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Згідно з п. 4 Правил Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами були складені відомості плати за користування вагонами №№02040176, 04040179, 04040182, 07040190, 08040194, 11040197, 12040199, 14040206, 15040208, 17040212, 18040218, 19040221, 19040222, 21040228, 25040247, 25040252, 25040254, 28040263, 17040210, 06050294. Зазначені відомості підписані представником вантажовласника - начальником залізничного цеху Приватного підприємства Вєномєт-Метал ОСОБА_7 із зауваженнями у вигляді: з нарахуванням не згоден.

На підставі наведених документів позивачем розрахована плата за користування вагонами, яка відображена у відомостях плати форми ГУ-46 та за період березень-квітень 2015 року становить 308 365,56 грн.

Колегія суддів зазначає, що невірними є посилання відповідача щодо відсутності вини як складової збитків, оскільки зазнечене стягнення не є збитками за правовою природою.

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій. Пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласника. Про закінчення вантажних операцій і готовність вагонів до забирання локомотивом залізниці вантажовласник повинен повідомити станцію (форма повідомлення наведена у додатку 12).

Також п. 6 Правил унормовано, що всі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Згідно з п. 8 Правил, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Пунктами 1, 3 Правил складання актів (затв. наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02 № 334) встановлено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99 № 113 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.99 за № 165/3458). Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з статтею 34 Господарського процессуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За таких обставин судова колегія вважає цілком правомірним висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість нарахування Позивачем на Відповідача плати за користування вагонами в сумі 308 365,56грн. на підставі Правил користування.

Також, колегія суддів відхиляє довод апелянта, щодо того, що акти загальної форми ГУ-23 мають складатись як на станції призначення так і на підходах до неї, оскільки згідно з п. 10 Правил користування вагонами і контейнерами, облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, форма якого наведена у додатку № 3 до Правил (ф. ГУ-23а). При цьому, складання інших актів станцією, на якій простоюють вагони, зокрема акту загальної форми, як вказує позивач, вказаними Правилами не передбачено.

Інші доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час перевірки рішення місцевого суду апеляційним господарським судом, тому до уваги не прийняті.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 23.11.2015р. по справі №908/5102/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Вєномєт Метал» м.Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 23.11.2015р. по справі №908/5102/15 - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: Н.В. Будко

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.:

1прим.-Позивачу;

1прим.-Відповідачу;

1прим.-У справу;

1прим.-ДАГС;

1прим.-ГСЗО.