Постанова № 56255907, 29.02.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2016 року Справа № 904/9432/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання: Крицькій Я.Б.,

за участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № 893 від 27.11.2015 року

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Житловик-2" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 року у справі № 904/9432/15

за позовом Комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Житловик-2", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Житловик-2" про стягнення з останнього на свою користь 21 300, 00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 року у справі № 904/9432/15 (суддя Петренко І.В.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі; стягнуто з Приватного підприємства "Житловик-2" на користь Комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради 21 300, 00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів; 1 218, 00 грн. судового збору; повернуто Комунальному підприємству "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 160, 00 грн., який надміру сплачено за платіжним дорученням № 1062 від 21.10.2015 року.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що між сторонами по справі укладено договір № 84-03/09 на виконання підрядних робіт по поточному ремонту покрівлі від 03.09.2012 року, ціна договору складає 41 923, 54 грн., фактично у вересні 2012 року підрядні роботи також виконано на суму 41 923, 54 грн., однак з посиланням на вказаний договір позивач сплатив на користь відповідача 63 223, 54 грн., у звязку з чим дійшов висновку, що позивач надміру сплатив відповідачу 21 300, 00 грн., які підлягають поверненню позивачу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України. Доводи відповідача щодо зміни позивачем призначення платежу у платіжному дорученні № 2993 від 31.10.2012 року на суму 21 300, 00 грн., відповідно, перерахування позивачем відповідачу коштів у наведеній сумі не в межах спірного договору, а договору № 112-03/12 від 03.12.2012 року, судом відхилені з посиланням на ті обставини, що у рішенні господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/7414/14, у якій вирішувався спір про стягнення заборгованості за договором № 112-03/12 від 03.12.2012 року, посилання на такий лист відсутні.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Приватне підприємство "Житловик-2" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, відповідач просить скасувати це рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на обставини зміни позивачем листом від 21.12.2012 року, адресованим директору відповідача, призначення платежу в платіжному дорученні № 2993 від 31.10.2012 року на суму 21 300, 00 грн. Тобто, як вважає відповідач, грошові кошти у сумі 21 300, 00 грн. були сплачені на рахунок відповідача не в межах договору від 03.09.2012 року за № 84-03/09, а згідно договору за № 112-03/12 від 03.12.2012 року. За доводами відповідача, саме на вказану обставину місцевий господарський суд не звернув уваги у прийнятому рішенні, не надав цій обставині належної правової оцінки.

Відповідач явку свого повноважного представника у судові засідання, призначені для розгляду апеляційної скарги, не забезпечив. Про дату, час та місце проведення судових засідань апеляційним господарським судом відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення відповідачу поштових відправлень, якими останньому направлені в копіях відповідні ухвали апеляційного господарського суду (а.с. 75, 88, т. 1).

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що між сторонами у справі було укладено договір на виконання підрядних робіт з поточного ремонту електричних мереж будинку № 43 по вул. 20 років Перемоги у м. Дніпропетровськ № 112-03/12 від 03.12.2012 року, за яким відповідач виконав, а позивач прийняв роботи на суму 76 982, 93 грн. Позивач частково оплатив виконані роботи за цим договором, а саме у сумі 15 000, 00 грн., внаслідок чого несплаченою залишилась заборгованість у сумі 61 982, 93 грн. Вказана заборгованість була стягнута з позивача у судовому порядку рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2014 року у справі № 904/7414/14, яке позивачем повністю виконане; перерахування позивачем відповідачу грошових коштів у загальній сумі 76 982, 93 грн. підтверджується платіжними дорученнями № 367 від 18.02.2013 року, № 900 від 31.08.2015 року, № 931 від 14.09.2015 року, № 945 від 17.09.2015 року, № 969 від 28.09.2015 року, № 1070 від 23.10.2015 року. Втім, якщо враховувати лист від 21.12.2012 року, на виконання умов договору № 112-03/12 від 03.12.2012 року позивачем у даній справі на користь відповідача у даній справі було сплачено 102 463, 15 грн., замість необхідних 76 982, 93 грн., тобто з переплатою 25 480, 22 грн. За доводами позивача, у разі, якщо б на момент розгляду справи № 904/7414/14 лист від 21.12.2012 року дійсно існував, відповідач мав його надати суду і такі обставини були б враховані під час винесення рішення у справі. Оскільки на момент розгляду справи № 904/7414/14 такі докази надані не були, а надані лише зараз, у позивача існували обґрунтовані сумніви в існуванні листа станом на 21.12.2012 року, про що позивач повідомив суд першої інстанції. Позивач посилається на ті обставини, що місцевий господарський суд оглянув справу № 904/7414/14 та встановив відсутність у матеріалах цієї справи вказаного листа від 21.12.2012 року, також, в рішенні суду у вказаній справі відсутні будь-які посилання на зазначений лист. На думку позивача, надавши належної правової оцінки зазначеному листу, дослідивши матеріали справи № 904/7414/14, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 15.02.2016 року розгляд апеляційної скарги у даній справі відкладено у судове засідання на 29.02.2016 року.

У судовому засіданні 29.02.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2012 року Комунальне виробниче житлово-експлуатаційне підприємство Самарського району (замовник), правонаступником всіх прав та обовязків якого є Комунальне підприємство "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради, що підтверджується статутом останнього, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 29.04.2013 року, та Приватне підприємство "Житловик-2" (підрядник) уклали договір № 84-03/09 на виконання підрядних робіт з поточного ремонту покрівлі (далі - Договір) (а.с. 18-19, т. 1), відповідно до умов якого (п. 1.1.) замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт з поточного ремонту покрівлі будинку № 2 по вул. А. Барто м. Дніпропетровськ.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.3. Договору підрядник зобовязався виконати доручену роботу у відповідності з кошторисною документацією, з дотриманням будівельних норм і правил, техніки безпеки, пожежної безпеки; повідомити замовника про закінчення робіт і здати виконані роботи за актом приймання-передачі, підписаним замовником та підрядником.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що замовник зобов'язаний підписати наданий йому акт виконаних робіт (КБ-2В) протягом трьох робочих днів або надати обґрунтовані заперечення щодо відмови від підписання.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що за виконану роботу згідно даного Договору замовник оплачує витрати підрядника згідно договірної ціни (додаток №1). Загальна сума Договору складає 41 923, 54 грн.

Позивач та відповідач погодили договірну ціну на будівництво: поточний ремонт покрівлі будинку № 2 по вул. А. Барто (а.с. 22, т. 1), яка становить 41 923, 54 грн., є твердою, визначена у відповідності до ДБН Д 1.1-1-2000, складена у цінах станом на 01.08.2012 року.

Додаток № 1 може коригуватися за згодою сторін в залежності від виконаних підрядником додаткових робіт згідно п. 3.5. даного Договору (п. 4.2. Договору).

Розрахунок проводиться після затвердженого двостороннього акту приймання виконаних підрядних робіт по формі № КБ-2в з урахуванням раніше виданих авансів. Оплата проводиться протягом 40 днів з моменту підписання двостороннього акту приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) (п. 4.3. Договору).

Договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами та діє до 31.12.2012 року (п. 6.5. Договору).

В підтвердження виконання відповідачем обумовлених Договором робіт замовник (позивач) та підрядник (відповідач) підписали акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року, а також довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2012 року, на суму 41 923, 54 грн. (а.с. 17, 20-21, т. 1).

Згідно платіжних доручень № 2685 від 02.10.2012 року на суму 31 000, 00 грн., № 2691 від 03.10.2012 року на суму 10 923, 54 грн., № 2993 від 31.10.2012 року на суму 21 300, 00 грн. позивач перерахував на користь відповідача в якості оплати виконаних робіт за Договором, а саме актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року, грошові кошти у загальній сумі 63 223, 54 грн. (а.с. 23-25, т. 1).

Посилаючись на обставини сплати на користь відповідача на підставі Договору коштів за виконані будівельні роботи у більшій сумі, ніж обумовлена Договором їх вартість та вартість фактично виконаних будівельних робіт, позивач вбачає підстави для стягнення з відповідача на свою користь надмірно сплачених відповідачу грошових коштів у сумі 21 300, 00 грн. як таких, що набуті відповідачем без достатньої правової підстави.

Переглядаючи оскаржуване рішення місцевого господарського суду апеляційний господарський суд керується наступним.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

За приписами ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Як встановлено вище, роботи за спірним Договором виконані на загальну суму 41 923, 54 грн., а оплачені позивачем у сумі 63 223, 54 грн., тобто з переплатою 21 300, 00 грн.

Доказів виконання відповідачем робіт на більшу суму, ніж вказана у Договорі як тверда ціна, та вказана у акті приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року, чи виконання відповідачем додаткових робіт в рамках спірного Договору, матеріали справи не містять.

Отже, станом на 03.10.2012 року позивачем було виконано свої зобовязання за Договором щодо оплати виконаних відповідачем будівельних робіт, передбачених Договором, а кошти у сумі 21 300, 00 грн., сплачені згідно платіжного доручення № 2993 від 31.10.2012 року, перераховані позивачем на користь відповідача поза межами договірних відносин за спірним Договором (поза межами договірних платежів), відповідно, зобовязання щодо повернення цих грошових коштів за правовою природою є таким, що виникло у звязку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

За приписами частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави (глава 83 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави") застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Оскільки відповідач, як одна із сторін зобовязання, набув спірні кошти у сумі 21 300, 00 грн. за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобовязання, а поза підставами, передбаченими Договором, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість договірних підрядних робіт, у відповідача відсутні правові підстави для утримання перерахованих позивачем коштів у сумі 21 300, 00 грн., які підлягають поверненню позивачу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

29.09.2015 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 21 300, 00 грн. (а.с. 26-28, т. 1).

Доказів повернення спірної суми коштів відповідач не надав.

За наведеного, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 21 300, 00 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи відповідача щодо перерахування коштів у сумі 21 300, 00 грн. на виконання умов договору № 112-03/12 від 03.12.2012 року.

Так, зі змісту платіжного доручення № 2993 від 31.10.2012 року вбачається, що кошти у сумі 21 300, 00 грн. перераховані на користь відповідача з призначенням платежу: "Перерах.опл.за викон.роб.зг.Ф-2 за 09.2012р.зг. дог № 84-03/09 від 03.09.2012р. по вул. А.Барто 2, не підпадає під дію ЗУ про ДЗ Без ПДВ".

В матеріалах справи наявний лист від 21.12.2012 року, № б/н (а.с. 34, т. 1), за змістом якого позивач у звязку з переплатою по Ф-2 просив відповідача змінити у платіжному дорученні № 2993 від 31.10.2012 року на суму 21 300, 00 грн. призначення платежу на наступне: "Доплата за вик.роб.зг. Ф-2 за 12.12р. зг.дог. №112-03/12 від 03.12.12р. по вул. 20 річчя Пер.43 не підп. під дію ЗУ про ДЗ без ПДВ" (а.с. 34, т. 1).

Відповідно до пункту 2.29. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління ОСОБА_2 банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/8976, платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платник може змінити реквізит "Призначення платежу" до списання коштів з його рахунку, оформивши нове платіжне доручення.

Після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "Призначення платежу", вирішується між сторонами переказу без участі банку (ОСОБА_2 банку України від 09.06.2011 року № 25-111/1438-7141 "Про заміну інформації у реквізиті "Призначення платежу").

Отже, для зміни призначення платежу в платіжному дорученні після списання коштів з рахунку платника повинна бути взаємна згода сторін переказу, тоді як доказів досягнення сторонами згоди щодо зміни у вказаному платіжному дорученні призначення платежу матеріали справи не містять.

Господарським судом Дніпропетровської області у справі № 904/7414/14 вирішено спір за позовом Приватного підприємства "Житловик-2" до Комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості за договором підряду № 112-03/12 від 03.12.2012 року у сумі 61 982, 93 грн., яка виникла у звязку з невиконанням зобовязань відповідачем у зазначеній справі за вказаним договором в частині розрахунків за виконані роботи. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2014 року у справі № 904/7414/14 встановлено, що за актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року по договору № 112-03/12 від 03.12.2012 року позивач виконав, а відповідач прийняв роботи з поточного ремонту електричних мереж на суму 76 982, 93 грн.; відповідач частково виконав свої зобовязання з оплати робіт, а саме оплатив на користь позивача 15 000, 00 грн., внаслідок чого борг відповідача перед позивачем склав 61 982, 93 грн. Ця сума боргу і була стягнута вказаним судовим рішенням з Комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" на користь Приватного підприємства "Житловик-2" (а.с. 39-40, т. 1).

Враховуючи дату звернення позивача до відповідача з листом про зміну призначення платежу - 21.12.2012 року, при наявності згоди обох сторін Договору на зміну призначення платежу у платіжному дорученні № 2993 від 31.10.2012 року вказані обставини мали бути враховані при вирішенні спору у справі № 904/7414/14 та визначенні заборгованості за договором № 112-03/12 від 03.12.2012 року. Проте, сторони у справі № 904/7414/14 не посилалися на наявність ще однієї оплати вартості виконаних будівельних робіт за договором № 112-03/12 від 03.12.2012 року у сумі 21 300, 00 грн. до прийняття рішення у справі, отже, не досягли взаємної згоди щодо зміни призначення платежу у платіжному доручені № 2993 від 31.10.2012 року, як того вимагають положення Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Також, з матеріалів справи вбачається, що згідно платіжних доручень № 367 від 18.02.2013 року на суму 15 000, 00 грн., № 900 від 31.08.2015 року на суму 16 814, 64 грн., № 931 від 14.09.2015 року на суму 10 000, 00 грн., № 945 від 17.09.2015 року на суму 15 168, 29 грн., № 969 від 28.09.2015 року на суму 10 000, 00 грн., № 1070 від 23.10.2015 року на суму 10 000, 00 грн. (а.с. 41-46, т. 1) позивач у даній справі сплатив на користь відповідача загалом 76 982, 93 грн., тобто повну вартість виконаних робіт за договором № 112-03/12 від 03.12.2012 року, в тому числі на виконання рішення суду у справі № 904/7414/14.

За наведеного вище, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 ГПК України, для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, підстав для задоволення апеляційної скарги. Оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Житловик-2" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 року у справі № 904/9432/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 року у справі № 904/9432/15 залишити без змін.

Повна постанова складена 04.03.2016 року.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко