Постанова № 56255900, 03.03.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2016 року Справа № 904/6140/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Дмитренко Г.К.

секретар судового засідання: Ситникова М.Ю.

За участю прокурора Вовкогон Т.В. посвідчення № 017508 від 05.06.13 року.

представники сторін:

від відповідача: ОСОБА_1 представник, довіреність №157/1151 від 30.12.2015 р.,

від Міністерства соціальної політики України: ОСОБА_2, представник, довіреність №938/0122-15 від 28.12.15 р.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3" в особі Дитячого санаторно-оздоровчого центру "Дружба" Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3", м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2015 року у справі № 904/6140/15

за позовом Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Міністерства соціальної політики України, м. Київ

до Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3" в особі Дитячого санаторно-оздоровчого центру "Дружба" Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3", м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим

про стягнення 1 020 540 грн. 00 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2015 року (судова колегія у складі: головуючого колегії ОСОБА_4, суддів Воронько В.Д., Суховаров А.В.) позов задоволено, стягнуто з Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3" в особі Дитячого санаторно-оздоровчого центру "Дружба" на користь Міністерства соціальної політики України основний борг в сумі 1 020 540 грн. 00 коп., в доход Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 20 410 грн. 80 коп.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано ст.ст.525, 526, 610, 629, 901 Цивільного кодексу України, господарський суд дійшов висновку, що в порушення взятих на себе зобовязань за договором від 11 червня 2013 року, укладеним між сторонами, відповідач грошові кошти за невикористані ліжко дні, путівки та доплати за рахунок власних коштів для громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за сезон "осінь" та "зима" 2013 року позивачу не повернув, у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 1 020 540 грн. 00 коп.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач його оскаржує на предмет невідповідності нормам процесуального та матеріального права, неповним дослідженням господарським судом обставин справи.

Апелянт посилається на те, що умови договору сторонами не були виконані належним чином, зокрема щодо проведення звірки використання путівок, відтак у відповідача не виникло зобовязання повернення коштів за невикористані путівки, при цьому зобовязання з повернення коштів виникає лише після підписання сторонами акту виконаних робіт.

Відповідач вказує на наявність обставин непереборної сили, які виникли внаслідок анексії Криму, підтвердженням чого є Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", Закон України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України", Постанова Державної Ради Республіки "Крим" від 17 березня 2014 року "Про незалежність Криму", Постанова Державної Ради Республіки "Крим" "Про питання створення Кримського республіканського обєднання санаторіїв та курортно оздоровчих комплексів".

Апелянт звертає увагу на те, що всі документи, що підписувалися в період з лютого 2014 року мали підписуватись особами, які вже не здійснювали своїх трудових повноважень, оскільки діяльність Дитячого санаторно-оздоровчого центру "Дружба" була фактична підірвана з кінця 2014 року, а документація та печатки відокремленого підрозділу були вилучені в лютому 2014 року. Через це акти звіряння, надані позивачем не є належними доказами в розумінні ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач зазначає, що у звязку з відсутністю на підприємстві балансової звітності, звіту по дебіторській заборгованості відокремленого підрозділу Дитячого санаторно-оздоровчого центру "Дружба" не можливо обєктивно, у відповідності законодавству України про ведення бухгалтерського обліку, встановити та відобразити в акті звіряння суму дебіторської заборгованості та кредиторської заборгованості за договором №13/76-ВТ.

Відповідач просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2015 року, в задоволенні позову відмовити.

Позивач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, справу розглянути без участі свого представника.

Прокурор доводи апеляційної скарги заперечує, посилається на те, що ним долучено ряд бухгалтерських документів (накладні, рахунки, платіжні доручення, виписки із рахунків), які свідчать про неналежне виконання виконавцем умов договору та підтверджують розмір заявлених позовних вимог. Прокурор просить рішення господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09 лютого 2016 року зобовязано позивача надати в судове засідання 23 лютого 2016 року оригінали документів в підтвердження заборгованості відповідача.

В судовому засіданні 03 березня 2016 року представник Міністерства соціальної політики України пояснив, що Міністерство має в наявності 153 невикористані путівки, що підтверджує заборгованість відповідача у розмірі 1 202 540 грн. 00 коп., які не були направлені до Дитячого санаторно-оздоровчого центру "Дружба" від незалежних від Міністерства обставин, згідно п.4.5 Положення про Дитячий санаторно оздоровчий центр "Дружба" Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3" підприємство відповідає по зобовязаннях Дитячого санаторно-оздоровчого центру "Дружба" в межах, встановлених чинним законодавством та Статутом підприємства.

Представником позивача надано для огляду оригінали актів звірки використання путівок для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за сезони "осінь", "зима", "літо" 2013 року з Вінницької ОДА. Оригінали актів звірок по Київській, Житомирській, Рівненьській областях, Автономної Республіки Крим суду не надані, іх відсутність позивач пояснює втратою звязків з Автономною Республікою Крим, зміною керівництва в зазначених ОДА. До того ж, зазначають позивач, прокурор оригінали вказаних документів були ретельно оглянуті господарським судом Дніпропетровської області.

Також, в судовому засіданні 03 березня 2016 року оглянуті 153 невикористані путівки, які надав для огляду представник Міністерства соціальної політики України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2016 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги до 10 березня 2016 року.

Розгляд справи відкладав з 26 січня 2016 року до 09 лютого 2016 року, до 23 лютого 2016 року та до 03 березня 2016 року.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, представників відповідача, Міністерства соціальної політики України судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що 11 червня 2013 року між Міністерством соціальної політики України (замовник) та Державним підприємством Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3 в особі Дитячого санаторно-оздоровчого центру "Дружба" (виконавець) укладено договір про закупівлю за державні кошти №13/76-ВТ (далі Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується у 2013 році надати санаторно-курортні путівки для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно із специфікацією, що зазначена в Додатку № 1 до цього Договору, у порядку, встановленому цим Договором, та надати відповідно за путівками послуги із санаторно-курортного лікування за відповідним профілем захворювання, а замовник зобов'язується оплатити надані санаторно-курортні путівки у порядку, за цінами та у строки, встановлені цим Договором (п. 1.1 Договору).

Зі сторони Міністерства соціальної політики України, договір підписано заступником Міністра керівником апарату ОСОБА_5, зі сторони Дитячого санаторно-оздоровчого центру "Дружба" головним лікарем ОСОБА_6, яка діє на підставі доручення №93 від 17 березня 2013 року.

За умовами п.9.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 31 грудня 2013р., а в частині надання послуг із санаторно-курортного лікування за санаторно-курортними путівками до повного їх надання.

Згідно п. п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору, ціна цього Договору становить 9 497 850,00 грн. з ПДВ; оплата санаторно-курортних путівок здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошової допомоги для компенсації вартості путівок санаторно-курортному закладу виконавця; будь-які розрахунки за цим Договором провадяться у національній валюті України гривні.

Відповідно до п.4.2. Договору виконавець надає замовнику путівки посезонно (літо, осінь, зима) згідно з накладною: на літо протягом 5 робочих днів з моменту укладання Договору, на осінь до 5 серпня 2013 року, на зиму до 5 листопада 2013 року.

Замовник оплачує санаторно-курортні путівки після реєстрації цього Договору в органах державного казначейства по мірі надходження бюджетних коштів протягом 7 банківських днів з дня отримання від виконавця рахунку та накладної (п. 4.3 Договору).

У п.4.4. Договору сторони узгодили, що не пізніше 15 календарних днів після завершення відповідного сезону виконавець проводить звірку використання путівок з регіональними органами соціального захисту населення, які здійснювали направлення осіб за санаторно-курортними путівками, а сторони проводять звірку використання санаторно-курортних путівок за сезон, за результатами якої підписується акт про надані послуги із санаторно-курортного лікування між сторонами та здійснюється коригування оплати вартості путівок за рахунок коштів Державного бюджету України та доплати громадянами за рахунок їх власних коштів (у випадках, передбачених п.п. 1.2.4 та 1.2.5 Договору). У випадку оплати вартості частини путівки за рахунок власних коштів виконавець протягом 7 робочих днів з моменту підписання акту за результатами звірки використання путівок повертає кошти Державного бюджету, а замовник протягом 7 робочих днів здійснює оплату за рахунок коштів доплати громадян.

У випадку якщо під час проведення звірки використання санаторно-курортних путівок виявиться, що залишилися невикористаними путівки за відповідний сезон, заїзди за такими путівками можуть бути перенесені на наступний сезон санаторно-курортного лікування за письмовим погодженням сторін (п. 4.6 Договору).

За умовами п.4.7 Договору кошти за невикористані ліжко-дні за оплаченими санаторно-курортними путівками та невикористані повертаються виконавцем на реєстраційний рахунок замовника після проведення звірки використання путівок за останній сезон оздоровлення згідно із графіком заїздів за цим Договором.

На виконання умов Договору за сезон "осінь" 2013 року замовником на підставі рахунків №104 від 04.10.2013р., №105 від 23.10.2013р., №106 від 25.11.2013р., виставлених виконавцем, сплачено вартість путівок на загальну суму 3 226 300 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №183 від 04.10.2013 на суму 249 190 грн. 00 коп. платіжним дорученням №209 від 23.10.2013 на суму 2 815 110 грн. 00 коп. та платіжним дорученням №258 від 25.11.2013 на суму 162 000 грн. 00 коп. (т.1, а.с.34-37, 39).

Відповідно до акту звірки за сезон "осінь" 2013 року, підписаного сторонами, погоджено необхідність повернення до Державного бюджету на рахунок 35213030001117 вартість не використаних путівок на суму 160 605 грн. 00 коп. (т.1, а.с.44)

Як вбачається з виписки з рахунку 35213030001117, виконавцем повернуто замовнику грошові кошти в сумі 32 370 грн. 00 коп. та 127 274 грн. 00 коп. Таким чином, залишок неповернутих виконавцем замовнику грошових коштів за невикористані путівки за сезон

осінь 2013 складає суму 961 грн. 00 коп. (т.1, а.с.82, 83).

Крім того, на виконання умов Договору за сезон "зима" 2013 року замовником на підставі рахунку №112 від 23.12.2013р. сплачено виконавцю вартість путівок на загальну суму 2 722 245 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №348 від 24.12.2013р. на суму 221 915 грн. 00 коп. та платіжним дорученням №349 від 24.12.2013р. на суму 2 500 330 грн. 00 коп. (т.1, а.с.33, 40, 41).

В подальшому, в порядку п.4.4 Договору, між виконавцем та регіональними органами соціального захисту населення проведено звірки стану використання путівок, відповідно до яких встановлено, що не використано наступну кількість путівок:

- Київська ОДА: не використано 5 путівок на суму 40 425 грн. 00 коп. кістково-м'язового профілю та 1 путівку на суму 3 192 грн. 00 коп. нефрологічного профілю; всього на суму 43 617 грн. 00 коп. (т. 1, а.с. 49);

- Вінницька ОДА: не використано 3 путівки на суму 24 255 грн. 00 коп. нефрологічного профілю (т.1, а.с.53);

- Житомирська ОДА: не використано 53 путівки на суму 428 505 грн. 00 коп. кістково-м'язового профілю, 9 путівок на суму 72 765 грн. 00 коп. нефрологічного профілю та 46 путівок на суму 186 300 грн. 00 коп. нефрологічного профілю дорослі категорії 2-4; всього 108 путівок на суму 687 570 грн. 00 коп. (т.1, а.с.60);

- Рівненська ОДА: не використано 1 путівка на суму 3 192 грн. 00 коп. нефрологічного профілю для дитини без супроводу, 6 путівок на суму 48 510 грн. 00 коп. нефрологічного профілю для матері та дитини, 10 путівок на суму 129 360 грн. 00 коп. кістково-м'язового профілю для матері та дитини та 12 путівок на суму 48 600 грн. 00 коп. кістково-м'язового профілю для дорослих 2-4 категорії; всього на суму 229 662 грн. 00 коп.; не використано 7 ліжко-днів на суму 2 387 грн. 00 коп. та здійснено громадянами доплату вартості за рахунок власних коштів на суму 11 340 грн. 00 коп. (т.1, а.с.67);

- Міністерство праці та соціального захисту АР Крим: не використано 21 ліжко-день на суму 3 192 грн. 00 коп. (т.1, а.с.65).

Таким чином, за сезон "зима" 2013 виконавець мав повернути замовнику вартість не використаних путівок на загальну суму 985 104 грн. 00 коп., вартість не використаних ліжко-днів на суму 5 579 грн. 00 коп., доплату вартості путівки здійсненої виконавцю громадянами на суму 11 340 грн. 00 коп. та вартість лікування супроводжуючого в сумі 17 556 грн. 00 коп., у загальній сумі 1 019 579 грн. 00 коп.

В порушення взятих на себе зобовязань за Договором, відповідач грошові кошти за невикористані ліжко-дні, путівки та доплати за рахунок власних коштів для громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за сезон "осінь" та "зима" 2013 року у загальній сумі 1 020 540 грн. 00 коп. позивачу не повернув, у звязку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у визначеній сумі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до Дитячого санаторно-оздоровчого центру "Дружба" з вимогами підписати акт звірки використання путівок за сезон "зима" 2013 року та про повернення коштів (листи від 20.11.2013р. № 13155/0/14-13/07, від 01.04.2014р. № 208/0/216-14/115, від 10.06.2014р. № 376/0/216-14/115, від 22.07.2014р. №539/0/216-14/115, від 11.03.2015р. № 3182/0/14-15/07), які залишені відповідачем без відповіді та задоволення (т.1, а.с.70-72, 78, 79).

На час розгляду справи, доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 ст.180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ч.1 ст.96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір №13/76-ВТ від 11 червня 2013 року є договором про надання послуг правовідносини за яким врегульовані главою 63 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи доведено, що в порушення п.4.7 договору відповідач не повернув позивачу кошти за невикористані ліжко дні за оплаченими санітарно курортними путівками та невикористані путівки.

В спростування доводів відповідача слід зазначити, що факти надання відповідних послуг і кількість невикористаних путівок підтверджується актами звірок позивача з регіональними органами соціального захисту населення, які здійснювали направлення осіб за санаторно курортними путівками, копії яких містяться в матеріалах справи, оригінали актів звірок між Дитячим санаторно-оздоровчим центром "Дружба" та ДСЗН Вінницької ОДА оглянуті в судовому засіданні 03 березня 2016 року, копії яких долучено до матеріалів справи (т.3, а.с.86-89), належна копія акту звірки між Дитячим санаторно-оздоровчим центром "Дружба" та ДСЗН Київської ОДА, до якості якої у апелянта були зауваження, містяться в матеріалах справи (т.1, а.с.198).

Загальна кількість невикористаних путівок -153 одиниці, які були надані позивачем в судове засідання 03 березня 2016 року для огляду підтверджує загальний розмір заборгованості за невикористані путівки в сумі 1 020 540 грн. 00 коп.

Крім того, актом ревізії від 18 червня 2015 року №04-22/8 Державною фінансовою інспекцією України встановлено, що станом на 01 травня 2015 року Дитячим санаторно-оздоровчим центром "Дружба" Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3" не надано послуг та до державного бюджету не повернуто кошти в розмірі 1 020 540 грн. 00 коп. (т.1, а.с.136-142).

Належними доказами в розумінні ст.ст.32, 33, 36 Господарського процесуального кодексу України відповідач не спростував наявність заборгованості перед позивачем в сумі 1 020 540 грн. 00 коп.

Частиною 4 ст.14 Цивільного кодексу України передбачено, що особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 617 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Статтею 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, за змістом вказаних норм, особа звільняється саме від відповідальності за порушення зобовязання, а не від обовязку його виконання, причому, за умови доведення цією особою, що порушення є наслідком непереборної сили.

Матеріали справи свідчать, що Торгово промислова Палата України відмовила відповідачу в засвідченні форс мажорних обставин. Але ця обставина не звільняє відповідача від виконання своїх зобовязань за договором №13/76-ВТ від 11 червня 2013 року, зокрема повернення грошових коштів за невикористані ліжко дні за оплаченими санітарно курортними путівками та невикористані путівки Міністерству соціальної політики України, оскільки йдеться не про відповідальність за порушення зобовязання, а безпосередньо виконання договірного зобовязання.

Закон України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" від 12 серпня 2014 року не забороняє здійснення господарської діяльності юридичним особам резидентам України.

Посилання апелянта на п.7.3 договору, що обставини непереборної сили підтверджуються постановами Державної Ради Республіки Крим від 17 березня 2014 року "Про незалежність Криму", від 26 березня 2014 року №1824-6/14 "Про питання створення Кримського республіканського обєднання санаторіїв та курортно оздоровчих комплексів" не є правомірним, оскільки вказаний орган не уповноважений згідно законодавству України засвідчувати факт наявності обставин непереборної сили.

Твердження апелянта, що акти звірки підписані особами, які з 01 лютого 2014 року не виконували своїх трудових повноважень, оскільки діяльність Дитячого санаторно-оздоровчого центра "Дружба" була фактично подірвана з кінця січня 2014 року, а документація та печатки відокремленого підрозділу були вилучені до уваги не приймається, оскільки згідно з Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупована Російською Федерацією територія півострова Крим є невідємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Дитячий санаторно-оздоровчий центр "Дружба" є відокремленим підрозділом Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3" і відповідальність за належне виконання зобовязань, які виникли на підставі договору несе саме Державне підприємство, яке має статус юридичної особи.

Апеляційний господарський суд вважає, що окупація території Автономної Республіки Крим Російською Федерацією та повязана з цим неможливість відповідачеві здійснювати господарську діяльність не мають ознак надзвичайності чи невідворотності для виконання обовязків за договором №13/76-ВТ про закупівлю за державні кошти від 11 червня 2013 року.

З огляду на викладене, господарський суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про закупівлю за державні кошти №13/76-ВТ від 11 червня 2013 року в розмірі 1 020 540 грн. 00 коп., у звязку з чим рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2015 року відповідає діючому законодавству, судом досліджено всі обставини справи, підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.49, 99, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2015 року у справі № 904/6140/15 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3" в особі Дитячого санаторно-оздоровчого центру "Дружба" Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_3", м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Виноградник

Суддя Г.К. Дмитренко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 04.03.16 р.)