Рішення № 56255738, 25.02.2016, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" лютого 2016 р.Справа № 921/1182/15-г/4

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіс" вул. Тараса Шевченка, 11, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46002

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Бекерай" вул. Вокзальна, 3, м. Кременець, Тернопільська область, 47002

про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу №14/01/11 від 01.01.2011 року в розмірі 121 014,04 грн., з яких: 56765,05 грн. - сума боргу; 20145,73 грн. - пеня; 44103,26 грн. - збільшення заборгованості за рахунок інфляції.

За участю представників сторін:

позивача: уповноважений - ОСОБА_2 (довіреність №б/н від 20.01.2016 року);

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, розяснено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубіс" вул. Тараса Шевченка, 11, м. Тернопіль, Тернопільська область, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_1 підприємства "Бекерай" вул. Вокзальна, 3, м. Кременець, Тернопільська область, про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу №14/01/11 від 01.01.2011 року в розмірі 121 014,04 грн., з яких: 56765,05 грн. - сума боргу; 20145,73 грн. - пеня; 44103,26 грн. - збільшення заборгованості за рахунок інфляції.

Ухвалою господарського суду від 21.12.2015 р. порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 21.01.2016р., також розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України відкладався на 11.02.2016р. та 25.02.2016р. з підстав, викладених у відповідних ухвалах.

Ухвалою суду від 11.02.2016р. за клопотанням представника позивача продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

25.02.2016р. у судовому засіданні представником позивача оголошено короткий виклад обставин, що стали підставою для звернення із позовом до суду, та підтримано позовні вимоги в повному обсязі. Також, надано письмові пояснення по справі (вх. 5808 від 24.02.2016р.) та долучено витребувані судом документи.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою, а у разі ненадання такої інформації - за адресою їх місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження вручена їм належним чином.

Поштові повідомлення про відправлення копії ухвали від 21.01.2016р. та 11.02.2016р. відповідачу не вручені та повернуті відділом поштового зв'язку по причині "Підприємство припинило господарську діяльність".

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених в інформаційному листі № 01-8/482 від 13.08.2008 року, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

За змістом підпункту 3.9.1. п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку ухвал про порушення провадження у справі, ухвали про відкладення розгляду справи направлені на адресу вказану у витягу з ЄДР а саме: вул. Вокзальна, 3, м. Кременець, Тернопільська область. Також згідно поданого позивачем витягу Приватне підприємство "Бекерай" здійснення господасркьої діяльності не припинило.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на обидві сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника пзивача, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- 01.01.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Рубіс" (надалі Продавець) та приватним підприємством "Бекерай" (надалі Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 14/04/11 (надалі Договір), згідно з умовами якого Продавець постачає, а Покупець оплачує і приймає у власність сировину для виробництва хлібобулочних та кондитерських виробів (в подальшому товар) в асортименті і кількості згідно з накладною, яку підписує особа, уповноважена приймати товар на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей, виданої покупцем (п. 1.1. Договору);

- п.2.2. сторони погодили, що товар вважається поставленим Продавцем і прийнятим Покупцем з моменту підписання видаткової накладної уповноваженою особою Покупця;

- п. 4.1. Договору встановлено, що ціна Товару узгоджується сторонами та вказуються у рахунку або накладній на відпуск товару;

- загальна сума договору у відповідності з накладними, згідно з якими Покупець отримує товар (п.4.2. Договору);

- у відповідності до п.5.1. Договору, Покупець здійснює оплату за товар на умовах відтермінування платежу не пізніше 10 банківських днів з моменту отримання товару згідно видаткової накладної;

- п.10.1. сторони погодили, що Договір складений у двох екземплярах, по одному для кожної сторони, набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання договірних зобовязань;

- у п.6.5 Договору Сторони дійшли згоди, що у випадку несвоєчасної оплати за отриманий на умовах відстрочки платежу товар, Постачальник має право призупинити поставку наступної партії товару, а покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,2 % від несплаченої суми. Але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення платежу за весь період існування такої заборгованості;

- майнова відповідальність сторін визначається законодавством України;

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вищевказаного Договору Продавцем передано у власність Покупця Товар на суму 78598,51 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- №РН-0001320 від 11.12.2013р. на суму 7151,78 грн.;

- №РН-0000021 від 12.01.2014р. на суму 6896,74 грн.;

- №РН-0000084 від 05.02.2014р. на суму 3325,32 грн.;

- №РН-0000113 від 14.02.2014р. на суму 1440,06 грн.;

- №РН-0000174 від 03.03.2014р. на суму 2628,79 грн.;

- №РН-0000201 від 13.03.2014р. на суму 790,01 грн.;

- №РН-0000220 від 18.03.2014р. на суму 2765,26 грн.;

- №РН-0000249 від 20.03.2014р. на суму 314,39 грн.;

- №РН-0000269 від 27.03.2014р. на суму 204,01 грн.;

- №РН-0000297 від 04.04.2014р. на суму 12021,54 грн.;

- №РН-0000330 від 14.04.2014р. на суму 1161 грн.;

- №РН-0000336 від 16.04.2014р. на суму 15319,84 грн.;

- №РН-0000371 від 17.04.2014р. на суму 1921,54 грн.;

- №РН-0000369 від 17.04.2014р. на суму 8025,18 грн.;

- №РН-0000408 від 06.05.2014р. на суму 8425,67 грн.;

- №РН-0000465 від 22.05.2014р. на суму 4957,28 грн.;

- №РН-0000470 від 22.05.2014р. на суму 450 грн.;

- №РН-0000537 від 13.06.2014р. на суму 800,10 грн.;

Станом на 18.12.2015р, заборгованість ОСОБА_1 підприємства "Бекерай" перед позивачем, з врахуванням проведеної часткової оплати, становить 56765,05 грн., що серед іншого підтверджується також товарно-транспортними накладними, а також актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.01.2015р., підписаним представниками сторін без заперечень та завіреним відтисками їх печаток.

Оскільки, відповідач взяті на себе зобовязання з оплати товару виконав частково, кошти в сумі 56765,05 грн. не повернув, наведене стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіс" до суду з позовом про їх стягнення в примусовому порядку, а також 20145,73 грн. неустойки за несвоєчасне виконання зобовязань, 44103,26 грн. інфляційних нарахувань.

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, з огляду на таке:

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 ГК України в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобовязання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору купівлі-продажу, згідно якого та в силу ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а згідно ч. 2 цієї статті передбачено, що покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. І оскільки, у відповідності до п. 1.3 Договору встановлено, що розрахунки за поставки товару здійснюються з відтермінуванням 10 календарний днів з моменту отримання товару Покупцем, а відтак, обов'язок відповідача оплатити товар виникає через 11 день з моменту його прийняття.

Зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

В силу приписів ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на наведене, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубіс" свої зобовязання по договору №14/01/11 від 01.01.2011р. виконало належним чином, здійснивши поставку відповідачу товару згідно видаткових накладних:

- №РН-0001320 від 11.12.2013р. на суму 7151,78 грн.;

- №РН-0000021 від 12.01.2014р. на суму 6896,74 грн.;

- №РН-0000084 від 05.02.2014р. на суму 3325,32 грн.;

- №РН-0000113 від 14.02.2014р. на суму 1440,06 грн.;

- №РН-0000174 від 03.03.2014р. на суму 2628,79 грн.;

- №РН-0000201 від 13.03.2014р. на суму 790,01 грн.;

- №РН-0000220 від 18.03.2014р. на суму 2765,26 грн.;

- №РН-0000249 від 20.03.2014р. на суму 314,39 грн.;

- №РН-0000269 від 27.03.2014р. на суму 204,01 грн.;

- №РН-0000297 від 04.04.2014р. на суму 12021,54 грн.;

- №РН-0000330 від 14.04.2014р. на суму 1161 грн.;

- №РН-0000336 від 16.04.2014р. на суму 15319,84 грн.;

- №РН-0000371 від 17.04.2014р. на суму 1921,54 грн.;

- №РН-0000369 від 17.04.2014р. на суму 8025,18 грн.;

- №РН-0000408 від 06.05.2014р. на суму 8425,67 грн.;

- №РН-0000465 від 22.05.2014р. на суму 4957,28 грн.;

- №РН-0000470 від 22.05.2014р. на суму 450 грн.;

- №РН-0000537 від 13.06.2014р. на суму 800,10 грн.; на загальну суму 78598,51 грн., однак, Приватне підприємство "Бекерай" у строк, визначений п.5.1 Договору, оплату його вартості у повному обсязі не здійснив, що підтверджується також актом зведення взаєморозрахунків станом на 31.01.2015р., підписаним сторонами та скріплений відтисками їх круглих печаток, допустивши станом на 18.12.2015р. заборгованість в розмірі 56765,05 грн..

Згідно ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк, а оскільки відповідачем дані строки, встановлені п. 5.1 Договору, порушено, він повинен нести відповідальність, передбачену п.6.5 Договору, у вигляді сплати пені, що нараховується на несплачену суму за кожний день прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період прострочення, що згідно розрахунку позивача за період з 18.12.2014р. по 18.11.2015р. становить 20145,73 грн.

Господарський суд, враховуючи положення названих норм законодавства, умови договору № 14/01/11 від 01.01.2011р. та матеріали справи, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, прийшов до висновку про обґрунтованість, підставність нарахування та заявлення до стягнення 20145,73 грн. пені.

Також, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- відповідно до розрахунку позивача розмір втрат від інфляції за прострочення виконання зобовязання, у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України, за період з 26.12.2013р. по 01.12.2015р. становить 44103,26 грн.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 підприємства "Бекерай" - 121 014,04 грн., з яких: 56765,05 грн. - сума боргу; 20145,73 грн. - пеня; 44103,26 грн. - збільшення заборгованості за рахунок інфляції підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, належним чином доведені та по суті неоспорені відповідачем.

З огляду на викладене, 1815,21 судового збору згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України та Закону України "Про судовий збір", покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82-85, 121 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Бекерай" вул. Вокзальна, 3, м. Кременець, Тернопільська область, ідент. код 35846436 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіс" вул. Тараса Шевченка, 11, м. Тернопіль, Тернопільська область, ідент. код 22604365: 121 014 (сто двадцять одну тисячу чотирнадцять) грн. 04 коп., з яких: 56765 (пятдесят шість тисяч сімсот шістдесят пять) грн. 05 коп. - сума боргу; 20145 (двадцять тисяч сто сорок пять) грн. 73 коп. - пеня; 44103 (сорок чотири тисячі сто три) грн. 26 коп. - збільшення заборгованості за рахунок інфляції та 1815 (одну тисячу вісімсот п'ятнадцять) грн. 21 коп. в повернення сплаченого судового збору

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обовязки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 04.03.2016р.

СуддяН.М. Бурда