Ухвала суду № 56255663, 24.02.2016, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"24" лютого 2016 р.

Справа № 5/79-1055

УХВАЛА

розглянув cкаргу Дочірньої компанії "Газ України" національної компанії "Нафтогаз України" №31/13-405 від 04.02.2016р. на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції у справі

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м.Київ , 04116

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, 46006

За участю представників від:

Органу ДВС: не з'явився.

Позивача (скаржника) : не з'явився

Відповідача (боржник): не з'явився

Суть справи:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 23.04.2007 року у справі №5/79-1055 за позовом Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України” до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз», позов задоволено частково, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", м. Тернопіль, вул. Чернівецька, 54, (код ЄДРПОУ 21155959) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, вул.. Шолуденка,1 код ЄДРПОУ 31301827 - 295 460,70грн. основного боргу, 15853,18грн. інфляційних нарахувань, 3714,13грн. – три відсотка річних, 3150грн.28коп. –витрат по сплаті державного мита, 117грн.89коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що виданий відповідний наказ від 30.05.2007р.

Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” звернулася в господарський суд Тернопільської області зі скаргою №31/13-405 від 04.02.2016р. на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління, в якій просить суд:

1. Визнати причини пропуску строку на оскарження поважними та відновити пропущений процесуальний строк для подачі скарги на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління.

2. Прийняти скаргу ДК "Газ України" до розгляду.

3. Визнати неправомірними дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління, які полягають у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.12.2011р. №4268132 при виконанні наказу господарського суду Тернопільської області від 30.05.2007р. №5/79-1055.

4. Визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.12.2011 №4268132, винесену державним виконавцем при виконанні наказу господарського суду Тернопільської області від 30.05.2007р. №5/79-1055.

5. Зобов’язати державного виконавця відновити ВП №4268132 та вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 11.02.2016р. призначено судове засідання для розгляду питання щодо поновлення строку для подачі скарги на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління на 24.02.2016 року.

23 лютого 2016р. на адресу господарського суду від ДК "Газ України" надійшов лист №31/13-644 від 18.02.2016р. відповідно до якого скаржник зазначає, що у зв’язку із неотриманням стягувачем постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором у стягувача була відсутня можливість ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, унесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, в мережі інтернет. Стягувач звертався до Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції з заявою від 23.07.2015р. № 31/13-2794 про надання інформації (яку додано до даного листа), в якій одночасно просив надати ідентифікатор, про те так його і не отримав. Разом з тим, скаржник в даному листі зазначає про те, що він не отримував і постанову про закінчення виконавчого провадження (оригінал), тому надати суду належним чином затверджену її копію не надається можливим. Про закінчення виконавчого провадження стягувачу стало відомо 25.11.2015р. з телефонної розмови з державним виконавцем. Окрім того, стягувач додав копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.12.2011р. отриманої 10.02.2016р. безпосередньо у Першому відділі державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції роздруковану з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (належним чином не затверджену).

Скаржник (стягувач за виконавчим документом) участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, однак звернувся до суду із заявою №31/13-708 від 23.02.2016р. у якій просить розглянути дану справу без участі представника ДК "Газ України" у зв’язку з неможливістю забезпечити участь представника Позивача в судовому засіданні та задовольнити клопотання про поновлення пропущеного строку.

Представник відповідача (боржника) в судове засідання не з'явився, проте надав суду відзив на скаргу (вх..5906 від 24.02.2016р.), відповідно до якого просить в задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку для подачі скарги на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління відмовити, посилаючись на те, що скаржником не наведено причин, які б підтверджували поважність пропуску встановленого ч.1 ст.121-2 ГПК України строку на оскарження дій державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження та посилаючись на те, що на виконання Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природній газ та електричну енергію" №3319-VI від 12.05.2011р. ПАТ "Тернопільміськгаз" було створено комісію по списанню заборгованості за спожитий природний газ. Згідно протоколу №1 від 19.09.2011 року засідання комісії із списання заборгованості за спожитий природній газ ПАТ "Тернопільміськгаз", який був направлений на адресу ДК "Газ України", комісія визначила перелік заборгованості в сумі 39 213 748,10 грн. яка підлягала списанню, в тому числі і заборгованість в сумі 318296,18 грн., яка стягнута згідно рішення господарського суду від 23.04.2007р. у справі 5/79-1055. 05.12.2011р. ПАТ "Тернопільміськгаз" звернулось із листом до органу ДВС щодо закінчення виконавчих проваджень з примусового виконання рішень суду в т.ч і №5/79-1055 від 23.04.2007р. з підстав встановлених ЗУ №3319-VI та ст.. 49 ЗУ "Про виконавче провадження" і 30.12.2011р. Державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції на підставі ст..49 п.14 ЗУ "Про виконавче провадження" (у редакції на момент вчинення оскаржуваних виконавчих дій) винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу № 5/79-1055 від 23.04.2007р. Відомості про дату отримання позивачем постанови від 30.12.2011р. про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Тернопільської області №5/79-1055 від 23.04.2007р. або дату коли боржнику стало відомо про її існування у скарзі наведено не було. В той же час, зі змісту долученої скаржником до матеріалів справи скарги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" від 25.11.2015р. на дії державного виконавця Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ, яка подавалась стягувачем, в порядку ст..82 ЗУ "Про виконавче провадження" до начальника Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ, вбачається, що станом на 25.11.2015р. стягувачу вже було відомо про наявність даного документа.

Орган ДВС витребуваних ухвалою суду від 11.02.2016р. документів суду не надав, його уповноважений представник в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду даної заяви скаржника був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення – ухвали суду від 11.02.2016р. знаходиться в матеріалах справи), про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до вимог ст..121-2 ГПК України неявка в судове засідання, зокрема представника органу ДВС не є перешкодою для розгляду, даної заяви скаржника (щодо поновлення строку для подачі скарги на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління).

Розглянувши клопотання ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про відновлення процесуально строку для подачі скарги на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління та додані до нього документи, суд прийшов до висновку, що таке задоволенню не підлягає, з огляду на наступне:

Частиною 1 статті 121-2 ГПК України визначено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску.

При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, наведена норма процесуального закону пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов’язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, який має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку, якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора., заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності – з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК України.

Як слідує із поданої скаржником ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" скарги, останнім оскаржується постанова про закінчення виконавчого провадження №4268132, яка винесена державним виконавцем при виконанні наказу господарського суду Тернопільської області від 30.05.2007р. №5/79-1055– 30 грудня 2011р.

Ч. 3 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (редакція чинна на момент прийняття постанови) визначено, що про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Однак, у поданій скаржником скарзі не було зазначено відомостей, про дату отримання Компанією постанови від 30.12.2011 р. про закінчення виконавчого провадження №4268132 щодо примусового виконання наказу господарського суду Тернопільської області №5/79-1055 від 30.05.2007р. або про дату, коли йому стало відомо про її існування.

Ухвалою від 11.02.2016 р. суд зобов’язував скаржника надати: письмові документально підтверджені відомості щодо дати отримання постанови про закінчення виконавчого провадження № 4268132 від 30.12.2011 р., винесеної державним виконавцем Першого відділу Державної виконавчої служби України Тернопільського міського управління юстиції, а також належним чином засвідчену копію самого оскаржуваного документа.

Однак, як вбачається із листа скаржника №31/13-644 від 18.02.2016р. (вх..5695 від 23.02.2016р.) постанова про закінчення виконавчого провадження №4268132 від 30.12.2011р. на адресу стягувача не надходила, а про її існування стягувач дізнався з телефонної розмови з представником органу ДВС і лише 10.02.2016р. безпосередньо в приміщенні органу ДВС представником ДК "Газ України" отримано ніким не підписаний примірник оскаржуваної постанови.

Як слідує зі змісту долучених скаржником до матеріалів скарги документів, а саме: скарги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за №31/13-4407 від 25.11.2015 р. на дії державного виконавця Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ, яка подавалась стягувачем, в порядку ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", до начальника Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції, вбачається, що станом на 25.11.2015 р. стягувачу вже було відомо про наявність даного документа.

Проте, скаржник зі скаргою №31/13-405 від 04.02.2016р. на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, звернувся до господарського суду 05.02.2016р., що підтверджується відтиском штемпеля на поштовому конверті, тобто з пропущенням встановленого ст.. 121-2 ГПК процесуального строку, додавши клопотання (яке викладено в скарзі) про поновлення строку подання скарги.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання скарги скаржник (позивач у справі) посилається на те, що 25.11.2015р. він звернувся до начальника Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції зі скаргою в порядку ст.. 82 Закону України "Про виконавче провадження" на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.12.2011р. №4268132 і тільки 15.01.2016р. на адресу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у відповідь на дану скаргу надійшов лист №53180 06-34/17 від 03.12.2015р. начальника Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про те, що провести перевірку виконавчих проваджень, зокрема ВП №4268132 не можливо, оскільки документи за 2003-2011 роки підлягають знищенню, тоді як мав би за результатами розгляду скарги у десятиденний строк з дня її надходження винести постанову про її задоволення чи відмову. І відповідно з врахуванням викладеного вважає, що оскільки він скористався правом на оскарження дій державного виконавця до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також позицію Європейського суду про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, то строк оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження № 4268132 від 30.12.2011р. пропущено з поважних причин.

Однак, як слідує із долучених скаржником до матеріалів скарги документів, станом на день звернення із скаргою на дії державного виконавця до начальника органу ДВС, якому підпорядкований державний виконавець (25.11.2015р.), скаржник був обізнаний з оскаржуваною постановою, про що також зазначає скаржник у листі №313/113-644 від 18.02.2016р., направленого на адресу суду, проте своїм правом на звернення до суду у встановлені процесуальним законодавством строки не скористався.

За змістом ч. 1 ст. 82 ЗУ "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Тобто вказана норма законодавства містить диспозитивність щодо реалізації права особи на оскарження дій та рішень органів Державної виконавчої служби. Законодавець надав можливість сторонам виконавчого провадження два шляхи оскарження дій посадових осіб державної виконавчої служби.

Вказані заявником причини пропущення процесуального строку не є поважними та такими, що обумовлюють наявність підстав для поновлення процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії органу ДВС щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.12.2011р. №4268132, а оскарження дій державного виконавця до начальника відділу органу ДВС, якому державний виконавець безпосередньо підпорядковується, не перешкоджало стягувачу звернутися у встановлені законом строки зі скаргою на дії державного виконавця до суду, а отже зазначене стягувачем обґрунтування клопотання не є поважною причиною пропуску процесуального строку. Інших обставин, які унеможливлювали звернення до суду зі скаргою на дії органу ДВС протягом десяти днів, заявник не навів.

При цьому, слід зазначити, що відповідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження та прокурор, як учасник виконавчого провадження, мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії.

Окрім того, відповідно до п. 1.1. Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003р. №43/5 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.05.2003 №388/7709 (далі - Положення) Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (надалі - Єдиний реєстр) - це комп'ютерна база даних, яка створена за допомогою автоматизованої системи і відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавчі дії.

До Єдиного реєстру обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій (п. 3.1. Положення).

Безоплатний і цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень мають сторони виконавчого провадження, у якому вони беруть участь, через веб-сайт, який ведеться адміністратором Єдиного реєстру – п.5.1 Положення.

Таким чином скаржник, як сторона виконавчого провадження, мав право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження безпосередньо у відповідному органі ДВС як і мав право доступу до електронного реєстру Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, шляхом перегляду, копіювання та роздрукування всіх документів та відомостей виконавчого провадження, а посилання на те, що стягувачу не був відомий ідентифікатор для доступу до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, так як він не отримував постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження по пред'явленому ним до виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 30.05.2007р. № 5/79-1055, оцінюється судом критично і відповідно до уваги не приймаються, з огляду на вищезазначені вимоги ст..12 Закону України "Про виконавче провадження" та ст..30 цього ж Закону, оскільки, як слідує із матеріалів справи, на виконання рішення господарського суду видано наказ від 30.05.2007р. із строком пред"явлення в Державну виконавчу службу до 30 травня 2010 року, а, як встановлено судом вище, із скаргою на дії ДВС звернувся до суду 05.02.2016 року, тобто майже через шість років, з моменту закінчення строку пред"явлення наказу до виконання, а стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження (п.9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарський судів України").

Відповідно до вимог ст..ст.33.34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень належними і допустимими доказами.

Проте скаржником не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку на подання скарги на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління щодо винесення 30.12.2011 року постанови про закінчення виконавчого провадження №4268132.

Відповідно до п. 9.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги пропущення скаржником процесуального строку на оскарження дій державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.12.2011р. №4268132 при виконанні наказу господарського суду Тернопільської області від 30.05.2007 року №5/79-1055 та самої постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.12.2011р. №4268132, зважаючи на відсутність підстав для його поновлення, скарга №31/13-405 від 04.02.2016р. Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" підлягає залишенню без розгляду

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України,господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у задоволенні клопотання про відновлення строку подання скарги на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.12.2011р. ВП №4268132, заявленого у скарзі №31/13-405 від 04.02.2016р.

2. Скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" №31/13-405 від 04.02.2016р. на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції - залишити без розгляду.

Суддя Г.З. Андрушків