Рішення № 56255633, 02.03.2016, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2016 р. Справа № 918/59/16

Суддя Романюк Р.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛЛ-ФАСТ УКРАЇНА"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача: Віняр Р.В. (довіреність №б/н від 15.12.2015р.);

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕЛЛ-ФАСТ УКРАЇНА" звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 26 788 грн. 27 коп. з яких: 24 126 грн. 15 коп. основна заборгованість, 1 881 грн. 83 коп. пеня, 128 грн.89 коп. - 3% річних та 651 грн. 40 коп. інфляційні.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі Договору купівлі-продаж №72/КП/15 від 01.01.2015р. поставив відповідачу товар вартість якого станом на день звернення до суду оплачена частково, а тому заборгованість з урахуванням 3 % річних, інфляційних та нараховану пеню, просить суд стягнути у примусовому порядку.

В судовому засіданні 02.03.2016р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача відзив не подав, в судове засідання 02.03.2016р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи (а.с.37).

Дослідивши зібрані у справі докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

1 січня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕЛЛ-ФАСТ УКРАЇНА" (в подальшому Продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (в подальшому Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу №72/КП/15 від 01.01.2015р., за яким Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах цього Договору переданий Товар: водостічну систему та софіт «BRYZA», (надалі Товар), в кількості і номенклатурі відносно до накладних, оформлених Продавцем при прийманні-передачі, які є невід'ємною частиною цього Договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору Товар поставляється в кількості і номенклатурі відповідно до погодженої між Продавцем і Покупцем рахунка-фактури, виконаній на підставі замовлення.

Згідно п.3.1 Договору ціна на товар, що поставляється, визначається в гривнях відповідно до специфікацій.

Відповідно до п. 3.2 Договору ціни на Товар, кількість і загальна вартість товарів, що відпускаються, встановлюються оремо на кожну партію товару, згідно з виставленим рахунком-фактурою.

Оплата здійснюється за безготівковим розрахунком шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку Покупця на розрахунковий рахунок Продавця (п.4.3 Договору).

Згідно п. 5.3 Договору датою поставлення вважається дата безпосередньої передачі Товару Продавцем Покупцеві на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 10.1 Договору, Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до « 31» грудня 2015 року.

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток сторін.

На виконання умов Договору купівлі-продаж №72/КП/15 від 01.01.2015р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 43 356 грн. 18 коп., що підтверджується підписаною та скріпленою печатками сторін видатковою накладною №189 від 10 лютого 2015 року (а.с.17).

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було частково погашено заборгованість за Договором купівлі-продаж №72/КП/15 від 01.01.2015р. і станом на момент подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 24 126 грн. 15 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2015р. позивачем на адресу відповідача було направлено Лист-вимогу №372 від 30.12.2014р. (а.с.20; докази направлення а.с.21-23) з вимогою сплатити борг за поставлений Товар згідно Договору купівлі-продаж №72/КП/15 від 01.01.2015р. в розмірі 24 126 грн. 15 коп., яка залишилась без задоволення.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст.526 ЦК України).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, враховуючи, що факт поставки відповідачу товару згідно Договору купівлі-продажу №72/КП/15 від 01.01.2015р. та його ціна підтверджується зібраними у справі доказами, то за відсутності доказів сплати його повної вартості, позовні вимоги про стягнення 24 126 грн. 15 коп. заборгованості, судом визнаються обґрунтованими.

Крім того, пунктом 6.3 Договору сторони обумовили, що в разі недоотримання Покупцем термінів оплати Товару Покупець сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми неоплаченого в строк Товару, за кожен день прострочення оплати, але не більш подвійної облікової ставки НБУ що діє в період за який нараховується пеня.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочення грошового зобов'язання, позивач керуючись вищезазначеним пунктом Договору, нарахував відповідачу пеню в розмірі 1 881 грн. 83 коп. за період прострочення з 21.11.2015р. по 24.01.2016р.

Подані позивачем розрахунки пені та період її нарахування перевірено судом та визнано їх обґрунтованими.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання (Постанова Верховного суду України від 12.12.11 в справі №07/238-10).

На підставі частини 2 статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу за період з 21.11.2015р. по 24.01.2016р. 3% річних в розмірі 128 грн. 89 коп. та за листопад і грудень 2015 року інфляційні в розмірі 651 грн. 40 коп.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних, суд визнав їх арифметично вірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 24 126 грн. 15 коп. заборгованості за отриманий згідно Договору купівлі-продажу №72/КП/15 від 01.01.2015р. товар, 1 881 грн. 83 коп. пені, 128 грн. 89 коп. - 3 % річних та 651 грн. 40 коп. інфляційних, з покладенням судових витрат на відповідача у справі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (33028, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛЛ-ФАСТ УКРАЇНА" (03118, м. Київ, пр-т Червонозоряний, буд. 115, код ЄДРПОУ 34288558) 24 126 грн. 15 коп. заборгованості, 1 881 грн. 83 коп. пені, 128 грн. 89 коп. - 3 % річних, 651 грн. 40 коп. інфляційних та 1 378 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "04" березня 2016 року

Суддя Романюк Р.В.