Ухвала суду № 56255576, 03.03.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"03" березня 2016 р.Справа № 916/3544/15Суддя господарського суду Одеської області Волков Р.В., розглянувши заяву Приватного підприємства "Сібаріс" (зареєстрована за вхід № 2-866/16 від 18.02.2016 р.) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню від 10.11.2015 р. по справі №916/3544/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО".

До відповідача: Приватне підприємство "СІБАРІС" Приватне підприємство "СІБАРІС" Приватне підприємство "СІБАРІС".

третя особа без самостійних вимог на боці відповідача: ОСОБА_1;

про звернення стягнення на предмет іпотеки

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився.

Від відповідача:Побєдаш Х.М. (за довіреністю);

Від 3-ї особи без самостійних вимог на боці відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.10.2015р. по справі №916/3544/15 позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО" задоволено повністю, в рахунок часткового виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 701591,20 дол. США, з яких за кредитом - 241340,16 дол. США, за відсотками -121523,00 дол. США., пеня за виникнення простроченої заборгованості - 338728,04 дол. США. за Кредитним договором № 1919/1-07 від 01.08.2007 р., звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № б/н від 22.03.2013 р. з Приватного підприємства „Сібаріс", а саме: нежилу будівлю, загальною площею 372,3 кв.м., що знаходиться за адресою:м. Одеса, вул. Івана Франка,42, що належить Приватному підприємству „Сібаріс" на праві власності, на підставі рішення господарського суду Одеської області від 01.10.2010 р., що набрало законної сили 12.10.2010 р., шляхом надання Публічному акціонерному товариству Акціонерному банку "Порто-Франко" права продажу предмета іпотеки будь-якій третій особі покупцеві за ціною не нижче 4997341,00 грн., згідно звіту про оцінку майна станом на 15.10.2015 р.

10.11.2015 р. на виконання вказаного рішення господарський суд Одеської області видав відповідний наказ.

18.02.2016 р. від Приватного підприємства "Сібаріс" до господарського суду Одеської області надійшла заява (зареєстрована за вхід. №2-866/16) про визнання судового наказу господарського суду Одеської області від 10.11.2015 р. № 916/3544/15 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.02.2016 р. та призначено її розгляд в засіданні суду.

У судовому засіданні 03.03.2016 р. представник боржника підтримав заяву в повному обсязі.

Дійсно, відповідно до п.2 ст.117 ГПК України, господарський суд може визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.

При цьому відповідно до п.4 вказаної статті визначено. що у разі якщо наказ було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на укладання ним 22.08.2014р. з ТОВ „Фінансова компанія „ТОП Фінанси" договору факторингу № 2, згідно з яким ПАТ АБ „Порто-Франко" відступив вказаному ТОВ своє право грошової вимоги до боржника, фактичну заміну кредитора у зобов'язанні, встановлення факту дійсності вказаного договору факторингу рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2014р., виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань перед ТОВ „Фінансова компанія „ТОП Фінанси". Вказує на те, що звернення стягнення на предмет іпотеки за наказом суду фактично призведе до подвійного стягнення за договором кредиту. З цих та інших зазначених у заяві підстав вважає за необхідне визнати наказ суду таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до п.3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 р. № 9, частина четверта ст.117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Разом з цим, суд не вбачає наявності обставин, з якими ст.117 ГПК України пов'язує можливість визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Фактично у заяві йдеться не про помилковість видачі наказу або про скасування судового акту на підставі якого він виданий, а надається оцінка доказам наявності або відсутності у позивача права вимагати звернення стягнення на предмет іпотеки, надається правова оцінка певним договорам та таке інше, тоді як такі заперечення повинні надаватися під час розгляду справи по суті у першій інстанції.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Також суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ч.2 ст.36 ГПК України, письмові докази додаються в оригіналі або в належним чином завірених копіях.

Дослідивши матеріали заяви, господарський суд Одеської області встановив, що всі додані Приватним підприємством "Сібаріс" до заяви документи у незавірених копіях, у зв'язку з чим не є доказами в розумінні ст.36 ГПК України.

Суд також зазначає, що процесуальне законодавство не обмежує право сторін на повторне звернення в порядку ст.117 ГПК України у разі наявності передбачених законодавством підстав.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви Приватного підприємства "Сібаріс" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню від 10.11.2015 р.

Керуючись ст. 86, ст. 117 ГПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства "Сібаріс" (зареєстрована за вхід № 2-866/16 від 18.02.2016 р.) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню від 10.11.2015 р. по справі №916/3544/15.

Ухвала набирає законної сили з дня її винесення і може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Р.В. Волков