Рішення № 56255415, 01.03.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 рокуСправа № 912/360/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/360/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний правовий центр "ЄУКОН", м. Київ

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія", Кіровоградська область, м. Новоукраїнка

про стягнення 338958,33 грн,

за участю представника позивача - ОСОБА_1, довіреність № 07/16 від 05.02.2016, в режимі відеоконференції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний правовий центр "ЄУКОН" (надалі - ТОВ "МПЦ "ЄУКОН") звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 338958,33 грн, я яких: 137786,15 грн - пеня, 12522,40 грн - 3 % річних, 188649,78 грн - інфляційні втрати, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача.

В обґрунтування поданого позову ТОВ "МПЦ "ЄУКОН" посилається, зокрема, на те, що оскільки відповідачем порушено строки виконання зобов'язання по оплаті винагороди за умовами договору про надання послуг правового консалтингу №20/12 від 11.07.2012 в розмірі 483669,42 грн, то у позивача виникло право нарахувати останньому штрафні санкції, 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою від 09.02.2016 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі, справу призначив до розгляду в судовому засіданні 01.03.2016 об 11:00.

Відповідач відзиву на позов до господарського суду не надав, позовні вимоги не заперечив.

Натомість, 01.03.2015 останнім через засоби факсимільного та електронного зв'язку подано до господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з плановою відпусткою єдиного повноважного представника відповідача - ОСОБА_2

Присутній у судовому засіданні 01.03.2016 представник позивача, який брав участь в режимі відеоконференції, заперечив проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на його необґрунтованість.

Розглядаючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, господарський суд враховує, що воно мотивоване лише неможливістю представника ОСОБА_2 взяти участь у зв'язку з його відпусткою. Однак, явка повноважного представника відповідача у судове засідання 01.03.2016 не визнавалась господарським судом обов'язковою.

Відповідно до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка в судове засідання представників сторін - це процесуальне право, яким сторони зобов'язанні користуватися добросовісно. Крім того, сторони зобов'язані виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Однак, відсутність у судовому засіданні 01.03.2016 представника відповідача ОСОБА_2 не перешкоджає вирішенню спору у даній справі.

Господарський суд виходить також з того, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Росія" (надалі - СТОВ "Росія") не позбавлено права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами 1 - 4 статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах належними та допустими доказами у розумінні норм статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України.

До того ж, в матеріалах справи наявна копія ухвали Вищого адміністративного суду від 27.01.2016 у справі № К/800/29686/14, зі змісту якої вбачається, що інтереси Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія" в цій справі представляв представник ОСОБА_3

Викладене, спростовує доводи відповідача у даній справі, викладені в клопотанні про відкладення розгляду справи в частині наявності у товариства єдиного повноважного представника - ОСОБА_2

Таким чином, господарський суд вважає клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню господарським судом, а розгляд справи по суті можливо здійснити за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.07.2012 між ТОВ "МПЦ "ЄУКОН" (виконавець) та СТОВ "Росія" (замовник) укладено договір про надання послуг правового консалтингу № 20/12 (надалі - договір).

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. договору замовник замовляє виконання і оплачує, а виконавець надає послуги з представництва інтересів СТОВ "Росія" щодо оскарження дій та результатів (податкових повідомлень-рішень) контрольних заходів Новоукраїнської міжрайонної ДПІ ДПС у Кіровоградській області згідно Акту планової виїзної перевірки від 09.07.2012 № 20/23-10/30945026 у Новоукраїнській міжрайонній ДПІ, ДПС у Кіровоградській області, ДПС України та у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, які полягають у складанні процесуальних документів і поданні їх до органів та судів, визначених в пункті 1.1 даного розділу; участі представника (фахівця у галузі права) в комісіях органів ДПС та судових засіданнях судів, визначених в пункті 1.1 даного розділу. Замовник забезпечує надання виконавцю всіх необхідних документів по суті спору, в якому виконавець забезпечуватиме представництво інтересів СТОВ "Росія" в органах ДПС та у судах, визначених в п. 1.1 даного розділу.

В пункті 2.4. договору сторони обумовили, що в разі скасування судом податкового повідомлення-рішення повністю або частково у справі, зазначеній в пункті 1.1, замовник додатково перераховує виконавцю винагороду, в розмірі 5 (п'яти) % від сум, визначених скасованим податковим повідомленням-рішенням. Підставою для перерахування замовником коштів виконавцю є отримання рішення суду, що набрало законної сили та рахунок виконавця.

Оскільки позивачем були надані послуги за договором, а відповідач не виконав свої зобов'язання по їх оплаті в повному обсязі, ТОВ "МПЦ "ЄУКОН" звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29.10.2015 у справі №912/3353/15 позовні вимоги ТОВ "МПЦ "ЄУКОН" задоволено в повному обсязі, стягнуто з СТОВ "Росія" 483669,42 грн основної заборгованості, а також 9673,38 грн витрат зі сплати судового збору.

Вищевказане рішення 20.11.2015 набрало законної сили.

В силу вимог частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так рішенням від 29.10.2015 у справі № 912/3353/15, у якій сторони є ті ж, що і у даній справі, встановлено факт неналежного виконання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Росія" договору про надання послуг праовового консалтигну №20/12 від 11.07.2012 в частині оплати наданих послуг. Зокрема, даним рішенням встановлено, що у виконавця виникло право, відповідно до пункту 2.4. договору, отримати винагороду від замовника у розмірі 5% від суми 9673388,52 грн (9489353,50 грн + 172649,50 грн + 11385,52 грн), що становить 483669,42 грн. В рішенні також зазначено, що враховуючи приписи статті 530 Цивільного кодексу України відповідач мав сплатити позивачу 483669,42 грн до 09.02.2015.

Рішення господарського суду від 29.10.2015 у справі № 912/3353/15 на момент вирішення спору у даній справі є чинним.

На виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 29.10.2015 у справі № 912/3353/15 26.11.2015 видано відповідний наказ, який позивачем було пред'явлено до виконання до Відділу державної виконавчої служби Новоукраїнського районного управління юстиції.

Із матеріалів справи вбачається, що кошти в загальній сумі 493342,80 грн (483669,42 грн заборгованості та 9673,38 грн судового збору) були сплачені відповідачем згідно платіжного доручення №6519 від 22.12.2015 та надійшли на поточний рахунок позивача 23.12.2015.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача 338958,33 грн, в тому числі: 137786,15 грн пені, нарахованої за період з 10.02.2015 по 09.08.2015; 12522,40 грн- 3 % річних за період з 10.02.2015 по 21.12.2015 та 188649,78 грн інфляційних втрат за період лютий-грудень 2015. Зазначені нарахування здійснені на суму боргу 483669,42 грн, стягнуту за рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29.10.2015 у справі №912/3353/15.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 цього кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до підпункту 3.4.4. пункту 3.3. розділу 3 договору замовник зобов'язався сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежів, передбачених цим договором та додатковими угодами до нього.

Згідно вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем, враховано вищезазначену вимогу законодавства, а тому нарахування пені у розмірі 137786,15 грн за період з 10.02.2015 по 09.08.2015 є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Абзацами 2, 3 пункту 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Оскільки відповідач не сплатив вартість наданих послуг в сумі 483669,42 грн в строк до 09.02.2015, такі кошти надійшли на рахунок позивача лише 22.12.2015, останнім правомірно нараховано 3% річних в розмірі 12522,40 грн за період з 10.02.2015 по 21.12.2015 та 188649,78 грн інфляційних втрат за період лютий-грудень 2015.

Враховуючи викладені обставини та норми чинного законодавства позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України господарський суд покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 44, 49, 82 - 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія" (27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. 40 років України, 1, ідентифікаційний код 30945026) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний правовий центр "ЄУКОН" (01032, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 33, офіс 12 ідентифікаційний код 34350547) - 338958,33 грн, з яких: 137786,15 грн - пеня, 12522,40 грн - 3% річних, 188649,78 грн - інфляційні втрати, а також 5084,38 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити позивачу (01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 33, офіс 12) та відповідачу (27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. 40 років України, 1).

Повне рішення складено 04.03.2015.

Суддя О.Б. Шевчук