Ухвала суду № 56255359, 29.02.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.02.2016 р. Справа№ 914/2684/15

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Галнафта, м. Дрогобич Львівської області

про відстрочку виконання рішення у справі №914/2684/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства Укртранснафта, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Галнафта, м. Дрогобич Львівської області

про стягнення 1 005 369 грн. 86 коп.

Суддя Морозюк А.Я. при секретарі Дзедзінській Ю.К.

Представники сторін

від позивача: ОСОБА_1 провідний юрисконсульт

від відповідача (заявника): не зявився

На розгляд господарського суду Львівської області 15.02.2016 р. надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Галнафта про відстрочку виконання рішення суду від 05.10.2015 р. у справі №914/2684/15.

Ухвалою суду від 18.02.2016 р. розгляд заяви в судовому засіданні призначено на 29.02.2016 р.

Відповідач (заявник) явку повноважного представника в судове засідання 29.02.2016р. не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належно був повідомлений про час та місце розгляду заяви, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи.

Заяву про відстрочку виконання рішення відповідач (заявник) обґрунтовує тим, що станом на дату подання заяви до суду товариство не має фінансової можливості виконати судове рішення у даній справі, оскільки протягом останніх років відбулася зупинка виробничо-господарської діяльності ТзОВ «Галнафта», а за 2015 рік товариство отримало збитки на суму 30 350 000 грн. Окрім цього, у ТзОВ «Галнафта» наявний податковий борг з ПДВ в сумі 93 741 434,12 грн., і як наслідок майже все майно товариства опинилось в податковій заставі. Заявник вважає, що оскільки у товариства відсутні на даний час обігові кошти для оплати виниклої заборгованості, негайне примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 05.10.2015 року унеможливить виплату поточної заробітної плати працівникам ТзОВ «Галнафта» та здійснення бюджетних платежів, що призведе до повної зупинки виробництва з непрогнозованими наслідками стосовно можливості відновлення виробництва та платоспроможності ТзОВ «Галнафта».

Представник позивача, присутній в судовому засіданні, проти заяви відповідача заперечив з підстав викладених у запереченні на заяву про відстрочку виконання рішення (подане суду 23.02.2016 р.), просив у задоволенні заяви відмовити. Зазначив, що підставою відстрочки виконання судового рішення є об'єктивні, непереборні (виключні) обставини, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Надана відповідачем довідка яка підтверджує збитки за результатами фінансово-господарської діяльності у 2015 р. не може бути підтвердженням дійсного фінансового стану відповідача та підтвердженням відсутності коштів на його рахунках. Належних документів, які б підтверджували дійсне фінансове становище відповідач суду не надав, а податковий борг, на думку позивача, не є винятковою обставиною, яка може слугувати підставою для відстрочення виконання рішення суду. Дана заборгованість може бути оскаржена відповідачем в судовому порядку.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Галнафта про відстрочку виконання рішення від 05.10.2015 року у справі №914/2684/15, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.10.2015 р. у справі №914/2684/15 позов задоволено повністю та стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю Галнафта на користь Публічного акціонерного товариства Укртранснафта 599 794 грн. 52 коп. - пені, 71 975 грн. 34 коп. - 3% річних, 333 600 грн. 00 коп. - інфляційних нарахувань та 20 107 грн. 40 коп. - судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2015 р. апеляційну скаргу ТзОВ «Галнафта» залишено без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 05.10.2015р. у справі №914/2684/15 залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду Львівської області від 05.10.2015 р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2015 р., господарським судом Львівської області 28.12.2015 р. було видано відповідний наказ.

Постановою ВП №50015971 ВДВС Дрогобицького МРУЮ від 03.02.2016 р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу №914/2684/15 виданого 28.12.2015 р. господарським судом Львівської області.

Товариство з обмеженою відповідальністю ГАЛНАФТА у поданій суду заяві від 10.02.2016 р. №27 просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 05.10.2015 р. у справі №914/2684/15 строком на 1 рік, починаючи з дати винесення судом рішення.

Статтею 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.10.2012 р. №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України розяснено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З системного аналізу положень ст. 121 ГПК України а також враховуючи позицію Пленуму Верховного Суду України, Пленуму Вищого господарського суду України вбачається, що відстрочення виконання рішення суду є можливим тільки у виняткових випадках та за наявності обставин особливого характеру (наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Обґрунтовуючи заяву про відстрочку виконання рішення суду, заявник посилається на те, що станом на дату подання заяви у товариства відсутня фінансова можливість виконати судове рішення, оскільки, протягом останніх років відбулася зупинка виробничо-господарської діяльності підприємства, а за 2015 рік товариство отримало збитки на суму 30 350 000 грн., що підтверджує довідкою від 10.02.2015р., за підписом директора ТОВ Галнафта. Проте така довідка не є належним та допустимим доказом що підтверджує дійсний фінансовий стан відповідача. Суд звертає увагу на те, що відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Також, як на підставу для відстрочки виконання рішення суду заявник посилається на ту обставину, що у товариства наявний податковий борг з ПДВ в сумі 93 741 434,12 грн, і як наслідок майже все майно підприємства опинилось в податковій заставі. В обґрунтування даної обставини заявником долучено копію податкової декларації, лист Дрогобицької обєднаної державної податкової інспекції від 08.09.2015 р. №7005/13-09-23-00-10 про наявність податкового боргу, податкову вимогу від 08.09.2015 р. №612-23, рішення Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 17.09.2015 р. №5/23-00 про опис майна у податкову заставу та Акт опису майна від 18.09.2015 р. №14/23-00. Проте дана обставина також не є винятковою в розумінні ст. 121 ГПК України, та не може слугувати підставою для відстрочки виконання рішення суду, оскільки наявність такої заборгованості, не може свідчити про відсутність у відповідача коштів для погашення заборгованості безпосередньо перед позивачем.

Таким чином відповідачем (заявником) не надано суду жодних доказів які б свідчили про те, що на його банківських рахунках відсутні кошти необхідні для виконання рішення суду, чи відсутнє майно на яке можливо було б звернути стягнення з метою погашення наявної перед позивачем заборгованості. Відсутні в матеріалах справи і докази, які б вказували на загрозу банкрутства товариства за умов одноразового погашення заборгованості за рішенням Господарського суду Львівської області від 05.10.2015 року у справі №914/2684/15.

При цьому з моменту прийняття 05.10.2015 р. господарським судом Львівської області рішення у справі №914/2684/15, відповідачем не вживались заходи з метою погашення стягнутої рішенням заборгованості.

Докази надані суду заявником про наявність збитків та великий податковий борг свідчать, що відстрочка судового рішення на 1 рік, не вирішить питання погашення заборгованості, а призведе до невиконання рішення суду. Фактично обставини, на які заявник (відповідач) посилається, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у даний час та можливість настання для нього негативних наслідків у звязку з цим, а не на обставини, що унеможливлюють або утруднюють виконання рішення суду у даній справі.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З аналізу наведених обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЛНАФТА від 10.02.2016 р. №27 про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 05.10.2015р. у справі №914/2684/15 строком на 1 рік відмовити.

Суддя Морозюк А.Я.