Рішення № 56255199, 02.03.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2016 р. Справа № 911/364/16

Господарський суд у складі судді А.С. Грєхова, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: дочірньої компанії "Газ України" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача: житлово комунального підприємства "Немішаєве"

про стягнення заборгованості у розмірі 143 244,34 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 137/16 від 01 лютого 2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність б/н від 26 лютого 2015 р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до житлово комунального підприємства "Немішаєве" (надалі відповідач) про стягнення 129 537,68 грн інфляційних втрат та 13 706,66 грн 3% річних з покладенням на відповідача судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобовязань за договором про реструктуризацію заборгованості №14/12-87 від 28 травня 2012 року щодо погашення заборгованості, що виникла у відповідача перед позивачем за договором поставки природного газу №06/10-1244-БО-17 від 14.10.2010, у звязку з чим позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат. Крім цього, позивач посилається на те, що рішенням Господарського суду Київської області № 911/4522/13 від 29.01.2014 р. стягнуто з житлово комунального підприємства "Немішаєве" на користь дочірної компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 214 593,20 грн заборгованості, 10 058,12 грн - пені, 15 021, 52 грн - 7% штрафу та 5 068,92 грн - 3% річних, в звязку з чим позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України донараховано відповідачу 13 706,66 грн. - 3% річних

В судове засідання 02.03.2016 р. з'явився представник позивача та надав пояснення у справі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, про що надав відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 02.03.2016 р. після виходу з нарадчої кімнати судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.05.2012 року між дочірньою компанією "Газ України" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (кредитор, продавець у справі) та житлово комунальним підприємством "Немішаєве" (боржник, відповідач у справі) укладено договір про реструктуризацію заборгованості №14/12-87 (надалі Договір), відповідно до умов якого (пункт 1.1. Договору) кредитор та боржник домовились про розстрочення погашення заборгованості у вигляді основного боргу (надалі " реструктуризація"), що виникла у боржника перед кредитором за договором поставки природного газу №06/10-1244-БО-17 від 14.10.2010 р.

Згідно з п. 2.1 договору, загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації відповідно до пункту 1.1 цього договору, складає 264 593,20 грн., який утворився з 01.01.2010 року по 01.01.2011 року, що підтверджується актом звірки розрахунків.

Відповідно до п. 2.2 договору, боржник зобовязується сплатити у повному обсязі суму основного боргу, вказану у п. 2.1 цього договору, шляхом сплати зобовязання частинами відповідно до графіку погашення заборгованості (надалі графік), зазначеного у цьому пункті. Грошові кошти по платежах поточного місяця згідно з графіком повинні надходити від боржника на рахунок кредитора у сумі, визначеній цим графіком, не пізніше останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню, а саме остаточний розрахунок відповідач був зобовязаний здійснити до 30 вересня 2013 року.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та діє до 30.09.2013 року, а в частині зобовязань за договором до повного їх здійснення.

Відповідач в порушення своїх зобов'язань за договором про реструктуризацію заборгованості №14/12-87 від 28.05.2012 р. щодо здійснення щомісячних платежів з погашення боргу в строки встановлені графіком погашення заборгованості за поставлений природний газ не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість.

Обставини щодо порушення відповідачем умов Договору в частині своєчасної та в повному обсязі оплати отриманого природного газу були предметом судового розгляду в матеріалах справи Господарського суду Київської області № 911/4522/13, за результатами розгляду якої Господарським судом Київської області 29.01.2014 р. прийнято рішення про задоволення позову Дочірної компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та стягнуто з житлово комунального підприємства "Немішаєве" на користь Дочірної компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 214 593,20 грн заборгованості, 10 058,12 грн пені, 15 021, 52 грн 7% штрафу та 5 068,92 грн 3% річних.

В силу вимог статті 35 Господарського процесуального кодексу України, зазначені обставини не потребують доказування при розгляді даної справи, у якій беруть ті ж самі особи, що й у справі № 911/4522/13.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних нарахованих за період з 29.11.2013 р. по 31.01.2016 р. та інфляційних втрат нарахованих за період з жовтня 2013 р. по листопад 2015 р. Сума заявлених позивачем до стягнення 3 % річних складає 13 706,66 грн., інфляційних втрат 129 537,68 грн.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналізуючи положення статті 625 Цивільного кодексу України, господарський суд враховує наступне.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка внесена з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу вноситься з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

В силу приписів статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Крім того, господарський суд бере до уваги порядок визначення інфляційних втрат, за яким інфляційні нарахування обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції.

Відповідно до арифметично вірного розрахунку, здійсненого судом, сума інфляційних втрат становить 150 597,89 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. З аналізу даної норми вбачається, що Господарський суд не має права з власної ініціативи виходити за межі заявлених позовних вимог.

Оскільки позивачем інфляційні втрати визначені у розмірі 129 537,68 грн, то стягненню підлягає саме ця сума.

Розмір 3% річних, визначений позивачем, у сумі 13 706,66 грн є обґрунтованим, арифметично вірним, у зв'язку з чим 3% річних підлягають стягненню з відповідача у заявленому позивачем розмірі.

Заперечення відповідача щодо безпідставно нарахованих інфляційних втрат у період з жовтня 2013 р. по лютий 20104 р. господарський суд не приймає, з огляду на те, що стягнення інфляційних втрат у зазначений період не було предметом розгляду у справі № 911/4522/13, а відтак на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Судовий збір у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 1, 4, 4-2, 4-3, 22, 33-35, 43, 49,77, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з житлово комунального підприємства "Немішаєве" (07853, Київська область, Бородянський район, селище міського типу Немішаєве, вулиця Чкалова, будинок, 42, ідентифікаційний код: 23579528) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок, 1, ідентифікаційний код: 31301827) 129 537,68 грн (сто двадцять дев'ять тисяч пятсот тридцять сім гривень шістдесят вісім копійок) інфляційних втрат, 3% річних у сумі 13 706,66 грн (тринадцять тисяч сімсот шість гривень шістдесят шість копійок) та 2 148,67 грн (дві тисячі сто сорок вісім гривень шістдесят сім копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.03.2016 року

Суддя А.С. Грєхов