Рішення № 5625471, 01.06.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.06.09 р. Справа № 37/94пд

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

присекретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон Профіль”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 32749156

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

із залученням у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача: Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 33852448

про: визнання права користування земельною ділянкою

за участю уповноважених представників:

від Позивача Гончарова Д.О. за довіреністю №б/н від 14.04.2009р.;

від Відповідача не зявився;

від Третьої особи не зявився.

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 15.04.2009р. на 28.04.2009р., з 28.04.2009р. на 25.05.2009р., з 25.05.2009р. на 01.06.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Дон Профіль”, м. Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь (далі Відповідач 1) про визнання права користування земельною ділянкою на умовах договору оренду.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем власних обовязків за договором підряду на капітальне будівництво від 06.03.2008р. щодо передачі будівельного майданчику та переоформлення права оренди вищезазначеної земельної ділянки.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір підряду на капітальне будівництво від 06.03.2008р., рішення Господарського суду Донецької області №39/175пд від 27.10.2008р. та №39/174 від 27.10.2008р., договір оренди земельної ділянки від 26.03.2007р., Акт від 06.03.2006р., акт прийому-передачі земельної ділянки.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 12, 102-1, 120, 124, 142 Земельного кодексу України, ст.ст. 395, 413, 415 Цивільного кодексу України.

15.04.2009р. Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надав уточнення до позовних вимог, змінивши у такий спосіб предмет позову, викладаючи його в наступній редакції: визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Дон Профіль” право користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Маріуполь, пров. Транспортний у Жовтневому районі міста, кадастровий номер 1412300000:04:016:0131, площею 0,0136га (а.с.а.с. 30-32).

Крім того, Позивачем надані доповнення до позовної заяви із викладеннями додаткових аргументів на користь заявлених вимог та документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 54-57, 61-85, 90-99, 105-115, 118-121), у тому числі письмові пояснення за результатами судових засідань, які відбулися 28.04.2009р., 14.05.2009р. та 25.05.2009р., зокрема, - на обґрунтування наявності та порушення Відповідачем спірного права.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та інших витребуваних судом документів не надав, хоча повідомлявся про судові засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.а.с.84,85), достовірність яких (відомостей) презюмується відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи, незважаючи на повернення поштових повідомлень із ухвалами суду, що надсилалися Відповідачу.

Ухвалою суду від 30.03.2009р. до участі у справу у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача залучено Маріупольську міську раду (далі Третя особа)

Третя особа надала відзив на позовну заяву від 15.04.2009 №3495. (а.с.а.с. 33-36), в якому проти позову заперечила, посилаючись на відсутність правових підстав для набуття Позивачем спірного права, зважаючи на віднесенні вирішення питання про надання земельної ділянки до виключної компетенції органів місцевого самоврядування та наявний договір оренди земельної ділянки, укладений із Відповідачем.

Третьої особою надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи згідно вимог суду та на обґрунтування своєї позиції (а.с.а.с.37-47).

Представники учасників у судових засіданнях підтримали свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка Відповідача та Третьої особи і ненадання ними окремих документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливає на таку кваліфікацію.

Вислухавши у судових засіданнях представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

20.10.2004р. Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради прийнято рішення №425/4 (а.с.39) про погодження місць розташування земельних ділянок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

28.11.2006р. Маріупольською міською радою прийнято рішення №5/7-969 (а.с.37,38) про надання земельної ділянки Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, яким, серед іншого, затверджено проект землеустрою по відводу ділянки та визначено, що земельну ділянку (кадастровий номер 1412300000:04:016:0131) площею 0,0136га по пер. Транспортному в Жовтневому районі м. Маріуполя обліковувати у якості землі житлової та громадської забудови.

06.03.2006р. складений акт про винесення на місцевість та узгодження меж землекористування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 для будівництва магазину з реалізації продовольчих товарів (а.с.46). Схема меж цієї земельної ділянки визначена на відповідному Плані (а.с.а.с.44,45)

26.03.2007р. між Третьою особою (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (а.с.а.с.16-19), згідно п.п.1.1., 1.2. якого Орендодавець надає, а Орендар приймає відповідно до рішення Маріупольської міської ради №5/7-969 від 28.11.2006р. в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться по пров. Транспортному в Жовтневому районі м. Маріуполя, площею 0,0136га.

У п. 3.1. сторони встановили строк оренди до 28.11.2016р., а в п. 5.1. визначили мету та цільове призначення земельної ділянки для роздрібної торгівлі продовольчими товарами в спеціалізованому магазині (будівництво та подальша експлуатація магазину з реалізації продовольчих товарів).

28.03.2007р. між Третьою особою (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки (а.с.26).

17.02.2008р. Позивач (Принципал) уклав із Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_4 (Агент) агентський договір №1 (а.с.а.с.107-110), згідно умов п.п. 1.1., 1.2. та 10.1 якого Принципал надає Агенту монопольне право на здійснення функцій, серед яких здійснення пошуку земельних ділянок і укладання відповідних договорів, укладання договорів підряду на капітальне будівництво, виконувати обовязки генерального підрядника тощо на території України з моменту підписання договору і до 17.02.2012р.

06.03.2008р. між Позивачем (Підрядник) в особі вказаного вище Агенту та Відповідачем (Замовник) укладено договір підряду на капітальне будівництво № б/н (а.с.а.с. 10,11), згідно п.1.1 якого Підрядник зобовязався власними силами, засобами та механізмами за домовленістю із Замовником збудувати на ділянці, яка належить Замовникові на праві оренди, та оформити у власність Підрядника магазин продовольчих товарів, згідно умов Договору та за умови виконання сторонами усіх зобовязань, а Замовник отримує грошову компенсацію за оформлення проектної документації, відмову від права оренди земельної ділянки на користь ТОВ “Дон Профіль” та відмову від будь-яких претензій на право власності на збудований обєкт.

Відповідно до п. п. 1.2, 2.1 договору підряду Підрядник веде будівництво Обєкту на земельній ділянці, що розташована за адресою м. Маріуполь, провулок Транспортний у Жовтневому районі міста, кадастровий № 1412300000040160131, площею 0,0136 га, відповідно до проекту, наданого Замовником, з загальною площею трьох поверхів 250 кв.м., а також вважається забезпеченим будівельним майданчиком з моменту підписання договору і у строк за домовленістю сторін має безпосередньо приступити до виконання будівельних робіт.

Положеннями п.п. 3.1. та 3.2. договору підряду сторони визначили розмір грошової компенсації Замовника у сумі 350000грн. та підтвердили факт повного її отримання останнім на момент підписання договору.

Пунктом 10.2. договору підряду сторони погодили, що у разі невиконання Замовником вимог розділів 1, 9, 10, він зобовязується відшкодувати Підряднику завдані збитки, повернути сплачену компенсацію, а також сплати штраф, який дорівнює розміру сплаченої компенсації.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Дон Профіль” м. Донецьк, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 м. Маріуполь про її спонукання виконати в натурі обовязок за договору підряду на капітальне будівництво б/н від 06.03.2008 р., а саме забезпечити Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, який діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю “Дон Профіль”, будівельним майданчиком для будівництва магазину непродовольчих товарів на земельній ділянці, загальною площею 0,0136 га, яка знаходиться по провулку Транспортному у Жовтневому районі м. Маріуполя. Рішенням від 27.10.2008р. у справі №39/175пд (а.с.а.с.12,13) позовні вимоги задоволені - зобовязано Фізичну особу підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь виконати в натурі обовязок за договором підряду на капітальне будівництво б/н від 06.03.2008 р., а саме забезпечити Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, який діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю “Дон Профіль”, будівельним майданчиком для будівництва магазину непродовольчих товарів на земельній ділянці, загальною площею 0,0136 га, яка знаходиться по провулку Транспортному у Жовтневому районі м. Маріуполя.

Як вбачається із листа Господарського суду Донецької області від 10.11.2008р. №39/175пд (а.с.13 зворотня сторона) зазначене рішення у встановленому законодавством апеляційному порядку не оскаржене та відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України 07.11.2008р. набрало законної сили.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Дон Профіль”, м. Донецьк, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 м. Маріуполь про стягнення грошових коштів в сумі 350 000 грн. 00 коп. у якості штрафу за договором підряду. Рішенням від 27.10.2008р. у справі №39/174 (а.с.а.с.14,15) зазначені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Дон Профіль” м. Донецьк задоволені в повному обсягу.

Як вбачається із листа Господарського суду Донецької області від 10.11.2008р. №39/174 (а.с.14 зворотня сторона) зазначене рішення у встановленому законодавством апеляційному порядку не оскаржене та відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України 07.11.2008р. набрало законної сили.

Згідно наданих Позивачем заяв (а.с.а.с.11-113), останнім ініційоване примусове виконання наказів за вказаними Рішенням Господарського суду Донецької області. Наразі доказів виконання вказаних рішень та закінчення у звязку із цим виконавчого провадження до матеріалів справи не надано.

За таких обставин Позивач звернуся до суду з розглядуваним позовом.

15.04.2009р. Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надав уточнення до позовних вимог, змінивши у такий спосіб предмет позову, викладаючи його в наступній редакції: визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Дон Профіль” право користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Маріуполь, пров. Транспортний у Жовтневому районі міста, кадастровий номер 1412300000:04:016:0131, площею 0,0136га (а.с.а.с. 30-32).

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву не надав, процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження.

Третя особа свою позиції по суті розглядуваної справи сформулювала у відзиві на позов від 15.04.2009р. №3495 (а.с.а.с. 33-36).

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від № б/н від 15.04.2009р., оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач управнений до прийняття рішення у справі змінювати предмет позовних вимог.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із змісту позовних вимог та наданих документів сутність розглядуваного спору полягає у встановленні наявності або відсутності у Позивача права користуватися наданій Відповідачу на умовах оренди земельною ділянкою.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Поряд із цим, виходячи із статусу сторін та характеру спірних правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються також і нормами цього Кодексу та Цивільного кодексу України.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного субєктивного права (інтересу) у Позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідача, а також належність обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та визначення у якості можливого до застосування діючим законодавством).

З огляду на обраний Позивачем спосіб захисту свого права, предметом доказування, а, відповідно, і судової оцінки у розглядуваній справі насамперед є наявність у Позивача права користування земельною ділянкою та факт його порушення (невизнання) Відповідачем шляхом невиконання обумовлених договором підряду обовязків.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України права та обовязки виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України. В свою чергу, виходячи із змісту положень Розділу ІІІ Земельного кодексу України, наявність у субєкта правомірної можливості користування певною земельною ділянкою може бути обумовлено лише наявністю у нього альтернативно: права власності, права постійного користування, права оренди, сервітуту, емфітевзису або суперфіцію. При цьому, виходячи із змісту положень ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317,319 Цивільного кодексу України всі вказані права є похідними від права власності на відповідну земельну ділянку.

Як було встановлено судом, функції власника земельної ділянки, навколо якої точиться розглядуваний спір, відповідно до приписів ст.ст. 13, 142 - 145 Конституції України та ст.12 Земельного кодексу України здійснює Третя особа як орган місцевого самоврядування відповідної територіальної громади.

В свою чергу, Відповідач має статус орендаря цієї земельної ділянки, який в силу ч. 1 ст. 93 та ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України, здійснюючи строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідної для провадження підприємницької та іншої діяльності, серед іншого, має право споруджувати виробничі будівлі і споруди, що кореспондується із встановленим п.а) ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України обовязком забезпечувати використання землі за цільовим призначенням у світлі визначення останнього у п. 5.1. договору оренди земельної ділянки від 26.03.2007р.

Згідно наданих Позивачем документів його спірні права щодо користування земельною ділянкою ґрунтуються на факті укладання із Відповідачем договору підряду на капітальне будівництво від 06.03.2008р. і полягають у можливості здійснювати забудову земельної ділянки відповідно до умов вказаного договору підряду з подальшим набуттям права власності на створене майно. Відтак, спірні права Позивача обґрунтовуються останнім як похідні від прав Відповідача-орендаря та за своїми ознаками кваліфікуються судом як суперфіцій у розумінні ст.102-1 Земельного кодексу України та ст. 413 Цивільного кодексу України.

Вказаними нормами встановлено, що суперфіцій виникає на підставі договору, укладеному між власником землі та користувачем, або заповіту.

За умовами договору оренди, укладеному Відповідачем із Третьою особою, перший, серед іншого, набув право забудови наданої земельної ділянки. Зважаючи на це, суд, з огляду на наведені в ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України права орендаря на забудову, дійшов висновку про можливість кваліфікації наявного у Відповідача права оренди земельної ділянки як такого, що включає і право, яке опосередковує сутність суперфіцію.

При цьому, договірна природа виникнення цього права у повній мірі узгоджується із приписами ст.102-1 Земельного кодексу України та ст. 413 Цивільного кодексу України. В свою чергу, оскільки можливість включення права забудови земельної ділянки до прав орендаря не тільки не суперечить нормам, які регламентують орендні правовідносини, але й безпосередньо узгоджується із такими нормами, остільки Відповідач та Третя особа у світлі запровадженого ст.ст. 3, 627 Цивільного кодексу України принципу свободи договору цілком були управнені формулювати умови договору оренди земельної ділянки від 26.03.2007р. саме у такий спосіб.

Приписи ст. 58 Конституції України встановлюють принцип, згідно якого закони та інші нормативно-правові акти за загальним правилом не мають зворотної дії в часі.

Відповідно до абз. 4 п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 09.02.1999р. № 1- рп/99 норми ст. 58 Конституції України можуть розповсюджуватися і на юридичних осіб.

В контексті викладеного оцінка правомірності набуття Позивачем спірного права здійснюється судом виходячи із приписів законодавства, яке діяло на момент укладення договору підряду на капітальне будівництво від 06.03.2008р. із Відповідачем.

Зокрема, ч. 2 ст. 102-1 Земельного кодексу України та ч. 2 ст. 413 Цивільного кодексу України передбачали необмежену певними параметрами (за субєктним складом, певною формою власності земельної ділянки тощо) можливість відчуження права користування земельною ділянкою, наданою для забудови - суперфіцію.

В подальшому змінами у законодавстві, запровадженими Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву” від 16.09.2008р. №509-VI, було встановлено обмеження на відчуження суперфіцію щодо земель держаної та комунальної власності, проте вказаний нормативний акт не містив припис щодо зворотної дії.

Таким чином, станом на 06.03.2008р. Відповідач управнений був здійнити відчуження суперфіцію, у тому числі на користь Позивача.

Сукупний аналіз положень договору підряду на капітальне будівництво від 06.03.2008р., а саме п.п.1.1., 3.1., дають підстави для висновку про те, що крім безпосередньо підрядних правовідносин з будівництва певного обєкту, останній містить у собі повязану із підрядною угоду про відплатне відчуження Відповідачем суперфіцію на користь Позивача, що не заборонено чинним законодавством.

Приймаючи до уваги, що п. 2.1. визначає Позивача таким, що забезпечений будівельним майданчиком, тобто ділянкою, визначеною в п. 1.2. договору, з моменту його підписання, а згідно встановлених у рішеннях Господарського суду Донецької області у справах №№39/175пд та 39/174 факту отримання Відповідачем грошової компенсації за таке надання земельної ділянки, який (факт) має преюдиціальне у розумінні ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України значення для розглядуваної справи, суд дійшов висновку, що укладаючи договір підряду на капітальне будівництво від 06.03.2008р. Відповідач, серед іншого, здійснив відчуження на користь Позивача суперфіцію стосовно наданої за договором оренди від 26.03.2007р. земельної ділянки.

Стосовно набуття Позивачем 06.03.2008р. суперфіцію відносно земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, суд, з огляду на наявність діючої станом на поточний момент законодавчої заборони відчуження суперфіцію у такий спосіб та зважаючи на позицію Третьої особи, сформульованої у відзиві на позовну заяву від 15.04.2009 №3495 (а.с.а.с. 33-36), вважає за необхідне звернути увагу останньої на таке.

Відповідно до ст. 8 Конституції України її норми мають вищу юридичну силу та є нормами прямої дії. Частиною 2 ст. 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових або внесенні змін до діючих законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Відповідно до абз. 6 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005р. № 8-рп/2005. звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей особи, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Згідно із ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обовязки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. В цьому аспекті, є всі підстави стверджувати, що будь-які подальші зміни у законодавстві, що регулює порядок відчуження суперфіцію, не можуть призводити до звуження змісту і обсягу, а тим більше, до скасування/ревізії вже існуючих на момент таких змін прав господарюючих субєктів.

Отже, Позивач, уклавши договір підряду від 06.03.2008р. з Відповідачем, у цілковитій відповідності до положень ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України набув підстави для законного сподівання здійснювати користування орендованою Відповідачем земельною ділянкою для будівництва Обєкту відповідно до проекту, наданого Замовником, з загальною площею трьох поверхів 250 кв.м.

У світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини (п. 38 Рішення Суду у справі „Полтораченко проти України” від 18.01.2005р.) застосування ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., яка (практика) відповідно до ст. 17 Закону „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006р., ст. 46 Конвенції є джерелом права для національних судів, зазначені сподівання та майновий інтерес Позивача, повязані із набуттям земельної ділянки в користування, мають кваліфікуватися як обєкт захисту гарантією щодо забезпечення мирного володіння своїм майном.

Отже, невизнання (порушення) Відповідачем зазначених прав та інтересів Позивача зумовлює виникнення у останнього права на судовий захисту у відповідний спосіб у розумінні ст. 55 Конституції України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.

В свою чергу, факт порушення права суперфіцію Позивача з боку Відповідача, як обовязковий елемент предмету доказування, полягає в ухиленні останнього від здійснення обумовлених сторонами договору підряду дій, що опосередковують (формалізують) набуття суперфіцію Підрядником, а саме передання будівельного майданчику. Суд наголошує, що наявність вказаного порушення у світлі змісту наданих до матеріалів справи рішень Господарського суду донецької області від 27.10.2008р. у справах №№39/174 та 39/175пд і відсутності доказів їх виконання є (наявність) преюдиціальним у розумінні ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

За висновками суду, порушені права Позивача підлягають захисту способами, передбаченими ст.152 Земельного кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

За змістом вказаних статей захист прав юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, у тому числі, шляхом визнання прав. За змістом ст.ст. 22, 54 Господарського процесуального кодексу України виключно Позивач управнений формулювати предмет позову, який опосередковую відповідний спосіб судового захисту. Оскільки запропонований Позивачем термін „визнання права користування земельною ділянкою” за законом охоплює легальне визначення фактично набутого і спірного права суперфіцію, остільки суд вважає за можливе задовольнити позов саме у запропонованій редакції позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, повязані із сплатою держаного мита та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, понесені Позивачем, підлягають стягненню на його користь з Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон Профіль”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32749156) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про визнання права користування земельною ділянкою задовольнити повністю.

2.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Дон Профіль”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32749156) право користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Маріуполь, пров. Транспортний у Жовтневому районі міста, кадастровий номер 1412300000:04:016:0131, площею 0,0136га.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон Профіль”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32749156) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 01.06.2009р. оголошено та підписано повний текст судового рішення.

5. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя