Ухвала суду № 56252491, 01.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2016 року м. Київ К/800/30765/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Сіроша М.В.

Юрченко В.П.

при секретарі судового засідання: Ігнатенко О.В.,

розглянувши касаційну скаргу Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2015 року

по справі № П/811/2631/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велта Трейдінг»

до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Велта Трейдінг» звернулося до суду з позовом до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002251502 від 05.05.2014 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2013 року в розмірі 1543886,00 грн. та донараховано штрафні санкції у розмірі 771943,00 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.09.2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позову з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом у період з 27.01.2014 року по 31.01.2014 року проведено позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування ТОВ «Велта Трейдінг» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2013 року в сумі 1855834,00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану варітьсь у сумі 1543886,00 грн. за листопад 2013 року, за результатами якої складено акт № 2/1502/37942409 від 07.02.2014 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи п.200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого ТОВ «Велта Трейдінг» не мало право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2013 року в сумі 1543886,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000251540 від 25.02.2014 року, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2013 року у розмірі 1543886,00 грн., яке оскаржене позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №3745/10/11-28-10-01-08 від 24.04.2014 року податкове повідомлення-рішення № 0000251540 від 25.02.2014 року скасовано та зобов'язано відповідача прийняти нове податкове повідомлення-рішення на зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів).

На підставі зазначеного рішення відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Повторна скарга позивача на податкове повідомлення-рішення №0002251502 від 05.05.2014 року рішенням Міністерства доходів і зборів України залишена без розгляду.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до положень п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачено ст.200 ПК України.

За приписами п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ст. 200 цього Кодексу).

Відповідно до п.200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій одержувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги одержувачем товарів, послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.6 ст. 200 ПК України передбачено, що платник податку може самостійно прийняти рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених п. 200.4 ст.200 цього Кодексу. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

З вищенаведеного слідує, що від'ємне значення попередніх періодів може бути заявлено платником у складі сум бюджетного відшкодування або включене до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Приписами пп. 192.1.1 п. 192.1, п. 192.3 ст. 192 ПК України визначено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Із акту № 2/1502/37942409 від 07.02.2014 року перевірки податкового органу вбачається, що фінансово-господарська діяльність позивача за перевірений період підтверджена первинними бухгалтерськими документами, при цьому, податкова звітність складена відповідно до чинного податкового законодавства.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Велта Трейдінг» (ТОВ «Торговий дім «Титан 2011») в період з березня по листопад 2013 року здійснювало фінансово-господарську діяльність, в тому числі з контрагентом ТОВ ВКФ «Велта», з яким 11.03.2013 року укладено договір №11/03-2-13 поставки товару - дизельного пального.

У виконання умов договору №11/03-2-13 від 11.03.2013 року позивач отримав з березня по жовтень 2013 року попередню оплату за дизельне пальне на загальну суму 10860500,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 1810083,00 грн.

Аналіз фінансово-господарської діяльності позивача за зазначений період часу свідчить про те, що позивачем податкові зобов'язання за період з березня по жовтень 2013 року сформовані за рахунок реальних господарських операцій з контрагентами позивача, в тому числі і за рахунок отриманої від ТОВ ВКФ «Велта» суми попередньої оплати по договору поставки №11/03-2-13 від 11.03.2013 року, а також від продажу інших товарів контрагентам позивача, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV.

Матеріалами справи підтверджено, що за зазначений період часу з березня по жовтень 2013 року позивачем податковий кредит сформований та відображений в деклараціях з податку на додану вартість за рахунок придбання товару та послуг з метою їх використання виключно в межах господарської діяльності платника податків, що підтверджено даними декларацій з податку на додану вартість, приєднаними до матеріалів справи.

Після відмови з об'єктивних причин від виконання договору поставки №11/03-2-13 від 11.03.2013 року через зміну вартості товару, позивач повернув попередню оплату за дизельне паливо контрагенту ТОВ ВКФ «Велта», і, відповідно до приписів ст. 192 ПК України, здійснив коригування податкових зобов'язань, яке відобразив у рядку 8 податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року, та разом з додатком 1, який заповнений в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних, направив до податкового органу.

Згідно з поданою ТОВ «Велта Трейдінг» податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2013 року, сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформована з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2013 року, яка складає 1543886,00 грн. Зазначена сума правомірно заявлена позивачем до бюджетного відшкодування на свій рахунок.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем відповідно до ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, висновок податкового органу про зменшення позивачу за наслідками перевірки суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1543886,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0002251502 від 05.05.2014 року є неправомірним.

Неправомірність зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість обумовлює відсутність правових підстав згідно чинного податкового законодавства для застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 771943,00 грн.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2015 року по справі № П/811/2631/14 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписСірош М.В. підписЮрченко В.П.

Ухвала складена у повному обсязі 03.03.2016 р.