Ухвала суду № 56252462, 23.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" лютого 2016 р. м. Київ К/800/51265/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуОСОБА_4на постанову та ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2014 Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014у справі № 826/6277/14за позовомОСОБА_4доДержавної податкової інспекції у Святошинському Головного управління Міндоходів у м. Києвітретя особаПриватне акціонерне товариство «Авеста Трейд»провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ №933 від 24.05.2013, визнати протиправними дії ДПІ щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Авеста Трейд», за результатами якої складено акт №348/22-509/34295994 від 27.05.2013, зобов'язати ДПІ вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі акту №348/22-509/34295994 від 27.05.2013 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Авеста Трейд» з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.12.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанції були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне:

- відповідачем прийнято наказ №933 від 24.05.2013, яким на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та постанови слідчого з СВ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС лейтенанта податкової міліції Євпак М.Ю. від 23.04.2013 по матеріалах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №32012110090000029 від 23.04.2013, наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Авеста Трейд» з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт №348/22-509/34295994 від 27.05.2013;

- названим актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого задекларовані позивачем податкові зобов'язання на суму 30 428 822 грн. (рядок 9 декларації з ПДВ за період 01.01.2011 по 31.12.2012) зменшено до нуля та задекларований податковий кредит на суму 30 232 290 грн. (рядок 17 декларації з ПДВ за період 01.01.2011 по 31.12.2012) зменшено до нуля.

Засновник ТОВ «Авеста Трейд» ОСОБА_4, вважаючи протиправними оспорюваний наказ №933 від 24.05.2013 та дії відповідача щодо проведення перевірки, звернувся з відповідним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оспорюваний наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання, а відтак, задоволення вимог про визнання незаконним та скасування наказу не призведе до поновлення порушеного права позивача з огляду на те, що після проведення на підставі оспорюваного наказу перевірки він вичерпав свою дію відносно позивача. В частині відмови в задоволенні позову щодо оскарження позивачем дій відповідача по проведенню перевірки суди виходили з того, що за результатами розгляду матеріалів перевірки та складеного акту податкові повідомлення-рішення позивачу не виносились, з огляду на що оскаржувані дії відповідача по проведенню перевірки та складання акту самі по собі не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на права та обов'язки. Також, суди виходили з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту внесення відповідачем змін до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» у зв'язку зі складанням акта № 348/22-509/34295994 від 27.05.2013.

Колегія суддів касаційної інстанції такі висновки судів попередніх інстанцій вважає передчасними, як такими, що зроблені без всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи, з огляду на таке.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом як фізична особа - засновник ТОВ «Авеста Трейд».

Разом з тим, позовна заява підписана представником ТОВ «Авеста Трейд» (за довіреністю) Проценко О.В.

За таких обставин судовою колегією не вбачається, що судом першої інстанції прийнято та розглянуто позовну заяву саме ОСОБА_4, яка оформлена у відповідності до вимог частин 4-5 ст.106 КАС України.

Крім того, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне зазначити, що, звертаючись до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними дій контролюючого органу, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту своїх конституційних прав і свобод.

Дане право закріплене і в ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного суду України, в якій зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до ст.2, п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Згідно п.8 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Реалізація особою права на звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження будь-яких рішень, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, не покладає на суд беззаперечного обов'язку щодо надання такого захисту безвідносно до змісту позовних вимог та наявності спірних публічно-правових правовідносин.

Таким чином, питання про можливість задоволення конкретних позовних вимог позивача, спрямованих на відновлення його прав, має вирішуватися, виходячи із суті заявлених вимог та наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між позивачем та контролюючим органом, протиправні дії якого, на суб'єктивну думку позивача, порушили його право.

Однак, розглядаючи заявлені позовні вимоги, судами не було встановлено наявність спірних публічно-правових правовідносин саме між фізичною особою ОСОБА_4 (як засновником ТОВ «Авеста Трейд») та відповідачем, а також, чи є оспорюваний наказ №933 від 24.05.2013 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Авеста Трейд» та дії відповідача щодо проведення такої перевірки ТОВ «Авеста Трейд» такими, що породжують для ОСОБА_4 настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин з відповідачем як контролюючим органом.

Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано належним чином обставини справи, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний