Ухвала суду № 56252433, 01.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2016 року м. Київ К/800/35259/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Сіроша М.В.

Юрченко В.П.

при секретарі судового засідання: Ігнатенко О.В.,

розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 року

по справі № 2-а-7686/10/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська агропромислова корпорація «Нікоагрокапітал»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська агропромислова корпорація «Нікоагрокапітал» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання протиправними дій відносно своєчасного ненаправлення в УДК у Жовтневому районі висновків із зазначенням сум ПДВ до відшкодування, відносно своєчасного та в повній мірі не перерахування бюджетної заборгованості на розрахунковий рахунок та зобов'язання перерахувати з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок ТОВ САК «Нікоагрокапітал» бюджетну заборгованість у сумі 5986,182 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову. Визнано протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області по не виконанню вимог Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168/97-ВР) відносно своєчасного направлення в управління Державного казначейства у Жовтневому районі висновків з зазначенням сум податку на додану вартість до відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська агропромислова корпорація «Нікоагрокапітал». Зобов'язано Головне управління Державного казначейства у Миколаївській області перерахувати з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська агропромислова корпорація «Нікоагрокапітал» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 5986182,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач-2 подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти рішення про відмову в задоволенні позову повністю, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що представниками ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області 16 липня 2010 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок в установі банку за лютий 2010 року та березень 2010 року, в результаті чого був складений акт від 16 липня 2010 року №797/23-35301768.

У висновках акта вказано про порушення позивачем пп.7.2.8 п.7.2 та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР, в результаті чого, на думку ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області, позивачем було завищено ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на загальну суму 1613060,00 грн., оскільки відшкодування ПДВ не підтверджені, у зв'язку з чим було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000372301/0 від 20 липня 2010 року.

Крім того, працівниками ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області 15 вересня 2010 року проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок в установі банку за квітень, травень та червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в період з 01 вересня 2009 року по 31 травня 2010 року, в результаті чого був складений відповідний акт №975/23-35301768.

У висновках акта вказано про порушення позивачем пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР, в результаті чого позивачем було завищено залишок від'ємного значення на суму 281439,00 грн. Податковим органом зазначено, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2010 року у розмірі 125000,00 грн., за травень 2010 року на суму 1055000,00 грн. та за червень 2010 року на суму 1789250,00 грн., що пов'язано з відсутністю відповідей постачальникам товарів на дату підписання акту перевірки. Крім того, в порушення пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 вказаного Закону позивачем завищено від'ємне значення на 11030,25 грн. за квітень 2010 року та на 11399,00 грн. за березень 2010 року, на підставі чого були прийняті податкові повідомлення-рішення від 17 лютого 2011 року №0000042301/0, №0000032301/0, №0000010070/0.

Вказані податкові повідомлення-рішення у свою чергу були оскаржені позивачем у судовому порядку у інших справах.

Задовольняючи даний позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року по справі №2а-2827/11/1470 залишена без змін, згідно якої податкові повідомлення-рішення від 17 лютого 2011 року №0000032301/0, №0000010070/0 та №0000042301/0 скасовані.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.01.2016 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року по справі №2а-2827/11/1470 залишено без змін.

Також, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року по справі №2а-8083/11/1470 залишена без змін в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 20 липня 2012 року №0000372301/0.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2015 року постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року по справі №2а-2827/11/1470 залишено без змін.

Враховуючи те, що податкові повідомлення-рішення скасовані, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що заявлена сума бюджетного відшкодування підлягає відшкодуванню, а заявлені у надій справі вимоги є обґрунтованими.

Також слід зазначити, що у разі виникнення колізії у процесі виконання судових рішень, питання про зміну чи уточнення способу виконання такого рішення вирішує відповідний суд при видачі виконавчого листа за наявності визначених законом підстав.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області скаргу залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 року по справі № 2-а-7686/10/1470 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписСірош М.В. підписЮрченко В.П.

Ухвала складена у повному обсязі 03.03.2016 р.