Ухвала суду № 56252246, 02.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2016 року м. Київ К/800/25204/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (доповідача),

Ємельянової В.І.,

Стародуба О.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 до Львівської митниці Міндоходів про скасування наказу та поновлення на роботі,

за касаційною скаргою Львівської митниці Державної фіскальної служби (правонаступник Львівської митниці Міндоходів) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування наказу Львівсько митниці Міндоходів №224-о від 15 липня 2013 року «Про звільнення ОСОБА_3»; зобов'язання Львівської митниці Міндоходів поновити на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці Міндоходів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року, позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Судами встановлено, що наказом Львівської митниці від 15 липня 2013 року №224-о ОСОБА_3 звільнено з посади старшого інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці Міндоходів з 15 липня 2013 року за угодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП). Підставою звільнення була заява позивача.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що заява ОСОБА_3 про звільнення з займаної посади за угодою сторін не містить волевиявлення (пропозиції) позивача на визначення строку, з якого трудовий договір пропонується розірвати. Резолюція відповідача, що знаходиться на вказаній заяві, також не містить ні пропозиції, ні погодження строку, з якого трудовий договір може бути розірвано.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП (за згодою сторін) договір припиняється у строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

Як встановлено судами та вбачається з копії заяви ОСОБА_3 про звільнення, дата, з якої він за угодою сторін, підлягав би звільненню з займаної посади, відсутні.

Згідно з статтею 36 КЗпП однією з підстав припинення трудового договору є угода сторін, яка в даному випадку між позивачем та відповідачем відсутня.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді В.І. Ємельянова

О.П. Стародуб