Ухвала суду № 56252238, 25.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2016 року м. Київ К/800/54033/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Громадської організації "Андріївсько-пейзажна ініціатива", ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року у справі за позовом Громадської організації "Андріївсько-пейзажна ініціатива", ОСОБА_2 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, треті особи: Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Десятинка», за участю прокуратури Шевченківського району м. Києва про визнання нечинним та скасування рішення в частині,

в с т а н о в и л а:

Громадська організація "Андріївсько-пейзажна ініціатива", ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації (Виконавчий орган Київської міської ради), треті особи: Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Десятинка», за участю прокуратури Шевченківського району м. Києва, в якому просили: визнати нечинним та скасувати пункт 32 рішення Київської міської ради від 25 вересня 2003 року № 31/905 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»; визнати нечинним та скасувати розпорядження Київської міської державної адміністрації від 14 грудня 2007 року № 1653 «Про надання Київській патріархії Української православної церкви Київського патріархату дозволу на проектування та будівництво комплексу будівель адміністративного та господарського призначення з житловими приміщеннями службового призначення на пров. Десятинному, 3 літери А,Б та 5 літера Д у Шевченківському районі».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2013 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2013 року скасовано; прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2014 року касаційну скаргу позивачів залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року залишено без змін.

Позивачі, 24 червня 2014 року звернувся до Київською апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просили скасувати постанову Київського апеляційного адміністративною суду від 19 листопада 2013 року і ухвалити нову постанову, якою залишити апеляційні скарги Київської міської ради та Київської Патріархії Української Православної Церкви Київського Патріархату без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2013 року - без змін.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 та Громадської організації «Андріївсько-пейзажна ініціатива» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Громадська організація "Андріївсько-пейзажна ініціатива" та ОСОБА_2 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просили скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Відповідно до приписів статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто у попередньому судовому засіданні без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявником не доведено наявності обставин, з якими стаття 245 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із вказаною позицією суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що нововиявленими слід вважати обставини, які об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення, на час розгляду справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що заява про перегляд судовою рішення за нововиявленими обставинами мотивована тим, що після судового розгляду справи представнику позивача стало відомо про існування Історико-містобудівного обгрунтування щодо об'єкту по пров. Десятинному, 3 літ. А, Б, та 5 літ. Д, розробленого 07.02.2008 року Всеукраїнським науково-методичним та дослідно-інформаційним центром архітектурної спадщини, що в підпорядкуванні Міністерства регіонального розвитку і будівництва України та погодженого Головним управлінням охорони культурної спадщини 13.02.2008 року.

За змістом пункту 2 висновків вказаного Історико-містобудівного обгрунтування при розробці проекту необхідно виходити з правил використання земель історико-культурного призначення та керуватися регламентаціями, встановленими для перетворень архітектурного середовища на територіях історико-архітектурних заповідників. Заявниками також зазначено, що за змістом листа Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2014 №066/09-1298 територія земельної ділянки по пров.Десятинному, 3 літ. «А», «Б» та 5 літ. «Д» у Шевченківському районі м.Києва і станом на травень 2014 року віднесена до категорії земель історико-культурного призначення. На їх думку, з огляду на вказану обставину існують цілком обґрунтовані сумніви у достовірності висновків судового рішення суду апеляційної інстанції про постійну належність ділянки до категорії громадської і житлової забудови. Заявники вважають, що належність спірної земельної ділянки до категорії історико-культурного призначення, як зазначено вище, є істотними та ключовими для вирішення даного спору, оскільки саме правильність визначення цільового призначення ділянки лягло в основу постанов судів першої та апеляційної інстанції.

Колегія суддів погоджується із позицією суду апеляційної інстанції щодо недоведеності з боку позивачів наявності обставин для перегляду рішення суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, з огляду на наступне.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що посилання на існування Історико-містобудівного обґрунтування містилось, у тому числі, у змісті апеляційної скарги від 21.06.2013, що була подана КП УПЦ на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2013 у вказаній справі.

Судом також зазначено, що у змісті заперечень на касаційну скаргу від 30.12.2013 , що була подана КП УПЦ, також містяться відомості, що будівництво на земельній ділянці здійснювалося, у тому числі, на підставі Історико-містобудівного обґрунтування будівництва комплексу будівель адміністративного, житлового та господарського призначення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із позицією суду апеляційної інстанції, що у спірних правовідносинах Історико-містобудівне обгрунтування щодо об'єкту по пров.Десятинному, 3 літ. А, Б, та 5 літ. Д, лист Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як і відомості, що в них містяться, не можуть вважатися підставою для перегляду постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами оскільки дані документи існували на час розгляду справи та були доказами на підтвердження обставин, які вже встановлювалися судом.

З урахуванням викладеного, позиція суду апеляційної інстанції щодо недоведеності з боку заявника наявності обставин, з якими стаття 245 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, є обґрунтованою.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судом апеляційної інстанції дана вірно, порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Громадської організації "Андріївсько-пейзажна ініціатива" та ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: