Ухвала суду № 56252232, 02.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2016 року м. Київ К/800/65044/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Рибченка А.О.,

Шипуліної Т.М.,

за участю секретаря Титенко М.П.

представників сторін:

позивача Бендза О.М.,Усик М.Г.

відповідача не з'явився

третьої особи 1 не з'явився

третьої особи 2 Волько А.І.

прокурора Чубенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуКорюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області Міністерства доходів і зборів Українина постановуЧернігівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 рокута ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 рокуу справі№825/2141/14за позовомПублічного акціонерного товариства «Слов'янські шпалери - КФТП»до треті особи за участюУправління Державної казначейської служби України у Корюківському районі Чернігівської області Корюківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області Державна фіскальна служба України Прокуратури Корюківського району Чернігівської областіпровизнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Слов'янські шпалери - КФТП» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Слов'янські шпалери - КФТП») звернулось до суду з позовом до Управління Державної казначейської служби України у Корюківському районі Чернігівської області (далі по тексту - відповідач1, УДКСУ у Корюківському районі Чернігівської області), треті особи: Корюківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі по тексту - третя особа 1, Корюківська ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області), Міністерство доходів і зборів України, правонаступником якого є Державна фіскальна служба України (далі по тексту - третя особа 2, ДФС України), в якому просило визнати бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Корюківському районі Чернігівської області, що полягає в нездійсненні перерахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2013 року в розмірі 9365700,00 грн. на поточний рахунок ПАТ «Слов'янські шпалери - КФТП» - протиправною, стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Слов'янські шпалери - КФТП» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9365700,00 грн. по декларації за грудень 2013 року та пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість за грудень 2013 року в розмірі 301139,32 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Слов'янські шпалери - КФТП» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 9365700,00 грн. по декларації за грудень 2013 року та пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість за грудень 2013 року в розмірі 301139,32 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року, заяву ПАТ «Слов'янські шпалери - КФТП» про відмову від адміністративного позову в частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 9365700,00 грн. за декларацією за грудень 2013 року задоволено. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 9365700,00 грн. за декларацією за грудень 2013 року визнано нечинною, а провадження у справі в частині відповідних позовних вимог закрито.

В іншій частині постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року залишено без змін.

Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права треті особи звернулись до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просять скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких у її задоволенні просив відмовити.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами фінансово-господарської діяльності ПАТ «Слов'янські шпалери - КФТП» у грудні 2013 року у підприємства виникла різниця між сумою сформованого податкового кредиту та податкового зобов'язання. У зв'язку з чим, 20 січня 2014 року позивач звернувся до Корюківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування.

Разом із вказаною заявою позивачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 року, довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) та розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3).

За результатами розгляду вказаної заяви позивача Корюківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області було проведено камеральну перевірку ПАТ «Слов'янські шпалери - КФТП» та складено довідку від 08 лютого 2014 року №46/16/00278876, якою підтверджено відображене ПАТ «Слов'янські шпалери - КФТП» в декларації за грудень 2013 року бюджетне відшкодування у сумі 9365700,00 грн.

10 лютого 2014 року податковим органом було направлено до УДКСУ у Корюківському районі Чернігівської області висновок №70-20 про відшкодування ПАТ «Слов'янські шпалери - КФТП» податку на додану вартість у розмірі 9365700,00 грн., заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року.

Вказаний висновок в подальшому неодноразово направлявся до відповідача. Станом на день звернення до суду сума бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2013 року у розмірі 9365700,00 грн. ПАТ «Слов'янські шпалери - КФТП» виплачена не була.

Постановляючи рішення про задоволення позову в частині стягнення пені, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про порушення відповідачем строку, визначеного чинним законодавством для проведення перерахування суми бюджетного відшкодування за спірний період.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 цієї статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з пунктом 200.11 статті 200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Згідно з пунктом 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

На підставі аналізу зазначених норм колегія суддів дійшла такого правового висновку.

Неподання органом державної податкової служби до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Після спливу законодавчо визначеного строку для проведення зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок платника, відповідна сума відшкодування податку на додану вартість набуває статусу заборгованості, що є підставою для нарахування пені.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення пені на рівні 120 відсотків облікової ставки національного банку України у розмірі 301139,32 грн., а доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами було порушено норми матеріального та процесуального права.

Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 03 червня 2014 року у справі №21-131а14.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 210, 214, 215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Корюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області та Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

2. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року у справі №825/2141/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна