Ухвала суду № 56252163, 02.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2016 року м. Київ К/800/66302/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2014 рокута ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2014 рокуу справі№826/6248/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційні партнери»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційні партнери» (далі по тексту - позивач, ТОВ «КУА «Інвестиційні партнери») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 10 грудня 2013 року №0007482202.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року, позов задоволено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «КУА «Інвестиційні партнери» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами перевірки 07 листопада 2013 року складено акт № 1749/2202/36136431.

Відповідно до висновків даного акта перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог:

- пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України в результаті неправомірного декларування у додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік доходів від продажу векселів у сумі 7000000,00 грн. та витрат з покупки векселів у сумі 7000000,00 грн.;

- підпункту 135.5.15 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2012 рік на суму 7000000,00 грн.

На підставі вказаних висновків податковим органом 10 грудня 2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0007482202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1837500,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1470000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 367500,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що виключення векселя із об'єктів інвестиційної діяльності не позбавляє його статусу цінного паперу, а оподаткування операцій з продажу векселів має здійснюватись за правилами пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України), доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно підпункту 135.5.11 пункту 135.5 статті 135 ПК України, інші доходи включають доходи, визначені відповідно до статей 146, 147, 153 і 155 - 161 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 4 пункту 153.8 статті 153 ПК України платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами в розрізі окремих видів цінних паперів, деривативів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Абзаци 2 та 3 пункту 153.8 статті 153 ПК України закріплюють, що для цілей цього підпункту під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Згідно абзаців 5 та 6 пункту 153.8 статті 153 ПК України, якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

З аналізу наведених норм вбачається, що до складу доходів платника податку може включатися виключно прибуток за операціями з цінними паперами, а саме перевищення доходів над витратами, понесеними (нарахованими) платником податку внаслідок придбання цінних паперів протягом відповідного звітного періоду.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 10 квітня 2012 року №БВ-232/2012 ТОВ «КУА «Інвестиційні партнери» купило у ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестмент Партнерс Груп» цінні папери - прості векселі, форма випуску - ордерні, форма існування - документарна, векселедавець - ТОВ «УЦПФГ» в кількості 7 штук, загальною вартістю 7000000,00 грн.

В оплату за придбані векселі позивач перерахував на рахунок ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестмент Партнерс Груп» грошові кошти, що підтверджується копіями виписок банку, долучених до матеріалів справи.

На підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 18 травня 2012 року №БВ-293/2012 ТОВ «КУА «Інвестиційні партнери» продало придбані векселі ТОВ «Український центр проектування фінансових груп» вартістю 7000000,00 грн.

За продані векселі на рахунок позивача надійшли грошові кошти від ТОВ «Український центр проектування фінансових груп» в загальній сумі 7000000,00 грн., про що свідчать відповідні виписки банку, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Позивач відображав фінансові результати по вказаних операціях з векселями в окремому податковому обліку за правилами пункту 153.8 статті 153 ПК України у додатку ЦП до рядка 03.20 додатка ІД до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2012 року.

Колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що облік та оподаткування операцій з векселями, які згідно норм чинного законодавства України являються цінними паперами, необхідно здійснювати за правилами пункту 153.8 статті 153 ПК України. Виключення векселя із об'єктів інвестиційної діяльності не позбавляють його статусу цінного паперу в силу законодавства.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 210, 214, 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року у справі №826/6248/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна