Постанова № 56251397, 01.03.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2016 р. Справа № 906/1541/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Розізнана І.В.

судді Грязнов В.В. ,

судді Мельник О.В.

при секретарі судового засідання Романчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_1 на рішення господарського суду Житомирської області від 03.12.2015р. у справі №906/1541/15 (суддя Машевська О.П.)

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1.)

до публічного акціонерного товариства "Баранівський Райагрохім" (с. Дубрівка, Баранівський р-н, Житомирська обл.)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (м. Київ); 2) підприємства "Тасман" товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005" (м.Харків)

про визнання недійсними рішень правління та наглядової (спостережної ради) ВАТ "Баранівський Райагрохім", оформлені протоколами № 1 від 10.09.2007 року

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2, представник за довіреністю від 26.08.2015р.;

відповідача - не з`явився;

третьої особи ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - Братченко А.В., представник за довіреністю №09-32/482 від 03.08.2015р.;

третьої особи підприємства "Тасман" товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005" - не з`явився;

Судом роз'яснено представникам права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про визнання недійсними рішення правління ВАТ "Баранівський райагрохім", яке оформлене протоколом засідання правління ВАТ "Баранівський райагрохім" №1 від 10.09.2007р. та рішення наглядової (спостережної) ради ВАТ "Баранівський райагрохім", яке оформлене протоколом засідання наглядової (спостережної) ради ВАТ "Баранівський райагрохім" №1 від 10.09.2007р.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 03.12.2015р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задоволити позов.

В обґрунтування своєї позиції скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що станом на 07.09.2007р. ОСОБА_1 являвся акціонером ПАТ "Баранівський Райагрохім", що підтверджується випискою із реєстру акціонерів відповідача, у позивача станом на вказану дату перебувала одна акція, що беззаперечно підтверджує статус акціонера відповідача.

Скаржник вказує, що рішення прийняте з порушенням норм процесуального права (п. 4 ч. 1 ст. 65 ГПК України), що призвело до неповного з`ясування обставин справи (суд взагалі не досліджував лист позивача від 19.05.2015р. та лист відповідача від 11.06.2015р. за вих №1106-1 на предмет підтвердження статусу позивача як акціонера), які мають значення для правильного, повного та об`єктивного вирішення справи.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. 1174/16 від 15.01.2016р.), в якому третя особа заперечує доводи апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та необгрунтованими, які спростовуються фактичними обставинами справи, письмовими доказами; просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.12.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2016р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги на п`ятнадцять днів, відкладено розгляд справи; зобов'язано ТОВ "Пром-реєстр", ТОВ ФК "Даліз-Фінанс", ПАТ "Баранівський Райагрохім" надати суду до 01.03.2016р. інформацію про те чи був ОСОБА_1 акціонером ПАТ "Баранівський Райагрохім" станом на 10.09.2007р.

В судових засіданнях 09.02.2016р., 01.03.2016р. представник позивача доводи апеляційної скарги підтримала, просить апеляційну скаргу задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник третьої особи - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" заперечив доводи апеляційної скарги, вважає її безпідставною, тому просить залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Представники відповідача та третьої особи - підприємства "Тасман" товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005" в судові засідання не з'явились, про день, час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому законом порядку.

Враховуючи те, що судом вжито необхідних заходів для повідомлення сторін про день, час та місце розгляду справи, явка представників в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників відповідача та третьої особи, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом, 07.09.2007р. загальними зборами акціонерів ВАТ "Баранівський райагрохім" затверджено статут товариства в новій редакції, внесено зміни до внутрішніх положень товариства, обрано голову та членів правління товариства, обрано голову та членів наглядової (спостережної) ради (а. с. 73 -84, 193-198), що оформлено протоколом №6 від 07.09.2007р.

10.09.2007р. державним реєстратором Баранівської РДА проведено державну реєстрацію статуту в новій редакції, затвердженого загальними зборами акціонерів товариства.

Відповідно до п.2.5 статуту товариство є власником майна, переданого йому засновником та акціонерами у власність як вклад до статутного капіталу.

Відповідно до п. 2.6 статуту товариство має право, зокрема продавати та відчужувати іншим шляхом засоби виробництва та інші матеріальні цінності, якщо це не суперечить чинному законодавству України та цьому статуту.

Як передбачено п. 2.8 статуту товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном.

У п. 2.9 статуту передбачено, що акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства у межах вартості акцій, що їм належать.

Відповідно до п. 7.3 статуту загальні збори як вищий орган товариства мають право приймати рішення з усіх питань його діяльності, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції правління товариства.

Компетенцію загальних зборів товариства визначено у п.п. 1-17 п. 7.3 статуту та п. 7.4 статуту передбачено, що повноваження, передбачені п.п. 1,3,6,7,8,14,15,16 п.7.3 статуту не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства, оскільки віднесені законом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.

За змістом п.п. 4 п. 7.3 статуту до компетенції загальних зборів належить визначення умов цивільно-правових угод, а за змістом п.7.4 статуту це повноваження не віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.

Органами управління товариства є також наглядова рада та правління ( п. 7.1 статуту).

Компетенцію наглядової ради визначено у п.п. 1-21 п. 7.15 статуту в абзаці першому якого визначено, що до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених законом та статутом товариства, а також переданих для вирішення наглядовою радою загальними зборами.

За змістом п.п. 13 та 14 п. 7.15 до компетенції наглядової ради належить прийняття рішень про укладання правочинів на суму від 1(однієї) мінімальної заробітної плати, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент укладання такого правочину та прийняття рішення про укладання правочинів щодо яких є заінтересованість, у випадках, передбачених п. 8.3 цього статуту.

У п. 8.3 статуту визначено, що посадова особа органів управління вважається заінтересованою в укладенні відповідного правочину у разі, якщо ця особа бере участь у правочині як представник або посередник; є пов'язаною особою юридичної особи, яка є стороною правочину, або бере участь у правочині як представник чи посередник ( п. п 2 та 5 п. 8.3 статуту).

Рішення про укладення товариством правочину щодо якого є заінтересованість, приймається наглядовою радою.

Відповідно до п.7.19 статуту правління є виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю. Правління є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді товариства та організовує виконання їх рішень.

До компетенції правління належать всі питання діяльності товариства, крім тих, що віднесені до компетенції інших органів товариства ( п.7.21 статуту). Відповідно до п.п. 4 п. 7.21 статуту правління уповноважене приймати рішення про укладення правочинів з одним контрагентом на протязі 1 місяця на суму, що не перевищує 1 (однієї) мінімальної заробітної плати, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент укладання такого правочину.

У п. 7.22 статуту визначено, що роботою правління керує голова правління, який має право (п.п. 4 та 5) приймати рішення про укладення правочинів з одним контрагентом на протязі 1 місяця на суму, що не перевищує 1 (однієї) мінімальної заробітної плати, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент укладання такого правочину та розпоряджатися коштами та майном товариства в межах, визначених цим статутом, рішеннями загальних зборів та наглядової ради.

Питання віднесені до компетенції наглядової ради та правління згідно статуту товариства, передбачені у положеннях про ці органи управління товариством, затверджених загальними зборами акціонерів ( протокол № 6 від 07.09.07р.) ( а.с. 44, 60).

У положенні про наглядову раду визначено, що остання погоджує договори про заставу майна товариства, які укладає голова правління та приймає рішення про укладання правочинів, щодо яких є заінтересованість у випадках, передбачених статутом товариства ( п.п. 19 та 21 п. 7.1 ).

10.09.2007р. на засіданні правління товариства (протокол №1) та на засіданні наглядової ради товариства ( протокол №1) постановлено погодити підписання договору іпотеки за кредитом підприємства "Тасман" ВОІ "СОІУ" у розмірі 5 000 000, 00 (п'ять мільйонів) гривень в акціонерно-комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство) шляхом надання належного на праві власності нерухомого майна товариства, а саме:

- нежитлові будинки хімічної бази за адресою: Житомирська область, Баранівський р-н, с. Дубрівка, вул. Вокзальна буд. 62, загальною площею 1484, 6 кв.м., балансовою вартістю 529720 грн.;

- нежитлові будинки виробничої бази за адресою: Житомирська область, Баранівський р-н, с. Дубрівка, вул. Заводська, буд. 1а, балансовою вартістю 127603 грн.;

- нежитлові будинки за адресою: Житомирська область, Баранівський р-н, с. Дубрівка, вул. Заводська, буд. 1а, балансовою вартістю 49870 грн.

Постановлено передачу майна в заставу банку оформити шляхом укладення між товариством та банком відповідного договору іпотеки на умовах, встановлених банком. Право підпису договору іпотеки на користь банку постановлено надати голові правління ВАТ "Баранівський райагрохім" ОСОБА_4 (а.с. 85, 86 ).

13.09.2007р. між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та відкритим акціонерним товариством "Баранівський райагрохім" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір №20-5553/3-1, відповідно до якого останній виступив перед банком майновим поручителем підприємства "Тасман" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (як позичальник) за його зобов'язаннями перед акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №09-1459/2-1 від 13 липня 2007р.(а.с. 114-116).

Згідно з п. 1.2. іпотечного договору в іпотеку передано:

- нежитлові будівлі, які знаходяться з адресою: Житомирська обл., Баранівський р-н, село Дубрівка, вул. Заводська, 1а (предмет іпотеки 1);

- нежитлові будівлі виробничої бази, що знаходяться за адресою: Житомирська обл., Баранівський р-н, с. Дубрівка, вулиця Заводська, 1а (предмет іпотеки 2).

Згідно п. 1.3 іпотечного договору передбачено, що предмет іпотеки 1 та предмет іпотеки 2 належать іпотекодавцеві на праві власності.

У п. 1.4. іпотечного договору передбачено, що згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Державним комунальним підприємством Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації від 03.09.2007р. за №15790167, загальна вартість предмету іпотеки 1 (балансова вартість) становить 49 870, 00 грн.

Згідно витягу з реєстру прав власників на нерухоме майно, виданого державним комунальним підприємством Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації від 03.09.2007р. №15790358, загальна вартість предмету іпотеки 2 (балансова вартість) становить 127603, 00 грн.

Відповідно до балансової довідки відкритого акціонерного товариства "Баранівський райагрохім", станом на 13.09.2007р. балансова (залишкова) вартість предмету іпотеки 1 складає 49 870, 00 грн., балансова (залишкова) вартість предмету іпотеки 2 складає 127 603, 00 грн.

Сторони цього договору оцінюють предмет іпотеки у 1 100 000, 00 грн., в тому числі предмет іпотеки 1 - 320 000, 00 грн., предмет іпотеки 2 - 780 000, 00 грн.

03.09.2008р., 10.02.2009р., 24.06.2011р. сторонами були внесені зміни та доповнення до іпотечного договору №20-5553/3-1 від 13.09.2007р. (а.с. 117-120).

Судом встановлено, що господарським судом Житомирської області розглядається справа №906/279/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до публічного акціонерного товариства "Баранівський райагрохім" про стягнення 1801713, 48 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (а. с. 128).

19.05.2015р. ОСОБА_1 звернувся до товариства із заявою про надання звіту щодо виплати дивідендів за період з 2007 року, посилаючись на те, що з 2007 року є акціонером товариства (а. с. 14-15).

11.06.2015р. листом (вих.№1106-1) голова правління ВАТ "Баранівський райагрохім" ОСОБА_4 повідомив позивача про те, що виплата дивідендів в період з 2007 року по теперішній час не проводилась, а також зазначив про наявність справи №906/279/14 в господарському суді Житомирської області за позовом банку до майнового поручителя ПАТ "Баранівський райагрохім" про звернення стягнення на предмет іпотеки; у разі винесення господарським судом рішення про звернення стягнення майна товариства, останній зазнає значних фінансових втрат, що негативно вплине на виконання рішення загальних зборів про виплату дивідендів, у разі прийняття такого (а.с. 16).

17.06.2015р. позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача з вимогою про надання йому статутних документів, кредитних договорів, рішень органів управління товариства, фінансову звітність тощо (а. с. 17).

Листом від 28.07.2015р. №2807-1 відповідач ПАТ "Баранівський райагрохім" надав позивачу запитувані останнім документи, згідно визначеного переліку (а.с. 18).

У поданій товариством позивачу копії протоколу №6 загальних зборів товариства за 07.09.2007р. пункт 16 щодо розгляду загальними зборами акціонерів товариства питання про погодження укладення договорів іпотеки відсутній ( а.с. 73-83).

У поданій третьою особою копії протоколу №6 загальних зборів товариства від 07.09.2007р. є пункт 16 щодо розгляду загальними зборами акціонерів товариства питання про погодження укладення договорів іпотеки за зобов'язаннями підприємства "Тасман" ВОІ "СОІУ" стосовно наступного нерухомого майна ВАТ "Баранівський райагрохім":

1) Нежитлові будинки хімічної бази за адресою: Житомирська область, Баранівський р-н, с. Дубрівка, вул. Вокзальна буд. 62, загальною площею 1484, 6 кв.м., балансовою вартістю 529720 грн.

2) Нежитлові будинки виробничої бази за адресою: Житомирська область, Баранівський р-н, с. Дубрівка вул. Заводська буд. 1а, балансова вартість 127603 грн.

3) Нежитлові будинки за адресою Житомирська область, Баранівський р-н, с. Дубрівка, вул. Заводська, буд. 1а, балансова вартість 49870 грн.

За результатами голосування з цього питання вирішено погодити укладення договорів іпотеки ( а.с. 198).

Наявні у справі копії офіційних публікацій правління товариства про проведення 07.09.2007р. загальних зборів акціонерів не містять у порядку денному питань про погодження укладення договорів іпотеки ( а.с. 131 -132).

Предметом позову у даній справі є визнання недійсними рішення правління ВАТ "Баранівський райагрохім", яке оформлене протоколом засідання правління ВАТ "Баранівський райагрохім" №1 від 10.09.2007р. та рішення наглядової (спостережної) ради ВАТ "Баранівський райагрохім", яке оформлене протоколом засідання наглядової (спостережної) ради ВАТ "Баранівський райагрохім" №1 від 10.09.2007р.

Позивач ОСОБА_1 доводить суду, що правління товариства та наглядова (спостережна) рада товариства відповідача приймаючи 10.09.2007 року рішення про надання відповідачем майнової поруки за кредитними зобов'язаннями позичальника шляхом укладення іпотечних договорів, діяли з перевищенням своїх повноважень, визначених статутом, положеннями та законодавством, а саме без відповідного рішення загальних зборів акціонерів відповідача, що суперечить п. 2 ч. 2 ст. 98 ЦК України. Укладення з банком іпотечного договору, являється за своєю суттю відчуженням майна товариства, вартість якого перевищує 50% вартості майна товариства, без попереднього рішення загальних зборів акціонерів, порушує його корпоративні права, а саме правомочності на активи відповідача.

Судом апеляційної інстанції зазначається, що абзацом 3 п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" визначено, що право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери, які були акціонерами на дату прийняття рішення, що оскаржується.

Вимоги акціонера товариства про визнання недійсним рішення органу управління товариства не підлягають задоволенню, якщо на момент його прийняття позивач ще не набув права власності на акції чи частку в статутному капіталі товариства, оскільки його корпоративні права не могли бути порушеними.

Право участі у загальних зборах акціонерів мають особи, які є власниками акцій на день проведення загальних зборів (крім установчих зборів). Згідно з абзацом 3 частини першої статті 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему" (в редакції чинній у період з 07.09.2007р. по 10.09.2007р.) права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

Згідно ч. 4 ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему" визначено, що підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Як зазначено судом першої інстанції, позивач на підтвердження статусу акціонера товариства надав виписку про операції з цінними паперами за вих. №13/08-1 від 13.08.2015р. Доказів на підтвердження статусу акціонера товариства за період з 07.09.2007р. по 10.09.2007 року позивач не подав.

Як встановлено апеляційним судом, звертаючись з апеляційною скаргою скаржник вказує, що на його запит від 09.12.2015р. ПАТ "Баранівський Райагрохім" надав інформацію, що згідно із даними реєстру власників іменних цінних паперів ПАТ "Баранівський Райагрохім" (вих. №1023 від 07.09.2007р.) у власності акціонера ОСОБА_1 наявна одна акція ПАТ "Баранівський Райагрохім". Крім того, щодо зберігачів цінних паперів ПАТ "Баранівський Райагрохім" повідомив, що першим зберігачем є ЗАТ "Трансферт" (як пояснив представник позивача в судовому засіданні вказане товариство припинило своє існування внаслідок банкрутства), наступним зберігачем є ТОВ "Пром-реєстр", зберігачем на сьогоднішній день являється ТОВ "ФК "Даліз-Фінанс".

Суд апеляційної інстанції ухвалою суду від 09.02.2016р. зобов'язав ТОВ "Пром-реєстр", ТОВ ФК "Даліз-Фінанс", ПАТ "Баранівський Райагрохім" надати суду інформацію про те чи був ОСОБА_1 акціонером ПАТ "Баранівський Райагрохім" станом на 10.09.2007р.

На виконання вимог ухвали суду від 09.02.2016р. ПАТ "Баранівський Райагрохім" повідомив апеляційний суд листом (вх. №4836/16 від 19.02.2016р.), що згідно із даними реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Баранівський Райагрохім" вих. №1023 від 07.09.2007р. виданий ЗАТ "Трансферт" у власності акціонера ОСОБА_1 станом на 10.09.2007р. наявна одна акція ВАТ "Баранівський Райагрохім".

ТОВ "ФК "Даліз-Фінанс" на виконання вимог ухвали суду від 09.02.2016р. повідомлено суд листом-повідомленням (вх. №4918/16 від 19.02.2016р.), що станом на 10.09.2007р. ОСОБА_1 не являється клієнтом ТОВ "ФК "Даліз-Фінанс", що підтверджується анкетою рахунку у цінних паперах на імя ОСОБА_1, в якій вказано, що рахунок даному клієнту був відкритий 04.10.2010р.

ТОВ "Пром-реєстр" вимог, викладених в ухвалі суду від 09.02.2016р. не виконав, причини невиконання суду не повідомив.

Апеляційний суд враховує, що згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" права на іменний цінний папір та права за іменним цінним папером переходять до іншої особи у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Інформацію про власників іменних цінних паперів емітент одержує у формі реєстру власників іменних цінних паперів. Перехід прав на іменні цінні папери і реалізація прав за ними потребує обов'язкової ідентифікації власника депозитарною установою, що веде рахунок у цінних паперах такого власника.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про депозитарну систему України" набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку. У системі депозитарного обліку реєструються обмеження прав на цінні папери. У системі депозитарного обліку можуть реєструватися обмеження прав за цінними паперами у випадках та в порядку, встановлених комісією.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про депозитарну систему України" підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Отже, право власності на акції переходить лише з моменту зарахування депозитарною установою акцій на підставі відповідних документів на рахунок особи відкритий в депозитарній установі.

Як встановлено апеляційним судом, зберігачем цінних паперів ПАТ "Баранівський Райагрохім" на даний час являється ТОВ "ФК "Даліз-Фінанс", яке діє на підставі ліцензії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на право здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів, а саме торгівлі цінними паперами (дилерська діяльність - серія АЕ, №642051 від 25.05.2015р., строк дії 22.05.2015р. - необмежений; брокерська діяльність - серія АЕ, №642050 від 25.05.2015р., строк дії 22.05.2015р. - необмежений); депозитарна діяльність (депозитарна діяльність депозитарної установи - серії АЕ, №294566 від 28.10.2014р., строк дії 12.10.2013р. - необмежений.

З наданої ТОВ "ФК "Даліз-Фінанс" суду інформації станом на 10.09.2007р. ОСОБА_1 не являвся клієнтом ТОВ "ФК "Даліз-Фінанс", що підтверджується анкетою рахунку у цінних паперах на ім`я ОСОБА_1, в якій вказано, що рахунок даному клієнту був відкритий 04.10.2010р.

Таким чином, як свідчать матеріали справи, на час прийняття рішення правлінням ВАТ "Баранівський райагрохім" №1 від 10.09.2007р. та наглядовою (спостережною) радою ВАТ "Баранівський райагрохім" №1 від 10.09.2007р. ОСОБА_1 не являвся акціонером ПАТ "Баранівський Райагрохім", а рахунок в депозитарній установі даному клієнту був відкритий лише 04.10.2010р.

Отже, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки позивач на момент прийняття рішення правлінням ВАТ "Баранівський райагрохім" №1 від 10.09.2007р. та рішення наглядовою (спостережною) радою ВАТ "Баранівський райагрохім" №1 від 10.09.2007р. не набув права власності на акції чи частку в статутному капіталі товариства, позивач не підтвердив наявність суб'єктивного матеріального права як акціонера, яке б надавало йому право на звернення до суду.

Суд апеляційної інстанції не приймає як належний та допустимий доказ завірену копію реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Баранівський Райагрохім" вих. №1023 від 07.09.2007р. виданий ЗАТ "Трансферт", згідно якого у власності акціонера ОСОБА_1 станом на 10.09.2007р. наявна одна акція ВАТ "Баранівський Райагрохім", оскільки реєстр власників іменних цінних паперів ПАТ "Баранівський Райагрохім" (вих. №1023 від 07.09.2007р.) завірений першим зберігачем ЗАТ "Трансферт", який як пояснив представник позивача в судовому засіданні припинив своє існування внаслідок банкрутства, тому суд критично оцінює достовірність наданої інформації, оскільки інформація надана ТОВ "ФК "Даліз-Фінанс", який являється зберігачем цінних паперів ПАТ "Баранівський Райагрохім" на сьогоднішній день відрізняється від даних попереднього зберігача цінних паперів.

Судом апеляційної інстанції також зазначається, що відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

У більшості випадків легітимні інтереси акціонерного товариства (стаття 41 Закону України "Про господарські товариства") формулюються його вищими органами і захищаються в суді не окремим акціонером, індивідуальні інтереси якого можуть суперечити як інтересам інших акціонерів, так і законним інтересам усього товариства, а правлінням чи іншими спеціально уповноваженими на це виконавчими органами останнього (статті 1, 23, 41, 46, 48 та інші Закону України "Про господарські товариства", статті 1, 21, 28 Господарського процесуального кодексу України, стаття 110 Цивільного процесуального кодексу України). На такі органи, особливо на спостережні ради акціонерних товариств (стаття 46 Закону України "Про господарські товариства"), а також на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку (відповідні статті законів України "Про цінні папери і фондову біржу", "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні"), покладається і захист індивідуальних інтересів акціонерів. Додаткові засоби забезпечення інтересів акціонерів, які володіють більше ніж 10 відсотками акцій, передбачено в статтях 41, 43, 45, 49 та інших Закону України "Про господарські товариства" (абз.3 п.4.2 рішення Конституційного суду України у справі N 1-10/2004 від 01.12.2004 року).

Згідно до п. 38 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" акціонери товариства, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов'язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України.

Рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред'явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства.

Звертаючись до суду з позовом, позивач всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не довів, яким чином укладення договору іпотеки впливає на виплату дивідендів акціонерам товариства, при цьому, що умовами договору не передбачено вибуття іпотечного майна з володіння та користування власника.

Отже, враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного суду приходить до висновку, що позов безпідставний та необґрунтований, тому в його задоволенні слід відмовити.

Судовою колегією не встановлено порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, а тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Житомирської області від 03.12.2015р. у справі № 906/1541/15 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.