Постанова № 56251384, 01.03.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2016 р. Справа № 918/368/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Коломис В.В. ,

суддя Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Вавринчук А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП Енергоконструкція" на рішення господарського суду Рівненської області від 02.12.2015 року у справі № 918/368/15 (суддя Марач В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП Енергоконструкція"

до Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"

про скасування рішення про застосування оперативно - господарської санкції

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю

В судовому засіданні від 01.03.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 02.12.2015 року в позові ТзОВ "ВМП Енергоконструкція" відмовлено. Стягнуто з ТзОВ "ВМП Енергоконструкція" на користь ПАТ "Рівнеобленерго" 6912,00 грн. витрат за проведення судової експертизи.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати останнє та прийняти нове рішення, яким задоволити позов. Оскаржуване рішення позивач вважає незаконним та необгрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги в повному та просив скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 02.12.2015 року.

Представник відповідача заперечила проти вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у письмовому відзиві. Рішення суду першої інстанції просила залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, апеляційний суд встановив наступне.

26.03.2012 року між ПАТ "Рівнеобленерго" (постачальник) та ТзОВ "ВМП Енергоконструкція" (споживач) укладено Договір № 2921 про постачання електричної енергії. Згідно п. 1 відповідного договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок останнього з дозволеною потужністю 50 кВт (згідно додатку № 6), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов договору. Згідно додатку № 3 до договору, позивач по справі є власником цілісного майнового комплексу у буд. № 46а по вул. Курчатова у м. Рівному. На зазначеному об'єкті, згідно умов договору, було встановлено два прилади обліку, реквізити яких вказано у додатку № 3 до договору, один з яких прилад обліку типу НІК 2301 № 0471713. Нарядом на заміну лічильника від 20.05.2011 року підтверджується, що лічильник типу НІК2301 № 0471713 з пломбами 5 шт. встановлено в приміщенні позивача в розподільчому щиті 0,4 кВ і прийнято на зберігання останнім. Згідно додатку № 6 "ОСОБА_2 розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності" та однолінійної схеми до договору, позивач несе відповідальність за КЛ 0,4 кВ від межі розподілу та все електрообладнання, яке знаходиться в приміщенні, в тому числі два прилади обліку, що позначені на схемі. Відповідно до п. 7.1. укладеного між сторонами договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачем, приєднаним до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. Згідно п. 2.3. договору споживач зобов'язується виконувати умови останнього. Дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму електроустановок, які передбачені додатками № 1, 2, 8 до договору, повідомляти та погоджувати всі зміни стосовно нормального режиму роботи підприємства, оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 "Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків". Крім того, забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії. Відповідно до 4.2.3. договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до ОСОБА_3 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією (далі - ОСОБА_3), затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року № 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схему обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою. Виключає відповідальність позивача лише факт доведення, що порушення виникло з вини постачальника або внаслідок обставин непереборної сили.

Згідно Правил постачання електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (далі ПКЕЕ) постачальник електричної енергії має право на доступ до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для проведення технічної перевірки, зняття показів, виконання інших робіт відповідно до договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.2015 року майстер ПАТ "Рівнеобленерго" ОСОБА_4, електромонтер ОСОБА_5, електромонтер ОСОБА_6, старший інспектор Стах Г.І., старший інспектор Савич В.М., заступник директора з питань безпеки ОСОБА_7 прибули за місцем розташування об'єкту позивача у буд. № 46А по вул. Курчатова у м. Рівне для проведення технічної перевірки. В ході зазначеної перевірки, останніми виявлено втручання позивача в роботу приладу обліку. Зважаючи на виявлення факту порушення, уповноваженими працівниками відповідача складено акт про порушення № R006150 від 18.03.2015 року, згідно якого зафіксовано втручання позивача в роботу приладу обліку типу НІК 2301 № 0471713, яке призвело до зміни показів лічильника способом зупинки рахункового механізму постійним магнітом.

Під час складання відповідного акту, директор ТзОВ "ВМП Енергоконструкція" ОСОБА_8 від надання будь-яких пояснень відмовився, проте підписав останній без заперечень та зауважень. Один примірник відповідного акту вручено ОСОБА_3 одразу після його складання, що засвідчено підписом останнього. Крім того, на підтвердження факту вчинення правопорушення позивачем, працівниками відповідача здійснено фотозйомку приладу обліку з прикріпленим до останнього магнітом. Зазначений магніт був знятий працівниками відповідача, укладений в пакет та опломбований пломбою № В00036361.

Судом встановлено, що 31.03.2015 року комісією ПАТ "Рівнеобленерго" в уповноваженому складі проведено засідання з розгляду вищезазначеного акту порушення. На відповідному засіданні комісією вирішено провести нарахування позивачу вартості не облікованої електричної енергії в сумі 95468,30 грн. за договірною потужністю, за період 6 місяців з 19.09.2014 року по 18.03.2015 року. Представник позивача на відповідному засіданні комісії від підпису протоколу засідання № 31 від 31.03.2015 року відмовився, проте засвідчив своїм підписом факт отримання копії останнього, рахунку та розрахунку, що підтверджується відповідним записом в протоколі.

31.03.2015 року на повторному засіданні комісії відповідача, проведеному за участю позивача, прийнято рішення про застосування до останнього оперативно-господарської санкції за втручання в роботу приладу обліку шляхом встановлення постійного магніту, що призвело до заниження показів електролічильника на суму 95468,30 грн. Комісією прийнято рішення провести нарахування позивачу за період 6 місяців з 19.09.2014 року по 18.03.2015 року згідно п.п. 3 п. 2.1 ОСОБА_3 на суму 95468,30 грн.

У зв'язку із зазначеними обставинами ТзОВ "ВМП Енергоконструкція" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ПАТ "Рівнеобленерго" в якому просило скасувати рішення про застосування оперативно-господарської санкції комісією відповідача, оформленого протоколом № 31 від 31.03.2015 року, щодо нарахування недоврахованої електроенергії на суму 95 468,30 грн.

Рішенням від 02.12.2015 року суд першої інстанції відмовив у задоволенні відповідного позову.

Позивач з відповідним рішенням суду не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив останнє скасувати.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, а відповідними доказами підтверджено, що 18.03.2015 року уповноваженими особами відповідача за місцем розташування об'єкту позивача у буд. № 46А по вул. Курчатова у м. Рівне проведено технічну перевірку, в ході якої виявлено втручання позивача в роботу приладу обліку та на підставі чого складено акт про порушення № R006150 від 18.03.2015 року.

31.03.2015 року на повторному засіданні комісії відповідача прийнято рішення про застосування до позивача оперативно-господарської санкції шляхом проведення нарахування останньому за період 6 місяців з 19.09.2014 року по 18.03.2015 року згідно вартості не облікованої електроенергії на суму 95468,30 грн.

Звернення до суду апеляційної інстанції зі скаргою скаржник, зокрема, обгрунтував тим, що при оформленні акта порушення ПКЕЕ №R006150 від 18.03.2015 року, на думку останнього, уповноваженими працівниками відповідача, в порушення вимог п.6.40 ПКЕЕ, допущені формулювання, які не передбачені як даним пунктом ПКЕЕ, так і не відповідають дійсності, а саме порушення є надуманим. Скаржник також вважає, що судом першої інстанції повністю проігноровано та не відображено у рішенні вимоги п. 2.1 та 2.5 ОСОБА_3 визначення обсягу вартості не облікованої внаслідок порушення позивачем правил користування електричною енергією, які спростовують величину нарахованих санкцій. Крім того, на думку скаржника, у протоколі комісії відповідача № 31 від 31.03.2015 року відсутні будь-які посилання на правові підстави ОСОБА_3 щодо самої формули обрахунку збитків, що говорить про безпідставність виставлених санкцій. Щодо оформлення самого протоколу комісії та нарахування санкцій по акту порушення ПКЕЕ, то даний документ скаржника вважає оформленим в порушення вимог ПКЕЕ, зокрема п. 6.42 даних Правил та Методики.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції у зв'язку з запереченням позивача факту втручання в роботу розрахункового засобу обліку ухвалою від 25.05.2015 року призначено судову електротехнічну експертизу та ухвалою від 27.08.2015 року повторну електротехнічну судову експертизу приладу обліку НІК 2301 № 0471713 і магніту, що вилучений під час складання акту порушення № R006150 від 18.03.2015 року.

За результатами проведених експертиз та згідно висновків судово-трасологічної експертизи від 10.08.2015 року № 2237 Львівського НДІСЕ та висновку електротехнічної експертизи від 30.10.2015 року №17174/15-47 Київського НДІСЕ підтверджено виявлення на обєкті позивача порушення в галузі електроенергетики, а саме недооблік електричної енергії.

Щодо тверджень скаржника про те, що уповноважені особи відповідача при вході до об'єкту позивача не викликавши керівника останнього самовільно проникли до щита обліку, де знаходився лічильник, колегія суддів зазначає наступне. Із наданих відповідачем пояснень, зокрема зі службової записки уповноважених осіб останнього, які здійснювали перевірку вбачається, що уповноважені працівники ПАТ "Рівнеобленерго" безперешкодно потрапили до приміщення позивача, оскільки двері їм відчинила невідома особа, яка пропустила працівників та провела останніх до цеху, де знаходились лічильники, після того, як уповноваженні працівники повідомили з якою метою з'явились та запропонували оглянути свої службові посвідчення. Крім того, зважаючи на той факт, що двері при вході на об'єкт позивача обладнані кодовим замком, твердження скаржника про те, що уповноважені особи відповідача самовільно потрапили на об'єкт позивача не відповідають дійсності та не підтвердженні належними та достатніми доказами. Акт порушення складено з чітким дотриманням вимог Розділу 4 ОСОБА_3, зокрема з пред'явленням службових посвідчень представників відповідача та в присутності уповноваженого представника позивача, а саме директора ОСОБА_8, який у свою чергу від надання будь-яких пояснень відмовився, проте, підписав відповідний акт без зауважень та заперечень.

Відповідно до п. 3.2-3.3 ПКЕЕ відповідальність за технічний стан засобів обліку несе організація, на балансі якої вони перебувають або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження та цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування покладається на власника електроустановки або організацію, на території якої вони встановлені. Відтак, зважаючи на вказану норму, позивач несе відповідальність за технічний стан та справну роботу лічильника.

Стосовно тверджень скаржника про неправомірності та безпідставність виставлених відповідачем санкцій та проведених нарахувань, колегія суддів апеляційної інстанції вважає такі твердження необгрунтованими, зокрема, з огляду на наступне.

Згідно ч. 4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.02.2006 року № 122 "Про затвердження порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії" обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕ.

Згідно п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Судом встановлено, що відповідно до акту порушення № R006150 від 18.03.2015 року, уповноваженими працівниками відповідача виявлено порушення позивачем ПКЕЕ та ОСОБА_3.

Відповідно до п.2.5 ОСОБА_3, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї ОСОБА_3, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (w, кВт./год.) визначається за формулою

W доб = Р t доб К в,

- де: Р - потужність (кВт), визначена як:

а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення ПКЕЕ, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в Договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, неподання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність).

Позивачем не надано паспортних даних струмоприймачів та не допущено працівників відповідача до ввімкнення всіх струмоприймачів на максимальну потужність для проведення замірів параметрів напруги, відтак, єдиним способом визначення потужності була величина, визначена у п. 2.5 ОСОБА_3.

Відповідно до договору, зокрема додатків № 1, № 2 та № 6 загальна величина потужності на об'єкті позивача становить 50 кВ, проте, останній зменшив свою потужність та передав 18 кВ ТзОВ "Захист-Сервіс", що підтверджується листом вих. № 10 від 03.02.2011 року та вказав при складанні акту порушення величину потужності 32 кВ, розмір якої і був використаний при розрахунку вартості не облікованої електричної енергії.

- t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), що становить:

при однозмінній роботі споживача -t = 8;

при двозмінній роботі споживача -t = 16;

при тризмінній роботі споживача -1 = 24;

при інших режимах роботи визначається на підставі Договору.

Згідно договору чітко встановлено тривалість роботи обладнання позивача протягом доби. Зокрема, 06.12.2013 року останнім укладено додаткову угоду № 1 до договору, у відповідності до п. 2 якої, сторони виклали в новій редакції додаток № 4 "Порядок зняття показів засобів обліку та розрахунків". Згідно п. 7 відповідної додаткової угоди, сторони встановили, що час роботи струмоприймачів споживача збігається з режимом поставки електричної енергії і становить 24 години на добу. Під час складання акту порушення, зі слів представника позивача, зазначено час роботи 8 годин, проте, останній не відповідає умовам договору.

-К в (К в.і) - коефіцієнт використання струмоприймачів (додаток 1).

За умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним К в = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним К в = 0,75.

У відповідача були наявні всі правові підстави застосування К в = 0,75, оскільки згоди сторін на коефіцієнт 0,5 не досягнуто, а згідно п. 5 акту порушення паспортних даних струмоприймачів позивачем не надано та працівники відповідача не були допущені для складання переліку струмоприймачів та їх ввімкнення під час складання акту порушення.

Згідно п. 2.5 ОСОБА_3 кількість днів у періоді, за який має здійснюватись перерахунок (Дпер-, день) визначаються за формулою:

Дпер = Дпор + Д усун

де:

Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню порушення.

Д усун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення.

Днем виявлення порушення, зазначеним в акті про порушення є 18.03.2015 року, коли складено відповідний акт, в той самий день порушення було усунуто, про що свідчить вилучення у позивача постійного магніту.

Згідно облікових даних відповідача, останнє контрольне зняття показників приладу обліку на об'єкті позивача проводилось 05.09.2014 року інженером ОСОБА_9, що підтверджується відповідною довідкою відповідача.

Відповідачем здійснено нарахування вартості не облікованої електричної енергії за шість місяців, що передували складанню акту порушення, тобто з 19.09.2014 року, про що вказано у розрахунку до акту порушення.

Крім того, при визначенні Дпер відповідачем не брались до уваги субота та неділя, як робочі дні, незважаючи на те, що у відповідності до додатку № 4 до договору, в редакції додаткової угоди №1 від 06.12.2013 року час роботи струмоприймачів споживача становить 24 години на добу, тобто вони працюють безперервно кожного дня.

Згідно п. 2.4 ОСОБА_3, сума нарахування оперативно-господарської санкції зменшена на величину вартості оплаченої електричної енергії. У колонці розрахунку до акту порушення "Виставлено/Оплачено" показано кількість кіловат-годин, які віднімались щомісячно від нарахованого обсягу не облікованої електричної енергії та дорівнюють виставленим та оплаченим кіловат-годинам позивача у місяці розрахунку. Роздрібний тариф, що застосований у відповідності до розрахунку, визначався згідно постанов НКРЕ.

Відтак, враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що відповідач, під час нарахування санкції діяв відповідно до ОСОБА_3 та не завищував відповідних нарахувань.

Згідно ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Згідно ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

Частиною 1 ст. 236 ГК України визначено види оперативно-господарських санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо. Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно - господарські санкції.

Згідно ч. 1 ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

Згідно п.п. 4.2.3 укладеного між сторонами договору розрахунок за не обліковану електроенергію споживач здійснює на підставі наданого постачальником рахунку.

В силу п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Посилання апелянта на відповідну практику Вищого господарського суду до уваги не приймаються, оскільки скаржник цитує окремі висновки суду касаційної інстанції без врахування всіх обставин справ та відповідних висновків, вказаних у постановах.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що позивачем не подано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність встановлених законом підстав для скасування оперативно-господарської санкції, застосованої відповідно до рішення комісії відповідача.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП Енергоконструкція" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області від 02.12.2015 року у справі № 918/368/15 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.