Постанова № 56251187, 02.03.2016, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2016 справа № 905/2655/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючогоОСОБА_1суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 за дов. № 14-137 від 13.05.2014, від відповідача:не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, на рішення господарського суду Донецької областівід10.12.2015по справі№905/2655/15 (ОСОБА_5)за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,доКомунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", м. Донецьк,простягнення 135 474 000, 64 грн.

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі ПАТ «НАК «Нафтогаз України», Постачальник), м. Київ, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (далі ККП «Донецькміськтепломережа», Покупець), м. Донецьк, про стягнення основного боргу в розмірі 76 334 546, 76 грн., пені в сумі 11 599 263, 33 грн., 3 % річних у розмірі 2 107 258, 71 грн. та інфляційних втрат у сумі 45 432 931, 84 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.10.2015 у справі № 905/2655/15 позовні вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» задоволено частково та стягнуто з ККП «Донецькміськтепломережа» основний борг у розмірі 76 334 546, 76 грн., пеню в сумі 5 478 228, 46 грн., 3 % річних у розмірі 2 107 258, 65 грн., інфляційні втрати в сумі 42 699 234, 45 грн. та судовий збір у розмірі 170 751, 42 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 6 121 034, 87 грн. Зокрема, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також неповне зясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи. Заявник апеляційної скарги вважає, що норми Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на території проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» (далі ОСОБА_6 України № 85-VIII від 13.01.2015) не розповсюджуються на правовідносини сторін, оскільки позивач не є енергопостачальною компанією, а тому суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені.

Представник позивача у судовому засіданні просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення місцевого господарського суду скасувати в частині відмови у стягненні пені в сумі 6 121 034, 87 грн. з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за його відсутності, з чим погодився представник позивача.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст. 101 ГПК України та на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд,

В С Т А Н О В И В :

Між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ККП Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» 21.01.2014 був укладений Договір купівлі-продажу природного газу № 970/14-КП-7 (далі Договір), відповідно до якого Продавець зобовязується передати у власність Покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі газ) на умовах цього договору (а. с. 17-22).

Відповідно до п. 1.2 Договору газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими субєктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ).

У п. 3.3 Договору сторони погодили, що приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов`язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов`язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами (п. 3.4 Договору).

Згідно з п. 5.2 Договору ціна за 1 000 м3 газу становить 4 154, 71 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця (включно), наступного за місяцем поставки газу.

Як встановлено п. 7.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.

За п. 7.2 Договору у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1 Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів за умови їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем п. 6.1 Договору він у безспірному порядку зобов`язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 01 січня 2014 року і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (розділ 11 Договору).

Пізніше сторони уклали низку Додаткових угод до Договору, якими вносили зміни до п. 5.2 Договору: за Додатковою угодою № 1 до Договору від 30.04.2014 ціна 1 000 м3 природного газу з 01.04.2014 становить 5 264, 88 грн. (а. с. 23), за Додатковою угодою № 2 до Договору від 23.05.2014 ціна 1 000 м3 природного газу з 01.05.2014 становить 6 208, 18 грн. (а. с. 24), за Додатковою угодою № 3 до Договору від 13.06.2014 ціна 1 000 м3 природного газу з 01.06.2014 становить 6 222, 22 грн. (а. с. 25), за Додатковою угодою № 4 до Договору від 03.09.2014 ціна 1 000 м3 природного газу з 01.09.2014 становить 6 405, 82 грн. (а. с. 26), за Додатковою угодою № 5 до Договору від 26.11.2014 ціна 1 000 м3 природного газу з 01.11.2014 становить 6 682, 44 грн. (а. с. 27), за Додатковою угодою № 6 до Договору від 15.12.2014 ціна 1 000 м3 природного газу з 01.12.2014 становить 7 661, 64 грн. (а. с. 28).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору Постачальник передав, а Покупець прийняв імпортований природний газ: за Актом приймання-передачі від 31.01.2014 3 755, 062 тис. куб. м газу на суму 15 601 201, 15 грн. (а. с. 29); за Актом приймання-передачі від 28.02.2014 3 293, 235 тис. куб. м газу на суму 13 682 442, 98 грн. (а. с. 30); за Актом приймання-передачі від 31.03.2011 2 464, 496 тис. куб. м газу на суму 10 239 258, 64 грн. (а. с. 31); за Актом приймання-передачі від 30.04.2014 602, 493 тис. куб. м газу на суму 3 172 053, 35 грн. (а. с. 32); за Актом приймання-передачі від 31.05.2014 106, 515 тис. куб. м газу на суму 661 263, 88 грн. (а. с. 33); за Актом приймання-передачі від 30.06.2014 109, 082 тис. куб. м газу на суму 678 731, 77 грн. (а. с. 34); за Актом приймання-передачі від 37.07.2014 59, 371 тис. куб. м газу на суму 369 419, 20 грн. (а. с. 35); за Актом приймання-передачі від 31.08.2014 43, 160 тис. куб. м газу на суму 268 550, 84 грн. (а. с. 36); за Актом приймання-передачі від 30.09.2014 48, 055 тис. куб. м газу на суму 307 831, 48 грн. (а. с. 37); за Актом приймання-передачі від 31.10.2014 518, 280 тис. куб. м газу на суму 3 320 006, 32 грн. (а. с. 38); за Актом приймання-передачі від 30.11.2014 1 475, 672 тис. куб. м газу на суму 9 861 089, 59 грн. (а. с. 39); за Актом приймання-передачі від 31.12.2014 2 371, 907 тис. куб. м газу на суму 18 172 697, 56 грн. (а. с. 40). Всього на загальну суму 76 334 546, 76 грн.

Відповідач за поставлений природний газ не розрахувався, у звязку з чим утворилась заборгованість у розмірі 76 334 546, 76 грн., що стало підставою для звернення ПАТ «НАК «Нафтогаз України» з позовом до господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтями 526, 527 ЦК України передбачено, що боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Оскільки ККП «Донецькміськтепломережа» свого обовязку з оплати поставленого природного газу за Договором не виконало, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача підлягає стягненню основний борг у розмірі 76 334 546, 76 грн.

Щодо нарахування пені за прострочення виконання зобовязання колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Позивачем на підставі п. 7.2 Договору нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 11 599 263, 33 грн.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами і договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

За приписами ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

При цьому, відповідно до абзацу другого ст. 2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на території проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» № 85-VIII від 13.01.2015, на час, визначений у статті 1 цього Закону, встановлено мораторій на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.

ОСОБА_6 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (ч. 1 ст. 2 названого Закону), тобто з 07.02.2015.

Виходячи з наведеного, нарахування пені за Договором припиняється 07.02.2015.

На думку відповідача, суд першої інстанції необґрунтовано застосував положення вищезазначеного Закону до правовідносин сторін, оскільки ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не є енергопостачальною компанією. В обґрунтування цього твердження позивач посилається на приписи ст. 275 ГК України, ст. 8 Закону України «Про електроенергетику», а також на ст. 6 Статуту ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

Колегія суддів, вивчивши доводи апеляційної скарги та дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що норми Закону України № 85-VIII від 13.01.2015 поширюють свою дію на правовідносини сторін, виходячи з такого.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення гарантованих постачальників природного газу» від 25.07.2012 № 705 гарантованим постачальником природного газу для промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. м3, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії, є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», що в установленому порядку отримала ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом.

У п. 5 Статуту ПАТ «Нафтогаз України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 № 747, встановлено, що метою діяльності компанії є сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузей, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтового комплексу, більш повного задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах і отримання прибутку (а. с. 44-48)

Предметом діяльності компанії є, зокрема, постачання природного газу, організація виробництва і постачання електричної та теплової енергії (п. 6 названого Статуту).

Враховуючи, що природний газ є енергетичним ресурсом, гарантованим постачальником якого є підприємство позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ПАТ «НАК «Нафтогаз України» є енергопостачальною компанією.

В свою чергу, ККП «Донецькміськтепломережа» є виробником і виконавцем житлово-комунальних послуг, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, згідно з якими основним видом діяльності відповідача є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (код КВЕД 35.30), а місцезнаходженням відповідача є м. Донецьк. (а. с. 43).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано застосував приписи ст. 2 Закону України № 85-VIII від 13.01.2015 та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 6 121 034, 87 грн.

Аналогічних висновків Вищий господарський суд України дійшов у постановах від 29.09.2015 у справі № 908/6344/14 та від 24.02.2016 у справі № 905/1353/15.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 5 478 228, 46 грн., розрахована наростаючим підсумком за період з 15.02.2014 по 06.02.2015.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у сумі 2 107 258, 76 грн. за період з 15.02.2014 по 17.06.2015.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, здійснений судом першої інстанції, колегія суддів вважає його арифметично вірним, а тому погоджується з висновком місцевого господарського суду, що з відповідача підлягає стягненню сума відсотків річних у розмірі 2 107 258, 65 грн. за період з 15.02.2014 по 17.06.2015.

Позивачем також заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 45 432 931, 84 грн. за період з лютого 2014 року по травень 2015 року.

Колегія суддів, враховуючи лист Верховного суду України № 62-97 від 03.04.1997 та п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» від 17.12.2013 № 14, перевіривши розрахунок, здійснений судом першої інстанції, вважає його арифметично вірним, а тому з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 42 699 234, 45 грн. за період з березня 2014 року по травень 2015 року.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 10.12.2015 у справі № 905/2655/15 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення господарського суду Донецької області від 10.12.2015 у справі № 905/2655/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 10.12.2015 у справі № 905/2655/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

ГоловуючийО.А. Скакун

Судді:В.М. Татенко

ОСОБА_3