Постанова № 56251142, 01.03.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.03.2016р. справа №913/569/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3секретаря ОСОБА_4 від позивача:ОСОБА_5, директорвід відповідача:ОСОБА_6, представник за дов. №С/А 98/15 від 01.01.16р. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» м.Сєвєродонецьк, Луганська область на рішення господарського судуЛуганської областівід15.10.2015 рокуу справі№913/569/15 (суддя Іванов А.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Універсал» м.Луганськдо Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» м.Сєвєродонецьк, Луганська областьпростягнення заборгованості за договором поставки №1704-ДС/П-2014 від 01.04.2014р. у розмірі 124 408,22грн.

ВСТАНОВИВ:

04.08.2015р. до господарського суду Луганської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Універсал» м.Луганськ з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» м.Сєвєродонецьк, Луганська область про стягнення заборгованості за договором поставки №1704-ДС/П-2014 від 01.04.2014р. у розмірі 124 408,22грн. (а.с.3-7).

Рішенням господарського суду Луганської області від 15.10.2015р. позовні вимоги задоволені повністю (а.с.133-135).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» м.Сєвєродонецьк, Луганська область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Універсал» м.Луганськ заборгованість за договором поставки №1704-ДС/П-2014 від 01.04.2014р. у розмірі 124 408,22грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 488,17грн.

Судове рішення мотивовано обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог щодо суми заборгованості за поставлений товар відповідно до договору поставки №1704-ДС/П-2014 від 01.04.2014р.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 15.10.2015р. та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову (а.с.158-161).

Скаржник вказує на те, що при винесенні рішення місцевим господарським судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Апелянт наполягає на тому, що судом першої інстанції невірно встановлений факт порушення відповідачем строку виконання грошового зобов»язання, оскільки ототожнено дату видаткової накладної та дату, що повинна бути вказана представником покупця.

Апелянт зазначає, що відповідач має право розрахуватись за товар протягом 65 днів з дати, вказаній позивачем на товаросупровідних документах. Однак, як вбачається з видаткових накладних відповідна дата поставки товару не вказана представником покупця, що унеможливлює встановлення моменту поставки.

Також, апелянт вказує на те, що жодних документів, які б підтверджували походження товару та право власності на нього суду представлено не було.

29.02.2016р. до Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від 26.02.2016р., в якому позивач просив залишити без змін рішення місцевого господарського суду від 15.10.15р. у даній справі, а апеляційну скаргу без задоволення (а.с.177-184).

Апелянт у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Універсал» є юридичною особою (ідентифікаційний код 37384893), що підтверджено випискою з ЄДРПОУ (а.с.40).

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» є юридичною особою (ідентифікаційний код 37596090).

01.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» (за договором покупець, далі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Універсал» ( за договором постачальник, далі позивач) було укладено договір поставки №1704-ДС/П-2014 (а.с.11-16).

З предмету договору вбачається, що постачальник зобов»язується поставити у власність покупця продукти харчування в асортименті, кількості, у строки, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у договорі та специфікаціях, які є невід»ємними частинами договору (п.1.1 договору). Покупець зобо»язується прийняти і оплатити поставлену у його власність продукцію відповідно з умовами договору (п.1.2 договору).

Пунктом 2.4 договору встановлено, постачальник зобов»язаний одночасно з продукцією надати покупцю наступні оригінали документів: рахунок, податкову накладну, накладну (акт приймання передачі), технічну документацію (паспорт) сертифікат якості 1 екз.

Розділом 4 договору визначено строки та умови поставки.

Поставка продукції здійснюється партіями. Об»єм партії (асортимент і кількість продукції) і дата поставки визначаються заявкою покупця, яка оформлена відповідно з додатком №2 до договору. Зобов»язання постачальника здійснити поставку виникають з моменту отримання уповноваженим представником постачальника заявки від представника покупця. Заявка повинна бути передана постачальнику не менш ніж за 24 години до вказаної дати поставки. Заявки на поставку відповідного виду продукції повинні поступати від покупця не частіше періодичності поставок, передбаченої у відповідній специфікації. якщо постачальник по якій-небудь причині не може здійснити поставку, зазначеній у заявці продукції або її частині, він зобов»язаний направити представнику покупця відповідні письмові повідомлення в день отримання заявки. У випадку відсутності письмового повідомлення про неможливість здійснити поставку заявка вважається прийнятою постачальником (п.4.1 договору).

Умови поставки Продукції - DDP, згідно «Инкотермс» -2010. Місце пункту визначення зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до договору (п.4.2 догоовру).

Пунктом 4.3 договору передбачено, у якості доказу поставки постачальник зобов»язаний надати покупцю наступні товаросупровідні документи: рахунок-фактуру, податкову накладну, відповідні товаросупровідні накладні, документи, які підтверджують якість і безпеку продукції, які обумовлені ст.5 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів».

Датою поставки вважається фактична дата поставки продукції покупцю. У випадку надходження продукції з товарними накладними, в яких впечатана не відповідна дата, при підписанні таких накладних представник покупця вказує фактичну дату прийому-передачі продукції (п.4.4 договору).

Постачальник зобов»язаний здійснити поставку у робочі часи узгоджені у заявці дня поставки: з 8-00 до 17-020, за виключенням перерви з 12-00 до 13-00 (п.4.7 договору).

Розділом 5 договору визначені ціна і порядок розрахунків.

Так, загальна сума договору визначається як вартість усіх партій продукції, прийнятих на протязі строку дії договору поставки. Загальна вартість кожної партії продукції, яка поставляється відповідно до договору зазначається у відповідних товарних накладних. Загальна сума продукції, що постачається за договором не може перевищувати

3 660 731,70 грн у т.ч. ПДВ (п.5.1 договору).

Пунктом 5.2 договору встановлено, ціни на товар, який постачається постачальником, асортимент продукції узгоджується сторонами у відповідних специфікаціях, доданих до договору і які є невід»ємною частиною договору.

Пунктом 5.3 договору встановлено, розрахунки за продукцію, що поставляє постачальник за договором поставки здійснюється покупцем (відповідачем) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на протязі 5 робочих днів з 60 календарного дня відповідної партії продукції.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.03.2015р. включно, але у любому випадку до повного виконання сторонами всіх взятих за договором зобов»язань (п. 8.1 договору).

Договір підписаний та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

01.04.2014р. між позивачем, ТОВ Виробничо-торгівельна фірма Універсал та відповідачем, ТОВ ДТЄК Сервіс підписано Специфікацію № 1 до договору поставки № 1704-ДС/П-2014 від 01.04.2014 (а.с. 17-20).

10.05.2014р. сторони підписали ще Специфікацію до Договору поставки № 1704-ДС/П-2014 від 01.04.2014 (а.с. 21-24).

Пунктом 2 зазначених специфікацій встановленої умови поставки товару: DDP, згідно «Инкотермс» -2010 спецтранспортом постачальника.

Відповідно до умов договору, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Універсал» поставив відповідачу, Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» на загальну суму 124408,22грн., що підтверджується видатковими накладними, рахунками - фактурами, довіреностями, Специфікаціями на поставку товару, які наявні в матеріалах справи (а.с.28-39).

В порушення умов договору, відповідач не сплатив вартість отриманого товару в повному обсязі. Так, за період з червня 2014р. по липень 2014р. за відповідачем утворилась заборгованість за договором поставки №1704-ДС/П-2014 від 01.04.2014р., яка склала 124408,22грн.

Зазначена сума заборгованості також зафіксована в Акті звірки розрахунків, підписаного позивачем станом на 28 травня 2015 року (а.с.45-46).

Також, 16.09.2015р. відповідач звертався до місцевого суду з клопотанням, з якого вбачається, що сторонами готується текст мирової угоди, проводиться звіряння розрахунків та узгоджується графік погашення заборгованості (а.с.70).

Позивач направив відповідачу претензію №2 від 12.02.2015р. про сплату суми заборгованості у розмірі 124408,22грн. за поставлений йому товар (а.с. 20).

Також, позивач направив відповідачу претензію №4 від 03.03.2015р. про сплату суми заборгованості у розмірі 124408,22грн. за поставлений йому товар (а.с. 21).

Відповідач на означені претензії не відреагував, борг не сплатив.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності стягнення суми боргу за поставлений товар за договором поставки №1704-ДС/П-2014 від 01.04.2014р. у розмірі 124 408,22грн.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Приписи статті 11 ЦК України передбачають, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договір №1704-ДС/П-2014 від 01.04.2014р. є за своєю правовою природою договором постачання, правовідносини за яким регулюються главою 30 параграф 1 Господарського кодексу України та главою 54 параграф 3 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами абзацу 2 ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов»язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов»язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов»язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Згідно вимог ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зоов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов»язан вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку. Зобов»язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов»язковості договору для виконання сторонами.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.3 договору розрахунки за продукцію, що поставляє постачальник за договором поставки здійснюється покупцем (відповідачем) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на протязі 5 робочих днів з 60 календарного дня відповідної партії продукції.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлялись відповідачу претензії №2 від 12.02.2015р., №4 від 03.03.2015р. про сплату суми заборгованості у розмірі 124408,22грн. за поставлений йому товар (а.с. 20, 21).

Проте вказана заборгованість відповідачем погашена не була.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо доведеності факту отримання відповідачем товару та не сплати за накладними у встановлені договором терміни, тому вважає висновок суду про стягнення заборгованості за поставлений за договором поставки №1704-ДС/П-2014 від 01.04.2014р. у розмірі 124 408,22грн. обґрунтованим та документально підтвердженим.

Втім, відповідач заперечує проти наявності заборгованості, посилаючись на не унеможливлення встановлення моменту поставки продукції, оскільки позивач використав не дату, яка повинна бути зазначена представником покупця, а дату видаткової накладної.

Проте, колегія суддів вважає, що з цим не можна погодитися з наступного.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Пунктом 4.3 договору встановлено, у підтвердження доказу поставки постачальник зобов»язаний надати покупцю наступні товаросупровідні документи: рахунок-фактуру, податкову накладну, відповідні товаросупровідні накладні, документи, які підтверджують якість і безпеку продукції, які обумовлені ст.5 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів».

Як вбачається з наявних у матеріалах справи рахунках-фактурах (а.с.100-111) є примітка щодо дати, відповідно до якої рахунок має бути сплачений.

Підтвердженням факту отримання товару є підпис представника покупця на видаткових накладних (а.с. 28-39), до яких додається відповідний рахунок-фактура.

Таким чином, строк оплати товару визначений у товаросупроводжувальних документах та є таким, що настав.

Крім того, відповідач заперечує проти наявності заборгованості, посилаючись на складність ситуації у Луганській та Донецькій області, з огляду на проведення антитерористичної операції, тобто, на думку відповідача, сталася істотна зміна обставин, що унеможливлює виконання договору на умовах, які досягнуті сторонами при його укладенні. Також відповідач зазначає, що на підставі статті 652 Цивільного кодексу України, виникли підстави для внесення змін до існуючого договору сторін в частині відстрочення виконання зобовязання щодо оплати отриманої продукції до закінчення проведення антитерористичної операції.

Сторони у договорі поставки обумовили, що вони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком обставин непереборної сили (стихійного лиха, війни блокади, обставин, які не залежалі від волі) (п. 7.1 Договору).

Пунктом 7.3 договору сторони передбачили, що сторона, для якої склалась неможливість виконання зобовязань за цим договором за умовами п. 7.1. зобовязана в строк не більше ніж 5 днів письмово сповістити іншу сторону (лист, факс, тощо).

Сторона, яка заявила про обставини непереборної сили, повинна надати відповідний документ Торгово-промислової палати або іншого компетентного органу, в якому повинні бути вказані характер обставин непереборної сили та їх тривалість (п. 7.5 договору).

В пункті 7.4 договору зазначено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї із сторін про неможливість виконання прийнятих на себе зобовязань за цим договором, позбавляє сторону посилатися та такі обставини, як на підставу для звільнення від відповідальності за невиконання зобовязання.

За змістом статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" єдиним належним доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з повідомленнями про неможливість виконання своїх зобовязань за договором та звернень щодо перегляду умов договору поставки в частині відстрочення оплати за отриману продукцію.

Сертифікат Торгово-промислової палати України відповідачем не надано.

До того ж, обставини, на які посилається відповідач, які повязані з проведенням антитерористичної операції, з урахуванням виконання ним пунктів 7.3, 7.4 Договору, є підставами для звільнення від цивільно-правової відповідальності, а не від виконання договірного зобовязання, оскільки як унормовано чинним законодавством, договір є обовязковим для виконання.

З огляду на вищенаведене, доводи апелянта про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, а відтак підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, тому підстав для її задоволення немає, оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому повинно бути залишено без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» м.Сєвєродонецьк, Луганська область на рішення господарського суду Луганської області від 15.10.2015р. у справі №913/569/15 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 15.10.2015р. у справі № 913/569/15 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В.Зубченко

ОСОБА_3

Надр.5 прим:1 у справу; 1позивачу; 1 відповідачу; 1 ДАГС; 1ГС Луганської обл.