Постанова № 56251132, 26.02.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2016 р. Справа № 914/1155/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

Марко Р.І.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" м.Київ, вул. Володимирська, 46 (вих. №5512/4/28-3 від 15.06.15.)

на ухвалу Господарського суду Львівської області

від 23.04.15 у справі № 914/1155/15

за заявою Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ", м. Городок Львівської області

про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ" (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Львівська, 163, ідентифікаційний код 20818151)

За участю представників сторін:

від скаржника: Кирийчук І.М. - представник за довіреністю (в режимі відеоконференцзв'язку);

від боржника: Марушко Н.В. - представник за довіреністю;

Арбітражний керуючий: Надлонок А.І.

Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, за клопотанням представника Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (вих. № б/н від 28.01.16) його участь у судовому засіданні здійснювалася в режимі відеоконференції. Заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою Господарського суду Львівської області (суддя Морозюк А.Я.) від 23.04.15 у справі № 914/1155/15 за заявою Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ" про власне банкрутство порушено провадження у справі; розмір вимог кредиторів визнано в сумі 277 307 125,15 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ"; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Надлонка Андрія Івановича; встановлено арбітражному керуючому Надлонку Андрію Івановичу оплату послуг (грошову винагороду) за виконання повноважень розпорядника майна у справі в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень шляхом її авансування заявником (боржником) у відповідності до вимог ч. 2 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; відмовлено в задоволенні заяви арбітражного керуючого Мельника Ю.А. від 17.04.15. на участь у справі про банкрутство Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ"; відмовлено в задоволенні клопотання Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ" від 22.04.15 про призначення розпорядником майна Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ" арбітражного керуючого Супруна В.Е.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду Публічне акціонерне товариство "Дочірній Банк Сбербанк Росії" подало апеляційну скаргу, в якій просить відновити строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.04.15 у справі № 914/1155/15; прийняти апеляційну скаргу до розгляду; скасувати оскаржувану ухвалу та припинити провадження у справі № 914/1155/15 про банкрутство Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ".

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали не враховано, що провадження у справі було порушено помилково, оскільки підстави порушення провадження, передбачені ст. 10, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутні, а саме вимоги ОСОБА_8 не є безспірними, оскільки не минув трьохмісячний строк встановлений Законом про банкрутство. Окрім того, в матеріалах справи відсутні відомості про виконавчі та розрахункові документи про арешт коштів на рахунках боржника, списання коштів з рахунків у безспірному порядку.

Скаржник зазначає також, що на підставі наявних у матеріалах доказів у боржника було достатньо коштів на рахунках відкритих в АТ "Райффайзен Банк Аваль" для погашення заборгованості перед ОСОБА_8, а строк виконання зобов'язань перед скаржником як станом на час подання заяви, так станом і на час порушення провадження у справі про банкрутство не настав.

Згідно автоматизованого розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 01.09.15 справу за № 914/1155/15 розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б., членам колегії суддям Костів Т.С., Марку Р.І. 16.09.15 та 21.12.15 розпорядженнями голови Львівського апеляційного господарського суду вносилися зміни до складу колегії суддів по розгляду даної справи. Відтак, розгляд справи здійснювався колегією суддів у складі головуючого судді -Желіка М.Б., суддів Костів Т.С., Марка Р.І. Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 04.09.15 скаржнику поновлено строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.04.15 у справі № 914/1155/15, а матеріали апеляційної скарги визнано достатніми для прийняття її до провадження, розгляд справи призначено на 16.09.15.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.15 зупинено провадження з розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" у даній справі до повернення матеріалів справи з касаційної інстанції; зобов'язано сторін повідомити Львівський апеляційний господарський суд про стан розгляду касаційної скарги Фізичної особи підприємця ОСОБА_8 на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.15. Вищим господарським судом України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.12.15 припинено касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.15 у справі № 914/1155/15.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.15 провадження у справі № 914/1155/15 поновлено, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 27.01.16.

27.01.16 представником скаржника подано заяву про зміну найменування з Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанк Росії" на Публічне акціонерне товариство "Сбербанк", що підтверджується п.п.1.3, 1.4 Статуту в новій редакції та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 27.11.15., які додані до заяви.

За приписом статті 25 ГПК України у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

З урахуванням чого, колегія суддів розглянувши подану заяву та додані до неї документи зазначає про зміну найменування скаржника з Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанк Росії" на Публічне акціонерне товариство "Сбербанк".

27.01.16 через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду від скаржника надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких він зазначає, що боржником не доведено наявності конкуренції виконавчих проваджень за судовими рішеннями, які набрали законної сили а також відсутності нерухомого чи рухомого майна для оплати заборгованості перед кредитором. Окрім цього, заборгованість боржника перед скаржником повністю забезпечена заставою та іпотекою майна, що належить боржнику на праві приватної власності, відтак ці вимоги не можуть братися до уваги при визначені безспірних грошових вимог, які могли б бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

27.01.16., 16.02.16. ухвалами Львівського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у них.

09.02.16 ухвалою Львівського апеляційного господарського суду виправлено описку у резолютивній частині ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.16 не зачіпаючи при цьому суті ухвали, зокрема, п. 1 суд ухвалив читати, як: "Відкласти розгляд справи на 16.02.16. о 09год. 40хв."

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.16. продовжено строк розгляду спору на 15 календарних днів.

01.02.16 через канцелярію суду представником скаржника подано клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої просив забезпечити в Господарському суді Київської області, який знаходиться за адресою: Київ-32, вул. Симона Петлюри,16., що за результатами розгляду задоволене колегією суддів.

У судовому засіданні 26.02.16 скаржник, боржник та арбітражний керуючий участь уповноважених представників забезпечили, які надали пояснення щодо вимог апеляційної скарги та просили врахувати їх при винесені постанови. Інші учасники провадження у справі про банкрутство участі уповноважених представників не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, наявності достатніх доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія судів із врахуванням положень ст. 102 ГПК України щодо строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, відтак ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.04.15 у справі № 914/1155/15 слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Із врахуванням зазначеного при розгляді справи слід керуватися положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діє з 19.01.13.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Як вбачається із матеріалів справи, 08.04.15 до Господарського суду Львівської області звернулось Приватне підприємство "Інсталпласт-ХВ" із заявою про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ" в порядку ч. 5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Подана заява обґрунтована тим, що рішенням Господарського суду Львівської області від 11.03.15 у справі № 914/620/15 стягнуто з боржника на користь ФОП ОСОБА_8 490 000,00 грн. боргу та 9 800,00 грн. судового збору за неналежне виконання боржником своїх зобов'язань за договором № 11/02/15-01 від 11.02.15 про надання тимчасової фінансової допомоги. На виконання зазначеного рішення, 27.03.15 Господарським судом Львівської області видано наказ, що пред'явлений стягувачем до виконання.

30.03.15 державним виконавцем ВДВС Городоцького РУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №47049557.

Окрім того, між Приватним підприємством "Інсталпласт-ХВ" та Публічним акціонерним товариством "Дочірній Банк Сбербанку Росії" були укладені кредитні договори про відкриття кредитної лінії, зокрема, № 74-В/13/89ЮО від 08.07.13; № 75-В/13/89ЮО від 08.07.13 та №85-Н/14/89ЮО від 10.09.14.

Так, станом на 20.03.15. заборгованість боржника за кредитним договором № 74-В/13/89ЮО від 08.07.13 становить 8 259 997,00 доларів США основного боргу (згідно курсу НБУ еквівалентно 191 549 330,43 грн.), 100 989,74 доларів США відсотків (згідно курсу НБУ еквівалентно 2 341 952,07 грн.); 3 673,32 грн. пені за прострочення сплати основної заборгованості та 20 057,66 грн. пені за прострочення сплати відсотків; заборгованість за кредитним договором № 75-В/13/89ЮО від 08.07.13 становить 1 161 838,00 доларів США основного боргу (згідно курсу НБУ еквівалентно 26 943 023,22 грн.), 15 491,17 доларів США відсотків (згідно курсу НБУ еквівалентно 359 240,23 грн.); 1 836,65 грн. пені за прострочення сплати основної заборгованості, та 3 100,92 грн. пені за прострочення сплати відсотків; заборгованість за кредитним договором № 85-Н/14/89ЮО від 10.09.14 становить 7 311 703,80 грн. основному боргу та 28 605,79 грн. нарахованих відсотків.

В забезпечення виконання зобов'язань за укладеними кредитними договорами укладено договори іпотеки та застави, що підтверджується довідками № 53 від 27.03.15 та № 32, № 33, № 34 від 20.04.15.

Із врахуванням зазначеного заборгованість Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ" перед АТ "Сбербанк Росії" станом на 20.03.2015 року становить 228 562 524,09 грн., що також підтверджується довідкою Львівського регіонального управління банку за № 40/5/54 від 25.03.15.

При цьому, обсяг дебіторської заборгованості Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ" (згідно розшифровки дебіторської заборгованості станом на 27.03.15) становить 12 222 526,69 грн. Натомість кредиторська заборгованість боржника (згідно розшифровки кредиторської заборгованості станом на 27.03.15) становить 277 307 125,15 грн.

Згідно інвентаризаційних описів товарно-матеріальних цінностей та інвентаризаційних описів основних засобів боржника залишкова вартість товарно-матеріальних цінностей та основних засобів станом на 31.12.14. становить 121 554 056,70 грн.

На балансовому рахунку Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ" №10 "Основні засоби" обліковується майно із 376 позицій залишковою балансовою вартістю 46 140 167, 65 грн., що підтверджується Балансовою довідкою станом на 23.03.15.

Як вбачається із довідок за № 52 від 27.03.15 та № 30 від 20.04.15, в боржника відкриті рахунки в АТ "Сбербанк Росії" (з нульовим залишком коштів), в АТ "Райффайзен Банк Аваль" (з залишком коштів в сумі 526603,12 грн.), в ПАТ "Креді Агріколь Банк" (з залишком коштів в розмірі 64 379,00 грн.);

Згідно долучених до матеріалів справи доказів у боржника відсутні рахунки на яких обліковуються цінні папери (довідка №50 від 26.03.15), відсутні профспілкові організації (довідка №48 від 26.03.15), діяльність боржника не передбачає роботи з державною таємницею (довідка №49 від 26.03.15), відсутні філії та дочірні підприємства (довідка № 28 від 20.04.15), відсутня заборгованість перед працівниками, по аліментах, а також заборгованість з податків та зборів станом на 01.04.15 (довідка № 29 від 20.04.15).

Листом РВ ФДМУ по Львівській області №11-08-01533 від 13.03.15 підтверджується, що регіональне відділення не виступало співзасновником Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ", не проводило приватизацію даного суб'єкта підприємницької діяльності та не укладало з підприємством договорів купівлі-продажу.

Відповідно до вимог ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Таким чином, основне завдання підготовчого засідання полягає у з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.

Згідно ч. 5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).

Відповідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Таким чином, для визначення ознак неплатоспроможності чи її загрози, судами повинні досліджуються активи та пасиви боржника на підставі усіх наданих у справі доказів.

Законом встановлено, що за наслідками розгляду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство або відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Проаналізувавши активи та пасиви боржника на підставі доказів, які долучені до його заяви колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Львівської області про недостатність активів Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ" для погашення кредиторської заборгованості, у зв'язку з чим задоволення вимог одного кредитора призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, що в свою чергу є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

Щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого колегія суддів зазначає, що згідно ч. 1 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, визначено арбітражного керуючого Козія В.Ю на призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ". Згідно заяви Арбітражного керуючого Козія В.Ю., яка надійшла на адресу Господарського суду Львівської області, він не дає своєї згоди на призначення його розпорядником майна (керуючим санацією чи ліквідатором) в даній справі.

Однак, на адресу Господарського суду Львівської області надійшли заяви на участь у справі арбітражних керуючих Надлонка А.І., Мельника Ю.А. та клопотання від Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ", в якому він просить призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Супруна В.Е., однак ним не було надано заяви на участь у даній справі.

За наявності конкурентних кандидатур на виконання повноважень розпорядника майна суд зобов'язаний розглянути кожну кандидатуру окремо, незалежно від того ким з учасників провадження (чи самим арбітражним керуючим) подано клопотання (заява) про призначення тієї чи іншої особи розпорядником майна у справі та відповідно мотивувати свої висновки про відхилення тих чи інших кандидатур та мотивувати прийняте рішення про призначення тієї чи іншої кандидатури розпорядника майна.

Розглянувши запропоновані кандидатури судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні відомості про надання aрбітражним керуючим Мельником Ю.А. інформації щодо освіти, досвіду роботи арбітражного керуючого, кількості справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, доказів страхування відповідальності арбітражного керуючого станом на час розгляду справи.

Натомість, арбітражним керуючий Надлонком А.І. надано інформацію про освіту, кількість справ в яких брав участь, наявність організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, умови страхування відповідальності та відсутність доказів про належність його до категорії осіб, які у відповідності до ч. 2 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не можуть бути призначені арбітражними керуючими.

У зв'язку з чим господарським судом обґрунтовано надано перевагу щодо призначення розпорядником майна Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ" aрбітражного керуючого Надлонка А.І. та встановлення йому розміру грошової винагороди згідно положень ч 1, 2 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з частини 9 статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається про порушення провадження у справі про банкрутство; визнання вимог кредитора та їх розмір; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном; призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела її сплати; вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати місяця та двадцяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів та подання його на затвердження до господарського суду, яка не може бути пізніше місяця та двадцяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше двох місяців та десяти днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

Господарський суд при винесенні оскаржуваної ухвали встановлених законом вимог дотримався.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржувана ухвала зазначеним вимогам відповідає.

Відтак, беручи до уваги зазначене вище, діючи в межах повноважень передбачених ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 23.04.15 у справі № 914/1155/15, відтак в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (вих. № 5512/4/28-3 від 15.06.15) відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.04.15 у справі № 914/1155/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 26.02.16.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Марко Р.І.