Ухвала суду № 56251100, 01.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"01" березня 2016 р. Справа №910/28665/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників сторін:

від позивача (від відповідача за зустрічним позовом): Гвоздецький А.М.- представник;

від відповідача (від позивача за зустрічним позовом): Кошлій Р.В.- представник.

За первісним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Фудмаркет"

до публічного акціонерного товариства „Сбербанк"

про зміну умов договору

за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства „Сбербанк"

до товариства з обмеженою відповідальністю „Фудмаркет"

про стягнення заборгованості по кредитному договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" (надалі - відповідач) про зміну умов договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.09.2011р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ, до якого сторонами вносились зміни, а також укладено договори іпотеки та застави, якими забезпечено виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором. Разом з тим після укладання договору про відкриття кредитної лінії відбулись істотні зміни обставин, що стосуються ведення господарської діяльності позивача, які впливають на можливість виконання останнім існуючих за договором зобов'язань, у зв'язку з чим позивач просить внести зміни до умов кредитного договору в частині строку погашення кредиту та строку реалізації права відповідача на дострокове повернення кредиту і сплати процентів, сплати неустойки та відшкодування збитків за кредитним договором та/або звернення стягнення за договорами, що забезпечують належне виконання зобов'язання за цим договором.

В процесі розгляду справи за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства „Сбербанк" через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду міста Києва 29.02.2016 від Публічного акціонерного товариства „Сбербанк" надійшла заява про забезпечення позову.

В судовому засіданні, яке відбулось за участю представників сторін 01.03.2016, представник позивача (за зустрічним позовом) підтримав заяву про забезпечення позову.

Представник відповідача (за зустрічним позовом) заперечив щодо вжиття заходів до забезпечення позову за зустрічною позовною заявою.

Розглянувши в судовому засіданні заяву позивача (за зустрічним позовом) про вжиття заходів до забезпечення позову, колегія суддів дійшла висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

Як вбачається з поданої заяви, вона обґрунтована тим, що відповідач (за зустрічним позовом) тривалий час ухиляється від виконання зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними. Крім того, відповідач має велику кількість боргових зобов'язань перед третіми особами.

Згідно з ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Окрім того, згідно з п. 3 вказаної постанови, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, колегія суддів виходить з того, що припущення позивача про те, що відповідач буде ухилятись від виконання рішення суду в даній справі не підтверджується належними та допустимими доказами.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховано, що наявність інших виконавчих проваджень по відношенню до відповідача (за зустрічним позовом) не є тією підставою, яка може свідчити про його ухилення від виконання зобов'язань за договором та якимсь чином утруднити або унеможливити виконання рішення у даній справі в майбутньому.

Крім того колегія суддів зазначає що в Київському апеляційному господарському суді знаходяться матеріали справи по розгляду ухвал про відмову в забезпеченні позову та зупинення провадження.

А тому вирішувати питання про забезпечення позову на даній стадії враховуючи лише пояснення та заяву не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З цією заявою Кошлій Р.В. не позбавлений права звертатися до суду першої інстанції.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству „Сбербанк" в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко