Рішення № 56250844, 08.06.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2015 р.Справа №917/401/15

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Кульбако М.М.,

за участю представників:

прокуратури: ОСОБА_1

позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом: ОСОБА_2,

відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Лубенського міжрайонного прокурора Полтавської області,

вул. К. Лібкнехта, 13, м. Лубни Полтавської області, 37500

в інтересах держави в особі Лубенської міської ради Полтавської області, вул. Я. Мудрого, 33, м. Лубни Полтавської області, 37500

до Приватного підприємства "Віка-Плюс", проспект Маяковського, 52, м. Київ, 02232

про стягнення 181 958,08 грн. на відшкодування збитків,

та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Віка-Плюс", проспект Маяковського, 52, м. Київ, 02232

до Лубенської міської ради Полтавської області, вул. Я. Мудрого, 33, м. Лубни Полтавської області, 37500

про визнання недійсним рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Лубенський міжрайонний прокурор Полтавської області в інтересах держави в особі Лубенської міської ради звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства "Віка-Плюс" про стягнення 181 958,08 грн. на відшкодування збитків за користування з 15.04.2011р. по 24.05.2013р. без правовстановлюючих документів земельною ділянкою загальною площею 1,5513 га, розташованою по вул. В.Барки,66 в м. Лубни, посилаючись на порушення відповідачем земельного законодавства, бездіяльність щодо укладення договору оренди земельної ділянки та несплати коштів за фактичне користування земельною ділянкою;

Приватне підприємство "Віка-Плюс" звернулось до господарського суду Полтавської області з зустрічною позовною заявою до Лубенської міської ради Полтавської області про визнання недійсним рішення Лубенської міської ради Полтавської області від 15 квітня 2011 року (з врахуванням заяви про уточнення) "Про вилучення, надання земельних ділянок у власність та користування юридичним і фізичним особам для різного цільового призначення" в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складення договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення по вул. В. Барки, 66, загальною площею 1,5513 га та передачі даної земельної ділянки в оренду терміном на п'ять років приватному підприємству "Віка-плюс", юридична адреса: м. Київ, пр. Маяковського, 52, за цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості, оскільки прийняте з порушенням вимог статті 33 ЗУ "Про оренду землі".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.03.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.03.2015р.

23.03.2015р. розгляд справи було відкладено на 14.04.2015р. у зв'язку з неявкою позивача та відповідача на судове засідання, а також невиконанням відповідачем вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі.

14.04.2015 року розгляд справи також було відкладено на 28.04.2015р. у зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання та невиконання ним вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі та ухвалі про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 28.04.2015 року, за письмовим клопотанням представника відповідача строк розгляду спору продовжено на 15 днів та відкладено розгляд справи на 15.05.2015р.

15.05.2015 р. від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на первісну позовну заяву, в якому проти її задоволення заперечує. Крім того в даному відзиві відповідач просить суд призначити по справі: судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання: чи складено та підписано особисто ОСОБА_4 наявне у справі клопотання від 06.04.2011 року, адресоване Міському голові м. Лубни директором ПП "Віка-Плюс" ОСОБА_4 Проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Смоленська, 6, м. Київ, 03057); судову технічну експертизу на вирішення якої поставити питання: чи відбулись зміни меж земельної ділянки кадастровий номер 53:107:000:00:07:38:001, яка знаходиться за адресою: м. Лубни, вул. В. Барки, 66 (вул. Дзержинського, 66) відповідно до Технічної документації 2011 року в порівнянні з Технічною документацією 2000 року. Встановити причини зміни площі цієї земельної ділянки в Технічній документації 2011 року в порівнянні з Технічною документацією 2000 року.

15.05.2015 року до господарського суду Полтавської області надійшла зустрічна позовна заява б/н від 07.05.2015р. за позовом ПП "Віка-Плюс" до Лубенської міської ради про визнання недійсним рішення від 11.04.2011 р.

15.05.2015 року в судовому засіданні оголошено перерву до 22.05.2015р. для вирішення питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви ПП "Віка-Плюс" до розгляду.

22.05.2015 року судове засідання по справі №917/401/15 не проводилось у зв'язку з перебуванням судді Кульбако М.М. у відпустці. Ухвалою суду від 25.05.2015 р. розгляд справи призначено до розгляду на 08.06.2015 р.

26.05.2015 р. від відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним надійшла заява про уточнення зустрічної позовної заяви стосовно дати оскаржуваного рішення та просить суд визнати недійсним рішення Лубенської міської ради Полтавської області від 15 квітня 2011 року (замість - рішення від 11 квітня 2011 року, як це зазначено в зустрічній позовній заяві).

В судовому засіданні 08.06.2015 р. суд розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви, з врахуванням приписів статті 60 ГПК України та те, що позивачем за зустрічним позовом виконані вимоги ГПК України щодо загальних правил подання позовів, приходить висновку про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним з врахуванням заяви про уточнення.

Стосовно заявлених уповноваженим представником Приватного підприємства "Віка-Плюс" клопотань про призначення експертиз суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судом враховано рекомендації викладені в Постанові Пленуму ВГСУ від 23 березня 2012 року "4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", де вказано, що відповідно до статті 1 Закон України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

З огляду на обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування заявленого клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення.

В судовому засіданні 08.06.2015 р. представники прокуратури та позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримали в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) в судовому засіданні первісні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити за безпідставністю.

Позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним) зустрічний позов підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити його.

Відповідач за зустрічним (позивач за первісним) зустрічні вимоги не визнав в повному обсязі.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено. За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується первісна позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що Лубенської міжрайонної прокуратури звернувся голова Лубенської міської ради з проханням представляти інтереси держави в особі Лубенської міської ради при вирішенні питання щодо відшкодування збитків, завданих Приватним підприємством "Віка-Плюс", яким не сплачуються кошти за фактичне користування земельною ділянкою, розташованою в м. Лубни по вул. В.Барки, 66, загальною площею 1,5513 га. Оскільки земельна ділянка знаходиться у межах м. Лубни, Лубенська міська рада має повноваження щодо розпорядження нею, в т.ч. укладення договорів оренди, отримання прибутку у вигляді орендної плати, а отже і має право на відшкодування збитків у випадку, коли земельні ділянки знаходяться в користуванні осіб, які не мають правовстановлюючих документів на та користування.

Прокурор зазначає, що відповідачеві належали будівлі і споруди розташовані в м. Лубни по вул. В.Барки, 66, а саме: адміністративний корпус з підвалом площею 901,6 кв.м., гараж-склад площею 593,1 кв.м., гараж площею 257 кв.м., 2 склади, пилорама площею 164,9 кв.м., виробничий цех площею 1487,8 кв.м. Зазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці територіальної громади Лубенської міської ради площею 1,5513 га. Рішенням Лубенської міської ради від 31.10.2000 р. передано в оренду відповідачу за первісним позовом земельну ділянку в м. Лубни по вул. В.Барки, 66 площею 1,58 га для обслуговування приміщень і споруд столярно-теслярського виробництва терміном на 10 років, про що в подальшому укладено відповідний Договір на право тимчасового користування землею. Відповідно до поданого клопотання ПП "Віка-плюс" рішенням міської ради від 18.02.2011 р. поновлено договір оренди на земельну ділянку терміном на п'ять років. В процесі виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди було встановлено, що площа земельної ділянки зменшилася до 1,5513 га. Таким чином, рішенням міської ради від 15.04.2011р. ( витяг із рішення а.с. 170, довідка а.с. 169) за клопотанням ПП "Віка-плюс" затверджено технічну документацію із землеустрою на площу 1,5513 га та передано її в оренду відповідачу терміном на 5 років. Цим же рішенням підприємство було зобов'язано в місячний термін укласти з міською радою договір оренди землі. Комісією зі встановлення розміру відсотків від нормативної грошової оцінки при укладенні договорів оренди землі встановлено відсоток ПП "Віка - плюс" у розмірі 6% від нормативної грошової оцінки землі відносно земельної ділянки в м. Лубни по вул. Барки, 66. Представник відповідача (за первісним позовом) ОСОБА_5 отримав проект договору оренди землі для його підписання 14.10.2011 р.. Однак, як зазначає позивач та прокурор до цього часу договір оренди земельної ділянки за вказаною адресою не укладено, його державна реєстрація не проведена. Відповідно до інформації Лубенської ОДПІ, відповідач (за первісним позовом) сплачував плату за землю за вказану земельну ділянку з відсотком 1,2%. 24.05.2013 р. відповідачем здійснено продаж об'єктів нерухомості за адресою: м. Лубни, вул. Барки, 66 ОСОБА_6 згідно до договору купівлі-продажу №459, засвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 В подальшому, 26.09.2014 р. Міською радою листом №01-13/1012 направлено відповідачу (за первісним позовом) вимогу щодо відшкодування збитків, завданих територіальній громаді міста Лубни за користування земельною ділянкою без правоустановчих документів, яка залишено відповідачем без задоволення, що і стало приводом для звернення з даним позовом до суду.

Згідно з ч. 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п. "д" ч. 1 ст. 156 Земельного кодексу України).

За змістом статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Судом встановлено, що відповідачеві належали будівлі і споруди розташовані в м. Лубни по вул. В.Барки, 66, на земельній ділянці територіальної громади Лубенської міської ради площею 1,5513 га.

Рішенням міської ради від 15.04.2011р. за клопотанням ПП "Віка-плюс" затверджено технічну документацію із землеустрою на площу 1,5513 га та передано її в оренду відповідачу терміном на 5 років. Цим же рішенням підприємство було зобов'язано в місячний термін укласти з міською радою договір оренди землі. Однак, до цього часу договір оренди земельної ділянки за вказаною адресою не укладено, його державна реєстрація не проведена.

Таким чином в період з 15.04.2011р. по 24.05.2013 р. ПП "Віка-плюс" користувалось зазначеною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Рішенням виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району №222 від 24.09.2014 р. затверджено акт комісії по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам, внаслідок порушення відповідачем земельного законодавства, відповідно до якого сума збитків становить 181 958,08 грн. Розмір заподіяних збитків визначено із; застосуванням Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. №284, як неотриманні доходи у вигляді орендної плати за земельну ділянку виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Прокурор та позивач стверджує, що результатом бездіяльності відповідача щодо укладення договору оренди стало недоотримання місцевим бюджетом коштів у розмірі орендної плати.

Згідно з п. 2 ч. 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Приватне підприємство "Віка-Плюс" користувалося земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що позбавило Лубенську міську раду права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який вона могла б отримувати, якби її право не було порушено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши осіб, які присутні на судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Лубенського міжрайонного прокурора Полтавської області підлягають частковому задоволенню в сумі 71 429,45 грн., виходячи з умов договору та відсутності зміни умов договору в частині зміни нормативної грошової оцінки землі. В іншій частині вимог щодо стягнення збитків слід відмовити.

Позивач за зустрічним позовом, зазначає, що при розгляді господарським судом первісного позову відповідач дізнався про те, що Лубенською міською радою Полтавської області (сьому сесія шостого скликання) було прийнято рішення від 15 квітня 2011 року 9з врахуванням заяви про уточнення). Вказане рішення на його думку суперечить нормам діючого законодавства та порушує права та охоронювані законом інтереси ПП "Віка-Плюс". Так зазначеним рішенням, зокрема, було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складення договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення по вул. В. Барки, 66, загальною площею 1,5513 га та згідно статті 93 Земельного кодексу України передати дану земельну ділянку в оренду терміном на п'ять років приватному підприємству "Віка-плюс", юридична адреса: м. Київ, пр. Маяковського, 52, за цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Вказане рішення суперечить вимогам діючого законодавства України та порушує права та охоронювані законом інтереси ПП "Віка-Плюс", оскільки позивач не звертався до відповідача з клопотанням від 06.04.2011 року щодо погодження технічної документації, а звертався з клопотанням від 20.01.2011 року щодо поновлення Договору оренди землі. На підставі цього клопотання відповідачем було прийнято рішення від 18 лютого 2011 року про поновлення договору оренди землі. В матеріалах справи наявна копія клопотання складеного власноручно та підписано директором ПП "Віка-Плюс" ОСОБА_4, а клопотання від 06.04.2011 року про затвердження технічної документації, копія якого знаходиться в матеріалах справи, не складалось і не подавалось. Позивач за зустрічним позовом стверджує, що як вбачається з копії вказаного клопотання, воно написано від імені директора ПП "Віка-Плюс" ОСОБА_4. Однак, якщо візуально порівняти вказане клопотання з клопотанням від 20.01.2011 року щодо поновлення договору оренди землі, то на його думку, видно що клопотання від 06.04.2011 року складено та підписано іншою особою. Також, зазначив, що в матеріалах справи наявні копії Технічної документації (2011 року) із землеустрою на земельну ділянку кадастровий номер: 5310700000:07:038:0001, що знаходиться за адресою: м. Лубни, вул. В. Барки, 66 (Дзержинського, 66) та додана до відзиву на первісний позов копія Технічної документації 2000 року по складанню договору на право тимчасового користування земельною ділянкою на умовах оренди терміном на 10 років на земельну ділянку кадастровий номер 53:107:000:00:07:38:001 на території м. Лубни, вул. Дзержинського, 66. Як вбачається зі Схеми меж та розмірів земельної ділянки Технічної документації 2011 року, то вони встановлені та узгоджені згідно актів узгодження меж від 25 лютого 1993 року та 21 грудня 2000 року. В технічній документації є наявним Акт установлення і узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі від 25 лютого 1993 року на підставі якого і власне було встановлено межі земельної ділянки, які з того часу жодним чином не змінювались. Вказане також підтверджується схемами земельної ділянки, які містяться у додатку до Договору оренди землі від 05 грудня 2000 року та Технічної документації 2000 року. З вказаного можливо зробити достовірний висновок про те, що межі земельної ділянки не змінювались з 1993 року. Позивач за первісним позовом у своїх поясненнях від 16.03.2015 року № 1-16/211, які містяться в матеріалах справи, зазначав, що оскільки при виготовленні технічної документації було з'ясовано, що площа земельної ділянки зменшилась, то міською радою було прийнято рішення про необхідність укладення нового договору оренди землі. Але, зазначені пояснення підстав прийняття рішення про необхідність укладення нового договору суперечать нормам законодавства України. Як було зазначено вище, поновлення договору відбувається в порядку його укладення тільки у випадках зміни цільового призначення та/або меж земельної ділянки. Оскільки таких змін не відбулось, то в даному випадку поновлення договору не може відбуватись в тому ж порядку, що і його укладення.

Оцінюючи подані позивачем (за зустрічним позовом) докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 20.01.2011 року директор ПП "Віка - Плюс" ОСОБА_4 звернувся до Міської ради з клопотанням про продовження строку дії договору оренди від 05.12.2000 року. На підставі заяви замовника ПП "Віка-плюс", ТОВ "Інвентземсервіс" було виготовлено нову технічну документацію для складання договору оренди земельної ділянки по вул. В.Барки, 66 (а.с. 60-77). Крім того, в листі ТОВ "Інвентземсервіс" (а.с. 197) вказано, що технічна документація із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки по вул. В.Барки, 66, виготовлялася двічі - в 2000 та 2011 роках. межі земельної ділянки істотно не зміню вались, але процес обробки інформації за 11 років змінився. Замовник технічної документації погодився з визначеною площею в 2011 р., про що свідчить його підписи та печатки в технічній документації, яку отримав 08.11.2011 р. ОСОБА_4

Із змісту п. 2 Роз'яснення ВГСУ від 26.01.2000 № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

При вирішення даного спору судом приймається до уваги те, що під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Виходячи із змісту статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

З урахуванням викладеного позовні вимоги ПП "Віка-Плюс" про визнання недійсним рішення Лубенської міської ради Полтавської області від 15 квітня 2011 року є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, дослідивши і оцінивши подані докази, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні клопотання Приватного підприємства "Віка-Плюс" про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи відмовити.

2. Позов Лубенського міжрайонного прокурора Полтавської області задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Віка-Плюс" (проспект Маяковського, 52, м. Київ, 02232, код ЄДРПОУ 30977828, інші відомості не відомі) на користь Лубенської міської ради, вул. Я. Мудрого, 33, м. Лубни Полтавської області, 37500, код ЄДРПОУ 21053182) збитків в розмірі 71 429,45 грн.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Віка-Плюс" (проспект Маяковського, 52, м. Київ, 02232, код ЄДРПОУ 30977828, інші відомості не відомі) в доход державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 2203001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", р/р 31214206783002, отримувач: УДКСУ у м. Полтава, Полтавської області (м. Полтава), 22030001, код за ЄДРПОУ 38019510, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, код банку 831019 - 1428,58 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. В іншій частині позову Лубенського міжрайонного прокурора Полтавської області відмовити.

6. В задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства "Віка-Плюс" про визнання недійсним рішення відмовити.

7. Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області на протязі 10 днів.

Суддя Кульбако М.М.