Ухвала суду № 56250459, 25.02.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

25.02.2016р. Справа № 917/160/13-г

за скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" № 59 від 15.01.2016 р. (вх. № 55 від 18.01.2016 р.)

на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області в межах виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 18.06.2013р. у справі № 917/160/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", вул. Л.Толстого, 87, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500

про стягнення 235 520,31 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники сторін:

від скаржника: ОСОБА_1., дов. № 83 від 22.01.2016р.

від стягувача: ОСОБА_2, дов. № 14-125 від 13.05.2014р.

від ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області: ОСОБА_3, дов. № 06-04/8378 від 31.12.2015р.

Розглядається скарга Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області в межах виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 18.06.2013р. у справі № 917/160/13-г, в якій скаржник просить визнати недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_4 про арешт коштів боржника від 24.12.2015 року, що містяться на рахунку № 26003001153645 в ПАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670 та належать боржнику, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 23730576 про стягнення боргу з ПАТ «Лубнигаз» на користь юридичних осіб та держави в частині накладення арешту в межах виконавчого провадження за наказом господарського суду Полтавської області № 917/160/13-г від 18.06.2013 року про стягнення з ПАТ «Лубнигаз»на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» боргу у розмірі 159 592,66 грн.

В обґрунтування скарги скаржник, зокрема, зазначає, що постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про арешт коштів від 24 грудня 2015 року незаконно та необгрунтовано накладено арешт на суму заборгованості, яка перевищує реально існуючу суму боргу, що є порушенням положень ЗУ «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 2 квітня 2012 року.

Представником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області та стягувачем надані відзиві на подану скаргу.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області, керуючись ст. ст. З, 18, 20, 24 Закону України «Про виконавче провадження», 06.08.2013 відкрито виконавче провадження № 39183547.

24 грудня 2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_4 винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку № 26003001153645 в ПАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670 та належать боржнику, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 23730576 про стягнення коштів з ПАТ «Лубнигаз» на користь юридичних осіб та держави на загальну суму 218 180,11 грн. (далі - постанова про арешт коштів).

Відповідно до постанови про арешт коштів, арешт накладено на кошти ПАТ «Лубнигаз» в межах суми 218 180,11 грн., при цьому в постанові зазначено, що арешт накладено з метою виконання таких виконавчих проваджень, які входять до складу ЗВП № 23730576:

- виконавче провадження за наказом господарського суду , Полтавської області № 12/118-06 від 24.06.2006 року про стягнення з ПАТ «Лубнигаз» на користь Лубенського ЛВУМГ боргу в розмірі 36 256,71 грн.;

- виконавче провадження за наказом господарського суду Полтавської області № 917/160/13-г від 18.06.2013 року про стягнення з ПАТ «Лубнигаз» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» боргу у розмірі 159 592,66 грн.

Вважаючи дану постанову незаконною та такою, що прийнята з порушенням вимог законодавства, скаржник звернувся в порядку ст.121-2 ГПК України до господарського суду Полтавської області та просить її визнати недійсною в частині накладення штрафу.

Скарга Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 115 ГПК України постанови, рішення, ухвали господарських судів є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження»(далі Закон).

Згідно зі ст. 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі рішення).

Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області, керуючись ст. ст. З, 18, 20, 24 Закону України «Про виконавче провадження», 06.08.2013 відкрито виконавче провадження № 39183547.

Згідно зі ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених даним Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так, пунктом 6 вказаної статті Закону серед обов'язків державного виконавця визначено також обов'язки накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема, на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно статті 52 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

При цьому, ч. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної сумистягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Відповідно до п. З.8.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 2 квітня 2012 року (далі - Інструкція), за зведеним виконавчим провадженням арешт на майно боржника накладається у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області 24.12.2015 винесено постанову про арешт коштів боржника, оскільки боржником рішення суду в строк, наданий для самостійно виконання не виконано.

При примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 2377005 державним виконавцем 24.12.2015 постановою накладено арешт на кошти боржника, що містяться у банківських установах, у межах загальної суми боргу 218 180,11 грн.

Як пояснив представник у засіданні та відображено у відзиві, державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області при винесенні постанови про арешт коштів боржника державний виконавець керувався наявними у матеріалах зведеного виконавчого провадження документами про сплату чи часткову сплату боргу, яка містилася у виконавчому провадженні станом на 24.12.2015.

Скаржник, посилаючись на невідповідність залишку боргу за виконавчими провадженнями, які зазначені в постанові, не надав докази повідомлення державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області про сплату ним платіжним дорученням № 1356 від 28.10.2015 року на користь стягувача суми коштів у розмірі 15 959,27 грн.

Інших підстав для визнання недійсною постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_4 про арешт коштів боржника від 24.12.2015 року, що містяться на рахунку № 26003001153645 в ПАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670 та належать боржнику, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 23730576 про стягнення боргу з ПАТ «Лубнигаз» на користь юридичних осіб та держави в частині накладення арешту в межах виконавчого провадження за наказом господарського суду Полтавської області № 917/160/13-г від 18.06.2013 року про стягнення з ПАТ «Лубнигаз»на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» боргу у розмірі 159 592,66 грн. скаржник не навів.

Судом не встановлено неправомірності дій ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області щодо арешту коштів боржника постановою від 24.12.2015 року, тому подана скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Як зазначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Керуючись ст. ст. 86, 1212 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу відхилити.

Суддя О. А. Киричук