Рішення № 56250230, 25.02.2016, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
25.02.2016
Номер справи
910/1456/16
Номер документу
56250230
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2016Справа №910/1456/16

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про відшкодування шкоди в порядку регресу 12 702,85 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Чиріков А.Д. (дов. № 3336/18 від 19.11.2015 року)від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 25 лютого 2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна страхова компанія "ОРАНТА" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 12 702,85 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2016 року порушено провадження у справі № 910/1456/16 та призначено справу до розгляду на 25.02.2016 року.

22.02.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 03.02.2016 року.

У судовому засіданні 18.02.2016 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 25.02.2016 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату судового засідання відповідач був повідомлений належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, на яку було відправлено ухвалу суду від 03.02.2016 року вказана в позові та підтверджується матеріалами справи.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Факт належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання підтверджується підписом уповноваженої особи Публічного акціонерного товариства "Національна страхова компанія "ОРАНТА" на рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

В С Т А Н О В И В:

28.10.2014 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" № 26695а4ві, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Toyota Rav4", державний номер НОМЕР_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.08.2015 року у м. Полтава на перехресті вул. 1100 - річчя Полтави та вул. Пушкіна сталась дорожньо - транспортна пригода (надалі по тексту - ДТП) за участю автомобіля марки "Toyota Rav4", державний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки "Chevrolet", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Chevrolet", державний номер НОМЕР_2 за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП була застрахована Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/3366036 від 24.04.2015 року.

Між водіями застрахованих автомобілів було досягнуто згоди та вирішено підписати європротокол (двостороннє повідомлення про ДТП) від 03.08.2015 року, згідно якого водій ОСОБА_3 визнав свою вину у ДТП, що також підтверджується схемою ДТП та зазначено у вказаному повідомленні.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Toyota Rav4", державний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Відповідно до звіту від 11.08.2015 року про оцінку майна і визначення вартості матеріального збитку, проведеного оцінювачем ОСОБА_4, вартість матеріального збитку завданого власникові автомобіля марки "Toyota Rav4", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 14 924,83 грн.

13.08.2015 року позивач, виходячи зі звіту від 11.08.2015 року про оцінку майна і визначення вартості матеріального збитку та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 12 702,85 грн., про що склав страховий акт № 1.003.15.11331/VESKO17617 та розрахунок до суми страхового відшкодування.

Відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" № 26695а4ві від 28.10.2014 року, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 12 702,85 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 190 664 від 14.08.2015 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача та розмір франшизи, які передбачені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № АЕ/3366036 від 24.04.2015 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 12 702,85 грн.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Дорожньо-транспортна пригода була оформлена заявою-повідомленням про випадок з транспортним засобом - європротоколом. Судом визнано європротокол як належний та допустимий доказ у справі, виходячи з наступного.

З набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.2011 pоку внесено зміни та доповнення до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що дозволило учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених пунктом 33.2 статті 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("європротокол") без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху України, що кореспондуються із пунктом 33.2 статті 33 зазначеного вище Закону України, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами "д" - "є" пункту 2.10 цих Правил.

На виконання Закону України від 17.02.2011 року Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 року № 274/2011 інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (надалі - Інструкція).

Відповідно до вказаної Інструкції, у європротоколі зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються, та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Як вбачається із повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 03.08.2015 року, воно заповнене обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце ДТП, наявна схема ДТП, визначені обставини ДТП для пояснення цієї схеми.

Також суд зазначає, що відповідно до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

У зв'язку з тим, що між учасниками дорожньо-транспортної пригоди спільно складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, отже водій, винний у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу) від 03.08.2015 року та схеми, дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху.

Отже, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складене учасниками дорожньо-транспортної пригоди відповідно до норм чинного законодавства і є належним доказом вини особи, що скоїла дорожньо-транспортну пригоду, у зв'язку з чим завдана шкода підлягає відшкодуванню.

Суд за змістом європротоколу встановив обставини скоєння дорожньо-транспортної пригоди та особу, відповідальну за заподіяну шкоду.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Chevrolet", державний номер НОМЕР_2 за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП була застрахована Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/3366036 від 24.04.2015 року. Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 0,00 грн., строк дії полісу з 24.04.2015 року до 23.04.2016 року.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/3366036 від 24.04.2015 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 12 702,85 грн.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 6 705,99 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про стягнення з Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" 12 702,85 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, код ЄДРПОУ 00031486) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) 12 702 (дванадцять тисяч сімсот дві) грн., 85 коп. заборгованості, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено 29.02.2016 року

Суддя С.В. Стасюк

Часті запитання

Який тип судового документу № 56250230 ?

Документ № 56250230 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 56250230 ?

Дата ухвалення - 25.02.2016

Яка форма судочинства по судовому документу № 56250230 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 56250230 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 56250230, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 56250230, Господарський суд м. Києва було прийнято 25.02.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 56250230 відноситься до справи № 910/1456/16

Це рішення відноситься до справи № 910/1456/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 56250229
Наступний документ : 56250236