ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-77-56
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" січня 2016 р. Справа № 911/1224/15
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Щур О. Д.
за участю представників учасників процесу:
від прокурора: Нестеренко Є. І. (посвідчення № 028904 від 17.09.2014 р.);
від відповідача-1: не зявились;
від відповідача-2: ОСОБА_1 (довіреність № 258/09-28 від 16.04.2015 р.);
від відповідача-3: ОСОБА_2 (доручення № 12 від 19.01.2016 р.);
розглянувши матеріали справи
за позовом Заступника Васильківського міжрайонного прокурора Київської області, м. Васильків
до:
1)Васильківської міської ради, м. Васильків;
2)Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області, м. Васильків;
3)Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРК „Васильківські телевізійні мережі, м. Васильків;
про скасування рішень, визнання недійсним договору оренди нерухомого майна та зобовязання повернути нерухоме майно
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Заступник Васильківського міжрайонного прокурора Київської області звернувся в господарський суд Київської області із позовом до Васильківської міської ради, Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області, ТОВ „ТРК „Васильківські телевізійні мережі про скасування рішення Васильківської міської ради від 02.11.2012 р. № 04.06-31-VI „Про продовження терміну дії договору оренди на частину підвального нежилого приміщення ОСОБА_3 ступенів № 3 по вул. Шевченка, 46 загальною площею 45, 0 кв.м ТОВ ТРК „Васильківські телевізійні мережі та від 25.10.2013 р. № 02.39-45-VI „Про внесення змін в п. 2 рішення 31-ї сесії міської ради від 02.11.2012 р. № 04.06-31-VI „Про продовження терміну дії договору оренди на частину підвального нежилого приміщення ОСОБА_3 ступенів № 3 по вул. Шевченка, 46 загальною площею 45, 0 кв.м ТОВ ТРК „Васильківські телевізійні мережі; визнання недійсним договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади № 310 від 01.11.2013 р., укладений між Управлінням з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області та ТОВ „ТРК „Васильківські телевізійні мережі; зобовязання ТОВ „ТРК „Васильківські телевізійні мережі повернути частину підвального нежилого приміщення ЗОШ № 3 в м. Василькові, площею 45 кв. м. за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Васильків Київської області, вартістю 78 156, 00 грн в комунальну власність територіальної громади м. Василькова.
Позовні вимоги обґрунтовані прокурором тим, що рішення Васильківської міської ради від 02.11.2012 р. № 04.06-31-VI „Про продовження терміну дії договору оренди на частину підвального нежилого приміщення ОСОБА_3 ступенів № 3 по вул. Шевченка, 46 загальною площею 45, 0 кв.м ТОВ ТРК „Васильківські телевізійні мережі та від 25.10.2013 р. № 02.39-45-VI „Про внесення змін в п. 2 рішення 31-ї сесії міської ради від 02.11.2012 р. № 04.06-31-VI „Про продовження терміну дії договору оренди на частину підвального нежилого приміщення ОСОБА_3 ступенів № 3 по вул. Шевченка, 46 загальною площею 45, 0 кв.м ТОВ ТРК „Васильківські телевізійні мережі були прийняті, а на їх підставі договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади № 310 від 01.11.2013 р. між Управлінням з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області та ТОВ „ТРК „Васильківські телевізійні мережі був укладений всупереч положенням Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна, Закону України „Про освіту, Закону України „Про загальну середню освіту, іншим нормативно-правовим актам за відсутності відповідних підстав.
Рішенням господарського суду Київської області від 09.06.2015 р. (суддя Ейвазова А. Р.) у справі № 911/1224/15 за позовом Заступника Васильківського міжрайонного прокурора Київської області до Васильківської міської ради, Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області, ТОВ „ТРК „Васильківські телевізійні мережі про скасування рішень, визнання недійсним договору оренди нерухомого майна та зобовязання повернути нерухоме майно відмовлено у задоволенні позову повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2015 р. рішення господарського суду Київської області від 09.06.2015 р. у справі № 911/1224/15 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2015 р. скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2015 р. та рішення господарського суду Київської області від 09.06.2015 р. у справі № 911/1224/15, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.
При цьому, скасовуючи постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2015 р. та рішення господарського суду Київської області від 09.06.2015 р. у справі № 911/1224/15, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 20.10.2015 р. зазначив, що приймаючи рішення про відмову в даному позові, суд першої інстанції, в порушення приписів ст. 43 ГПК України, не надав у повній мірі, як належної правової оцінки статусу майна, що передавалось в оренду за відповідним договором, та вимогам діючого законодавства і, зокрема, згаданим вище ЗУ „Про освіту, „Про загальну середню освіту, „Про оренду державного та комунального майна та ін., а також Статуту Васильківської загально-освітньої школи І-ІІІ ступенів № 3, в частині, що регламентує можливість, умови та порядок оренди такого майна, так і основним напрямкам діяльності ТОВ „ТРК „Васильківські телевізійні мережі, визначеним у Статуті останнього, в контексті повного, обєктивного та правильного вирішення даного спору. Щодо висновків суду про те, що оскільки в даному випадку обєктом оренди був не обєкт освіти в цілому, а лише певна частина такого обєкту індивідуально визначеного приміщення, а тому, така оренда майна не суперечить вимогам діючого законодавства, не відповідає у повній мірі вимогам ЗУ „Про освіту, „Про загальну середню освіту, Положенню про загальноосвітній навчальний заклад, оскільки згадане законодавство визначає поняття матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів, без будь-яких винятків із правил, у тому числі щодо визначення частин (и) такого майна та особливостей його правового статусу. При цьому, вказуючи на відсутність правових підстав для задоволення позову Прокурора, суд не проаналізував належним чином та у повній мірі і статусу самого орендованого майна, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Василькова і перебуває на балансі відділу освіти Васильківської міськради та знаходиться на правах господарського відання Васильківської загально-освітньої школи І-ІІІ ступенів № 3, можливість використання якого, згідно вимог згаданого діючого законодавства виключно для потреб навчально-виховного процесу. Також, посилаючись на те, що предметом діяльності Відповідача 3 є надання послуг освітнього, культурного характеру, що надає останньому право оренди приміщення школи, місцевий господарський суд не проаналізував належним чином і згаданий вище п. 4.2. Статуту ТОВ „ТРК „Васильківські телевізійні мережі, за яким основним предметом діяльності цього Товариства є, зокрема, ретрансляція каналів ефірного та супутникового телебачення та радіомовлення по системам кабельного, ефірного та ефірно-кабельного телебачення та радіомовлення усіх категорій складності, та не зясував у звязку з цим можливість перебування вказаної телерадіокомпанії в приміщенні навчального закладу, з урахуванням відповідних вимог з цього приводу діючого законодавства, у тому числі ЗУ „Про телекомунікації та Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу. З огляду на таке, суд апеляційної інстанції, який, відповідно до положень ст. ст. 99 та 101, 11112 ГПК України, під час перегляду судових рішень в апеляційному порядку користується правами, наданими суду першої інстанції та здійснює за наявними у справі і додатково поданими доказами повторний розгляд справи, в порушення вимог ч. 1 ст. 47 ГПК України, щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 ГПК України, стосовно всебічного, повного і обєктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, не приділив у повній мірі уваги, як вимогам вищезазначених норм матеріального права та правовому статусу майна, яке передавалось в оренду, так і обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення даного спору і, зокрема, щодо діяльності ТОВ „ТРК „Васильківські телевізійні мережі передбаченої Статутом цього Товариства, та наявності правових підстав для розміщення телерадіокомпанії в приміщення навчального закладу, у звязку з чим, дійшов передчасних та неправильних висновків про залишення рішення суду першої інстанції без змін.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, витребувати належні докази по справі, встановити фактичні обставини справи, зясувати дійсні права та обовязки сторін і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.
У відповідності до ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України справу № 911/1224/15 передано для розгляду судді Бацуці В. М.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.10.2015 р. прийнято до провадження судді Бацуци В. М. справу № 911/1224/15 за позовом Заступника Васильківського міжрайонного прокурора Київської області до Васильківської міської ради, Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області, ТОВ „ТРК „Васильківські телевізійні мережі про скасування рішень, визнання недійсним договору оренди нерухомого майна та зобовязання повернути нерухоме майно і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 11.11.2015 р.
10.11.2015 р. до канцелярії суду від прокурора надійшли пояснення № 08-962вих-15 від 10.11.2015 р., у яких він просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
11.11.2015 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача-1 надійшло клопотання б/н б/д про припинення провадження у справі, у якому він просить суд припинити провадження у справі у звязку із відсутністю предмету спору.
11.11.2015 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача-2 надійшли письмові пояснення № 1235/01-06 від 09.11.2015 р., у яких він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
11.11.2015 р. у судовому засіданні за наслідками розгляду вищевказаного клопотання відповідача-1 про припинення провадження у справі судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю.
11.11.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 25.11.2015 р.
25.11.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 09.12.2015 р.
09.12.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 20.01.2016 р.
20.01.2016 р. у судовому засіданні прокурор надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача-2 у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Представник відповідача-3 у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Представник відповідача-1 у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, документи, витребувані судом, надав.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Васильківської міської ради № 04.06-31-VI від 02.11.2012 р. „Про продовження терміну дії договору оренди на частину підвального нежилого приміщення ОСОБА_3 ступенів № 3 по вул. Шевченка, 46 загальною площею 45 кв.м. Товариству з обмеженою відповідальністю „ТРК „Васильківські телевізійні мережі продовжено термін дії договору оренди № 310 від 10.08.2007 р. на частину підвального приміщення ЗОШ I-III ступенів № 3 по вул. Шевченка, 46 загальною площею 45, 0 кв.м. Товариству з обмеженою відповідальністю „ТРК „Васильківські телевізійні мережі; Управлінню з питань економіки та власності зобовязано укласти договір оренди строком на 5 років.
Рішенням Васильківської міської ради № 02.39-45-VI від 25.10.2013 р. „Про внесення змін в пункт 2 рішення 31-ої сесії міської ради від 02.11.12 року № 04.06-31-VI „Про продовження терміну дії договору оренди на частину підвального нежилого приміщення ОСОБА_3 ступенів № 3 по вул. Шевченка, 46 загальною площею 45 кв.м. Товариству з обмеженою відповідальністю „ТРК „Васильківські телевізійні мережі у вищезазначене рішення внесені зміни, а саме: термін оренди зменшено з пяти років до двох років одинадцяти місяців.
01.11.2013 р. між Управлінням з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТРК „Васильківські телевізійні мережі (орендар) було укладено договір № 310 оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади, згідно з умовами п. 1.1. якого орендодавець на підставі рішень Васильківської міської ради № 04.06-31-VI від 02.11.2012 р., № 02.39-45-VI від 25.10.2013 р. передає, а орендар приймає в оренду частину підвального нежилого приміщення, за адресою вул. Шевченка, буд. 46.
Згідно з п. 2.1 договору обєктом оренди є частина нежитлового приміщення загальною площею 45, 0 кв.м.
Вартість обєкта оренди згідно із затвердженим звітом про експертну (незалежну) оцінку вартості нерухомого майна станом на 30.06.2007 р. без ПДВ становить 78 156, 00грн (п. 2.2 договору).
Як вказано у п. 2.4 договору, обєкт оренди є комунальною власністю територіальної громади м. Василькова і знаходиться на балансі Відділу освіти Васильківської міської ради, що також підтверджується:
- рішенням від 27.10.1992 р. Васильківської міської ради народних депутатів ХХІ скликання „Про затвердження переліку обєктів комунальної власності міської Ради народних депутатів;
- переліком основних засобів, що знаходяться на балансі відповідного Відділу;
- рішенням Виконавчого комітету Васильківської міської ради від 26.05.2015 р. № 214.
Як визначено п. 4.1 договору, орендодавець зобовязаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі обєкт оренди.
Відповідно до п. 9.1 договору, вказаний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє з 01.11.2013 р. до 09.07.2015 р.
01.11.2013 р. за актом прийому-передачі позивачем відповідачу передано обєкт оренди.
09.07.2015 р. між відповідачем-2 та відповідачем-3 було підписано акт прийому-передачі з оренди обєкта приміщення комунальної власності, згідно з яким орендар повернув, а орендодавець прийняв з оренди нежиле приміщення комунальної власності, а саме частину підвального нежилого приміщення ОСОБА_3 ступенів № 3 по вул. Шевченка, 46 загальною площею 45 кв.м.
Як було зазначено вище, прокурор у своїй позовній заяві, крім інших вимог, просить суд скасувати рішення Васильківської міської ради від 02.11.2012 р. № 04.06-31-VI „Про продовження терміну дії договору оренди на частину підвального нежилого приміщення ОСОБА_3 ступенів № 3 по вул. Шевченка, 46 загальною площею 45, 0 кв.м ТОВ ТРК „Васильківські телевізійні мережі та від 25.10.2013 р. № 02.39-45-VI „Про внесення змін в п. 2 рішення 31-ї сесії міської ради від 02.11.2012 р. № 04.06-31-VI „Про продовження терміну дії договору оренди на частину підвального нежилого приміщення ОСОБА_3 ступенів № 3 по вул. Шевченка, 46 загальною площею 45, 0 кв.м ТОВ ТРК „Васильківські телевізійні мережі, а також визнати недійсним договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади № 310 від 01.11.2013 р., укладений між Управлінням з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області та ТОВ „ТРК „Васильківські телевізійні мережі.
З приводу вказаних позовних вимог прокурора суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Регулювання відносин, що виникають у звязку із орендою майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про оренду державного та комунального майна, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Статтею 760 цього ж кодексу передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.
Предметом договору найму можуть бути майнові права.
Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з ст. 4 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) обєктами оренди за цим Законом є:
цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський обєкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс.
Грошові кошти та цінні папери з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості орендодавець надає орендареві на умовах кредиту за ставкою рефінансування Національного банку України, а інші оборотні матеріальні засоби викуповуються орендарем. Порядок викупу оборотних матеріальних засобів та використання грошових коштів, одержаних від їх викупу, а також грошових коштів, наданих орендареві на умовах кредиту відповідно до цієї статті, визначаються Кабінетом Міністрів України;
нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств;
майно, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації);
захисні споруди цивільного захисту із збереженням їх цільового призначення, крім зазначених у частині другій цієї статті.
Нерухоме майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України, правоохоронних органів і органів доходів і зборів, що не використовується зазначеними органами для здійснення своїх функцій, може бути передано в оренду без права викупу орендарем та передачі в суборенду.
Не можуть бути обєктами оренди:
цілісні майнові комплекси державних підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), що здійснюють діяльність, передбачену частиною першою статті 4 Закону України „Про підприємництво;
цілісні майнові комплекси казенних підприємств;
цілісні майнові комплекси структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць) казенних підприємств, що здійснюють діяльність, передбачену частиною першою статті 4 Закону України „Про підприємництво;
обєкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України „Про приватизацію державного майна (крім памяток культурної спадщини, нерухомих обєктів, які знаходяться на території історико-культурних заповідників, та гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми, причалів морських портів), а також обєкти, включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України „Про перелік обєктів права державної власності, що не підлягають приватизації, які випускають підакцизну продукцію, крім цілісних майнових комплексів, які випускають підакцизну продукцію, переданих в оренду до набрання чинності Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про оренду державного та комунального майна від 29 червня 2004 року.
майно, що забезпечує цілісність обєднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління;
майно підприємств урядового, фельдєгерського та спеціального звязку;
майно підприємств, що провадять діяльність у сфері метрології, сертифікації та стандартизації;
обєкти космічної діяльності;
захисні споруди цивільного захисту:
в яких розташовані пункти управління;
призначені для укриття працівників підприємств, що мають обєкти підвищеної небезпеки;
розташовані у зонах спостереження атомних електростанцій та призначені для укриття населення під час радіаційних аварій;
установи виконання покарань та слідчі ізолятори;
полігони, будови, споруди, устаткування для захоронення твердих промислових та побутових відходів, скотомогильники;
автомобільні дороги, крім тих, що належать підприємствам до першого розгалуження їх за межами території цих підприємств;
злітно-посадкові смуги, що мають стратегічне значення;
акваторії портів, гідрографічні споруди, захисні гідроспоруди (греблі, дамби, вали, моли, насипи) та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури і споруди звязку, енерговодопостачання та водовідведення, залізничні колії (до першого розгалуження за межами території порту), навчальний та гідрографічний флоти;
водосховища та водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди (крім гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми);
магістральні та міждержавні електричні мережі (лінії електропередачі);
магістральний трубопровідний транспорт, що обслуговує потреби держави в цілому;
магістральні нафто-, газо-, аміакопроводи та підземні нафто- та газосховища.
Окреме індивідуально визначене майно із складу цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, забороненого до оренди, може бути об'єктом оренди (без права приватизації та суборенди), якщо воно не заборонене до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та за висновком органу, уповноваженого управляти цим майном, його оренда не порушить цілісності майнового комплексу.
Законодавчими актами України може бути доповнено перелік підприємств, майнові комплекси яких не можуть бути обєктами оренди.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом у процесі розгляду справи, спірне нерухоме майно, а саме частина підвального нежилого приміщення, площею 45, 0 кв.м., що є обєктом оренди у відповідності до оспорюваних рішень Васильківської міської ради, договору № 310 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень), що належить до комунальної власності Васильківської територіальної громади від 01.11.2013 р., укладеного між Управлінням з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області та ТОВ „ТРК „Васильківські телевізійні мережі, є частиною будівлі Васильківської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 3 Васильківської міської ради Київської області, що знаходиться за адресою: м. Васильків вул. Шевченка, 46, та знаходиться на балансі Відділу освіти Васильківської міської ради, що підтверджується договором № 310 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень), що належить до комунальної власності Васильківської територіальної громади від 01.11.2013 р., рішенням від 27.10.1992 р. Васильківської міської ради народних депутатів ХХІ скликання „Про затвердження переліку обєктів комунальної власності міської Ради народних депутатів, переліком основних засобів, що знаходяться на балансі відповідного Відділ, рішенням Виконавчого комітету Васильківської міської ради від 26.05.2015 р. № 214, та іншими документами, наявними у матеріалах справи.
Згідно з пунктами розділу 1 Статуту Васильківської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 3 Васильківської міської ради Київської області, затвердженого Рішенням № 14 від 13.03.2003 р. Виконавчого комітету Васильківської міської ради, засновником школи є Васильківська міська рада і школа є навчальним комунальним закладом з правом юридичної особи.
Частиною 2 ст. 18 Закону України „Про освіту (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.
Частиною 5 ст. 63 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що обєкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно повязані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.
Згідно з п. 3.19. Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою № 63 від 14.08.2001 р. Головного державного санітарного лікаря України і погоджених листом № 1/12-1459 від 05.06.2001 р. Міністерства освіти і науки України, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не повязано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.
Отже, із аналізу вищевказаних положень Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна, Закону України „Про освіту, інших нормативно-правових актів вбачається, що здача в оренду юридичним та фізичним особам для використання будівель і приміщень загальноосвітніх навчальних закладів можлива лише за умови, якщо використання таких обєктів, повязано з навчально-виховним процесом.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Статтею 25 цього ж закону передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до ч. 10 ст. 59 цього ж закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ст. 203 цього ж кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Пунктами 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними передбачено, що цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Земельним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-XII „Про захист прав споживачів (в редакції Закону від 1 грудня 2005 року № 3161-IV), Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV „Про оренду землі (в редакції Закону від 2 жовтня 2003 року № 1211-IV) та іншими актами законодавства.
При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.
Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.
Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).
Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом у процесі розгляду справи, спірне нерухоме майно, а саме частина підвального нежилого приміщення, площею 45, 0 кв.м., що є обєктом оренди у відповідності до оспорюваних рішень Васильківської міської ради, договору № 310 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень), що належить до комунальної власності Васильківської територіальної громади від 01.11.2013 р., укладеного між Управлінням з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області та ТОВ „ТРК „Васильківські телевізійні мережі, є частиною будівлі Васильківської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 3 Васильківської міської ради Київської області, що знаходиться за адресою: м. Васильків вул. Шевченка, 46, та знаходиться на балансі Відділу освіти Васильківської міської ради, було передано в оренду ТОВ „ТРК „Васильківські телевізійні мережі для розміщення офісного приміщення студії, що підтверджується договором № 310 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень), що належить до комунальної власності Васильківської територіальної громади від 01.11.2013 р., листом № 32 від 04.10.2006 р. ТОВ „ТРК „Васильківські телевізійні мережі, додатком № 6 до ліцензії серії НР 1538-м від 18.11.2011 р. ТОВ „ТРК „Васильківські телевізійні мережі, наявними у матеріалах справи, а тому суд дійшов висновку, що вказане спірне нежиле приміщення було передано в оренду ТОВ „ТРК „Васильківські телевізійні мережі для технічного і технологічного забезпечення господарської діяльності останнього і відповідно таке використання жодним чином не повязано з навчально-виховним процесом Васильківської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 3 Васильківської міської ради Київської області.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У процесі розгляду справи відповідачами у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували використання відповідачем-3 спірного нерухомого майна, що повязано з навчально-виховним процесом Васильківської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 3 Васильківської міської ради Київської області.
Докази, надані відповідачами у процесі розгляду справи, на підтвердження використання відповідачем-3 спірного нерухомого майна, що повязано з навчально-виховним процесом Васильківської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 3 Васильківської міської ради Київської області, а саме лист № 37 Загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 3 м. Василькова, План виховної роботи школи на 2012-2013 н.р. Загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 3 м. Василькова, План виховної роботи школи на 2013-2014 н.р. Загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 3 м. Василькова, План виховної роботи школи на 2014-2015 н.р. Загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 3 м. Василькова, лист № 01-14/587 від 25.11.2015 р. Відділу освіти Васильківської міської ради, лист № 131 від 24.11.2015 р. Відділу культури Васильківської міської ради, довідка № 251/01-06 від 24.11.2015 р. Відділу культури Васильківської міської ради, лист № 157 від 24.11.2015 р. Васильківського коледжу Національного авіаційного університету, лист № 423 від 24.11.2015 р. Комунального закладу Київської обласної ради „Васильківський професійний ліцей, додаток № 7 до ліцензії серії НР 1538-м від 18.11.2011 р. ТОВ „ТРК „Васильківські телевізійні мережі не є належними доказами, що підтверджують саме використання відповідачем-3 спірного нерухомого майна, що повязано з навчально-виховним процесом Васильківської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 3 Васильківської міської ради Київської області, оскільки такі докази підтверджують лише інформаційно-просвітнийцький формат і мету в цілому діяльності ТОВ „ТРК „Васильківські телевізійні мережі і не стосуються жодним чином безпосередньо мети використання останнім спірного нерухомого майна.
Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, рішення № 04.06-31-VI від 02.11.2012 р. „Про продовження терміну дії договору оренди на частину підвального нежилого приміщення ОСОБА_3 ступенів № 3 по вул. Шевченка, 46 загальною площею 45 кв.м. Товариству з обмеженою відповідальністю „ТРК „Васильківські телевізійні мережі та рішення № 02.39-45-VI від 25.10.2013 р. „Про внесення змін в пункт 2 рішення 31-ої сесії міської ради від 02.11.12 року № 04.06-31-VI „Про продовження терміну дії договору оренди на частину підвального нежилого приміщення ОСОБА_3 ступенів № 3 по вул. Шевченка, 46 загальною площею 45 кв.м. Товариству з обмеженою відповідальністю „ТРК „Васильківські телевізійні мережі були прийняті Васильківською міською радою, а на їх підставі спірний договір № 310 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень), що належить до комунальної власності Васильківської територіальної громади від 01.11.2013 р. був укладений між Управлінням з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області та ТОВ „ТРК „Васильківські телевізійні мережі, суперечать положенням Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна, Закону України „Про освіту, інших нормативно-правових актів в редакціях, що діяли на момент вчинення правочину, так як спірне нерухоме майно було передано в оренду ТОВ „ТРК „Васильківські телевізійні мережі на підставі спірних рішень та договору оренди нерухомого майна для технічного і технологічного забезпечення господарської діяльності останнього і відповідно таке використання жодним чином не повязано з навчально-виховним процесом Васильківської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 3 Васильківської міської ради Київської області, а тому позовні вимоги прокурора до відповідачів про їх скасування і визнання договору недійсним, є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, прокурор у своїй позовній заяві, крім інших вимог, просить суд зобовязати ТОВ „ТРК „Васильківські телевізійні мережі повернути частину підвального нежилого приміщення ЗОШ № 3 в м. Василькові, площею 45 кв. м. за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Васильків Київської області, вартістю 78 156, 00 грн в комунальну власність територіальної громади м. Василькова.
Що стосується вказаної позовної вимоги прокурора суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Пунктом 1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Пунктом 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у звязку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у звязку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобовязання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів.
Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Із наданих у процесі розгляду справи відповідачами документів вбачається, що після звернення позивачем із даним позовом до відповідачів в господарський суд і після порушення судом провадження у даній справі за таким позовом та станом на 09.07.2015 р. відповідач-3 повернув частину підвального нежилого приміщення ЗОШ № 3 в м. Василькові, площею 45 кв. м. за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Васильків Київської області, вартістю 78 156, 00 грн в комунальну власність територіальної громади м. Василькова, що підтверджується актом від 09.07.2015 р. прийому-передачі з оренди обєкта приміщення комунальної власності, наявним у матеріалах справи, тобто станом на час розгляду справи відповідачем-3 було добровільно повернуто спірне нерухоме майно, що було одержано у користування на виконання оспорюваного договору № 310 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень), що належить до комунальної власності Васильківської територіальної громади від 01.11.2013 р.
Отже, провадження у справі в частині позовної вимоги Заступника Васильківського міжрайонного прокурора Київської області до ТОВ „ТРК „Васильківські телевізійні мережі про зобовязання повернути частину підвального нежилого приміщення ЗОШ № 3 в м. Василькові, площею 45 кв. м. за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Васильків Київської області, вартістю 78 156, 00 грн в комунальну власність територіальної громади м. Василькова на підставі п. 1-1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України підлягає припиненню.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити частково.
2.Скасувати рішення № 04.06-31-VI від 02.11.2012 р. „Про продовження терміну дії договору оренди на частину підвального нежилого приміщення ОСОБА_3 ступенів № 3 по вул. Шевченка, 46 загальною площею 45 кв.м. Товариству з обмеженою відповідальністю „ТРК „Васильківські телевізійні мережі та рішення № 02.39-45-VI від 25.10.2013 р. „Про внесення змін в пункт 2 рішення 31-ої сесії міської ради від 02.11.12 року № 04.06-31-VI „Про продовження терміну дії договору оренди на частину підвального нежилого приміщення ОСОБА_3 ступенів № 3 по вул. Шевченка, 46 загальною площею 45 кв.м. Товариству з обмеженою відповідальністю „ТРК „Васильківські телевізійні мережі Васильківської міської ради (ідентифікаційний код 34627780).
3.Визнати недійсним договір № 310 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень), що належить до комунальної власності Васильківської територіальної громади від 01.11.2013 р., укладений між Управлінням з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області (ідентифікаційний код 25823914) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТРК „Васильківські телевізійні мережі (ідентифікаційний код 32401809).
4.Припинити провадження у справі в частині позовної вимоги Заступника Васильківського міжрайонного прокурора Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРК „Васильківські телевізійні мережі про зобовязання повернути частину підвального нежилого приміщення ЗОШ № 3 в м. Василькові, площею 45 кв. м. за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Васильків Київської області, вартістю 78 156, 00 грн в комунальну власність територіальної громади м. Василькова.
5.Стягнути з Васильківської міської ради (ідентифікаційний код 34627780) в доход Державного бюджету України 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн 00 (нуль) коп. судового збору.
6.Стягнути з Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області (ідентифікаційний код 25823914) в доход Державного бюджету України судові витрати 609 (шістсот девять) грн 00 (нуль) коп. судового збору.
7.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРК „Васильківські телевізійні мережі (ідентифікаційний код 32401809) в доход Державного бюджету України судові витрати 609 (шістсот девять) грн 00 (нуль) коп. судового збору.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення підписаний
03 лютого 2016 р.
Судове рішення № 56250190, Господарський суд Київської області було прийнято 20.01.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 911/1224/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: