номер провадження справи 11/21/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
29.02.2016 Справа № 908/581/16
м. Запоріжжя
Суддя Гончаренко С.А., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексимгаз» (вул. 40 років Радянської України, буд. 40, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69037; код ЄДРПОУ 38146483),
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Індра Енерджі» (вул. 40 років Радянської України, буд. 40, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69037, код ЄДРПОУ 36576639),
про стягнення 2090000,00грн., -
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою від 29.02.2016 порушено провадження у справі №908/581/16, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ексимгаз» до товариства з обмеженою відповідальністю «Індра Енерджі» про стягнення 2090000,00грн. заборгованості за поставлений товар за договором поставки №10/04-1 від 10.04.2015.
До позовної заяви додана заява товариства з обмеженою відповідальністю «Ексимгаз» про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно товариства з обмеженою відповідальністю «Індра Енерджі», а саме квартиру №114 в будинку №1, що знаходиться на бульварі ОСОБА_1 в місті Києві та грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку №2600401758711 в відділенні №2 філії АТ «Укрексімбанк» в м. Запоріжжя, МФО 313979, код ЄДРПОУ 36576639.
Вимоги, щодо накладення арешту на грошові кошти відповідача, позивач обґрунтовує тим, що товариство з обмеженою відповідальністю «Ексимгаз» знаходиться в скрутному матеріальному становищі та не бажає повертати заборгованість, відповідно у позивача є підстави вважати, що відповідач намагатиметься відчужити належне йому майно, а саме квартиру №114 в будинку №12, що знаходиться на бульварі ОСОБА_1 в місті Києві або зняти кошти з свого розрахункового рахунку, що зробить неможливим виконання рішення суду.
Дана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов може бути забезпечено, зокрема, шляхом накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. …
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими повязується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобовязання після предявлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобовязання тощо).
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності субєкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Також, у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чиним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.
Позивачем не надано доказів в підтвердження викладених обставин та того, що не вжиття заходів по забезпеченню позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення, а вмотивована лише припущеннями заявника щодо ймовірного ухилення відповідача від виконання судового рішення. Часткова сплата відповідачем боргу протягом квітня грудня 2015 року в сумі 1732360грн. не свідчить про ухилення відповідача від погашення боргу.
Позивач просить накласти арешт, зокрема, на квартиру в м. Києві, яка належить відповідачу. Між тим, відомості про власника цієї квартири надані за 2012 рік, а тому немає підтвердження, що ця квартира належить відповідачу на теперішній час.
Крім того, відповідно до положень ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується шляхом накладення арешту або на майно, або на грошові кошти, що належать відповідача.
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначається, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.66, 67 Господарського процесуального Кодексу України, -
У Х В А Л И В :
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Ексимгаз» в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Суддя С.А. Гончаренко
Судове рішення № 56250020, Господарський суд Запорізької області було прийнято 29.02.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 908/581/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: