Постанова № 56249347, 02.03.2016, Сумський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2016 р. Справа № 2а-3522/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Гордієнко Є.Є.,,

представника позивача - Мельник Н.М.,

представника відповідача - Куц О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 2а-3522/10/1870

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Маяк"

до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю "Маяк" (далі - позивач, ТДВ "Маяк") звернулося до суду з позовом до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі - відповідач, Охтирська МДПІ), в якому просить суд: визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції від 26 листопада 2009р. №0000282301/0 про нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 21168,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 10584,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що позивач є спеціалізованим сільськогосподарським підприємством. Операції з поставки переробним підприємства молока та м'яса живою вагою оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою. відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2009 року. 26 листопада 2010 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000282301/0 яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 21168 грн. 00 коп. та штрафних санкцій в сумі 10584 грн. 00 коп. Вважає повідомлення-рішення неправомірним. Відповідачем в акті перевірки зазначено, що в ході її проведення виявлено завищення позивачем податкового кредиту за листопад 2007 року, грудень 2007 року та лютий 2008 року та заниження зобов`язань з податку на додану вартість. такі висновки є помилковими. Оподаткування операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою оподатковується за нульовою ставкою. Такі операції в структурі виробництва позивача складають 75,1 %. Таким чином, позивач за результатами кожного звітного періоду повинен мати від'ємне значення по розрахунках з бюджетом по податку на додану вартість. Товариство не відображало в загальній декларації з ПДВ податкового кредиту по придбанню товарів, що використовувались в операціях з поставки молока та м'яса на переробні підприємства, в той час як обсяг молока та м'яса живою вагою було відображено в деклараціях. В ході перевірки позивачем направлено відповідачу уточнюючі розрахунки за вказані місяці відповідно до яких підприємство мало від'ємне значення по розрахунках з бюджетом. Вказані уточнюючі розрахунки не були прийняті відповідачем. Позивач зауважує, що в ході перевірки відповідачем не вірно встановлено характер господарських операцій, а саме вказано, що позивач продавав жом, тоді як він тільки купував жом і використовував його у виробництві для відгодівлі телят. Крім того, відповідачем не виконано обов'язку передбаченого ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а саме не здійснено контролю за правильністю обчислення податку позивачем. Встановивши помилки позивач тільки нарахував податок, але не збільшив податковий кредит позивача, що помилково не був відображений.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні, зазначивши, що в ході перевірки позивача було встановлено завищення податкового кредиту, та заниження в зв'язку з цим зобов'язань по податку на додану вартість. В ході перевірки встановлено, що позивачем задекларовано від'ємне значення по ПДВ за жовтень 2007 року. В деклараціях за листопад-грудень 2007 року, січень-березень 2008 року позивачем відображено позитивне значення по ПДВ, при цьому нарахування проведено лише за березень 2008 року на суму 2422 грн. Від'ємне значення по податкових зобов'язаннях за жовтень 2007 року платником самостійно використано для погашення податкових зобов'язань наступних періодів. Під час проведення перевірки позивачем подано уточнюючі розрахунки, відповідно до яких він отримав від'ємне значення по ПДВ. Уточнюючими розрахунками не задекларовано до сплати суми ПДВ за листопад -грудень 2007 року та січень-березень 2008 року. Крім того, на момент проведення перевірки посадовими особами позивача не було повідомлено про проведення уточнюючих розрахунків, такі уточнення не були відображені в регістрах бухгалтерського обліку. Відповідно ж до вимог п. 11.7.2 Закону України "Про податок на додану вартість" уточнений розрахунок платник має право подати до початку його перевірки контролюючим органом, тому уточнюючі розрахунки надані позивачем не могли бути враховані при прийнятті повідомлення-рішення.

Заслухавши доводи представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на час виникнення спірних правовідносин позивач був платником податку на додану вартість, перебував на обліку в Охтирській МДПІ, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціалізованого режиму оподаткування податком на додану вартість (а.с. 27, т. 1).

В період з 22.10.2009 року по 11.11.2009 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку СЗАТ "Маяк" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2007 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено акт від 16.11.2009 № 181/23/03779142 (т.1 а.с .41-85).

Відповідно до акту перевірки встановлено заниження податкових зобов`язань на суму 15838 грн., в тому числі за листопад 2007 року на 505 грн., грудень 2007 року на 6353 грн., лютий 2008 року на 8980 грн. Також, встановлено завищення податкового кредиту на суму 5330 грн. в тому числі за листопад 2007 року - 3880 грн. лютий 2008 року 1450 грн. за рахунок невірного розподілу податкового кредиту між загальною та спеціальною податковими деклараціями.

Відповідно до копій податкових декларацій в декларації за листопад 2007 року позивачем задекларовано від'ємне значення по розрахунках з бюджетом в сумі 33185 грн. (т.1 а.с. 87-90).

В податкових деклараціях за грудень 2007 року та за лютий 2008 року відображалось зменшення залишку від`ємного значення попереднього податкового періоду зв`язку з вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету (т.1 а.с.92-99).

За результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 26.11.2009 № 0000282301/0, яким визначено зобов'язання позивача по податку на додану вартість в сумі 21168 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 10584 грн. (т. 1 а.с. 28).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Судом встановлено зі змісту акту перевірки, що відповідач посилається на наявність господарських відносин між позивачем та Боромлянської сільської ради щодо надання позивачем послуг з грейдерування доріг по вул. Свердлова, вул.. Шевченка та вул. Франка; між ТДВ «Маяк» та СТОВ «1 -Травня» щодо реалізації жому на загальну суму 38122,80 грн.; між ТДВ «Маяк» та ПП ОСОБА_3 щодо реалізації цукру на загальну суму 53877,20.

Проте, суд вважає такі висновки відповідача не доведеними виходячи з наступного.

В судовому засіданні представником позивача спростовувалися зазначені господарські операції та наявність відповідних первинних документів.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суд, відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних первинних документів, якіб підтверджували наявність господарських відносин між позивачем та Боромлянської сільської ради, СТОВ «1 -Травня», ПП ОСОБА_3, а тому податкове повідомлення -рішення в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 15838,20 грн. та нарахованої штрафної санкції у розмірі 7919,10 підлягає скасуванню.

Щодо завищення позивачем податкового кредиту на суму 5530 грн. суд зазначає наступне.

За висновком податкового органу позивачем завищено суму податко вого кредиту декларації з ПДВ (№3 загальної) за рахунок неправильного розподілу сум податку на додану вартість з вартості придбаного пального від ПП "Лукойл Україна" на суму 3880,07 грн. згідно податкової накладної №001583 від 05.11.2007 р. в листопаді 2007 р. та з вартості придбаного спецодягу ( халати, костюми) згідно по даткової накладної № 313 від 29.02.2008 р. ПП "Спецкомплект" на загальну суму 8700 грн., між деклараціями №2 (спеціальна) та №3 (загальна). Всю суму податку на додану вартість згідно вищевказаних по даткових накладних податковим органом віднесено до податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за скороченою формою шляхом зменшення су ми податкового кредиту по загальній податковій декларації з податку на додану вар тість .

Проте, суд вважає такі доводи відповідача помилковими, виходячи з наступного.

Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство "Маяк" є спеціалізованим підприємством з вирощування великої рогатої худоби. Обсяг продажу молока в 2007 р. в структурі господарської діяльності склав 75,1%. Основними покупцями молока є переробні підприємства, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями за фор мами ПК-1 та ПК-3 (т.1, стор. 182-202).

Крім того, суд зазначає, що товариство здійснювало відвантаження молока та м'яса іншим покупцям, крім переробних підприємств.

Відповідно до п. 11.21. ст.11. Закону України "Про податок на додану вартість", податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподар ськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, пти цю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних пере робних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підп риємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Зазначені операції відображаються в податковій декларації з пода тку на додану вартість за скороченою формою №2.

За змістом наведеної норми, умовами для застосування встановленого нею податкового режиму є виникнення у платника податку на додану вартість за наслідками здійснених господарських операцій зобов'язання із сплати до бюджету певних сум податку та можливість подальшого фактичного використання таких коштів для визначених законодавством цілей.

При здійсненні операцій з реалізації молока та м'яса в живій вазі переробним підприємствам відповідно до підпункту 6.2.6 пункту 6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" з нарахуванням податку на додану вартість за нульовою ставкою у платника податку фактично не виникає обов'язок із сплати до бюджету грошових коштів, які могли б ним акумулюватись і використовуватись у спосіб, визначений порядком.

Отже, спеціальний режим оподаткування, передбачений абзацом 2 пункту 11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", та встановлене правило щодо складання окремої податкової декларації поширюється на операції з реалізації молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах, які оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків, і не охоплює операції, здійснювані відповідно до підпункту 6.2.6 пункту 6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Суд зазначає, що придбане пальне та спецодяг використані для роботи на фермах, де утримуються корови, тобто задіяні у оподатковуваних операціях, які під падають під дію норми пп. 6.2.6. п. 6.2. ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" та відображаються у загальній податковій декла рації з ПДВ.

Таким чином, підставами для розподілу по даткового кредиту між податковими деклараціями з податку на додану вартість №2 (спеціальна) та №3 (загальна) можуть бути тільки дані первинних бухгалтерських до кументів, які підтверджують факт використання придбаного пального та спецодягу в оподатковуваних операціях щодо відвантаження м'яса живою вагою та мо лока на переробні підприємства.

Зазначені висновки узгоджуються із позицією ВАСУ викладеного в постанові від 04.06.2015 по справі №К/9991/1823/12 та ухвалі ВАСУ від 16.03.2015 по справі №К/9991/64907/11.

Зокрема, Постановою Вищого адміністративного суду України по справі № К/9991/1823/12 від 04 червня 2015 року визначено, що спеціальний режим оподаткуван ня, передбачений абзацом 2 пункту 11.21. статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість", та встановлений у пункті 12 Порядку нарахування, виплат, і використання коштів, спрямованих для ви плати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними перероб ним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року №805 правило щодо складання окремої по даткової декларації поширюється на операції з реалізації молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах, які оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20%, і не охоплює опера ції, здійснювані відповідно до підпункту 6.2.6. пункту 6.2. статті 6. Закону №168/97- ВР за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Згідно ч.1,2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Таким чином, суд приходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення Охтирської МДПІ прийняте з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю "Маяк" до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області № 0000282301/0 від 26 листопада 2009 року.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складений 04.03.2016.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук